Рішення

від 27.09.2021 по справі 520/10514/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 р. № 520/10514/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/10514/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення Слобожанської митниці ДМС України про коригування митної вартості товару - напівпричепу рефрижератору, б/y, марки SOR, номер шасі (VIN) НОМЕР_1 , 2010 року виготовлення з застосуванням резервного методу на рівні 5950.00 EUR за 1 шт.: № UA807000/2021/000632/2 від 24.03.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено ТОВ "Євротранс Є" у митному оформленні товару: напівпричепу рефрижератору, б/y, марки SOR, номер шасі (VIN) НОМЕР_1 , 2010 року виготовлення за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту): № UA807290/2021/00230 від 24.03.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Держмитслужби є протиправними, а тому, підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

14.07.2021 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Також, представник митного органу зазначив, що в спірних правовідносинах Слобожанська митниця Держмитслужби діяла з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому, оскаржувані рішення є правомірні, підстави для їх скасування відсутні.

26.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив наведені відповідачем у відзиві заперечення проти позову відхилити в повному обсязі; позов задовольнити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" (покупець) та компанія UAB "Rimartas", Республіка Литва (продавець) уклали договір купівлі - продажу № 17/12-1, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав за 2900 EUR один напівпричіп - рефрижератор, який був у користуванні, з непрацюючою холодильною установкою, марки SOR, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2010 року реєстрації.

Невід`ємною частиною договору купівлі-продажу є рахунок - фактура (інвойс), міжнародна товаро-транспортна накладна (CMR), реєстраційний документ з відміткою про знаття транспортного засобу з обліку та митна декларація, які були продавцем передані покупцю.

08.02.2021 позивач здійснив оплату товару - напівпричепа рефрижератора, шляхом безготівкового платежу в сумі 2900 EUR на банківський рахунок продавця UAB "Rimartas", що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № (MUR) 374 від 08.02.2021 (МТ 103 вихідний через SWIFT).

04.03.2020 за актом прийому-передачі майна до договору купівлі-продажу № 17/12-1 від 17.12.2020 ТОВ "Євротранс Є" отримало від UAB "Rimartas" напівпричіп - рефрижератор, ідентифікаційний номер VVCS0RXBCS4A03564.

З метою митного оформлення імпортованого товару, уповноваженим від позивача ТОВ "Суми Автомаксимум", 22.03.2021 до митного органу подана митна декларація UA807290/2021/006365 від 22.03.2021 на напівпричіп - рефрижератор, який був у користуванні, тривісний - 1 шт., марки SOR, з непрацюючим холодильним обладнанням, номер шасі (VIN) НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2010, дата першої реєстрації 01.01.2010, колір білий, маса в разі максимального навантаження 39,000 т, призначення - для перевезення вантажів дорогами загального користування, ціною 2900 EUR (або по курсу 95555,58 грн) та витрати на транспортування оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості) в сумі 27973,79 грн, а всього на суму 123529,37 грн, яка була визначена за основним методом - ціною договору (контракту).

Для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу до вказаної митної декларації декларантом були долучені, наявні в нього: рахунок - фактура (інвойс) серії ART № 000657 від 08.02.2021, згідно якої вартість товару складає 2900 євро; автотранспортна накладна (CMR) №17122020-1 від 04.03.2021; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 14.05.2010; банківське платіжне доручення в іноземній валюті № (MUR) 374 від 08.02.2021 про перерахування валюти в сумі 2900 євро; рахунок-фактура про надання транспортних послуг з перевезення напівпричепа рефрижератора № СФ-221 від 19.03.2021 на суму 27973,79 грн, калькуляція транспортних витрат № 21 від 19.03.2021 на суму 27973,79 грн, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу № 17/12-1 від 17.12.2020 на суму 2900 євро; договір про надання послуг митного брокера № 20/11-ЕС від 20.01.2020, фото транспортного засобу, реєстраційний документ № 18779549 від 04.03.2021; копію митної декларації країни відправлення № 21LTVС0100ЕК09Е7Е2 від 04.03.2021.

24.03.2021 відповідач прийняв рішення № UА807000/2021/000632/2 про коригування митної вартості товарів на загальну суму 5950 євро.

У графі 33 вказаного рішення, митний орган зазначив, що відповідно до вимог п. 5 ст. 55 та п. 4 ст. 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації направлено електронним повідомленням декларанту. В повідомленні декларанту, запропоновано надати окрім наданих документів, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57, 58, 368 МК України: невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МК України, та вимогою декларанта видати рішення про коригування заявленої митної вартості; ненадана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; ненадана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; ненадана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; ненадана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного рішення є: надані документи, наявна у митному органі цінова інформація, наявна в АСМО Інспектор інформація про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено, МД № UA204020/2021/214786 від 16.03.2021, mobile de. При прийнятті Рішення застосовані методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до ст. 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає тов.1 5950,00 EUR/шт* 1 шт= 5950.00 EUR.

Також, у картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807290/2021/00230 від 24.03.2020 зазначені наступні причини відмови у митному оформленні (випуску) товарів: порушення вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2021 № 651 в частині заповнення у графах № 44,45,43,46,47 та у зв`язку із винесенням рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000632/2 від 24.03.2021 згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (пункт 2 частини третьої статті 52 Митного кодексу України).

Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За змістом частини першої статті 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до частин першої - третьої статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (Контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Послідовність дій посадових осіб органів доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом ДМС України від 13.07.2012 №362.

Згідно з приписами пункту 6 глави 2 вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 глави 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Тобто, згідно норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Також згідно з частиною 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Суд звертає увагу на те, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Проте, в порушення вказаної норми відповідачем в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року (справа № 820/2474/16) зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Враховуючи викладене, відповідачем не наведено конкретних та обґрунтованих обставин, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих позивачем документів та водночас не доведено, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними. Ані під час декларування спірного товару, ані під час судового розгляду справи відповідач не вказав на документи, зазначені у статті 53 МК України, і які подані позивачем при митному оформленні, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару .

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем під час декларування товару за митною декларацією № UA807290/2021/006365 від 22.03.2021 не подано документи для підтвердження вартості перевезення (транспортування напівпричепа), які є складовими митної вартості товару, суд вказує наступне.

Як вже зазначалось судом, підприємством під час митного оформлення напівпричепу SOR митному органу надавались: рахунок-фактура про надання транспортних послуг з перевезення напівпричепа рефрижератора № СФ-221 від 19.03.2021 на суму 27973,79 грн, калькуляція транспортних витрат № 21 від 19.03.2021 на суму 27973,79 грн.

Так, в калькуляції транспортних витрат вказано, що перевезення напівпричепу SOR 3564 здійснювалося ТОВ "Євротранс", вантажним автомобілем з д.н.з НОМЕР_3 , та тимчасовим д.н.з напівпричепу НОМЕР_4 . Вказані ідентифікаційні дані містяться як в декларації № UA807290/2021/006365, так і свідоцтві про тимчасову реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 03.04.2021. В калькуляції постачальником послуг зазначено маршрут транспортування м. Плунге (Литва) - п/п Нова Нуга/Нові Яриловичі, що узгоджується з умовами контракту (договору купівлі-продажу) від 17.12.2020 № 17/12-1. Там же в калькуляції № 21 визначена вартість транспортних послуг в сумі 27973,79 грн.

На виконання послуг, відповідно до договору - заявки № ДГ-10 від 01.03.2021 постачальником транспортних послуг ТОВ "Євротранс" оформлено рахунок фактуру № СФ-221 від 19.03.2021, в якій зазначено, що воно надає ТОВ "Євротранс Є" транспортні послуги по перевезенню напівпричепа SOR, 1 шт. по маршруту м. Плунге- м/п Нова Гута/Нові Яриловичі, автомобілем з д.н.з. НОМЕР_3 на суму 27973,79 грн. Що вказує на те, що дані, зазначені в рахунку - фактурі повністю узгоджуються з калькуляцією витрат № 21, митною декларацією та іншими документами, які були надані митному органу.

Стосовно тверджень митного органу про те, що UAB "Rimartas" є посередником у зовнішньо - економічній операції, а контракт укладений з ним позивачем від 17.12.2020 № 17/12-1 є непрямим контрактом, суд зазначає наступне.

ТОВ "Євротранс С" імпортувало в Україну напівпричіп марки SOR, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2010 року виготовлення, який був у використанні та такий, що має дефекти унаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Такі відомості про транспортний засіб, містяться в контракті від 17.12.2020 № 17/12-1, чим і обґрунтовується ціна його продажу. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , свідоцтва про тимчасову реєстрацію № НОМЕР_5 від 03.04.2021, напівпричіп SOR вперше був зареєстрований 01.01.2010 (дата видачі свідоцтва 14.05.2010). Тобто, був проданий новим, його виробником SORIberica покупцю понад 10 років тому, експлуатувався весь цей час та потратив у ДТП. На момент продажу цього транспортного засобу його власником UAB "Rimartas" , виробник SOR Iberica вже не мав, а ні до цього напівпричепу, а ні до вказаної угоди ніякого відношення.

Таким чином, SOR Iberica не може бути третьою особою, що пов`язана з контрактом № 17/12-1, а тому, контракт є прямим, тобто укладеним між власником товару UAB "Rimartas" та покупцем ТОВ "Євротранс С".

Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що підприємством під час митного оформлення товару не надано жодних банківських (платіжних) документів, які б підтверджували здійснення оплати за транспортні послуги, оскільки судом встановлено, що позивачем надавалось до відповідача платіжне доручення від 08.02.2021 (МТ103) вихідний через SWIFT) № (Mur) 374, яке має всі реквізити, необхідні для здійснення і проведення банком переказу у валюті. Вказаний платіжний документ підтверджує факт оплати позивачем товару - напівпричепа рефрижератора, шляхом безготівкового платежу в сумі 2900 EUR на банківський рахунок продавця UAB "Rimartas".

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що прийняті Слобожанською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2021/000632/2 від 24.03.2021 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807290/2021/00230 від 24.03.2021 є протиправними, а отже, такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" (місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, буд. 69, м. Суми, Сумська область, 40009, ідентифікаційний код - 41643544) до Слобожанської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код - 43332958) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Держмитслужби № UA807000/2021/000632/2 від 24.03.2021.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Держмитслужби № UA807290/2021/00230 від 24.03.2021.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" (ідентифікаційний код - 41643544) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код - 43332958) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко