Постанова

від 15.02.2023 по справі 149/1014/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 149/1014/21

провадження № 61-279св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Хмільницька районна державна адміністрація Вінницької області, Вінницька обласна державна адміністрація,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, - Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Матківської М. В., від 13 грудня 2022 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області, Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування розпоряджень.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що відповідно до розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 24 червня 2005 року № 338 ОСОБА_3 було надано земельну ділянку площею 36,2516 га, кадастровий номер 0524880600:08:003:0178, в оренду терміном на 15 років для риборозведення з встановленою щорічною орендною платою у розмірі 4 097,62 грн.

12 липня 2005 року було укладено відповідний договір оренди земельної ділянки на території Великомитницької сільської ради та зареєстровано його 28 жовтня 2005 року за № 040502500001.

Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації

від 01 листопада 2019 року № 859 вирішено укласти з ФОП ОСОБА_3 договір оренди водного об`єкту із земельною ділянкою, площею 36,2516 га, кадастровий номер 0524880600:08:003:0178, що знаходиться на території Великомитницької сільської ради за межами населеного пункту для рибогосподарських потреб з річною орендною платою 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, терміном на 20 років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

У березні 2020 року він, будучи спадкоємцем ОСОБА_3 , звернувся до Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області з метою заміни орендаря зазначеної вище земельної ділянки. Однак, 17 березня

2020 року Хмільницькою районною державною адміністрацією було видано розпорядження № 99, яким припинено договір оренди землі від 12 липня

2005 року у зв`язку зі смертю орендаря. А розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 11 червня 2020 року № 379 вирішено, що право оренди зазначеної земельної ділянки підлягає продажу через аукціон. Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 10 грудня 2020 року № 763 вирішено погодити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки водного фонду державної власності, площею 36,2516 га, кадастровий номер 0524880600:08:003:0178, на чотири земельні ділянки для продажу права оренди через аукціон разом із водним об`єктом.

Позивач вважає зазначені вище розпорядження органів державної влади незаконними, оскільки до нього, як спадкоємця ОСОБА_3 , перейшли всі права та обов`язки померлого, в тому числі і право оренди за договором. Крім того, Хмільницька районна державна адміністрація Вінницької області не мала права на розпорядження спірною ділянкою, яка розташована за межами населеного пункту. Зосереджував увагу на тому, що в ставку знаходиться риба, поміщена орендарем, яка відповідно до статті 6 Закону України «Про аквакультуру» є його приватною власністю.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 17 березня 2020 року № 99 «Про припинення дії договору оренди земельної ділянки на території Великомитницької сільської ради від 12 липня 2005 року, зареєстрованого за № 040502500001 від 28 жовтня 2015 року», розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 11 червня 2020 року № 379 «Про затвердження переліку земельних ділянок водного фонду разом з водними об`єктами, право оренди яких реалізується на земельних торгах, для рибогосподарських потреб», а також розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 10 грудня 2020 року № 763 «Деякі питання продажу права оренди земельних ділянок водного фонду на земельних торгах».

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Хмільницька районна державна адміністрація Вінницької області заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , зазначаючи, що відповідно до умов пункту 33 договору оренди, укладеного з

ОСОБА_3 , його дія припиняється у разі смерті фізичної особи - орендаря, а тому законним є оскаржуване розпорядження про припинення дії договору оренди. При цьому позивач не звертався до адміністрації з підтверджуючими документами, що він є спадкоємцем ОСОБА_3

Вінницька обласна державна адміністрація заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість. Зазначала, що позивач не є спадкоємцем права оренди спірної земельної ділянки, оскільки згідно з умовами договору оренди, укладеного з ОСОБА_3 , підставою для його припинення є смерть фізичної особи-орендаря. Позивач звернувся до Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області із заявою про надання інформації про правовий статус спірної земельної ділянки лише 01 липня 2020 року, до цього будь-яких офіційних звернень щодо його наміру успадкувати право оренди та неможливості прийняття спадщини не надходило. З урахуванням припинення дії договору оренди земельної ділянки, розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації є такими, що відповідають вимогам закону.

Основний зміст та мотиви судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області

у складі судді Войнаревича М. Г. від 09 липня 2021 року позовОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області№ 99 від 17 березня 2020 року «Про припинення дії договору оренди земельної ділянки на території Великомитницької сільської ради від 12 липня 2005 року зареєстрованого за № 040502500001 від 28 жовтня 2015 року».

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації № 379 від 11 червня 2020 року «Про затвердження переліку земельних ділянок водного фонду разом з водними об`єктами, право оренди яких реалізується на земельних торгах, для рибогосподарських потреб».

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації № 763 від 10 грудня 2020 року «Деякі питання продажу права оренди земельних ділянок водного фонду на земельних торгах».

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що умовами договору оренди спірної земельної ділянки не передбачено заборони переходу права оренди в порядку спадкування, а тому позивач, як спадкоємець за законом, має право на успадкування права оренди після смерті ОСОБА_3 . Оспорюване розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області та похідні від нього розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації прийняті з порушенням вимог статей 7, 31 Закону України «Про оренду землі», без урахування права спадкоємця орендаря та відсутності інших підстав для припинення дії договору оренди земельної ділянки. Також при винесенні спірних розпоряджень не враховано, що у ставку знаходиться товарна риба, яку запустив у ставок орендар.

Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу Хмільницької міської ради Вінницької області задоволено.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області

від 09 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не урахував, що право оренди по договору не може бути об`єктом спадкування в розумінні статті 1218 Цивільного кодексу України, оскільки серед погоджених сторонами підстав його припинення (пункт 33) визначено смерть особи - орендаря. Крім того, приймаючи до розгляду апеляційну скаргу Хмільницької міської ради Вінницької області, як особи, яка не приймала участі у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Хмільницька міська рада Вінницької області стала розпорядником спірних земель 27 травня 2021 року, а тому суд першої інстанції вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки.

Узагальнені доводи касаційної скарги

03 січня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року і залишити в силі рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 липня 2021 року.

05 січня 2023 року засобами поштового зв`язку представником

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у відповідності до вимог статті 398 Цивільного процесуального кодексу України, подано доповнення до касаційної скарги.

Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року

у справі № 6-375цс15, у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 266/2505/17, від 16 грудня 2018 року у справі № 266/2505/17-ц,

від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц, від 13 січня 2021 року

у справі № 466/5766/13-ц, від 02 червня 2021 року у справі № 351/1785/19,

від 29 червня 2021 року у справі № 201/751/14-ц, від 28 липня 2021 року

у справі № 520/6366/13-ц, від 12 січня 2022 року у справі № 761/41876/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує на те, що апеляційний суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на відсутність правових підстав для розгляду апеляційної скарги Хмільницької міської ради Вінницької області. Справа була вирішена судом першої інстанції в межах заявлених позовних вимог. Хмільницька районна державна адміністрація Вінницької області, яка була на той час розпорядником спірної земельної ділянки та виносила оспорювані розпорядження, приймала участь у розгляді справи та скористалась своїм правом на подання відзиву на позов. Скасування судом першої інстанції оспорюваних розпоряджень Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області та Вінницької обласної державної адміністрації не вплинуло на права та інтереси Хмільницької міської ради Вінницької області, оскільки право комунальної власності на земельну ділянку було зареєстровано лише 24 січня 2022 року.

Посилається заявник також на безпідставне поновлення Хмільницькій міській раді Вінницької області строку на апеляційне оскарження, з урахування того, що право власності на спірну земельну ділянку рада набула 24 січня 2022 року. Крім того, 20 січня 2022 року позивач звертався до Хмільницької міської ради Вінницької області із заявою про поновлення договору оренди, а 18 липня 2022 року було відкрито провадження у цивільній справі щодо оскарження рішення Хмільницької міської ради Вінницької області щодо відмови у поновленні договору оренди (справа № 149/1609/22), де підставою позову були обставини, встановлені рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 липня 2021 року у цій справі.

Вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про правомірність оскаржених розпоряджень, оскільки вони винесені до спливу шести місяців, необхідних для отримання спадкоємцем орендаря свідоцтва про право на спадщину. При цьому договір оренди не передбачає заборони переходу права оренди до спадкоємців, а положення статті 31 Закону України «Про оренду» встановлюють, що договір припиняється у випадку, коли спадкоємці відмовляються виконувати умови договору.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 149/1014/21, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

27 січня 2023 року до Верховного Суду надійшла зазначена цивільна справа.

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу Хмільницька міська рада Вінницької області заперечила проти її задоволення, посилаючись на безпідставність доводів заявника. Зазначала, що на час розгляду справи в суді першої інстанції спірної земельної ділянки не існувало, оскільки вона була розділена на чотири самостійні земельні ділянки, при цьому згідно із змінами, внесеними до Земельного кодексу України, які набули чинності 27 травня 2021 року, такі земельні ділянки перейшли в розпорядження Хмільницької міської ради Вінницької області. При поданні апеляційної скарги належним чином обґрунтовано підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, а доводи заявника щодо обізнаності ради про прийняте судом першої інстанції рішення у цій справі ґрунтуються на припущеннях. Законним та обґрунтованим вважає також висновок апеляційного суду щодо відсутності підстав для спадкування права оренди, з огляду на погоджені сторонами умови припинення договору у зв`язку із смертю орендаря.

У відзиві на касаційну скаргу Вінницька обласна державна адміністрація заперечує проти доводів заявника, зазначаючи про їх необґрунтованість. Вважає, що суд апеляційної інстанції правильно дослідив обставини справи та з урахуванням законодавчих змін від 27 травня 2021 року (пункт 24 Розділу IX Прикінцеві положення ЗК України) дійшов вірного висновку, що рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 липня 2021 року впливає на права Хмільницької міської ради Вінницької області, яка не була залучена до участі у справі. При цьому оскільки договір оренди припинений згідно з пунктом 33 договору, право оренди по вказаному договору не може бути об`єктом спадкування, у зв`язку із чим правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що права ОСОБА_1 не порушені при прийнятті оскаржуваних розпоряджень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 24 червня 2005 року № 338 ОСОБА_3 надано земельну ділянку площею 36,2516 га в оренду строком на 15 років для риборозведення з встановленою щорічною орендною платою.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки 12 липня 2005 року та акту приймання передачі земельної ділянки, що орендується від 07 листопада

2005 року, довідки Хмільницького районного відділу земельних ресурсів Вінницької області № 754 Хмільницька районна державна адміністрація Вінницької області передала ОСОБА_3 в оренду земельну ділянку загальною площею 36,2516 га, яка знаходиться на території Великомитницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, строком на 15 років.

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі земель 28 жовтня 2005 року.

Пункт 33 договору оренди земельної ділянки від 12 липня 2005 року серед підстав припинення договору містить таку підставу, як смерть фізичної особи - орендаря.

18 жовтня 2019 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до Вінницької обласної державної адміністрації із заявою про укладення договору оренди водного об`єкта, загальною площею 36,2516 га, яка знаходиться на території Великомитницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Відповідно до розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 01 листопада 2019 року № 859 вирішено укласти з ФОП ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки, площею 36,2516 га, кадастровий номер 0524880600:08:003:0178, яка знаходиться на території Великомитницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, для рибогосподарських потреб, з річною орендною платою в розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, терміном на 20 років, після виготовлення та погодження паспорта водного ресурсу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Хмільницької районної нотаріального округу № 240/02-17 від 03 вересня 2020 року після смерті ОСОБА_3 єдиним його спадкоємцем за законом є його онук ОСОБА_1 .

Відповідно до розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 17 березня 2020 року № 99, враховуючи вимоги пункту 33 (смерть фізичної особи-орендаря) договору оренди земельної ділянки на території Великомитницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області загальною площею 36,2516 га, укладеного між Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області та ОСОБА_3 від 12 липня 2005 року, припинено дію цього договору. Визнано таким, що втратило чинність розпорядження голови Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 27 червня 2005 року № 338 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земель водного фонду на території Великомитницькогої сільської ради та надання земельної ділянки водного фонду в оренду».

Підставою для прийняття розпорядження від 17 березня 2020 року № 99 Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області стала довідка Великомитницької сільської ради від 05 березня 2020 року № 245 про смерть ОСОБА_3 та свідоцтво про його смерть.

Згідно з листом Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації від 14 липня 2020 року

№ 06-01-15/4885, на підставі розпорядження голови Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 17 березня 2020 року № 99 «Про припинення дії договору оренди земельної ділянки на території Великомитницької сільської ради від 12 липня 2005 року, зареєстрованого за № 04050250001 від 28 жовтня 2005 року» припинено право оренди на земельну ділянку 36,2516 га, кадастровий номер 0524880600:08:003:0178, яка знаходиться на території Великомитницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області. Відповідно до розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 11 червня 2020 року № 379 «Про затвердження переліку земель водного фонду разом з водними об`єктами, право оренди яких реалізується на земельних торгах, для рибогосподарських потреб» право оренди вказаної земельної ділянки підлягає продажу через аукціон.

Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 10 грудня 2020 року № 763 вирішено погодити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки водного фонду державної власності, площею 36,2516 га, кадастровий номер 0524880600:08:003:0178 на чотири земельні ділянки для продажу права оренди через аукціон разом із водним об`єктом.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Щодо права Хмільницької міської ради Вінницької області на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції

У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, гарантованого національним законом, оскільки це є порушенням права на справедливий судовий розгляд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За загальним правилом, передбаченим статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.

Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Особа, яка не брала участі у справі, може подати апеляційну скаргу, якщо оскаржуваним рішенням суду безпосередньо вирішено питання про її права, свободи або про її обов`язки, тобто безпосередньо встановлено, змінено або припинено права або обов`язки цієї осіб.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові

від 13 березня 2017 року у справі № 6-1783цс16.

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27 травня 2021 року, доповнено розділ Х «Перехідні положення» ЗК України пунктом 24, в якому зазначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Встановивши, що згідно із змінами до земельного законодавства, які набрали чинності з 27 травня 2021 року, спірна земельна ділянка вважається земельною ділянкою комунальної власності, перейшла із державної власності у комунальну власність Хмільницької міської територіальної громади (право зареєстровано 24 січня 2022 року), суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення (09 липня 2021 року) вирішено питання про права та інтереси Хмільницької міської ради Вінницької області. Отже Хмільницька міська рада Вінницької області, яка представляє відповідну територіальну громаду, має право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Підстави для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України відсутні.

Правильність зазначених висновків суду підтверджується також наявністю іншого судового спору щодо права оренди позивача на спірну земельну ділянку, ініційованого ОСОБА_1 з вимогами до Хмільницької міської ради Вінницької області (справа № 149/1609/22).

Доводи касаційної скарги про те, що державна реєстрація права власності Хмільницької міської ради Вінницької області відбулася лише 24 січня 2022 року не спростовують зазначених вище висновків суду апеляційної інстанції, оскільки абзацом 5 пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Необґрунтованими слід визнати також доводи касаційної скарги щодо безпідставного поновлення Хмільницькій міській раді Вінницької області строку на апеляційне оскарження рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 липня 2021 року, з огляду на те, що судом апеляційної інстанції в ухвалі суду від 09 листопада 2022 року обґрунтовано підстави, з яких виходив суд при поновленні Хмільницькій міській раді Вінницької області строку на апеляційне оскарження, керуючись положеннями частини третьої статті 354 ЦПК України, а також правильно ураховано те, що апеляційна скарга подана особою, яка реалізує повноваження власника земельної ділянки і не була залучена до участі у справі та рішення суду першої інстанції не отримувала, при цьому суд ухвалив рішення, яке стосується прав, інтересів та обов`язків Хмільницької територіальної громади. У той же час доцільно враховувати, що провадження у справі з вимогами до Хмільницької міської ради було відкрито судом 18 липня 2022 року (справа № 149/1609/22).

Щодо вирішення спору по суті заявлених позовних вимог

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, Законом України «Про оренду землі» та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 781 ЦК України договір найму припиняється в разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено припинення договору оренди землі у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам ЗК України та цього Закону.

Отже, якщо умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами, не передбачається заборона переходу права на оренду в порядку спадкування, то спадкоємці орендаря (фізичної особи-підприємця) після смерті останнього можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки, яка є предметом цього договору.

Зазначений правовий висновок підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2020 року у справі № 619/1543/17ц та

від 02 листопада 2022 року у справі № 390/73/21.

Слід звернути увагу, що у відповідності до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Встановивши, що умовами договору оренди земельної ділянки від 12 липня 2005 року, укладеного з ОСОБА_3 , було передбачено, що його дія припиняється у разі смерті фізичної особи-орендаря (пункт 33), суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що такий договір є припиненим з моменту смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а право оренди за ним не може бути об`єктом спадкування відповідно до статті 1218 ЦК України.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності у договорі оренди заборони переходу права на оренду в порядку спадкування та виявлення спадкоємцем бажання на виконання його умов не впливають на правильність висновків апеляційного суду, оскільки погодженою умовою договору оренди земельної ділянки від 12 липня 2005 року про припинення його дії у випадку смерті фізичної особи-орендаря сторони погодили, що перехід права на оренду в порядку спадкування не відбувається. При цьому позивач не позбавлений права на укладення договору оренди земельної ділянки у самостійному порядку, ураховуючи, що спірним розпорядженням земельні ділянки передані на аукціон для продажу права оренди. Питання щодо права власності на плоди та продукцію, вироблені орендарем за час користування земельною ділянкою, у цій справі не вирішувалося.

Необґрунтованими слід визнати посилання заявника на погодженняВінницькою обласною державною адміністрацією укладення з ФОП ОСОБА_3 нового договору оренди водного об`єкту із земельною ділянкою (розпорядження від 01 листопада 2019 року № 859), оскільки нового договору оренди земельної ділянки сторонами укладено не було.

З урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин припинення договору оренди спірної земельної ділянки ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутні правові підстави для визнання незаконними оспорюваного розпорядження, прийнятого органом державної влади на виконання повноважень власника земельної ділянки щодо розпорядження землею (стаття 319 ЦК України).

Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин справи, не суперечать висновкам Верховного Суду України та Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскарженому судовому рішенні, питання вмотивованості висновків апеляційного суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович