Ухвала

від 20.02.2023 по справі 357/11450/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

20 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 357/11450/21

провадження № 61-398ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Целіков Владелін Володимирович , на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня

2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 09 листопада

2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТ» про стягнення заробітної плати та нарахованої індексації,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТ» (далі - ТОВ «ТТ») про стягнення заробітної плати та нарахованої індексації у розмірі

198 492,27 грн.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Целікова В. В. на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 11 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ТТ» про стягнення невиплаченої заробітної плати.

09 січня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Целіков В. В. , засобами електронного зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду

від 09 листопада 2022 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року вказану касаційну скаргу було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, зокрема запропоновано уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги.

30 січня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків.

01 лютого 2023 року на адресу Верховного Суду надійшли аналогічні матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.

В уточненій редакції касаційної скарги заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду

від 09 листопада 2022 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши вказану касаційну скаргу, суд приходить до таких висновків.

У відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Целіков В. В. , на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2022 року слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною четвертою статті 389 ЦПК України встановлено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції.

Тлумачення частин першої та четвертої статті 389 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга може бути подана учасником справи за умови апеляційного перегляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Відповідно до матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2022 року не переглядалося в апеляційному порядку.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2022 року не переглядалося в апеляційному порядку, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

За таких обставин касаційний суд відмовляє у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Целіков В. В. , заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2022 року.

У відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Целіков В. В. , на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року слід відмовити з огляду на таке.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - Целіков В. В. , подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Целікова В. В. було залишено без руху та надано представнику апелянта строк для усунення її недоліків, зокрема запропоновано подати належним чином обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, підтверджену доказами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Целікова В. В. на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 11 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ТТ» про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені у клопотанні підстави поновлення процесуального строку не є поважними, оскільки не є такими, що об`єктивно унеможливили подання апеляційної скарги.

Суд зазначив, що матеріали справи свідчать про те, що представник позивача - адвокат Целіков В. В., після укладення ним 24 березня

2022 року Контракту добровольця територіальної оборони, неодноразово звертався до суду за допомогою системи «Електорнний суд», що підтверджується його клопотанням від 13 травня 2022 року (а. с. 195-200), від 06 червня 2022 року (а. с. 204-208) та від 07 липня 2022 року

(а. с. 215-219), що спростовує його твердження про відсутність у нього доступу до системи «Електорнний суд». При цьому представник позивача факту отримання копії оскаржуваного рішення 15 липня 2022 року не заперечував та не спростовував. Також суд звертав увагу і на те, що під час проголошення оскаржуваного рішення суду адвокат брав участь у розгляді справи в режимі відео-конференції.

Касаційна скарга в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року обґрунтовується тим, що внаслідок вступу адвоката Целікова В. В., 24 березня 2022 року, до добровольчого формування Бориспільської територіальної громади № 1 та проходження ним служби у нього відсутній доступ до системи «Електронний Суд». Адвокат постійно залучений до виконання громадських та державних обов`язків, що здійснюються у робочий час та приймає безпосередню участь у виконанні завдань територіальної оборони щоденно.

Також адвокат вказує, що запровадження в Україні воєнного стану без обґрунтування поважності вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. Вказує, що апеляційний суд невиправдано обмежив право позивача щодо судового захисту, що і призвело до винесення оскаржуваної ухвали.

Крім того, постановляючи оскаржувану ухвалу судом апеляційної інстанції не було застосовано висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22.

Посилання апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі на те, що адвокатом через систему «Електронний Суд» неодноразово надсилалися на адресу суду різні клопотання свідчить лише про сумлінне виконання адвокатом своїх обов`язків щодо захисту прав та інтересів позивача, з урахуванням діючих реалій воєнного часу.

Вказує, що матеріали справи не містять підтвердження отримання судом першої інстанції повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу адвоката, що є додатковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з таких підстав.

Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності.

Такий висновок Суд зробив з огляду на таке.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін

(частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до частин першої та другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали

суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

За правилом частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Апеляційний суд встановив, що представник ОСОБА_1 -

Целіков В. В. звернувся із апеляційною скаргою із пропуском строку на апеляційне оскарження згаданого рішення суду першої інстанції, при цьому заявник не навів поважних причин такого пропуску. Суд залишив без руху апеляційну скаргу та запропонував заявнику подати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку з наведенням інших поважних причин пропуску такого процесуального строку та наданням відповідних доказів.

Представник ОСОБА_1 - Целіков В. В. , усуваючи недоліки апеляційної скарги, зазначав, що внаслідок вступу ним до добровольчого формування Бориспільської територіальної громади № 1 та проходження ним служби у нього відсутній доступ до системи «Електронний суд». На підтвердження викладених обставин надав до суду копію Контракту добровольця територіальної оборони та довідку про те, що він з 24 березня 2022 року перебуває на військовій службі в Добровольчому формуванні Бориспільської міської територіальної громади. Зі змісту вказаної довідки також вбачається, що Целіков В. В. постійно залучений до виконання громадських та державних обов`язків, що здійснюються у робочий час та приймає безпосередню участь у виконанні завдань територіальної оборони щоденно.

Заявник вважає безпідставними висновки апеляційного суду щодо того, що наведені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не є поважними, оскільки суд апеляційної інстанції під час ухвалення рішення застосував надто формальний підхід щодо їх оцінки.

Суд апеляційної інстанції встановив, що зазначені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 11 липня 2022 року є неповажними, тому відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Отже, заявник звернувся до суду апеляційної інстанції з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Згідно із частиною четвертою статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Верховний Суд, враховуючи доводи заявника щодо визнання поважними наведених ним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причин такого пропуску, зазначає, що статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Верховний Суд наголошує на тому, що представник ОСОБА_1 - Целіков В. В. приймав участь в судовому засіданні 11 липня 2022 року під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду першої інстанції, тобто представнику було відомо про існування вказаного рішення. Копія вказаного рішення була направлена представнику заявника 15 липня 2022 року через систему «Електронний Суд». Тобто представник ОСОБА_1 - Целіков В. В. , ознайомившись із повним текстом рішення суду першої інстанції, міг у межах визначених процесуальним законом строків звернутися до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, проте не реалізував таке своє процесуальне право.

Передусім, для оцінки того, чи існували підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, суд повинен був піддати аналізу доводи заявника щодо наявності у нього перешкод для своєчасного звернення саме протягом згаданого періоду часу.

Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги про залучення адвоката Целікова В. В. з 24 березня 2022 року, до виконання громадських та державних обов`язків, що здійснюються у робочий час та безпосередня його участь у виконанні завдань територіальної оборони щоденно не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи свідчать виключно про обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги адвокатом Целікова В. В., який не є учасником справи, а лише представляє інтереси заявника та діє у справі від його імені.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Отже, ОСОБА_1 , який є учасником справи, отримавши інформацію про надмірну зайнятість його представника Целікова В. В. , перебування його на службі в територіальній обороні, повинен був діяти добросовісно і розумно та звернутися за професійною правовою допомогою до іншого адвоката (представника), який міг би добросовісно та своєчасно скласти та подати таку апеляційну скаргу. Заявник не скористався таким процесуальним правом, неможливості вчинення таких дій також не довів.

Адвокат є представником особи - учасника справи - на підставі відповідного договору, а тому саме такий учасник справи як замовник певних правових послуг несе ризик обрання неналежного контрагента, а так само ризик неможливості надання певних послуг. Відповідно ненадання або несвоєчасне надання таких послуг не може, за загальним правилом, слугувати достатньою причиною для поновлення пропущеного процесуального строку.

Верховний Суд відхиляє доводи представника ОСОБА_1 - Целікова В. В. про те, що поважною причиною пропуску строку потрібно вважати введення воєнного стану на території України, оскільки відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, самий лише факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Проте, заявник таких підстав не зазначив.

Отже обставини, якими представник ОСОБА_1 - Целіков В. В. обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку, є такими, що не свідчать про наявність істотних перешкод чи труднощів, підтверджених достатніми та належними доказами, для звернення з апеляційною скаргою у строки, визначені ЦПК України.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 у розумні строки реалізації своїх процесуальних повноважень не скористався своїм процесуальним правом на оскарження рішення суду першої інстанції, не вжив заходів, щоб своєчасно подати апеляційну скаргу. В результаті такого бездіяльного ставлення до реалізації своїх процесуальних повноважень заявник пропустив строк на апеляційне оскарження згаданого рішення суду першої інстанції.

Наведене доводить, що суд апеляційної інстанції у межах зазначених представником заявника доводів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, правильно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Встановивши, що апеляційна скарга подана із пропуском строку на звернення, наведені представником заявника підстави пропуску процесуального строку визнано необґрунтованими, інших причин пропуску цього строку адвокатом Целіковим В. В. не зазначено, суд апеляційної інстанції із дотриманням норм процесуального закону відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги про те, що матеріали справи не містять підтвердження отримання судом першої інстанції повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу адвоката не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи

(далі - Положення).

З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

Пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Згідно з пунктом 10 Положення, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.

Згідно з пунктом 17 Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Згідно з пунктом 37 Положення підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Офіційна електронна адреса в розумінні Положення - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2022 року було надіслано судом до реєстру 15 липня

2022 року.

Встановлено, що Білоцерківський міськрайонний суд Київської області надіслав заочне рішення від 11 липня 2022 року в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу представника заявника.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи містять довідку про доставку електронного документу, яка свідчить про те, що електронний документ - заочне рішення суду було надіслано Целікову В. В. в його електронний кабінет та доставлено 15 липня 2022 року

о 16 год. 44 хв. (а. с. 233, том І).

Отже, повний текст рішення було складено 15 липня 2022 року і того ж дня вручено представнику позивача.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Наведені представником заявника обставини не обґрунтовують неможливість скористатись своїми процесуальними правами щодо касаційного оскарження судового рішення.

Інші доводи касаційної скарги стосуються оскарження рішення суду першої інстанції по суті.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція); якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини

(далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями встановленні

державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії»

від 28 жовтня 2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» № 3236/03).

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

ЄСПЛ зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1996 року у справі «Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції», рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі «Бруалла Гомес де ла Торре проти Іспанії»).

З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов до висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Целіков В. В , в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 09 листопада

2022 року є необґрунтованою.

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини першої, частиною другою статті 389, частиною першою, четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Целіков Владелін Володимирович , на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТ» про стягнення заробітної плати та нарахованої індексації.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. Ю. Мартєв

І. М. Фаловська