Справа № 149/107/20
Провадження №11-кп/801/57/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілого ОСОБА_10 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_11 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2019 за №42019020420000090,
за апеляційною скаргою прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_6 , апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 жовтня 2022 року, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
- визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 жовтня 2022 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки і шість місяців.
До набрання вироком суду законної сили, але не більше 60 днів, застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, затримавши його в залі суду.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 у вирішено рахувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання термін тримання під вартою, з розрахунку один день позбавлення волі за один день тримання під вартою з часу його фактичного затримання до набрання вироком законної сили.
В строк відбування покарання ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув`язнення у виді тримання під вартою з 15.05.2019 до 08.07.2019 року.
Цивільний позов ОСОБА_10 задоволено частково.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 , завдану внаслідок злочину, моральну шкоду в розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у даному провадженні в розмірі 31714 (тридцять одна тисяча сімсот чотирнадцять) грн. 38 (тридцять вісім) коп.
Арешт накладений ухвалами слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2019 (справи №№ 127/13809/19, 127/13810/19, 127/13811/19) - скасовано.
Речові докази: заяву про ознайомлення з матеріалами від 11.04.2019, грошові кошти (імітаційні засоби) -банкноти НБУ номіналом 500 гривень в кількості 399 штук із номером та серією: ВА 1045837 та 100 штук із номером та серією: ВА 1045834, носовичок, шкіряну сумку чорного кольору, три фотокартки, чорну папку- вирішено знищити;
грошові кошти, загальною сумою 14000 (чотирнадцять тисяч) грн, а саме 28 грошових купюр номіналом по 500 гривень за номерами та серіями: ВИ 6877050; ВД 4937662; БТ 3597185; ВИ 5250868; ВИ 6254845; ЛЗ 3540710; БК 9740372; УГ 4304580; ЛЗ 7249551; ВЖ 6815873; ЛД 9190326; ЛИ 8967557; ЛИ 0690407; МА 9936228; ЗЗ 0239196; МБ 3148038; МВ 6352592; ЛД 3380972; ЛИ 5888869; ЛГ 2735877; УИ 6012424; ЛГ 3023275; ЗЗ 0867756; СБ 9735243; АА 7085939; ФЗ 5100949; ЛИ 2262541; ВХ 0576084, - повернуто потерпілому ОСОБА_10 ;
військовий квиток на ім`я ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , посвідчення народного повіреного № НОМЕР_2 , послужну картку до квитка, тимчасовий дозвіл на право користування № НОМЕР_3 , дозвіл на зброю на ім`я ОСОБА_7 № НОМЕР_4 , пристрій для відстрілу гумових куль НОМЕР_19, печатку "Подільський центр протидії корупції", - повернуто обвинуваченому ОСОБА_7 ;
довіреність від 20.01.2017 видану приватним нотаріусом ОСОБА_12 , заяву про відмову від позову та визнання касаційної скарги по справі № 802/199-17-а від 15.05.2019, підписану ОСОБА_7 , заяву про відмову від позову по справі №902/512/17, підписану ОСОБА_7 , заяву від 15.05.2019 на ім`я директора ТОВ «Санаторій Поділля» ОСОБА_13 про передачу протоколу загальних зборів Первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій Поділля» від 26.05.2017 та печатки юридичної особи ТОВ «Санаторій Поділля», підписану ОСОБА_7 , протокол загальних зборів Первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій Поділля» від 26.05.2017, лист до директора ТОВ "Санаторій "Поділля" ОСОБА_13 , - залишено при матеріалах кримінального провадження;
мобільний телефон марки "Samsung", ІМЕІ: НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 , чохол до мобільного телефону, - вирішено конфіскувати;
печатку юридичної особи ТОВ «Санаторій «Поділля» (ідентифікаційний код 33373741), яка перебуває в чорному чохлі з надписом «CASE», - повернуто ТОВ «Санаторій «Поділля».
Заставу в розмірі 264000 грн, яка згідно квитанції № 0.0.1402114928.1 від 08.07.2019, внесену заставодавцем ОСОБА_14 , - повернуто заставодавцю ОСОБА_14 .
Відповідно до п.4 ч.1 ст.96-2 КК України застосовано спеціальну конфіскацію належного обвинуваченому ОСОБА_7 транспортного засобу марки "Geelly MK", 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_7 .
Згідно вироку судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 діючи на підставі нотаріально-посвідченої довіреності серії НBІ № 893686 від 20.01.2017, виданої ОСОБА_15 як фізичною особою, створюючи у оточуючих враження про те, що він діє від його ж імені нібито в інтересах первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій Поділля», яка перебуває у стані ліквідації, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 25.04.2019, близько 20.00 год., перебуваючи на подвір`ї Хмільницької міської ради (Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, 10), представившись новообраним головою первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій Поділля» та підтверджуючи вказаний факт наявністю відповідного протоколу загальних зборів, ввівши в оману заступника директора по управлінню персоналом ТОВ «Санаторій Поділля» ОСОБА_10 , зловживаючи упевненістю правильності і сумлінності своїх дій та в тому, що він, ОСОБА_7 , є новообраним головою первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій Поділля», яка перебуває у стані ліквідації, особисто висловив останньому прохання про надання йому - ОСОБА_7 , грошових коштів у сумі 10000 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 25.04.2019 становить 265942 гривень) для себе за вчинення в інтересах ТОВ «Санаторій Поділля» дій, спрямованих на нібито відмову від усіх заявлених до ТОВ «Санаторій Поділля» позовів у судах різних інстанцій, у яких він бере участь як голова ППО ТОВ «Санаторій Поділля», передачі печатки первинної профспілкової організації представникам ТОВ «Санаторій Поділля», Протоколу загальних зборів ППО ТОВ «Санаторій «Поділля» від 26.05.2017 року та усіх привласнених ним документів ППО ТОВ «Санаторій Поділля», яких не вистачає для завершення процедури її ліквідації, та при цьому повідомив, що у разі не виконання вказаних вимог, подання заволодіння контролем над часткою в статутному капіталі ТОВ «Санаторій Поділля» продовжиться. Він же, 26.04.2019 року, близько 14.00 год., перебуваючи на території ресторану «Дежавю» (Bінницька область, м. Хмільник, вул. Курортна, 10-А), діючи з тим же умислом та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, особисто висловив заступнику директора з медичної частини ТОВ «Санаторій Поділля» ОСОБА_16 прохання про надання йому - ОСОБА_7 , грошових коштів у розмірі 10000 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 26.04.2019 становить 266193 гривень) для себе за вчинення в інтересах ТОВ «Санаторій Поділля» дій, спрямованих на нібито відмову від yсіх заявлених до ТОВ «Санаторій Поділля» позовів у судах різних інстанцій, у яких він бере участь як голова ППО ТОВ «Санаторій Поділля», передачі печатки первинної профспілкової організації представникам ТОВ «Санаторій Поділля», Протоколу загальних зборів ППО ТОВ «Санаторій «Поділля» від 26.05.2017, та усіх привласнених ним документів ППО ТОВ «Санаторій Поділля», яких не вистачає для завершення процедури її ліквідації, при цьому зловживаючи упевненістю останнього в правильності і сумлінності своїх дій та в тому, що він, ОСОБА_7 , є законно обраним головою первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій Поділля», яка перебуває у стані ліквідації, повідомив, що у разі надання йому вказаної суми грошових коштів, він не буде більше штучно створювати умови, які перешкоджають нормальній діяльності санаторію.
Він же, 14.05.2019 року, близько 14 год. 00 хв., перебуваючи у ресторані «Версаль», на території ТОВ «Санаторій Поділля» (Вінницька область, м. Хмільник, вул. Курортна, 10), діючи з спрямованим на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, умисно єдиним злочинним наміром, та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, під час особистої зустрічі з ОСОБА_10 та директором ТОВ «Санаторій Поділля» ОСОБА_13 , підтвердив свій незаконний умисел на отримання від представників ТОВ «Санаторій Поділля» грошових коштів у сумі 10000 доларів США або 264000 грн., що є еквівалентною сумою, повідомивши останнім, що у разі не надання вказаної суми грошових коштів в найкоротші терміни, він ОСОБА_17 , не відмовиться від позовів, які заявлені ним в судах загальної юрисдикції та продовжить вживати дії, спрямовані на перешкоджання діяльності санаторію, при цьому ввівши в оману ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , зловживаючи упевненістю останніх в правильності і сумлінності своїх дій та у тому, що він, ОСОБА_17 , є новообраним головою первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій Поділля», яка перебуває у стані ліквідації. Він же, 15.05.2019, близько 20:10 год., реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований з тих же мотивів та з тією ж метою, продовжуючи зловживати упевненістю представників ТОВ «Санаторій Поділля» в правильності і сумлінності своїх дій та у тому, що він, ОСОБА_7 , є новообраним головою первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій Поділля», яке перебуває у стані ліквідації, перебуваючи в приміщенні готельно-ресторанного комплексу «Aiст», що по вул. Курортна, 33 у м. Хмільнику Вінницької області, особисто одержав від ОСОБА_10 для себе раніше обумовлену суму грошових коштів у розмірі 264000 грн. за вчинення в інтересах ТОВ «Санаторій Поділля» дій, а саме: нібито відмову від усіх заявлених до ТОВ «Санаторій Поділля» позовів, у яких він бере участь як голова ППО ТОВ «Санаторій Поділля» у судах різних інстанцій, передачу печатки первинної профспілкової організації представникам ТОВ «Санаторій Поділля», Протоколу загальних зборів ППО ТОВ «Санаторій «Поділля» від 26.05.2017, та усіх привласнених ним документів ППО ТОВ «Санаторій Поділля», яких не вистачає для завершення процедури її ліквідації, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_7 судом першої інстанції кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство ), вчинене у великих розмірах.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого стягнення завданої злочином моральної та матеріальної шкоди, процесуальних витрат, вирішення долі речових доказів, а також не ставлячи питання про погіршення становища обвинуваченого, просить вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.10.2022 стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України- змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку застосування спеціальної конфіскації належного обвинуваченому ОСОБА_7 транспортного засобу марки «Geelly MK», 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_8 .
В доводах апеляційної скарги прокурор посилається на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, оскільки при ухвалені вироку від 11.10.2022 Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області в порушення вимог ст.ст.1, 2, 96-2 КК України, ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 370 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_7 безпідставно застосовано норму Закону, що не підлягала застосуванню, а саме спеціальну конфіскацію, що також порушує ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.
В апеляційній скарзі з доповненням захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.10.2022 стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України скасувати, а кримінальне провадження закрити. Звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти.
В доводах апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Зокрема вважає, що у вказаному кримінальному провадженні, після закінчення 25.12.2019 року строку досудового розслідування, прокурор не вправі був вживати будь-яких процесуальних дій, в тому числі звертатись до суду із обвинувальним актом, оскільки кримінальне провадження підлягало закриттю. Зауважив, що моментом завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, є складання та затвердження обвинувального акту - 02.01.2020 року, а моментом закінчення досудового розслідування є спрямування обвинувального акта до суду - 20.01.2020 року, що свідчить про пред`явлення обвинувачення ОСОБА_7 поза межами строків досудового розслідування, та є наслідком прийняття безальтернативного рішення про закриття кримінального провадження.
Також вважає незаконною та необґрунтованою постанову першого заступника військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_18 від 25.06.2019 року про передачу матеріалів кримінального провадження для подальшого здійснення досудового розслідування до органу досудового розслідування УСБУ у Вінницькій області з тих підстав, що у слідчих УСБУ у Вінницькій області відсутні повноваження на здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, яке в подальшому було інкриміновано ОСОБА_7 , так як згідно ст.216 КПК України злочини, визначені ст.ст.190, 368-3 КК України їм не підслідні, у зв`язку з чим вважає, що у вказаному кримінальному провадженні було порушено правила підслідності.
Вважає, що судом було допущено неповноту судового розгляду, а також порушено принцип змагальності сторін та свобод в поданні ними суду своїх доказів, оскільки, судом було невмотивовано відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про допит свідків ОСОБА_19 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , які були понятими при проведенні слідчих дій та обізнані про конкретні обставини їх проведення. Невмотивовано відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про витребування відомостей про те, чи підписував 16.08.2019 року Генеральний прокурор України ОСОБА_23 процесуальне рішення про визначення (зміну) групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні? оскільки непідписання Генеральним прокурором вказаної постанови було б визнанням більшості письмових доказів недопустимими. Також судом було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування повних відомостей з ЄРДР про рух кримінального провадження, залишено поза увагою доводи захисту щодо недопустимості письмових доказів - матеріалів кримінального провадження, які були зібрані слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області, які в свою чергу були призначенні для проведення досудового розслідування на підставі постанови начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 від 13.05.2019 про утворення групи слідчих, який був неуповноваженою на те посадовою особою. Тому, усі докази, зібрані у кримінальному провадженні на підставі процесуальних рішень, дій слідчих (в тому числі негласних слідчих) дій слідчих, визначених у вказаній на його думку незаконній постанові ОСОБА_24 від 13.05.2019 року, є очевидно недопустимими, в тому числі і похідні від их докази.
Також суд у вироці не навів належних мотивів відхилення письмового клопотання захисту про недопустимість доказів в частині, що стосується аргументів про відсутність повноважень у військових прокурорів на здійснення нагляду за досудовим розслідування, про недопустимість протоколів НС(Р)Д та додатків до них. Недопустимості протоколу освідування та його результатів.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 вказав на порушення судом права на захист останнього, оскільки як прокурором, так і судом щодо зобов`язання прокурора, йому, як захиснику, який розпочав захист ОСОБА_7 на етапі підготовчого судового засідання, було відмовлено в надані можливості на ознайомлення з письмовими матеріалами вказаного кримінального провадження. Вказане свідчить про грубе порушення судом права на захист та недопустимість письмових доказів прокурора. Також вважає, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад шахрайства, так як суд залишив поза увагою окремий аспект обставин надання грошових коштів ОСОБА_10 правоохоронцям, що свідчить про взаємне інформування та узгодження дій між ОСОБА_10 та прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , та вказує на елементи провокації злочину та особистої зацікавленості. Звернув увагу апеляційного суду на те, що примірник цивільного позову судом не було вручено стороні захисту, що позбавило обвинуваченого та захисників можливості ознайомитися зі змістом доводів позивача, суд фактично прийняв рішення на власний розсуд, вважає, що факт заподіяння ОСОБА_10 моральної шкоди взагалі не знаходить свого реального підтвердження. Крім того, вирок суду містить висновки про те, що дії ОСОБА_7 досудовим слідством кваліфіковані за ч.2 ст.115, ч.3 ст.190 КК України, проте висновки суду в цій частині виходять за межі обвинувачення. Також у вказаному кримінальному провадженні наявна очевидна недопустимість протоколу освідування особи від 15.05.2029 року та його результатів, так як протокол освідування складено з порушенням порядку фіксації початку проведення слідчої дії, а отриманні результати викликають сумніви у своїй достовірності. Однак вказані доводи сторони захисту залишились поза увагою суду. Також поза увагою суду залишилось те, що при проведенні освідування ОСОБА_7 просив залучити захисника, проте його позбавили такої можливості, чим було порушено його право на захист.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.10.2022 стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України скасувати, кримінальне провадження закрити. Звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 є аналогічними доводам викладеним в апеляційній скарзі з доповненням захисника ОСОБА_8 . Окрім того, захисник в доводах апеляційної скарги зазначає про безпідставне застосування спецконфіскації належного ОСОБА_7 автомобіля, так як він був придбаний ним задля використання у особистих цілях задовго до ймовірного скоєння ним кримінального правопорушення яке йому інкримінується, , а не задля його скоєння. Також не вбачається яким чином він міг бути використаний або ж пристосований як засіб чи знаряддя для його вчинення.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 подану ним апеляційну скаргу підтримав повністю та наполягав на її задоволенні, посилаючись на викладені в ній доводи. Також не заперечив проти часткового задоволення апеляційних скарг захисників в частині застосування спеціальної конфіскації належного ОСОБА_7 автомобіля. В іншій частині апеляційних скарг з доповненням просив відмовити, посилаючись на безпідставність викладених у них доводів. Надав для приєднання до матеріалів кримінального провадження письмові заперечення.
Захисник ОСОБА_8 підтримав подані ним апеляційну скаргу з доповненням та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на викладені у них доводи. Не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Захисник ОСОБА_9 підтримав подану ним апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, посилаючись на викладені у ній доводи. Також не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_7 також підтримав подані його захисником апеляційні скарги з доповненням та просив їх задовольнити, не заперечував у задоволенні апеляційної скарги прокурора.
Потерпілий ОСОБА_10 та його представник ОСОБА_11 заперечили щодо задоволення апеляційних скарг з доповненням як захисників, так і прокурора, просили вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.10.2022 року залишити без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку. При цьому представником потерпілого було надано для приєднання до матеріалів провадження письмові заперечення на вказані апеляційні скарги.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, виступи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 з доповненням та апеляційна скарга захисника ОСОБА_9 - залишенню без задоволення, з огляду на наступне.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно зі статтею 2 КПК завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Відповідно до ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, при призначенні покарання суд повинен суворо дотримуватися вимог ст.65 КК України відносно загальних засад призначення цього покарання у відповідності до положень Загальної частини Кримінального кодексу України.
Згідно вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 звертався до апеляційного суду з клопотанням про проведення часткового судового слідства, а саме про повторне дослідження перерахованих ним в апеляційній скарзі доказів у кримінальному провадженні, посилаючись на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним доказам, які на його думку отримані з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не визнані недопустимими. Проте, колегія суддів, заслухавши з цього приводу пояснення захисника та думку інших учасників судового провадження, не знайшла достатніх обґрунтованих підстав для задоволення такого клопотання так як захисником не наведено достатніх доводів, які дають апеляційному суду обґрунтовані підстави вважати, що досліджені судом першої інстанції зазначені докази проведено не повністю або з порушеннями, або ж судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотань про визнання зазначених доказів недопустимими, а тому в задоволенні даного клопотання захисника судом було відмовлено.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла до переконання про необґрунтованість доводів апеляційних скарг з доповненням захисників обвинуваченого про неповноту, на їх думку, судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а також не знаходить достатніх законних підстав для закриття кримінального провадження.
Посилання в апеляційних скаргах з доповненням захисників обвинуваченого на те, що як досудове розслідування, так і судове слідство проведені неповно, необ`єктивно та упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на припущеннях та на суперечливих і недостатніх, зібраних з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства доказах, колегія суддів апеляційного суду вважає є безпідставними.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що органами досудового розслідування і судом першої інстанції по даній справі дотримано вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об`єктивної істини. Суд ретельно перевіряв у судовому засіданні доводи обвинуваченого та його захисників, які викладені ними також і в своїх апеляційних скаргах з доповненням, зокрема, щодо здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва досудовим розслідуванням неуповноваженими на те особам, порушення правил підслідності, недопустимість протоколу добровільної видачі речей і майна та похідних від нього доказів, як таких, що отримані неуповноваженою особою, а саме прокурором ОСОБА_25 , недопустимість протоколів НС(Р)Д та додатків до них, недопустимість протоколу та результатів освідування особи та інше.
Мотивуючи свої висновки про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд першої інстанції обґрунтовано послався набезпосередньо досліджені ним докази у кримінальному провадженні.
Зокрема, як вбачається із вироку обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні заявив, що свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину він не визнає, пояснив, що внаслідок хвороби та отриманих травм погано пам`ятає обставини, однак надав показання згідно яких вказав, що з 2015 він знайомий із ОСОБА_15 , який попросив його приймати участь у деяких справах та надав довіреність від профспілки ТОВ «Санаторій Поділля», а також від себе особисто. На підставі вказаних довіреностей він приймав участь у справах. У 2018 він неодноразово зустрічався з ОСОБА_13 , з метою досягнення мирової угоди по справі про стягнення заробітної плати з ТОВ "Санаторій Поділля" на користь працівників, однак мирової угоди досягнуто не було. В 2019 він намагався дійти мирової угоди із представником ТОВ "Поділля" - ОСОБА_10 . Він спілкувався з ОСОБА_10 в кафе "Аїст". На зустріч приніс із собою документи та печатку, однак згоди щодо мирової угоди вони не дійшли, а тому ніяких коштів від ОСОБА_10 він не отримував, печатку йому не передавав, а все залишив в альтанці в кафе "Аїст" та попрямував до свого автомобіля, однак в цей час був затриманий. Під час затримання він просив надати йому адвоката, а також телефон, щоб зателефонувати до адвоката, однак такої можливості йому не надали.
Від надання подальших показань, зокрема відповідей на питання прокурора обвинувачений відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. Пред`явлений цивільний позов не визнав, оскільки на його думку будь-якої шкоди ОСОБА_10 не завдавав.
Колегія суддів зазначає, що невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 є його правом та способом захисту, при цьому апеляційний суд критично оцінює показання останнього, оскільки вони спростовуються показаннями осіб, які були допитані в судових засіданнях суду першої інстанції та документами, дослідженими в ході судового розгляду.
В силу ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Як вважає апеляційний суд, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 т.15, ч.3 ст.190 КК України ґрунтується на зібраних у справі й детально досліджених в ході судового розгляду судом першої інстанції доказах в їх сукупності та взаємозв`язку.
Зокрема, вона підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який суду пояснив, що він обіймає посаду заступника директора по управлінню персоналом ТОВ "Санаторій Поділля". В квітні 2019 обвинувачений ОСОБА_7 запропонував зустрітися для вирішення питань, пов`язаних з санаторієм з приводу судової тяганини, а саме за грошові кошти у сумі 10 000 доларів США пообіцяв відкликати подані ним позовні заяви, які у нього є по санаторію ТОВ «Санаторій «Поділля», повернути печатку профспілки та усі документи, які йому передав колишній голова профспілки ОСОБА_15 . Через деякий час, а саме 14.05.2019 в приміщенні ресторану «Версаль» в м. Хмільник, він із директором вказаного санаторію ОСОБА_13 зустрілися із ОСОБА_7 . Під час розмови ОСОБА_7 повідомив директору санаторію ОСОБА_13 про повернення печатки профспілки та усіх документів, яких не вистачає в санаторії, а також відкликання усіх позовних заяв з суду по санаторію та вимагав грошові кошти за вчинення вказаних дій. Також ОСОБА_7 повідомив, що у разі відмови він продовжуватиме дії направлені на перешкоджання діяльності ТОВ «Санаторій «Поділля». 15.05.2019 він (потерпілий) зустрівся із ОСОБА_7 у ресторані «Аїст» в м. Хмільник, де ОСОБА_7 надав для огляду документи, які він підготував, окрім печатки ППО, з якими він ознайомився. Після ознайомлення із вказаними документами ОСОБА_7 наголосив на сумі грошової винагороди за вказані дії та сказав, що до вечора підготує усі документи та чекає дзвінка. Про вказані обставини він одразу повідомив працівників військової прокуратури Вінницького гарнізону ЦР України. В подальшому у вечірню пору доби 15.05.2019 в приміщенні військової прокуратури в м. Вінниця проводився огляд заздалегідь ідентифікованих імітаційних засобів в розмірі 250 тисяч грн. та нанесення на них спеціальної речовини. Окрім того ним добровільно надано власні кошти у сумі 14 000 грн. Вказані грошові кошти він помістив до шкіряної сумки та повідомив ОСОБА_7 про зустріч. Прибувши до ресторану "Аїст" він замовив чай та очікував ОСОБА_7 , який приїхав і присів до нього в бесідку де надав для огляду документи та печатку. Він переглянув надані ОСОБА_7 документи та печатку та передав йому грошові кошти в сумі 264 000 грн. ОСОБА_7 забрав грошові кошти та помістив їх у свою сумку чорного кольору, а він пішов розрахуватися за чай. В подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_7 затримано працівниками ГУНП у Вінницької області. Також зазначив, що ОСОБА_7 протягом тривалого часу в 2018-2019 році шантажував його, лякав, обливав публічно його брудом, як заступника директора санаторію, тим самим порушуючи його звичайний спосіб життя, що також змусило його звернутися із заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_7 до правоохоронних органів. Після затримання ОСОБА_7 правоохоронними органами, він припинив телефонувати та його спосіб життя став на лад. 10.02.2020 він подав цивільний позов відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_7 на його користь завдану матеріальну шкоду в сумі 14 000 грн та моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в сумі 250 000 грн. Позовну заяву підтримав та просив суд її задовольнити. При призначенні покарання наполягав на найсуворішому покаранні, пов`язаному із позбавленням волі.
Показаннями свідка ОСОБА_16 , який суду пояснив, що він є головою ліквідаційної комісії профспілкової організації ТОВ «Санаторій «Поділля», і представляє інтереси санаторію в судах. 26.04.2019 до нього зателефонував ОСОБА_7 , який представляв інтереси колишнього голови профспілкового комітету ТОВ «Санаторій «Поділля» ОСОБА_15 в суді, з приводу справ, які знаходяться в судах. При зустрічі ОСОБА_7 повідомив, що за грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США він готовий написати відмову від усіх позовів які подані до ТОВ «Санаторій «Поділля» та знаходяться в судах, повернути протокол про призначення його головою ППО та печатку профспілки з усіма документами. Про вказану пропозицію ОСОБА_7 сказав повідомити керівництву санаторію, після чого ОСОБА_7 пішов та в подальшому він з ним не зустрічався.
Показаннями свідка ОСОБА_13 , який у судовому засіданні вказав, що він з 2011 є директором ТОВ «Санаторій «Поділля». До 2015 у вказаному санаторії діяла профспілкова організація, головою якої був ОСОБА_15 , яка знаходиться на стадії ліквідації та на теперішній час діє інша профспілкова організація, в якій знаходяться усі працівники санаторію. До нього зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що його обрали головою профспілки ТОВ «Санаторій «Поділля», головою якої був ОСОБА_15 та він за грошові кошти зобов`язується забрати позовні заяви, які були подані до судів та передасть печатку профспілки і не буде в подальшому заважати діяльності санаторію. Він разом із ОСОБА_10 зустрілися із ОСОБА_7 , який показав доручення ОСОБА_15 та вимагав грошові кошти. Зрозумівши, що ОСОБА_7 у разі не надання йому коштів буде заважати діяльності санаторію, він був вимушений звернутися до відповідних органів.
Показаннями свідка ОСОБА_15 , який у судовому засіданні вказав, що раніше працював у ТОВ «Санаторій «Поділля» та до 2016 очолював профспілкову організацію. Після нього профспілкову організацію очолив ОСОБА_7 , який був обраний рішенням зборів учасників профспілки та якому він передав документи та печатку даної профспілкової організації. ОСОБА_7 не був працівником санаторію, однак був обраний головою профспілки у відповідності до статуту профспілки для захисту інтересів профспілки та надання юридичної допомоги. ОСОБА_7 повинен був написати заяву про вступ у профспілкову організацію, однак він вказаної заяви не бачив. У вказаній профспілці було п`ять людей та збори щодо обрання головою профспілки ОСОБА_7 відбувалися поблизу магазину в м. Хмільник, а також в телефонному режимі, після чого було оформлено документ передачі печатки та ОСОБА_7 повинен був зробити протокол зборів, однак він його також не бачив і не підписував. ОСОБА_7 представляв його в суді у справі щодо незаконного звільнення із ТОВ «Санаторій «Поділля» та в інших справах і будь яких дозволів на відкликання справ із судів ОСОБА_7 він не надавав. Щодо вимагання ОСОБА_7 10 000 доларів США у керівництва ТОВ «Санаторій «Поділля» йому невідомо.
Показаннями свідка ОСОБА_26 , який у судовому засіданні вказав, що він є працівником ТОВ «Санаторій «Поділля» та до 2015 був членом профспілкової організації, головою якої був ОСОБА_15 . На даний час він перебуває у новоствореній профспілковій організації. З обвинуваченим ОСОБА_7 він незнайомий.
Показаннями свідка ОСОБА_27 , яка в судовому засіданні вказала, що вона є працівником санаторію понад 47 років та була членом профспілкової організації, головою якої був ОСОБА_15 до 2015. Також зазначила, що у певний час також була головою профспілкової організації та у вказану організацію можуть входити лише працівники. ОСОБА_7 ніколи в ТОВ «Санаторій «Поділля» не працював.
Показаннями свідка ОСОБА_28 , яка в судовому засіданні пояснила, що з 1989 працює в ТОВ «Санаторій «Поділля» та до 2015 була членом профспілкової організації, головою якої був ОСОБА_15 , якого було звільнено. Наразі перебуває у новоствореній профспілковій організації, членами якої можуть бути лише працівники. Чи ліквідована попередня профспілкова організація їй невідомо. Зустрічалася із ОСОБА_7 , який представляв ОСОБА_15 в судах. ОСОБА_7 ніколи не був працівником ТОВ «Санаторій «Поділля».
Показаннями свідка ОСОБА_29 , який є працівником Агропромислового комплексу та головою районної профспілки, в судовому засіданні вказав, що членами профспілкової організації в ТОВ «Санаторій Поділля» можуть бути виключно працівники санаторію, якими обирається голова профспілкової організації та вказана профспілка діє на підставі Статуту. ОСОБА_7 , як працівника санаторію та члена профспілкової організації, він не знає. Зазначив, що ОСОБА_15 був головою профспілкової організації, яка діяла раніше, однак була ліквідована.
Показаннями свідка ОСОБА_30 , який в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_7 був представником у цивільних справах, на підставі нотаріально посвідченого договору, про звільнення деяких працівників Санаторію, а він здійснював представництво ТОВ «Санаторій Поділля» в судах. ОСОБА_7 дійсно був членом профспілкової організації, при цьому не будучи працівником Санаторію. Крім того, він особисто бачив протокол обрання ОСОБА_7 головою профспілки, в якій не було жодного працівника ТОВ «Санаторій Поділля». Були неодноразові заяви з боку ТОВ «Санаторію Поділля» до правоохоронних органів відносно перешкоди діяльності ТОВ «Санаторію Поділля» з боку ОСОБА_7 .
Показаннями свідка ОСОБА_31 , який в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_7 він не знає. До 2016 він працював у ТОВ Санаторій Поділля» та був у профспілковій організації, головою якої був ОСОБА_15 . Йому відомо, що в ТОВ «Санаторій Поділля» було дві профспілкові організації. Будь яких документів, заяви про перехід у іншу профспілкову організацію він не підписував та безпосередню участь в діяльності профспілки він не брав.
Показаннями свідка ОСОБА_32 , яка в судовому засіданні вказала, що вона працювала в ТОВ «Санаторій Поділля» з 2003 по 2016 на посаді бухгалтера профспілкової організації, головою якої був ОСОБА_15 , відносно якої приймалося рішення про ліквідацію, однак про те, чи ліквідовано дану профспілку їй невідомо. В 2017, за участі ОСОБА_15 , як голови профспілки, її (свідка), як секретаря, ОСОБА_33 , а також ОСОБА_31 та ОСОБА_34 , які приймали участь в телефонному режимі, в присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_35 відбулися збори профспілки, в якій перебувало п`ять членів, на яких головою профспілки обрали ОСОБА_7 , який, за довіреністю, представляв інтереси профспілки. Протокол обрання нового голови вона не готувала, а лише підписувала Також, свідок зазначила, що членом профспілки може бути будь-яка особа, незалежно від того працює чи не працює вона в ТОВ «Санаторій Поділля».
Показаннями свідка ОСОБА_33 , який в судовому засіданні вказав, що працював понад двадцять п`ять років в ТОВ «Санаторій Поділля», в якому була профспілкова організація, головою якої був ОСОБА_15 .. В 2017 була створена інша профспілкова організація. В 2014 його було звільнено з ТОВ «Санаторій Поділля». Із ОСОБА_7 його познайомив ОСОБА_36 . ОСОБА_7 в ТОВ «Санаторій Поділля» не працював та в профспілковій організації не перебував. Про обрання ОСОБА_7 головою профспілкової організації, йому невідомо, на зборах він не був присутнім, про збори членів профспілки в телефонному режимі його ніхто не повідомляв, протокол про обрання ОСОБА_7 головою організації він не підписував.
Показаннями свідка ОСОБА_34 , який в судовому засіданні пояснив, що працював в ТОВ «Санаторій Поділля» з 1977 по 2014. В санаторії була профспілкова організація, головою якої був ОСОБА_15 та в подальшому було створено ще одну профспілкову організацію, головою якої був ОСОБА_37 . З ОСОБА_7 його познайомив ОСОБА_15 , та повідомив, що інтереси профспілкової організації буде представляти ОСОБА_7 . На зборах профспілкової організації востаннє був в 2014-2015. В 2017 до нього зателефонував ОСОБА_15 та запитав чи він не буде проти того, що ОСОБА_7 буде обрано головою профспілкової організації.
Показаннями свідка ОСОБА_38 , яка в судовому засіданні вказала, що працює в санаторії двадцять шість років, є членом нової профспілкової організації, яка діє понад п`ять років з іншими працівниками санаторію. Головою попередньої профспілкової організації був ОСОБА_15 . Про переобрання голови попередньої організації їй невідомо. ОСОБА_7 вона не знає та про те, чи працював він у ТОВ «Санаторій Поділля» їй невідомо. На даний час головою новоствореної профспілкової організації в ТОВ «Санаторій Поділля» є ОСОБА_37 .
Показаннями свідка ОСОБА_39 , яка в судовому зсіданні вказала, що працює в ТОВ «Санаторій Поділля» з 1989. В 2015 вона перейшла в новостворену профспілкову організацію. Головою попередньої профспілкової організації був гр. ОСОБА_15 . Зазначила, що особи, які не є працівниками ТОВ «Санаторій Поділля» не можуть бути членами профспілкової організації. ОСОБА_7 не знає.
Показаннями свідка ОСОБА_40 , який працює в ТОВ «Санаторій Поділля» на посаді заступника директора з технічно господарської частини, в судовому засіданні вказав, що в санаторії працює протягом 35 років, впродовж вказаного строку в санаторії діяли профспілкові організації, головою однією з яких був ОСОБА_15 . В 2015 була створена інша профспілкова організація, оскільки попередня профспілка перестала працювати на користь колективу санаторію та головою новоствореної профспілки обрали його. В даній профспілці перебуває 380 працівників, які перейшли з попередньої профспілки. ОСОБА_15 , як голова попередньої профспілки, яку було ліквідовано, майно, документи та печатку профспілки не передав, про що було складено акт про те, що ОСОБА_15 відмовився від передачі майна. ОСОБА_7 він не знає, в санаторії він не працював та головою профспілкової організації ППО «Поділля» та ППО «Санаторій Поділля».
Заявою про вчинення кримінального правопорушення від 11.05.2019, за змістом якої директор ТОВ "Санаторій Поділля" ОСОБА_13 повідомив Військового прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_41 про вимагання ОСОБА_7 , який являється новообраним головою ППО "ТОВ Санаторій Поділля", разом із іншими особами, зокрема військовослужбовцями, грошових коштів за розблокування роботи підприємства шляхом відмови від пред`явленого позову, неперешкоджання припиненню ППО "ТОВ Санаторій Поділля", а також передання статутних документів та печатки ППО "ТОВ Санаторій Поділля" (а.с. 39-43 Т. 5).
Листом ГО "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО" від 08.05.2019, за змістом якого військовому прокурору військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_42 повідомлено про вимагання ОСОБА_7 у керівництва ТОВ "Санаторій "Поділля" 10000 доларів США за розблокування роботи підприємства шляхом повернення установчих документів, статуту, печатки профспілкової організації та відмови від позовних вимог (а.с. 81-82 Т. 5).
Постановою військового прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_41 від 11.05.2019 про визначення групи прокурорів у складі заступника військового прокурора Вінницького гарнізону ОСОБА_43 , прокурорів військової прокуратури Вінницького гарнізону ОСОБА_6 (старший групи), ОСОБА_44 , які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні № 42019020420000090 від 11.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України (а.с. 83-84 Т. 5).
Постановою заступника військового прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_43 від 11.05.2019 про визначення підслідності кримінального провадження, за змістом якої визначено підслідність кримінального провадження № 42019020420000090 від 11.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, за СУ ГУНП у Вінницькій області (а.с. 85-86 Т. 5).
Повідомленням про початок досудового розслідування від 13.05.2019 за змістом якого СУ ГУНП у Вінницькій області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019020420000090, внесеному до ЄРДР 11.05.2019 по факту вимагання неправомірної вигоди службовою особою приватного права. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 4 ст. 386-3 КК України (а.с. 87 Т. 5).
Постановою начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 від 13.05.2019, за змістом якої призначено групу слідчих у складі слідчих СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_45 (старший групи), ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , для проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42019020420000090 від 11.05.2019, (а.с. 88 Т. 5).
Постановою військового прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_41 від 15.05.2019 змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42019020420000090 від 11.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, групою прокурорів у складі заступника військового прокурора Вінницького гарнізону ОСОБА_43 , прокурорів військової прокуратури Вінницького гарнізону ОСОБА_6 (старший групи), ОСОБА_44 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_25 , ОСОБА_60 (а.с. 58-60 Т. 9).
Листом прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_6 від 27.06.2019, а також постанову першого заступника військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_18 від 25.06.2019 про доручення здійснення досудового розслідування органу досудового розслідування, за змістом яких проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019020420000090 від 11.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України доручено слідчим УСБУ у Вінницькій області. Місцем проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42019020420000090 від 11.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України визначено УСБУ у Вінницькій області (а.с. 89-92 Т. 5).
Постановою військового прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_41 від 28.06.2019 змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42019020420000090 від 11.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, групою прокурорів у складі прокурорів військової прокуратури Вінницького гарнізону ОСОБА_6 (старший групи), ОСОБА_44 , ОСОБА_59 , ОСОБА_25 та ОСОБА_60 (а.с. 56-57 Т. 9).
Листом старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_61 від 03.07.2019, за змістом якого матеріали кримінального провадження № 42019020420000090 від 11.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, разом із речовими доказами, направлено до СВ УСБ України у Вінницькій області (а.с. 93 Т. 5).
Дорученням заступника начальника СВ УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_62 від 04.07.2019, за змістом якого слідчим УСБУ у Вінницькій області в складі ОСОБА_63 (старший групи), ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 доручено проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42019020420000090 від 11.05.2019 (а.с. 94 Т. 5).
Листом першого заступника військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_72 від 28.08.2019, а також постановою Генерального прокурора України ОСОБА_73 від 16.08.2019, якою визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42019020420000090 у складі військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_74 , першого заступника військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_18 , начальника відділу нагляду з організації процесуального керівництва, підтримання обвинувачення в суді, додержання законів при виконанні судових рішень та координації правоохоронної діяльності управління нагляду за додержанням законів, виконання судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_75 , прокурора відділу нагляду з організації процесуального керівництва, підтримання обвинувачення в суді, додержання законів при виконанні судових рішень та координації правоохоронної діяльності управління нагляду за додержанням законів, виконання судових рішень у кримінальному провадженні та при проведення оперативно-розшукової діяльності військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_76 , військового прокурора Вінницького гарнізону ОСОБА_41 (старший групи), заступника військового прокурора Вінницького гарнізону ОСОБА_43 , прокурорів військової прокуратури відділу нагляду з організації процесуального керівництва, підтримання обвинувачення в суді, додержання законів при виконанні судових рішень та координації правоохоронної діяльності управління нагляду за додержанням законів, виконання судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності військової прокуратури Вінницького гарнізону ОСОБА_6 , ОСОБА_59 , ОСОБА_44 , ОСОБА_25 та ОСОБА_60 (а.с. 95-97 Т. 5).
Клопотанням слідчого Управління СБ України у Вінницькій області ОСОБА_63 від 05.07.2019, 12.08.2019, 10.09.2019 та 30.09.2019, постанову прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_41 від 11.07.2019, ухвали слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області від 16.08.2019, 16.09.2019, 16.10.2019 за змістом яких строк досудового розслідування кримінального провадження № 42019020420000090 від 11.05.2019 продовжено до шести місяців, тобто до 16.11.2019 (а.с. 98-139 Т. 5).
Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.05.2019, за змістом якого 15.05.2019 о 20:15 год., старшим слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_77 , в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42019020420000090, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_7 (а.с. 140-141 Т. 5).
Повідомленням про підозру від 16.05.2019, за змістом якої старшим слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_77 , в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42019020420000090, повідомлено ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України (а.с. 143-154 Т. 5);
Листом старшого слідчого Управління СБ України у Вінницькій області ОСОБА_63 від 14.01.2020 про передання на відповідальне зберігання, а також відповідні квитанції про прийняття на зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42019020420000090, а саме: спеціального пакету Експертної служби МВС України № 4100226, на якому міститься рукописний текст: "УСБУ у Вінницькій області. 527 (п`ятсот двадцять сім) грошових купюр номіналом по 500 гривень; первинне пакування; вторинне пакування у к/п № 42019020420000090 від 11.05.2019 за висновком експерта від 11.11.2019 № 351. Судовий експерт (нерозбірливий підпис) ОСОБА_78 "; спеціального пакету Експертної служби МВС України № 4127164, на якому міститься рукописний текст: "УСБУ у Вінницькій області. В/е № 168 від 07.11.2019 у к/п № 42019020420000090 від 11.05.2019. зразок спеціальної хімічної речовини; змиви з правої та лівої руки ОСОБА_7 ; первинне упакування. Судовий експерт (нерозбірливий підпис) ОСОБА_79 " (а.с. 173-175 Т. 6).
Актом передачі-отримання документа від 14.01.2020, за змістом якого старшим слідчим-криміналістом СВ Управління СБ України у Вінницькій області ОСОБА_80 із спеціального пакету № 0016591 Національної поліції із биркою, пояснювальним написом, підписом слідчого та квитанцією № 437 вилучено та передано ОСОБА_7 паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 . В подальшому спеціальний пакет № 0016591 з усім вмістом, за виключенням вказаного паспорта, з квитанцією № 437 поміщено до пакету, горловину якого зв`язано ниткою кінці якої склеєні двома фрагментами паперу на одному з яких міститься напис "Пакет. У пакет поміщено спеціальний пакет № 0016591 старший слідчий в ОВС (підпис) ОСОБА_81 , старший слідчий-криміналіст (підпис) ОСОБА_82 , (підпис) ОСОБА_7 " на іншому фрагменті паперу міститься відтиск печатки з написом "Для пакетів № 6 УСБУ у Вінницькій області" (а.с. 176 Т. 5).
Дорученням від 11.05.2019, а також відповідні матеріали, за змістом яких процесуальний керівник - прокурор військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_83 доручив працівникам оперативних підрозділів проведення слідчих (розшукових) дій спрямованих на встановлення повних анкетних даних ОСОБА_7 , отримання інформації про зареєстроване та фактичне місце проживання ОСОБА_7 , отримання інформації про зареєстроване на ОСОБА_7 рухоме та нерухоме майно, отримання інформації про сімейний стан ОСОБА_7 , встановлення осіб, за попередньою змовою з якими ОСОБА_7 вчиняє кримінальне правопорушення, а також отримання інформації про номери телефонів, якими користується ОСОБА_7 (а.с. 177-178 Т. 5). В ході виконання даного доручення встановлено, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , моб. НОМЕР_10 , засновник та голова ГО "Подільський центр протидії корупції", офіс: вул. Д. Галицького, буд. 27а, кім. 203, м. Вінниця. На обліку у лікаря психіатра не перебуває(в). З 01.05.1996 до 15.12.2006 перебував на диспансерному наркологічному обліку. Не судимий. Нерухомого майна у власності не має. За ОСОБА_7 зареєстровано транспортний засіб "Geelly MK", 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_7 , сірого кольору. Не судимий (а.с. 179-193, 200 Т. 5).
Постановою прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_84 від 15.05.2022, а також протокол освідування особи від 15.05.2019, за змістом якого старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_77 , в присутності понятих, а також інших учасників, на прилеглій території до ресторану "Аїст", за допомогою лампи з ультрафіолетовим випромінюванням, проведено посвідчування пальців та долоні правої руки ОСОБА_7 , при чому на внутрішній поверхні вказівного та безіменного пальця, а також на середині долоні із зовнішньої сторони виявлено нашарування люмінесцентних речовин, яка люмінує яскраво жовто-зеленим кольором, а при денному освітленні невидима. Також проведено просвічування пальців та долоні лівої руки ОСОБА_7 , із внутрішньої сторони виявлено нашарування люмінесцентних речовин, яка люмінує яскраво жовто-зеленим кольором, а при денному освітленні не видима. Виявлені сліди чи особливі прикмети були зафіксовані на відеозйомку. Після проведення відеозйомки флеш-носій інформації типу micro SD Kingston 32 Gb, на якому міститься відповідний відеозапис слідчої дії поміщено до паперового конверта білого кольору № 4, з відповідним пояснювальним надписом на бічній поверхні, який скріплений підписами понятих, учасників та слідчого, який додається до вказаного протоколу (а.с. 194-199 Т. 5).
Постановою прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_84 від 15.05.2019 про проникнення та проведення обшуку автомобіля Geely 1.6 GT, д. н.з. НОМЕР_7 , а також протокол обшуку від 15.05.2019, за змістом якого проведено обшук транспортного засобу "Geely 1.6", д.н.з. НОМЕР_7 , сірого кольору, який знаходиться на автостоянці біля ресторанного комплексу «Аіст», за адресою: вул. Курортна, 33, м. Хмільник Вінницької області. В ході проведення обшуку в карті правої дверки виявлено документ «Заява з ознайомленнями з матеріалів справи» від 11.04.2019, яка поміщена до паперового конверту № 1 опечатана, скріплена підписами учасників процесуальної дії та понятих. На пасажирському місці біля водія виявлено шкіряну сумочку в якій знаходились грошові кошти в кількості п`яти пачок купюрами номіналом 500 грн на яких міститься загальний номер ВА 1045832, а саме: пачка № 1 - 102 (сто дві) купюри; пачка № 2 - 104 (сто чотири) купюри; пачка № 3 - 100 (сто) купюр; пачка № 4 - 91 (дев`яносто одна) купюра; пачка № 5 - 102 (сто дві) купюри; купюри в кількості 28 штук номіналом по 500 грн, із номерами: УГ 4304580; БК 9740372; ЛЗ 3540710; СБ 9735243; ВИ 6254845; ВИ 5250868; МВ 6352592; ЗЗ 0867756; ЛГ 3023275; БТ 3597185; УИ 6012424; ЛИ 5888869; СД 4937662; ЗЗ 0239196; МБ 3148038; ЛГ 2735877; ЛД 3780972; ЛЗ 7249551; ВЖ 6815873; ЛД 9190326; ВИ 6877050; ЛИ 8967557; ЛИ 0690407; МА 9936228; ЛИ 2262541; ВХ 0576084; ФЗ 5100949; АА 7085939, які просвічено за допомогою люмінесцентної лампи, після чого візуально встановлено, що купюри люмінують жовто-зеленим кольором, вказані купюри в загальній кількості 527 (п`ятсот двадцять сім) номіналом по 500 гривень поміщено до спеціального пакету № 0016966, який опечатаний, скріплений підписами учасників та понятих. В іншому відділенні барсетки виявлено: військовий квиток на ОСОБА_7 № НОМЕР_11 ; посвідчення народного повіреного № НОМЕР_2 ; послужну картка до квитка; паспорт ОСОБА_7 ; три фото картки; пенсійне на ім`я ОСОБА_85 ; тимчасовий дозвіл на право користування№ НОМЕР_12 ; дозвіл на зброю ОСОБА_7 № НОМЕР_4 ; пристрій для пострілу гумовими кулями В НОМЕР_13 ; печатку "Подільського центру протидії корупції", носовичок, які поміщено до спеціального пакету № 0016591 та опечатано. Також, під час обшуку вилучено сумочку чорного кольору в якій зберігалися вищевказані грошові кошти та речі, яку поміщено до спеціального пакету № 0016557, який опечатано та скріплено підписами учасників та понятих. Також, в ході обшуку вилучено транспортний засіб марки "Greely 1.6", д.н.з. НОМЕР_7 , сірого кольору, який поміщено на територію Хмільницького ВП. Ключ із транспортного засобу поміщено до паперового пакету № 2 та скріплено підписами понятих. До протоколу обшуку долучено micro SD карту об`ємом 32 Gb та micro SD карту об`ємом 16 Gb. Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2022, за клопотанням слідчого, на вказане майно, речі та документи накладено арешт (а.с. 201-208 Т. 5, а.с. 27-35 Т. 6);рапорт помічника чергового СРПП № 2 Хмільницького ВП ОСОБА_86 від 16.05.2019, за змістом якого транспортний засіб Джилі сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_7 , поміщено на зберігання до Хмільницького ВП (а.с. 209 Т. 5).
Протоколом добровільної видачі речей та майна від 15.05.2019, а також протокол огляду документів від 16.05.2019, за змістом яких старшим слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_77 проведено огляд добровільно виданих ОСОБА_10 прокурору військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_25 речей та документів а саме: довіреність від 20.01.2017 видану приватним нотаріусом ОСОБА_12 на 1 арк.; заяву про відмову від позову та визнання касаційної скарги по справі № 802/199-17-а від 15.05.2019, підписану ОСОБА_7 на 2 арк.; заяву про відмову від позову по справі № 902/512/17, підписану ОСОБА_7 на 1 арк; заяву від 15.05.2019 на ім`я директора ТОВ «Санаторій Поділля» ОСОБА_13 про передачу протоколу загальних зборів Первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій Поділля» від 26.05.2017 та печатки юридичної особи ТОВ «Санаторій Поділля», підписану ОСОБА_7 на 1 арк.; протокол загальних зборів Первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій Поділля» від 26.05.2017 на 3 арк.; печатку юридичної особи ТОВ «Санаторій Поділля» (ідентифікаційний код 33373741), яка перебуває в чорному чохлі з надписом «CASE», які після проведення огляду упаковано до спеціального пакету "Національна поліція України Головне слідче управління" № 4407254. Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2022, за клопотанням слідчого, на вказані речі та документи накладено арешт (а.с. 210-219 Т. 5, а.с. 40-44 Т. 6);заява повара ресторану "Аїст" ОСОБА_87 від 15.05.2019, а також протокол огляду від 15.05.2019, за змістом якого прокурор військової прокуратури Вінницького гарнізону ОСОБА_88 оглянув добровільно наданий мобільний телефон "SUMSUNG", ІМЕІ: НОМЕР_5 , НОМЕР_14 , сіро-зеленого кольору в червоному чохлі, а також документи, які знаходяться в чорній папці. Оглядом встановлено: заява про відмову від позову та визнання касаційної скарги на 2 арк., лист до директора ТОВ "Санаторій Поділля" ОСОБА_13 на 1 арк., заява про відмову від позову № 902/512/17 на 1 арк., чорна папка в якій знаходяться вищевказані документи. Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2022, за клопотанням слідчого, на вказані речі та документи накладено арешт (а.с. 220-222 Т. 5, а. с. 45-49, 135 Т. 6).
Протоколом огляду від 11.09.2019, відповідно до якого старшим слідчим СВ Управління СБ України у Вінницькій області ОСОБА_89 , за участі спеціаліста, проведено огляд носія інформації - карти пам`яті "Kingston microSD 32 Gb", яка є додатком до протоколу обшуку від 15.05.2019, за змістом якого відкрити відеофайли, які містяться на вказаній картці пам`яті не вдалося. Змінити формат відеофайлів не вдалося. Відновити відеофайли, що містяться на даній картці пам`яті не вдалося (а.с. 223-224 Т. 5); протокол огляду від 15.10.2019 та фототаблицю до даного протоколу, у відповідності до яких старшим слідчим СВ Управління СБ України у Вінницькій області ОСОБА_89 проведеного огляд речей та предметів, що надійшли з Вінницького НДЕКЦ МВС України, а саме належним чином заклеєного спеціального пакету Експертної служби МВС України № 4143450, на якому наявний рукописний текст: "Об`єкти дослідження по к/п 42019020420000090 від 11.05.2019: зразок спеціальної хімічної речовини, зразок вологих серветок, змив з правої руки ОСОБА_7 , змив з лівої руки ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 263500 грн, первинне упакування. Судовий експерт (нерозбірливий підпис) ОСОБА_90 ". Пакування не пошкоджене, що унеможливлює доступ до вмісту пакету сторонніх осіб. Після розрізання даного пакету всередині виявлено: паперовий конверт з написом: Конверт №1 Зразок вологої серветки, отриманої в ході освідування ОСОБА_7 15.09.2019 навпроти входу до ресторану "Аист", в межах кримінального провадження 42019020420000090 від 11.05.2019. Поняті: 1. ОСОБА_19 (нерозбірливий підпис); 2. ОСОБА_20 (нерозбірливий підпис); Учасники: 1. ОСОБА_91 (нерозбірливий підпис); 2. ОСОБА_92 (нерозбірливий підпис); 3. ОСОБА_93 (нерозбірливий підпис); 4. ОСОБА_94 (нерозбірливий підпис); 5. ОСОБА_88 (нерозбірливий підпис). Ст. слідчий СУ ГУНП (нерозбірливий підпис) ОСОБА_95 ". В середині даного конверту міститься серветка; паперовий конверт з написом: "Конверт № 2 Зразок вологої серветки зі змивом з правої руки ОСОБА_7 , отриманий в ході освідування 15.05.2019 навпроти входу до ресторану "Аист" в межах кримінального провадження № 42019020420000090 від 11.05.2019. Поняті: 1. ОСОБА_19 (нерозбірливий підпис); 2. ОСОБА_20 (нерозбірливий підпис); Учасники: 1. ОСОБА_91 (нерозбірливий підпис); 2. ОСОБА_92 (нерозбірливий підпис); 3. ОСОБА_93 (нерозбірливий підпис); 4. ОСОБА_94 (нерозбірливий підпис); 5. ОСОБА_88 (нерозбірливий підпис). Ст. слідчий СУ ГУНП (нерозбірливий підпис) ОСОБА_95 ". В середині даного конверту міститься серветка; паперовий конверт з написом: "Конверт № 3 Зразок вологої серветки зі змивом з лівої руки ОСОБА_7 , отриманий в ході освідування 15.05.2019 навпроти входу до ресторану "Аист" в межах кримінального провадження № 42019020420000090 від 11.05.2019. Поняті: 1. ОСОБА_19 (нерозбірливий підпис); 2. ОСОБА_20 (нерозбірливий підпис); Учасники: 1. ОСОБА_91 (нерозбірливий підпис); 2. ОСОБА_92 (нерозбірливий підпис); 3. ОСОБА_93 (нерозбірливий підпис); 4. ОСОБА_94 (нерозбірливий підпис); 5. ОСОБА_88 (нерозбірливий підпис). Ст. слідчий СУ ГУНП (нерозбірливий підпис) ОСОБА_95 ". В середині даного конверту міститься серветка; паперовий конверт з написом: "Пакет № 1 В якому міститься додаток до протоколу огляду (помітки) імітаційних засобів та грошових коштів від 15.05.2019 - зразок фарбуючої речовини препарату "Промінь-1". Поняті: 1. (нерозбірливий підпис) ОСОБА_96 . 2. (нерозбірливий підпис) ОСОБА_97 . Ст. о/у в ОВС ВБКОЗУпр-ня м-р (нерозбірливий підпис) ОСОБА_98 ". В середині міститься аркуш паперу формату А-4; грошові купюри (імітаційні засоби) номіналом 500 гривень в кількості 399 штук із номером та серією: ВА 1045837 та 100 штук із номером та серією: ВА 1045834. 28 грошових купюр номіналом по 500 гривень за номерами та серіями: ВИ 6877050; ВД 4937662; БТ 3597185, ВИ 5250868; ВИ 6254845; ЛЗ 3540710; БК 9740372; УГ 4304580, ЛЗ 7249551, ВЖ 6815873; ЛД 9190326; ЛИ 8967557; ЛИ 0690407; МА 9936228; ЗЗ 0239196; МБ 3148038; МВ 6352592; ЛД 3380972; ЛИ 5888869; ЛГ 2735877; УИ 6012424, ЛГ 3023275; ЗЗ 0867756; СБ 9735243; АА 7085939, ФЗ 5100949; ЛИ 2262541; ВХ 0576084, загальною сумою 263500 гривень. В подальшому паперовий конверт з написом: "Конверт № 1 зразок вологої серветки, отриманої в ході освідування ОСОБА_7 15.05.2019..."; паперовий конверт з написом: "Конверт № 2 Зразок вологої серветки зі змивом з правої руки ОСОБА_7 , отриманий в ході освідування ОСОБА_7 15.05.2019..."; паперовий конверт з написом: "Конверт № 3 Зразок вологої серветки зі змивом з лівої руки ОСОБА_7 , отриманий в ході освідування ОСОБА_7 15.05.2019..."; паперовий конверт з написом: "Пакет № 1 в якому міститься додаток до протоколу огляду (помітки) імітаційних засобів та грошових коштів від 15.05.2019 - зразок фарбуючої речовини препарату "Промінь-1" - поміщено до паперового конверту № 1, який опечатано фрагментом паперу, на якому наявний відбиток печатки "№ 6, Для пакетів, Служба безпеки України, Управління у Вінницькій області" із пояснювальним записом та підписом слідчого, а грошові кошти (імітаційні засоби) номіналом 500 гривень в кількості 399 штук із номером та серією ВА 1045837 та 100 штук із номером та серією: ВА 1045834, а також 28 грошових купюр номіналом по 500 гривень за номерами та серіями: ВИ 6877050; ВД 4937662; БТ 3597185, ВИ 5250868; ВИ 6254845; ЛЗ 3540710; БК 9740372; УГ 4304580, ЛЗ 7249551, ВЖ 6815873; ЛД 9190326; ЛИ 8967557; ЛИ 0690407; МА 9936228; ЗЗ 0239196; МБ 3148038; МВ 6352592; ЛД 3380972; ЛИ 5888869; ЛГ 2735877; УИ 6012424, ЛГ 3023275; ЗЗ 0867756; СБ 9735243; АА 7085939, ФЗ 5100949; ЛИ 2262541; ВХ 0576084, загальною сумою 263500 грн - поміщено до паперового конверту № 2, який опечатано фрагментом паперу, на якому наявний відбиток печатки "№ 6, Для пакетів, Служба безпеки України, Управління у Вінницькій області" із пояснювальним записом та підписом слідчого (а.с. 225-228 Т. 5);постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_45 від 16.05.2019, за змістом якої: заяву про ознайомлення з матеріалами від 11.04.2019; грошові кошти, а саме 5 (п`ять) пачок купюрами номіналом по 500 гривень у кількості 499 штук із загальним номером на вказаних банкнотах - ВА 1045837 та 28 грошових купюр номіналом по 500 гривень із наступними номерами: УГ 43045580, ВК 9740372, ЛЗ №354071, СБ 9735243, ВИ 6254843, ВИ 5250846, МВ 6352592, ЗЗ 0867756, ЛГ 3023275, БТ 3197185, УИ 6012424, ЛИ 5888869, СД 9377662, ЗЗ 0239196, МБ 3148038, ЛГ 2735877, ЛД 3380972, ЛЗ 7249551, ВЖ 6815873, ЛД 9190326, ВН 6877050, ЛИ 8967557, ЛИ 0690407, МА 9936228, ЛИ 2262541, ВХ 0576084, ФЗ 5100949, АА 7085939; військовий квиток на ОСОБА_7 за № 840240024; посвідчення народного повіреного № НОМЕР_2 ; послужну картку до квитка; паспорт ОСОБА_7 НОМЕР_15 ; три фото картки; пенсійне на ім`я ОСОБА_85 ; тимчасовий дозвіл на право користування № НОМЕР_3 ; дозвіл на зброю ОСОБА_7 № НОМЕР_4 ; пристрій для пострілу гумових куль В НОМЕР_13 ; печатку "Подільського центру протидії корупції"; носовичок; автомобіль "Geely 1.6", д.н.з. НОМЕР_7 , сірого кольору; шкіряну сумку чорного кольору; довіреність від 20.01.2017 видану приватним нотаріусом ОСОБА_12 на 1 арк.; заяву про відмову від позову та визнання касаційної скарги по справі № 802/199-17-а від 15.05.2019, підписану ОСОБА_7 на 2 арк.; заяву про відмову від позову по справі № 902/512/17, підписану ОСОБА_7 на 1 арк; заяву від 15.05.2019 на ім`я директора ТОВ "Санаторій "Поділля" ОСОБА_13 про передачу протоколу загальних зборів Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій "Поділля" від 26.05.2017 та печатки юридичної особи ТОВ "Санаторій "Поділля", підписану ОСОБА_7 на 1 арк; протокол загальних зборів Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій "Поділля" від 26.05.2017 на 3 арк; печатку юридичної особи ТОВ "Санаторій "Поділля" (ідентифікаційний код 33373741), яка перебуває в чорному чохлі з надписом «CASE»; мобільний телефон марки "Samsung", імеі: НОМЕР_5 , НОМЕР_16 , який знаходиться у чохлі; чорну папку в якій знаходяться наступні документи, а саме: заява про відмову від позову та визнання касаційної скарги на 2 арк.; лист до директора ТОВ "Санаторій Поділля" ОСОБА_13 на 1 арк., заява про відмову від позову № 902/512/17 на 1 арк, - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42019020420000090 від 11.05.2019 (а.с. 229-232 Т. 5);постанову старшого слідчого ВС УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_63 від 31.10.2019, за змістом якої 15.10.2019, в ході проведення огляду встановлено, що дійсна сума вилучених під час проведення 15.05.2019 обшуку транспортного засобу "Geely 1.6", д.н.з. НОМЕР_7 , сірого кольору, грошових коштів є 263500 (двісті шістдесят три тисячі п`ятсот) гривень номіналом по 500 гривень: 399 штук із номером та серією ВА 1045837 та 100 штук із номером та серією: ВА 1045834, а також 28 грошових купюр номіналом по 500 гривень за номерами та серіями: ВИ 6877050; СД 4937662; БТ 3597185, ВИ 5250868; ВИ 6254845; ЛЗ 3540710; БК 9740372; УГ 4304580, ЛЗ 7249551, ВЖ 6815873; ЛД 9190326; ЛИ 8967557; ЛИ 0690407; МА 9936228; ЗЗ 0239196; МБ 3148038; МВ 6352592; ЛД 3380972; ЛИ 5888869; ЛГ 2735877; УИ 6012424, ЛГ 3023275; ЗЗ 0867756; СБ 9735243; АА 7085939, ФЗ 5100949; ЛИ 2262541; ВХ 0576084. Вказані грошові кошти (імітаційні засоби) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42019020420000090 від 11.05.2019 (а.с. 233-237 Т. 5).
Листом старшого слідчого СВ УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_63 , а також відповідні квитанції УСБУ у Вінницькій області про прийняття на зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42019020420000090, а саме: військового квитка на ОСОБА_7 за № НОМЕР_11 , посвідчення народного повіреного № НОМЕР_2 , послужної картки до квитка, паспорт ОСОБА_7 НОМЕР_15 , трьох фото карток, пенсійного посвідчення на ім`я ОСОБА_85 , тимчасового дозволу на право користування № НОМЕР_3 , дозволу на зброю ОСОБА_7 № НОМЕР_4 , пристрою для пострілу гумових куль В НОМЕР_13 , печатки "Подільського центру протидії корупції", носовичка, які поміщені у спеціальний пакет № 0016591; шкіряної сумки чорного кольору, яка поміщена у спеціальний пакет № 0016557; довіреності від 20.01.2017 виданої приватним нотаріусом ОСОБА_12 на 1 арк., заяви про відмову від позову та визнання касаційної скарги по справі № 802/199-17-а від 15.05.2019, підписаної ОСОБА_7 на 2 арк., заяви про відмову від позову по справі № 902/512/17, підписаної ОСОБА_7 на 1 арк; заяви від 15.05.2019 на ім`я директора ТОВ "Санаторій "Поділля" ОСОБА_13 про передачу протоколу загальних зборів Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій "Поділля" від 26.05.2017 та печатки юридичної особи ТОВ "Санаторій "Поділля", підписаної ОСОБА_7 на 1 арк, протоколу загальних зборів Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій "Поділля" від 26.05.2017 на 3 арк, печатки юридичної особи ТОВ "Санаторій "Поділля" (ідентифікаційний код 33373741), яка перебуває в чорному чохлі з надписом «CASE», які поміщені до спеціального пакета № 4407254; поліетиленової папки чорного кольору, всередині якої знаходяться мобільний телефон марки Samsung, IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_16 , чохол до мобільного телефону марки Samsung, заява про відмову від позову та визнання касаційної скарги на 2 арк, лист до директора ТОВ "Санаторій Поділля" ОСОБА_13 на 1 арк, заява про відмову від позову № 902/512/17 на 1 арк; заяви про ознайомлення з матеріалами від 11.04.2019, яка поміщена до паперового конверту № 1; ключі від транспортного засобу марки "Geely 1.6", д.н.з. НОМЕР_7 , сірого кольору, які поміщені до паперового конверту № 2 (а.с. 238-244 Т. 5).
Постановою прокурора Військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_6 від 11.11.2019, за змістом якої попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, щодо якого 11.05.2019 за № 42019020420000090 до ЄРДР внесено відомості, змінено з ч. 4 ст. 368-3 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України (а.с. 245-247 Т. 5).
Повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 11.11.2019, за змістом якого старшим слідчим СВ УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_89 , в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42019020420000090, змінено раніше повідомлену ОСОБА_7 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України (а.с. 1-20 Т. 6).
Клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_45 від 16.05.2019, а також ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2019, за змістом яких надано дозвіл на проведення обшуку, який було проведено до постановлення ухвали слідчого судді, а саме автомобіля Gelly 1.6 GT, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_7 (а.с. 21-26 Т. 6).
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_45 від 23.05.2019, за змістом якої уточнено дані матеріалів кримінального провадження за № 42019020420000090 від 11.05.2019, в частині вилучення у ОСОБА_7 263500 грн, а не 264 тис. грн (а.с. 50-51 Т. 6).
Клопотанням прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_6 від 13.05.2019, а також ухвалу слідчого судді Вінницького апеляційного суду від 13.05.2019, за змістом яких надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно голови громадської організації "Подільський центр протидії корупції" ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом: аудіо-, відеоконтролю особи; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме абонентського номеру НОМЕР_17 оператора мобільного зв`язку "Київстар" яким користується фігурант справи; встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, а саме мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_17 оператора мобільного зв`язку "Київстар" яким користується фігурант справи; візуального спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження (а.с. 53-55, 125-126 Т. 6).
Дорученням про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 13.05.2019, за змістом якого прокурор військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_6 доручив оперативним підрозділам Управління СБ України у Вінницькій області виконати ухвалу слідчого судді Вінницького апеляційного суду № 0-1203т від 13.05.2019 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42019020420000090 від 11.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України (а.с. 56-57 Т. 6).
Постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.05.2019, за змістом якої прокурор військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_6 прийняв рішення провести у кримінальному провадженні № 42019020420000090 від 11.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_7 , або інших осіб, що діють за його дорученням, для перевірки достовірності фактів що можуть свідчити про ведення злочинної діяльності, для чого дозволено надати ОСОБА_7 , або за його дорученням іншим особам, неправомірну вигоду з використанням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів еквівалентних 10 тисячам доларів США, в розмірі 14 тисяч гривень та імітаційних засобів - грошових коштів в розмірі 250 тисяч гривень. Проведення всіх необхідних слідчих дій у контролі за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту доручено слідчим ГУНП у Вінницькій області, оперативним співробітникам Управління СБ України у Вінницькій області. До проведення негласних слідчих (розшукових) дій залучено ОСОБА_10 (а.с. 58-61 Т. 6);- постанова про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.05.2019, за змістом якої прокурор військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_6 доручив оперативним підрозділам Управління СБ України у Вінницькій області виконати постанову від 15.05.2019 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, у кримінальному провадженні № 42019020420000090 від 11.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України (а.с. 62 Т. 6).
Протоколом виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.05.2019, за змістом якого в рамках кримінального провадження № 42019020420000090 від 11.05.2019 виготовлено несправжні (імітаційні) засоби у вигляді грошових коштів купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 500 штук, зображення яких отримано з мережі Інтернет та на які нанесено необхідні реквізити, зокрема серія: "ВА 1045832", "Київ-2014" (а.с. 64-65 Т. 6).
Протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих та імітаційних засобів від 15.05.2019, за змістом якого, в присутності понятих, проведено огляд імітаційних засобів - грошових коштів загальною сумою 250000 гривень, номінальною вартістю по 500 гривень кожна, в кількості 500 штук, які мають однакові серію та номери - ВА 1045832, а також грошових коштів у сумі 14000 гривень, номінальною вартістю по 500 гривень кожна, у кількості 28 штук, які мають наступні серії та номери: УИ 6012424; ЛД 3380972; ЛИ 8967557; ЛИ 0690407; ВЖ 6815873; МБ 3148038; ВИ 6254845; ВИ 5250868; ЛГ 2735877; АА7085939; ЗЗ 0867756; МВ 6352592; ЛД 9190326; БК 9740372; ЛИ 2262541; ВХ 0576084; МА 9936228; ФЗ 5100949; ВИ 6877050; ЛЗ 7249551; БТ 3597185; ЛГ 3023275; УГ 4304580; СБ 9735243; ЛЗ 3540710; ЛИ 5888869; СД 4937662; ЗЗ 0239196, які були добровільно надані ОСОБА_10 та перед оглядом яких було виготовлено їхні ксерокопії, які звірено з грошовими коштами та підтверджено підписами понятих та які додаються до даного протоколу. На вказані грошові кошти та імітаційні засоби, шляхом розпилення з аерозольного балончика, нанесено препарат "Промінь - 1", після чого дані грошові кошти та імітаційні засоби поміщено до шкіряної сумки чорного кольору, що належить ОСОБА_10 , а контрольний зразок препарату "Промінь - 1" нанесено шляхом розпилення на чистий аркуш паперу формату А4, який поміщено до конверту № 1, який опечатано та скріплено підписами понятих. Під час проведення огляду встановлено, що ОСОБА_10 одягнутий у джинси синього кольору, кофту темного кольору та куртку чорного кольору. При собі ОСОБА_10 має шкіряну сумку чорного кольору та особисті грошові кошти. Крім вручених грошових коштів та імітаційних засобів ОСОБА_10 має мобільний телефон та особисті документи (а.с. 66-76 Т. 6).
Листом заступника начальника відділу БКОЗ Управління СБ України у Вінницькій області ОСОБА_99 № 53/14/125-811нт від 28.05.2019, за змістом якого прокурору військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_100 направлено матеріали за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (а.с. 77 Т. 6).
Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) заходів (аудіо- відеоконтролю особи) за кримінальним провадженням № 42019020420000090 від 11.05.2019, а також носій інформації - DVD-R, 4.7 Gb, реєстр. № 4609т від 20.05.2019, за змістом яких 14.05.2019 близько 14:05 год., в приміщенні ресторану "Версаль" відбувається зустріч ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , в ході якої ОСОБА_7 , запевнив ОСОБА_13 та ОСОБА_10 в тому, що він являється головою профспілки та за винагороду в розмірі 10000 доларів він відкличе подані позовні заяви, а також передасть печатку та документи профспілки (а.с. 78-93 Т. 6).
Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) заходів (аудіо-відеоконтролю особи) за кримінальним провадженням № 42019020420000090 від 11.05.2019, а також носій інформації - DVD-R, 4.7 Gb, реєстр. № 4610т від 20.05.2019, за змістом яких 15.05.2019 близько 20:05 год., в приміщенні літньої альтанки ресторану "Аїст" відбувається зустріч ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , в ході якої ОСОБА_7 підписує документи та передає їх разом із печаткою ОСОБА_10 , який в свою чергу передає ОСОБА_7 грошові кошти, які останній перераховує та кладе до своєї сумки (а.с. 94-98, 106 Т. 6).
Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) заходів (аудіо- відеоконтролю особи) за кримінальним провадженням № 42019020420000090 від 11.05.2019, а також носій інформації - DVD-R, 4.7 Gb, реєстр. № 4610т від 20.05.2019, за змістом яких 15.05.2019 близько 14:05 год., в приміщенні літньої альтанки ресторану "Аїст" відбувається зустріч ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , в ході якої ОСОБА_7 надає для ознайомлення ОСОБА_10 печатку, заяву про відмову від позову та визнання касаційної скарги, оригінал довіреності, протокол загальних зборів профспілки, а також домовляються зустрітися ввечері (а.с. 99-103, 106 Т. 6).
Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) заходів (візуального спостереження за особою в публічно доступному місці) за кримінальним провадженням № 42019020420000090 від 11.05.2019, а також носій інформації - DVD-R, 4.7 Gb, реєстр. № 4610т від 20.05.2019, за змістом яких 15.05.2019 близько 20:00 год., на територію ресторану "Аїст" (м. Хмільник) заїжджає автомобіль Geely 1.6 GT, д.н.з. НОМЕР_18 , сірого кольору, з якого виходить ОСОБА_7 та проходить до однієї з альтанок де знаходиться близько 15 хвилин, протягом яких спілкується з ОСОБА_10 , підписує документи та передає їх ОСОБА_10 , а останній передає ОСОБА_7 грошові кошти, які той кладе до своєї сумки. Після завершення розмови ОСОБА_7 виходить з альтанки, підходить до власного автомобіля та кладе до салону свою сумку, після чого його затримано співробітниками правоохоронних органів (а.с. 104-106 Т. 6).
Протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину в кримінальному провадженні № 42019020420000090 від 11.05.2019, за змістом якого 15.05.2019 близько 20:00 год., на території ресторану "Аїст" (м. Хмільник), в одній з альтанок відбувається зустріч ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , в ході якої ОСОБА_7 отримує від ОСОБА_10 грошові кошти та імітаційні засоби та кладе їх до своєї сумки. 15.05.2019 близько 20:30 год., після завершення розмови, ОСОБА_7 підходить до автомобіля Geely, д.н.з. НОМЕР_7 , сірого кольору, в якому знаходиться невстановлена громадянка та кладе до автомобіля сумку з грошовими коштами, які отримав від ОСОБА_10 . В подальшому, ОСОБА_7 затримано поряд із вказаним автомобілем слідчо-оперативною групою та розпочато огляд місця події (а.с. 107-108 Т. 6).
Листом заступника начальника відділу БКОЗ Управління СБ України у Вінницькій області ОСОБА_99 № 53/14/125-1283нт від 09.08.2019, за змістом якого прокурору військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_100 направлено матеріали за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (а.с. 109 Т. 6).
Протоколом за результатами проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в кримінальному провадженні № 42019020420000090 від 11.05.2019, а також носій інформації - оптичний дик DVD-R, 4.7 Gb, реєстр. № 4748т від 16.07.2019, за змістом яких у період з 13.05.2019 до 12.07.2019 здійснювалося зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_7 , зокрема абонентського номера НОМЕР_10 (а.с. 110-111 Т. 6).
Заявою ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_101 від 14.05.2019, за змістом яких останні надали добровільну згоду на здійснення негласних слідчих (розшукових) дій за його участю у кримінальному провадженні № 42019020420000090 від 11.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК Україн (а.с.113, 115, 120 Т.6).
Заявою ОСОБА_10 від 15.05.2019, за змістом якої останній добровільно надав грошові кошти в сумі 14000 гривень для використання у кримінальному провадженні № 42019020420000090 від 11.05.2019 (а. с. 117 Т. 6).
Заявою адміністратора ресторану "Версаль" - ОСОБА_101 від 14.05.2019, за змістом якої остання надала добровільну згоду на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у приміщені ресторану "Версаль" (а. с. 119 Т. 6).
Клопотанням в.о. військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_43 від 24.07.2019, а також відповідні листи та матеріали, за змістом яких скасовано гриф секретності по матеріалах проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42019020420000090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, а саме ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду № 0-1203т від 13.05.2019 (а.с. 121-129 Т 6).
Заявою ОСОБА_10 про залучення до кримінального провадження як потерпілого (а.с. 130-134 Т. 6).
Дорученням на проведення слідчих (розшукових) дій від 25.06.2019, заяву директора готельно-ресторанного комплексу "Аїст" від 26.06.2019, протокол проведення слідчого експерименту від 26.06.2019, а також носій інформації - microSD картка, об`ємом 32 Gb, за змістом яких на території ресторану "Аїст", за участі понятих, ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 , а також працівника Управління СБ України у Вінницькій області, проведено слідчий експеримент, в ході якого ОСОБА_10 повідомив про обставини неправомірної вимоги ОСОБА_7 грошових коштів, а також про обставини зустрічі з ОСОБА_7 , в ході якої він отримав від ОСОБА_7 документи про відмову від позову, протокол зборів профспілки та печатку, а він, в свою чергу, надав ОСОБА_7 грошові кошти, які останній поклав до своєї сумки (а.с. 137-143 Т. 6);- клопотання старшого слідчого в ОВС СВ Управління СБ України у Вінницькій області ОСОБА_63 про проведення судової експертизи матеріалів речовин та виробів від 17.10.2019, а також висновок експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України № 168 від 07.11.2019, відповідно до якого на поверхнях 28 (двадцяти восьми) грошових купюр номіналом по 500 грн за номерами та серіями: ВИ 6877050; СД 4937662; БТ 3597185; ВИ 5250868; ВИ 6254845; ЛЗ 3540710; БК 9740372; ЛЗ 7249551; ВЖ 6815873; ЛД 9190326; ЛИ 8967557; ЛИ 0690407; МА 9936228; ЗЗ 0239196, МБ 3148038; УГ 4304580; МВ 6352592; ЛД 3380972; ЛИ 5888869; ЛГ 2735877; УИ 6012424; ЛГ 3023275; ЗЗ 0867756; СБ 9735243; АА7085939; ФЗ 5100949; ЛИ 2262541; ВХ 0576084, на поверхнях 100 грошових купюр номіналом по 500 гривень за номером та серією ВА 1045834 та на поверхнях 399 грошових купюр номіналом по 500 грн за номером та серією ВА 1045837, знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофору). На поверхнях волокнистих серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої руки ОСОБА_7 , знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофору). Нашарування спеціальних хімічних речовин на поверхнях волокнистих серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої руки ОСОБА_7 , на поверхнях грошових купюр та на поверхні аркуша паперу, який надано в якості контрольного зразка, мають спільну родову належність (а.с. 144-200 Т. 6).
Постановою старшого слідчого в ОВС СВ Управління СБ України у Вінницькій області ОСОБА_63 про проведення судової техніко-криміналістичної експертизи від 31.10.2019, а також висновок експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України № 351 від 11.11.2019, відповідно до якого банкноти НБУ номіналом 500 гривень в кількості 28 штук, з серійними номерами: ВИ 6877050; СД 4937662; БТ 3597185; ВИ 5250868; ВИ 6254845; ЛЗ 3540710; БК 9740372; ЛЗ 7249551; ВЖ 6815873; ЛД 9190326; ЛИ 8967557; ЛИ 0690407; МА 9936228; ЗЗ 0239196, МБ 3148038; УГ 4304580; МВ 6352592; ЛД 3380972; ЛИ 5888869; ЛГ 2735877; УИ 6012424; ЛГ 3023275; ЗЗ 0867756; СБ 9735243; АА7085939; ФЗ 5100949; ЛИ 2262541; ВХ 0576084, відповідають за способами друку та спеціальними елементами захисту грошовим знакам аналогічного номіналу та зразка, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України. Банкноти НБУ номіналом 500 гривень в кількості 399 штук із номером та серією: ВА 1045837 та 100 штук із номером та серією: ВА 1045834, не відповідають зразкам, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України (а.с. 201-216 Т. 6).
Клопотанням старшого слідчого в ОВС СВ Управління СБ України у Вінницькій області ОСОБА_63 про призначення судової експертизи відео- та звукозапису від 07.08.2019, ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.08.2019 про призначення судової експертизи відео- та звукозапису, відповідні матеріали, пов`язані із виконанням вказаного клопотання та ухвали слідчого судді, а також висновок експерта Українського НДІСЕ СБ України № 52/4 від 17.10.2019, відповідно до якого методами інструментального і лінгвістичного аналізів встановлено, що усне мовлення особи, позначеної індексом " ОСОБА_7 " ("Ч1") у копіях протоколів: № 53/14/103-1138, № 53/14/103-1139, № 53/14/103-1140 заходів (аудіо-, відеоконтролю особи) за кримінальним провадженням № 42019020420000090 від 11.05.2019, і яке містится у файлах: "2019_05_14_14_01_chl.mp4", "2019_05_14_14_23_chl.mp4", зафіксованих на оптичному диску "VS" DVD+R, № PSP332WCO1172506 1 (з рукописним написом: "обл. № 4609 20.05.19"); "2019_05_15_14_09_chl.mp4", "2019_05_15_19_57_chl.mp4", зафіксованих на оптичному диску "VS" DVD+R, № PSP332WCO1171846 1 (з рукописним написом: "обл. № 4610 20.05.2019"), та усне мовлення ОСОБА_7 , надане у якості зразків його усного мовлення, зафіксоване у файлі "MVI_0054.MP4" на карті пам`яті SanDisk Ultra microSD 32 GB, № 8441XV582184, належить одній особі. Питання, чи містять файли "2019_05_14_14_01_chl.mp4", "2019_05_14_14_23_chl.mp4", зафіксованих на оптичному диску "VS" DVD+R, № PSP332WCO1172506 1 (з рукописним написом: "обл. № 4609 20.05.19"); "2019_05_15_14_09_chl.mp4", "2019_05_15_19_57_chl.mp4", зафіксованих на оптичному диску "VS" DVD+R, № PSP332WCO1171846 1 (з рукописним написом: "обл. № 4610 20.05.2019") ознаки монтажу, залишене без розгляду через причини, вказані на стор. 3 Висновку, а саме через неможливість надання на дослідження апаратури запису (а.с. 217-249 Т. 6);- клопотання старшого слідчого в ОВС СВ Управління СБ України у Вінницькій області ОСОБА_63 , ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.10.2019 про призначення судової експертизи відео- та звукозапису від 03.10.2019, а також висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 19/23/1/66-СЕ/19 від 18.02.2020, відповідно до якого відтворити відеофайли з назвами "YDXJ0454.MP4", "YDXJ0454_thm.MP4", що містяться на карті пам`яті "Kingston micro SD 32 Gb" можливо стандартними засобами відтворення медіафайлів. Відтворити відеофайли з назвами "YDXJ0455.MP4", "YDXJ0455_thm.MP4", що містяться на карті пам`яті "Kingston micro SD 32 Gb" не виявляється можливим, через пошкодження заголовка медіаданих або самих медіаданих. Відтворити відеофайли з назвами "YDXJ0456.MP4", "YDXJ0456_thm.MP4", "YN010455.MP4", неможливо, через те, що вони не містять в собі медіаданих та мають розмір файлу/потоку: 0 Байт. Відновлення відеофайлів "YDXJ0454.MP4", "YDXJ0454_thm.MP4", що містяться на карті пам`яті "Kingston micro SD 32 Gb" не проводилося, через те, що їх можливо відтворити стандартними засобами відтворення медіафайлів. Відновити відеофайли з назвами "YDXJ0455.MP4", "YDXJ0455_thm.MP4" можливо. Результати відновлення записано на диск для лазерних систем зчитування Verbatim DVD-R інв. № 74, що додається до даного висновку експерта як додаток № 1, сесію на диску фіналізовано. Відновити відеофайли з назвами "YDXJ0456.MP4", "YDXJ0456_thm.MP4", "YN010455.MP4", неможливо, через те, що вони не містять в собі медіаданих, а саме розмір файлу/потоку становить 0 Байт. Встановити в частині питання: "в повному обсязі або ж частково", неможливо, через те, що експерту невідома тривалість та розмір первинних робочих відеофайлів де зафіксована подія (а.с. 1-7, 224-237 Т. 8);- документи щодо діяльності ППО "Санаторій "Поділля" (а.с. 12-102, 106-108 Т. 7).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 13.09.2019, за змістом якого виготовлено копії наступних документів: копія ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2017 про порушення провадження у справі на 3 арк;копія позовної заяви про визнання недійним статуту товариства (відновлення становища, яке існувало до порушення) від 21.05.2017 на 4 арк; копія довіреності вих . №Д-01-12/16 від 23.12.2016 на 1 арк; копія клопотання про витребування доказів від 21.05.2017 на 2 арк; копія заяви про відмову від позову № 8 від 30.05.2017 на 2 арк; копія клопотання про недопущення до участі у справі псевдоліквідатора ППО ТОВ "Санаторій Поділля" від 12.06.207 на 3 арк; копія клопотання від 12.06.2017 на 3 арк; копія заяви про зупинення провадження у справі від 19.06.2017 на 2 арк; копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.05.2017 на 1 арк; копія ухвали Господарського суду Вінницької області від 22.06.2017 про закриття провадження на 6 арк; копія заяви про відмову від позову вх. № 02.1-34/4268 від 21.05.2019 на 1 арк; копія довіреності серії НВІ 893686 від 27.01.2017 на 2 арк; копія ухвали Господарського суду Вінницької області від 27.05.2019 на 3 арк (а.с. 135-170 Т. 7).
Запитом УСБУ у Вінницькій області та повідомлення НБУ про офіційний курс гривні до іноземної валюти, за змістом яких, станом на 25.04.2019 офіційний курс грн до долара США - 2659,42, станом на станом на 25.04.2019 офіційний курс грн до долара США - 2661,9328 (а.с. 171-172 Т. 7).
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого, станом на 21.05.2019 ОСОБА_15 є керівником, а ОСОБА_16 головою комісії з припинення або ліквідатор ППО ТОВ "Санаторій "Поділля", яка перебуває в стані припинення (а.с. 173-178 Т. 7).
Клопотанням старшого слідчого в ОВС СВ УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_63 , а також ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2019, за змістом яких ОСОБА_7 встановлено строк для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування до 20.12.2019 (а.с. 184-191 Т. 7).
У відповідності до положення ст.190 КК України як шахрайство, кваліфікується діяння спрямоване на заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього (пункт 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 06.11.2009).
Шахрайство - це злочин з матеріальним складом, обов`язковою ознакою якого є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяної шкоди внаслідок заволодіння майном або придбання права на нього у відповідний спосіб, а тому визначення розміру завданої шкоди є однією з ознак об`єктивної сторони вказаного складу злочину.
Апеляційний суд вважає правильними висновками суду першої інстанції, що об`єктивна сторона шахрайства у діях ОСОБА_7 полягає у повідомленні потерпілому ОСОБА_10 , який обіймає посаду заступника директора по управлінню персоналом ТОВ «Санаторій «Поділля», неправдивих відомостей, з метою викликати у нього впевненість у тому, що він ( ОСОБА_7 ) є новообраним головою первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій «Поділля», яка перебуває у стані ліквідації, та за грошові кошти в сумі 10 000 доларів США або 264 000 грн, що є еквівалентною сумою, відмовиться від позовів, які заявлені ним в судах загальної юрисдикції та припинить дії, спрямовані на перешкоджання діяльності санаторію, а також поверне документи первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій Поділля», яких не вистачає для завершення процедури ліквідації, а також печатку первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій «Поділля». При цьому, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10 про те, що у разі ненадання вказаної суми грошових коштів, він - ОСОБА_7 , продовжить вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання діяльності ТОВ «Санаторій Поділля».
Шахрайство вважається закінченим злочином, якщо винний заволодіває предметом злочину винятково за допомогою обману або зловживання довірою і після цього має реальну можливість розпорядитися ним, як своїм. Це означає, що шахрайство передбачає такий перехід певного предмета у володіння винного, який дозволяє йому реально здійснити хоча б первісне розпорядження. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення шахрайства.
Згідно із ч. 2 ст. 15 КК України замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для заволодіння грошовими коштами в розмірі 10000 доларів США або 264000 грн, що є еквівалентною сумою, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його, оскільки його було затримано до моменту коли він реально міг здійснити хоча б первісне розпорядження вказаними грошовими коштами.
На переконання апеляційного суду викладені стороною захисту доводи в апеляційних скаргах з доповненням є безпідставними, оскільки свідчать про намагання приховати обставини вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення та уникнути останнім відповідальності за свої дії.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає неспроможними доводи апеляційних скарг захисників щодо наявності у вказаному кримінальному провадженні відповідних підстав для його закриття, виходячи з наступного.
Так, відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Обвинувальний акт, відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Згідно вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідними положеннями цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під варто. Згідно ч. 7 цієї ж статті КПК України, якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою.
Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України визначено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно ч. 4 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Частина 5 ст. 219 КПК України передбачає, що строки ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включаються у строки, передбачені цією статтею.
Встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні, строк досудового розслідування розпочатий з моменту повідомлення ОСОБА_7 про підозру, тобто з 16.05.2019.
Вказаний строк досудового розслідування продовжувався до трьох - 16.08.2019, чотирьох - 16.09.2019, п`яти - 16.10.2019 та шести місяців до 16.11.2019.
11.11.2019, за 5 днів до закінчення строку, слідчим слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_89 було прийняте рішення про відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення стороні захисту, про що внесені відповідні відомості до ЄРДР.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що згідно з положеннями ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, підозрюваний ОСОБА_7 був зобов`язаний прибувати за кожною вимогою до суду, прокуратури та органу досудового розслідування.
Однак, в ході досудового розслідування вказані положення кримінального процесуального закону ОСОБА_7 свідомо ігнорувалися та він не з`являвся за викликами слідчого, прокурора, слідчого судді, а у подальшому - за викликами суду першої інстанції, затягуючи досудове розслідування та перешкоджаючи кримінальному провадженню іншим чином.
У зв`язку з неналежною процесуальною поведінкою підозрюваного ОСОБА_7 та систематичними неявками його для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 05.12.2019, згідно з вимогами ч. 10 ст. 190 КПК України, встановлений строк для ознайомлення з матеріалами (до 20.12.2019), після спливу якого сторона захисту вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
За приписами ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
У той же час, сам факт реалізації стороною захисту права на доступ до відкритих у порядку ст. 290 КПК України матеріалів досудового розслідування, не може вказувати на закінчення самого досудового розслідування, адже однією із форм його закінчення є направлення до суду обвинувального акту.
У той же час, відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу). Недотримання прокурором вимог ст. 291 КПК України потягнуло б за собою ухвалення судом абсолютно законного рішення про повернення обвинувального акту прокурору.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування заходів медичного або виховного характеру.
Вказана норма є імперативною та має вказівку категоричного характеру й обов`язкової умови виконання цієї норми, визначаючи конкретного суб`єкта, який має виключне право та обов`язок надання копії обвинувального акту як підозрюваному, так і його захиснику.
З наведеного слідує, що надання копії обвинувального акта підозрюваному - це процесуальна дія, яка надає можливість особі, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, бути невідкладно повідомленою про сутність і зміст висунутого проти неї обвинувачення і вжити заходів захисту від безпідставного обвинувачення.
Чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачено можливості вручення обвинувального акта підозрюваному шляхом надсилання поштою чи смс (ммс)-повідомленням, у зв`язку із його неприбуттям за викликом до слідчого чи прокурора для його вручення.
Водночас, невручення копії обвинувального акту з додатками до нього підозрюваному та його захиснику порушило б право підозрюваного, визначене п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
На вказані порушення також звертає увагу у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Так, наприклад, у рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» зазначено, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів».
До того ж, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
Отже таке порушення вимог КПК України, як невручення підозрюваному та його захисникам обвинувального акта, не може бути усунуте в ході судового розгляду, порушує право обвинуваченого на захист, та є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Таким чином, у вказаному кримінальному проваджені прокурор був позбавлений можливості звернутися до суду з обвинувальним актом до моменту вручення його підозрюваному ОСОБА_7 , який, перешкоджаючи провадженню іншим чином, не з`являвся на неодноразові виклики слідчого і прокурора, направлені з дотриманням вимог ч. 1 ст. 135 КПК України.
Лише 16.01.2020 ОСОБА_7 з`явився за викликом до слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області для отримання паспорта, і того ж дня копію обвинувального акту зі всіма необхідними додатками йому було вручено під розписку (у якій підозрюваний вказав про те, що з матеріалами досудового розслідування він не знайомився, чим фактично виконав вимоги ч. 9 ст. 290 КПК України), що зафіксовано з використанням засобів відеофіксації.
Одразу після отримання розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, вимоги ст. 290 КПК України виконані з потерпілим, а 16.01.2020 прокурором в ЄРДР встановлено результат досудового розслідування, та обвинувальний акт з додатками направлено до Хмільницького міськрайонного суду.
Верховний Суд неодноразово вказував, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням).
Встановлено, що фактичне направлення прокурором обвинувального акту з додатками до суду здійснене відповідно до вимог статей 219 та 294 КПК України в межах строку досудового розслідування, який поновився саме 16.01.2020 та мав закінчитись 21.01.2020. До канцелярії суду обвинувальний акт з додатками надійшов 20.01.2020, тобто також в межах строку досудового розслідування.
Посилання захисників на те, що обвинувальний акт, на їхню думку, мав бути складений та мав бути направлений до суду не пізніше 25.12.2019 не співвідноситься з приписами кримінального процесуального закону у їх сукупності.
Засада принципу законності у кримінальному провадженні сформована у ч. 2 ст. 9 КПК України, відповідно до якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частиною 1 ст. 20 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Вказана норма розкриває суть такої засади кримінального провадження як «забезпечення права на захист».
Поряд із цим, відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Обов`язок забезпечення додержання розумних строків покладається, зокрема, і на прокурора.
Також апеляційний суд вважає неспроможними доводи апеляційних скарг захисників щодо недопустимості доказів у вказаному кримінальному провадженні, виходячи з наступного.
Так., згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Разом з тим, Хмільницьким міськрайонним судом надано об`єктивну оцінку доказам, обґрунтовано та вмотивовано спростовані доводи сторони захисту щодо допущених, на їх думку, порушень кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування.
Так, в апеляційній скарзі захисники намагаються обґрунтувати порушення, на їх погляд, правил підслідності, а також стверджують про відсутність повноважень у військових прокурорів. Однак, заяви захистуне ґрунтуються на законі, позаяк, згідно з положеннями п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень.
Також безпідставним є посилання захисників на галузевий Наказ Генеральної прокуратури України № 12гн від 29.08.2014 «Про особливості діяльності військових прокуратур», як внутрішній документ прокуратури, так як кримінальним процесуальним законодавством не розмежовуються обов`язки і повноваження прокурорів залежно від спеціалізації.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20.10.2011, визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Беручи до уваги, що всі докази у вказаному кримінальному провадженні були отримані уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів були дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази були отримані належним чином.
Крім того, згідно з наявною на момент внесення відомостей в ЄРДР інформацією, «Службова особа юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми однієї із профспілки, яка діє в одній із організацій на території Вінницької області, діючи за попередньою змовою групою осіб, в тому числі із військовослужбовцямиВінницької області, вимагає неправомірну вигоду для себе у розмірі близько 10 тисяч доларів США за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах заявника дій пов`язаних з діяльністю вказаної профспілки». Таким чином, здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні прокурорами військової прокуратури Вінницького гарнізону жодним чином не суперечило вимогам КПК України, отже докази не можуть бути визнані недопустимими з цих підстав.
Відсутність повноважень на проведення досудового розслідування у слідчих СУ ГУНП у Вінницькій областітакож є суб`єктивною думкою адвокатів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.
У відповідності до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». Положення про Національну поліцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, наказу Національної поліції України від 29.12.2017 № 1342 «Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.07.2017 № 570 «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України», створено відділи розслідування особливо тяжких злочинів, тобто службу детективів, СУ ГУНП в областях. Детектив об`єднує функції поліцейського слідчого підрозділу та поліцейського кримінальної поліції. Об`єднання двох функцій у посаді детектива дозволяє поліцейському максимально мати всю інформацією про хід розслідування кримінальних проваджень, а також супроводжувати провадження від початку і до кінця. Таким чином, відділ детективів, виконуючи одночасно і слідчі і оперативні функції, фактично був і є відокремленим (самостійним) слідчим підрозділом у складі ГУНП у Вінницькій області, керівник якого - ОСОБА_24 , був наділений правом прийняття процесуального рішення про доручення здійснення досудового розслідування, що він і зробив 13.05.2019, адже у ЄРДР функція призначення слідчого доступна лише керівнику органу досудового розслідування.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційних скарг захисників щодо заміни Органу досудового розслідування виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, що також знайшло своє відображення в ході апеляційного розгляду, постановою від 25.06.2019 Першим заступником військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_18 матеріали кримінального провадження для здійснення подальшого досудового розслідування передані з СУ ГУНП у Вінницькій області до слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області. Вказана постанова є законною, обґрунтованою і жодним чином не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки вказане рішення було прийняте у зв`язку з неефективним здійсненням досудового розслідуванняслідчим підрозділом Національної поліції, яке було встановлене рядом документів прокурорського реагування, складеними за результатами здійснення нагляду за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва. Тому, належна правова процедура, як складова принципу верховенства права, повністю дотримана і знайшла своє відображення у постанові першого заступника керівника військової прокуратури регіону (обласної прокуратури).
Крім того, ця постанова стороною захисту не оскаржувалася під час підготовчого судового засідання згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК України.
Як уже зазначалось вище, у зв`язку з неналежною процесуальною поведінкою підозрюваного ОСОБА_7 та систематичними неявками його для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 05.12.2019, згідно з вимогами ч. 10 ст. 290 КПК України, встановлений строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (до 20.12.2019), після спливу якого сторона захисту вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
Саме неналежна процесуальна поведінка сторони захисту стала передумовою для неознайомлення з матеріалами кримінального провадження і неволодіння інформацією про документи, які у ньому містяться.
Тому апеляційний суд вважає хибними доводи захисників обвинуваченого ОСОБА_7 про недопустимість ряду доказів, зібраних, на їх погляд, особами, які не входили до складу групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні (до прикладу - протокол добровільної видачі речей від 15.05.2019, складений прокурором ОСОБА_25 ).
Разом з тим, такі твердження захисників не відповідають дійсності, так як постановою заступника військового прокурора Вінницького гарнізону ОСОБА_43 від 15.05.2019 змінено групу прокурорів у вказаному кримінальному провадженні групою прокурорів, до складу якої, серед інших, був включений прокурор ОСОБА_25 . Отже, вказані докази, як і усі інші у цьому кримінальному провадженні, зібрані у чіткій відповідності до вимог КПК України та є допустимими. Передані 15.05.2019 прокурору ОСОБА_25 потерпілим ОСОБА_10 документи та печатка є допустимими доказами, оскільки джерело їх походження не викликає сумнівів.
Таким чином, зважаючи на законний спосіб здобуття цих доказів, усі похідні докази є допустимими, а доктрина «плодів отруєного дерева» не може бути застосована.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд установлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Тобто фактичні дані, отримані не в порядку, передбаченому КПК, доказами бути не можуть.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України, жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Сторона захисту у своїх апеляційних скаргах з доповненням, не довела наявність критеріїв, які вказують на недопустимість доказів. Так, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.10.2012 № 223-1446/0/4-12 «Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», визначено, що докази, отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням, є очевидно недопустимими, в листі визначено, що зазначене правило застосовується й щодо доказів, отриманих унаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК) за умови підтвердження сторонами кримінального провадження їх очевидної недопустимості. В іншому випадку суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. (Саме у нарадчій кімнаті Хмільницьким міськрайонним судом було надано оцінку усім наявним доказам та враховуючи судові промови учасників судового розгляду ухвалене судове рішення за результатами проведення повного судового розгляду).
Процесуальний закон не визначає чіткого переліку підстав для визнання доказу недопустимим. Єдиним критерієм, яким суд повинен керуватися при визнанні чи невизнанні доказу недопустимим на стадії судового розгляду, є критерій очевидної недопустимості, який полягає у відсутності сумніву в тому, що було порушено КПК України, і таке порушення може бути встановлено судом відразу під час огляду доказу та не потребує проведення додаткових дій, зокрема дослідження всіх доказів, як передбачено ч. 2 ст. 89 КПК України.
Оскільки питання щодо допустимості доказів у справі - це насамперед предмет регулювання національного законодавства і, як правило, саме національні суди уповноважені давати оцінку наявним у справі доказам. ЄСПЛ, зі свого боку, повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим (рішення від 23 квітня 1997 р. у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів» № 21363/93, № 21364/93, № 21427/93 та № 22056/93, п. 50; рішення від 9 червня 1998 р. у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» № 25829/94, п. 34; ухвалу від 6 травня 2003 р. щодо неприйнятності справи «Секейра проти Португалії» № 73557/01; ухвалу від 6 квітня 2004 р. щодо неприйнятності справи «Шеннон проти Сполученого Королівства» № 67537/01). У такому випадку ЄСПЛ зобов`язаний не визначати, чи певні докази було отримано незаконно, а перевіряти, чи така «незаконність» не спричинила порушення іншого права, гарантованого Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).
Критерії недопустимості доказів ЄСПЛ віддає на розсуд національному законодавцеві, утримуючись від пред`явлення конкретних вимог. Аналізуючи практику ЄСПЛ, можна зробити висновок, що при вирішенні питання про недопустимість доказів, національні суди повинні мати на увазі можливість обвинуваченого оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, а також обставини в процесі збирання доказів, що дозволяють їх вважати неприпустимими (Постанови ЄСПЛ у справі «Ялло проти ФРН» від 11.07.2006, у справі «Биков проти РФ» від 10.03.2009). Більш того, при дослідженні і оцінці доказів суди повинні враховувати подані зауваження і доводи сторін по таких доказах. Тільки в такому випадку судовий розгляд на підставі п. 1 ст.6 Конвенції 1950 р. можна вважати справедливим.
У вирішенні питання про справедливий судовий розгляд ЄСПЛ застосовує концепцію «плодів отруєного дерева», тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Тим не менше ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що протоколи за результатами проведення НСРД, а також додатки до них (відеоматеріали) є належними та допустимими доказами.
Згідно з позицією Верховного Суду (справа № 344/11557/16-к), стаття 87 КПК України чітко визначає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
Правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій є постанови прокурора та ухвали слідчого судді про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у них зазначається уся наявна інформація, одержана в установленому законом порядку, що потребує перевірки. Тобто, саме з цих процесуальних документів суд може дійти висновку, чи були в органу досудового розслідування наявні законні підстави для проведення таких заходів, результати яких виступають доказами у кримінальному провадженні.
Єдиною можливою підставою використання відеозапису в якості доказу є відсутність порушень закону при його здійсненні.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Таким чином, у процесі здійснення відеозапису створюється інформація.
Законодавство визначає «електронним доказом»інформацію в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Відтак, якщо документ в електронній формі містить важливі дані, що можуть розкрити обставини справи, а також є допустимим та прийнятним з точки зору форми та змісту, то такий документ може бути визнаний електронним доказом та прийнятий судом.
Відеозаписи негласних слідчих (розшукових) дій, одержані в ході проведення НСРД і зафіксовані на матеріальних носіях інформації, які є невід`ємними додатками до протоколів НСРД, досліджені в порядку ст.359 КПК. Під час їх відтворення, потерпілий та обвинувачений підтвердили, що зазначені розмови дійсно відбулися. Указані докази не викликають сумнівів у їх правдивості, а тому підстав визнавати їх неналежними та недопустимими немає. Таким чином, на даному етапі судового розгляду відсутні очевидні ознаки недопустимості цього доказу. Перевірити даний доказ суд має можливість шляхом співставлення з іншими матеріалами провадження, дослідженими в ході судового розгляду.
Здійснення перевірки доказів на їх допустимість, якщо сторона захисту ставить їх під сумнів, є обов`язком суду, з чого випливає й необхідність дослідження дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, рішення про необхідність розсекречування яких, відповідно до ч.1 ст.255 КПК та п.5.9 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5, затвердженої спільним наказом ГПУ, МВС, СБУ, Адміністрації ДПС, Мінфіну, Мін`юсту, приймає прокурор. (Дозволи досліджені у ході судового розгляду, їм надано оцінку судом).
З огляду на положення статей 85 87 КПК, апеляційний суд вважає, що збирання й закріплення доказів відбулося без порушення гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінальним процесуальним законодавством порядку, із належного процесуального джерела, належним суб`єктом; у належному процесуальному порядку з належним оформленням джерела фактичних даних.
Щодо копій відеозаписів за результатами НСРД, колегія суддів вважає, що вони є процесуальними джерелами доказів, адже процесуальними носіями фактичних даних є об`єкти, які можуть служити засобом фіксації, збереження та переносу доказової інформації в просторі та часі, а разом з тим - джерелом інформації у справі для суб`єктів кримінального процесу та його учасників на будь яких стадіях процесу.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 751/6069/19.
За результатами перегляду відеозаписів НСРД судом першої інстанції було встановлено, що відео та аудіо інформація є послідовною, безперервною, не містить неприродних пауз. Тому досліджені в ході судового розгляду електронні документи - додатки до протоколів НСРД апеляційний суд вважає допустимими доказами.
Встановлено, що судом першої інстанції було досліджено та прийняте правильне рішення щодо відхилення доводів сторони захисту про недопустимість протоколу та результатів освідування особи, з огляду на наступне.
За змістом ст. 241 КПК освідування - це слідча дія, що полягає в огляді підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. Вказана слідча дія здійснюється на підставі постанови прокурора, яка перед початком її проведення пред`являється особі, що підлягає освідуванню. Про проведення освідування складається окремий протокол згідно з вимогами КПК.
Така процесуальна дія, як освідування носить об`єктивний характер і не залежить від волі особи, а тому вона не може розглядатися як така, що порушує право особи зберігати мовчання. Присутність чи відсутність захисника у цьому випадку не може позначатися на змісті отриманих під час цієї дії результатів.
Аналогічна позиція викладена у постанові від 10.12.2020 у справі № 751/602/18, де Верховний Суд не знайшов підстав вважати відсутність захисника при освідуванні порушенням прав на захист особи.
В ході апеляційного розгляду знайшли своє відображення висновки суду першої інстанції, що освідування ОСОБА_7 проводилося на підставі постанови прокурора військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_44 від 15.05.2019, яка пред`явлена підозрюваному перед початком освідування, йому було запропоновано добровільно пройти освідування, однак, у зв`язку з відмовою останнього, освідування проведено примусово. Під час освідування на внутрішній поверхні вказівного та безіменного пальців правої руки, а також на середині долоні із зовнішньої сторони та на внутрішній поверхні долоні та безіменного пальця лівої руки ОСОБА_7 виявлено та виконано змиви нашарування речовини яскраво жовто-зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта має спільну родову належність із речовиною виявленою на поверхнях грошових купюр, а також на поверхні аркуша паперу, який надано в якості контрольного зразка. Про проведення освідування складено протокол згідно з вимогами КПК.
Також апеляційний суд вважає неспроможними доводи захисників щодо порушення права ОСОБА_7 на захист, оскільки судом було достовірно встановлено, що під час досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченому у повній мірі були забезпечені гарантовані йому право на захист і доступ до правосуддя, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 20 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Вказана норма розкриває суть такої засади кримінального провадження як «забезпечення права на захист».
Стаття 290 КПК України регламентує порядок відкриття матеріалів іншій стороні - ознайомлення зі всіма матеріалами справи, в тому числі речовими доказами, які зберігаються поза матеріалами справи. Коло осіб, які мають право на таке ознайомлення визначено тією ж нормою, і це підозрюваний, його захисник, законний представник та захисник особи, відносно якої мають бути застосовані примусові заходи медичного або виховного характеру.
У зв`язку з неналежною процесуальною поведінкою підозрюваного ОСОБА_7 та систематичними неявками його для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 05.12.2019, згідно з вимогами ч. 10 ст. 190 КПК України, встановлений строк для ознайомлення з матеріалами (до 20.12.2019), після спливу якого сторона захисту вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
Отже, позиція сторони захисту про протиправну відмову сторони обвинувачення та судом про зобов`язання прокурора надати їм для ознайомлення матеріали кримінального провадження, є хибною та не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
Згідно з приписами ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
Таким чином, відкриття матеріалів кримінального провадження за правилами ст. 290 КПК України здійснюється стороні. Отже, відмова стороною обвинувачення надати доступ до матеріалів після реалізації такого права на підставі ч. 10 ст. 290 КПК України, не є порушенням кримінального процесуального законодавства і не свідчить про порушення прав сторони захисту.
Також не є слушними і спростовуються матеріалами провадження доводи сторони захисту щодо провокації злочину у вказаному кримінальному провадженні та статус потерпілого ОСОБА_10 , так як для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів судова практика виробила змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
Для встановлення факту провокації злочину визначальним є з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад ініціатива в контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
Вказані вимоги узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04 квітня 2017 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року.
Апеляційний суд вважає, що доводи сторони захисту щодо провокативних дій зі сторони правоохоронних органів і потерпілого ОСОБА_10 крізь призму наведених вище критеріїв було перевірено судом першої інстанцій.
У своїй постанові від 14.09.2022 у справі № 419/703/16-к (провадження № 51-3395км21) Верховний Суд зазначив, що необхідною і достатньою складовою підстави кримінальної відповідальності за шахрайство є усвідомлення суб`єктом злочину того факту, що предмет злочину є для нього чужим, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого дійсного чи уявного права на нього. Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв`язку між його об`єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно встановити за змістом цієї кримінально-правової норми, свідчить про те, що кримінальна відповідальність за шахрайство пов`язана, як правило, не зі встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи).
Усвідомлення винуватим, кому саме належить чуже для нього майно та на яких підставах, чи заволодіває він майном, ввівши в оману (обманувши) власника предмета злочину чи іншу особу, у фактичному володінні якої перебуває предмет злочину, не є обов`язковим для встановлення ознак шахрайства.
Крім того, ст. 190 КК не вимагає того, щоб особа, яка вводиться в оману при вчиненні шахрайства, і потерпілий від цього злочину (тобто той, кому заподіюється майнова шкода) збігалися (постанова від 07.02.2019 у справі №489/4597/14-к).
Таким чином, у кримінально-правовому та кримінальному процесуальному змісті цього поняття потерпілий з`являється у разі заподіяння шкоди внаслідок вчинення злочину.
Отже, висновки суду першої інстанції щодо прийнятого органом досудового розслідування рішення про визнання ОСОБА_10 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, є правильними.
При цьому, доводи захисників щодо недоведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України наведені ними в ході судового розгляду в суді першої інстанції, є аналогічні доводам заявленим ними в апеляційних скаргах, були предметом ретельної перевірки суду першої інстанції та не знайшли свого підтвердження за матеріалами апеляційного перегляду обвинувального вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.10.2022.
Невизнання обвинуваченим своєї вини в пред`явленому йому обвинуваченні, апеляційний суд розцінює як вибрану ним стратегію свого захисту, та введення в оману суд стороною захисту, яка в ході судового розгляду судом першої інстанції намагалася укласти угоду про визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї винуватості, на що також було звернуто увагу прокурором.
Також апеляційний суд, викладений у тексті вироку судом першої інстанції висновок, на що звернув увагу захисник у своїх доповненнях до апеляційної скарги, щодо зазначення кваліфікації дій ОСОБА_7 органом досудового розслідування за ч.2 ст.115 КК України, розцінює як допущену судом описку та не знаходить вказане порушення таким, що може вплинути на законність оскаржуваного судового рішення. В ході судового розгляду як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції було встановлено, що дії ОСОБА_7 як органом досудового розслідування так і судом вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
Апеляційний суд вважає винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст.190 КК України повністю доведеною і його дії кваліфіковані правильно, а матеріали кримінального провадження не містять даних про обставини, які би давали підстави для сумнівів у законності й обґрунтованості висновків суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено.
Також на переконання апеляційного суду призначене судом першої інстанції ОСОБА_7 покарання, за своєю суворістю відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
У відповідності до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції правильно керувався вимогами ст.ст.65-67 КК України та взяв до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходив із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Зокрема, при визначенні виду та міри покарання ОСОБА_7 , судом в повній мірі враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його відношення до подій, що відбулися та їх наслідків, перешкоджання ним в різний спосіб проведенню досудового розслідування, його вік, стан здоров`я, те що обвинувачений будучи працездатним не працює та його намагання в незаконний спосіб заробляти кошти.
Також судом було враховано висновок органу пробації наведений в досудовій доповіді від 09.09.2020, відповідно до якої ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінено як середні, а виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства. Виконання покарання в громаді можливо за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують його відповідальність, в судовому засіданні встановлено не було.
Також суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відсутності в даному кримінальному провадженні підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 положень ст.ст. 75,76 КК України, чи призначення відповідно до ст. 69 КК України більш м`якого покарання, ніж передбачено санкцією статті кримінального закону. При цьому судом було враховано думку потерпілого, який просив призначити обвинуваченому найсуворішу міру покарання згідно санкції статті кримінального закону.
Таким чином при обранні покарання обвинуваченому судом першої інстанції правильно враховано, що ОСОБА_7 раніше не судимий, свою вину в інкримінованому йому злочинні не визнав, його відношення до подій, що відбулися та їх наслідків, також при цьому враховано суспільну небезпечність злочину та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Колегія суддів апеляційного суду переконана, що враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції дійшов цілком правильного, законного та обґрунтованого висновку про призначення йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі, з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України на строк 4 роки шість місяців, яке буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останнього за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
Окрім цього, апеляційний суд під час судового розгляду провадження враховує також позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
У зв`язку з цим колегія суддів апеляційного суду переконана, що доводи апеляційних скарг захисників обвинуваченого з доповненням не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому на думку колегії суддів, у даному випадку саме такий вид та межа покарання щодо ОСОБА_7 повністю відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, буде пропорційним, тобто необхідним, справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і не є надто суворим.
Також правильними є висновки суду першої інстанції при вирішені цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 в частині позовної вимоги про відшкодування йому матеріальної шкоди в розмірі 14 000 грн, які потерпілий передав обвинуваченому, та яку судом було залишено без задоволення, з тих підстав, що дані кошти є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та підлягають поверненню потерпілому у відповідності до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Апеляційний суд також вважає правильними висновки першої інстанції щодо стягнення моральної шкоди, які суд вважав такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки потерпілому ОСОБА_10 унаслідок вчинення кримінального правопорушення була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що потерпілий ОСОБА_10 зазнав емоційних переживань, змінився його звичний спосіб життя, погіршився стан здоров`я. Проте, компенсація за спричинену моральну шкоду безпідставно завищена та достатньою сумою для компенсації потерпілому завданої моральної шкоди суд вважав є сума в розмірі 150 000 грн., яка в повній мірі компенсує моральні переживання та страждання потерпілого.
Водночас, не оспорюючи кваліфікацію дій обвинуваченого та висновків суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України, стягнення завданої злочином моральної шкоди, наведені в апеляційній скарзі прокурора доводи про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів апеляційного суду вважає достатньо обґрунтованими підставами для зміни вироку суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Так, згідно з частинами 3, 4 та 5 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у ст. 1 («Захист власності») встановлює: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства, і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Позбавлення права власності не може бути передбачене національним законом, якщо такий закон суперечить загальним принципам міжнародного права, серед яких важливим с принцип, закріплений у ч. 2 ст. 17 Загальної декларації прав людини: «Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна». Будь-яке втручання з боку представників влади в безперешкодне користування особою своїм майном повинне бути «законним». Представники органів державної влади мають право контролювати використання майна лише на підставі законів. Таке втручання має бути законним і не свавільним («Фрізен проти Російської Федерації» від 24 березня 2005 р., «Бакланов проти Російської Федерації» від 09 червня 2005 р.).
Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване з мотивів суспільної необхідності, лише як виняток, на підставі та в порядку, встановленому законом, і за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Кримінальний процесуальний закон України прямо забороняє застосування спеціальної конфіскації без доведення в судовому порядку прокурором, що власник майна знав про його незаконне походження або використання.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 91 КПК , у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або с доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з iх незаконним обігом, або пiдшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та iнше майно були підшукані. виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Проте, ухвалюючи оскаржуваний вирок, при застосуванні норми ст. 96-2 КК України щодо ОСОБА_7 суд першої інстанції не додержався вищевказаних вимог, не переконався в наявності не лише формальних підстав для застосування спеціальної конфіскації. Судом залишено поза увагою те, що як під час досудового розслідування так і судового розгляду не встановлено те, що зазначений належний ОСОБА_7 транспортний засіб був використаний останнім як засіб чи знаряддя вчиненого інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також судом першої інстанції не враховано положення статей 96-1, 96-2 КК України, які не можуть застосовуватися в тих випадках, коли це становитиме порушення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції.
При застосуванні спеціальної конфіскації у кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у КК України, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар».
Проте, наведені вимоги у даному кримінальному провадженні залишились поза увагою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області
Таким чином відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України таке неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність тягне за собою зміну оскаржуваного вироку.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 409, 413, 419, 426, 532, 615 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_6 - задовольнити.
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України - змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку застосування спеціальної конфіскації відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України належного обвинуваченому ОСОБА_7 транспортного засобу марки "Geelly MK", 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_7 .
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим який утримується під вартою - протягом цього ж часу з моменту отримання ним копії судового рішення.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2023 |
Оприлюднено | 27.02.2023 |
Номер документу | 109176123 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Шахрайство |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Білик Наталія Володимирівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Білик Наталія Володимирівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Білик Наталія Володимирівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Білик Наталія Володимирівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Білик Наталія Володимирівна
Кримінальне
Вінницький апеляційний суд
Медяний В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні