Рішення

від 15.02.2023 по справі 918/946/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2023 р. м. Рівне Справа № 918/946/22

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук А.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС"

до Здолбунівського ліцею № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області

про стягнення коштів

за зустрічним позовом Здолбунівського ліцею № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС"

про визнання недійсним договору

За участю представників сторін:

від позивача (ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС"): Костюченко С.А. (ордер серія ВК № 1024493 від 04.10.2022 року);

від відповідача (Здолбунівського ліцею № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області): Войтюк Т.Л. (ордер серія ВК 1062376 від 13.12.2022 року).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" (далі - Позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Здолбунівського ліцею № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області (далі - Відповідач за первісним позовом) в якому просить стягнути суму боргу у розмірі 82 150,26 грн та штрафних санкцій у розмірі 58 815,28 грн за виконані роботи згідно Договору № 141 від 15.05.2019 року.

Здолбунівський ліцей № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області (далі - Позивач за зустрічним позовом) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" (далі - Відповідач за зустрічним позовом) в якому просить визнати недійсним Договір № 141 від 15.05.2019 року, укладений між ТОВ "Ком Еко Сервіс" та Здолбунівською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що на виконання Договору № 141 від 15.05.2019 року ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС" виготовило та надало замовнику - Здолбунівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради готовий робочий проект "Капітальний ремонт покрівлі одноповерхової будівлі Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради, по вул.. Д.Галицького, 17 в м. Здолбунів Рівненської області", що підтверджується Актом прийняття - передачі виконаних робіт від 06.09.2019 року на суму 82105,25 грн. Проте, відповідачем станом на дату подання позову своїх обов`язків, щодо оплати наданих послуг не виконав, розмір заборгованості становить 82105,25 грн.

Позивач за первісним позовом, за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати надання послуг, відповідно до п. 2.5. Договору та ст. 625 ЦК України, нарахував пеню в сумі 35960,24 грн, інфляційні в сумі 16774,75 грн та 3 % річних в сумі 6080,29 грн, які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Позивач за первісним позовом зазначає, що останнім вживались заходи досудового врегулювання спору, а саме направлено відповідачу лист - претензію № 18/02-2022 від 18.02.2022 року.

09.12.2022 року до Господарського суду Рівненської області звернувся Здолбунівський ліцей № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" в якій просить: прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднати її із позовною заявою ТОВ "Ком Еко Сервіс" у справу № 918/946/22; визнати недійсним Договір № 141 від 15.05.2019 року, укладений між ТОВ "Ком Еко Сервіс" та Здолбунівською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що договір № 141 від 15.05.2019 року є недійсним, оскільки суперечить вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 48 Бюджетного кодексу України. Спірний договір укладений колишнім директором Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради Рівненської області, яка звільнена з посади керівника закладу освіти. На час вступу на посаду нового керівника Здолбунівського ліцею № 1, договір № 141, акт приймання - передачі виконаних робіт до договору та робочий проект з виконаними роботами за цим договором новому керівнику не перtдавався. Жодної інформації в електронній системі закупівель Prozorro щодо укладення оспорюваного договору не було та про існування цього договору Здолбунівський ліцей № 1 дізнався із позовної заяви.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що укладаючи оспорюваний договір всупереч ст. 48 БК України, беручи зобов`язання по виконанню умов договору без відповідних бюджетних асигнувань, було порушено принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівель та ефективності використання бюджетних коштів. На думку позивача за зустрічним позовом, оскільки договір № 141 від 15.05.2019 року суперечить вимогам ч. 1 ст. 2, ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), та ст. 48 Бюджетного кодексу України, вимога про визнання недійсним договору підлягає задоволенню.

13.12.2022 року до господарського суду від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву в якому просить у задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання недійсним Договору № 141 від 15.05.2019 року відмовити, посилаючись на те, що вартість наданих позивачем послуг відповідно до акту прийняття - передачі виконаних робіт від 06.09.2019 року становить 82105,26 грн, зазначений акт підписаний відповідачем, доказів оплати наданих послуг та доказів, які б свідчили про виявлені та заявлені відповідачем претензії щодо якості і обсягу робіт, матеріали справи не містять. При цьому, ТОВ "Ком Еко Сервіс" вважає, що помилки допущені виключно Здолбунівською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, при укладанні Договору та подальшій його публікації на відповідних ресурсах, не являються підставою для визнання правочину недійсним.

29.12.2022 року до господарського суду від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення у справі відповідно до яких не погоджується з твердженням відповідача за первісним позовом, що договір № 141 являється недійсним в силу положень ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України, та посилаючись на норми Бюджетного кодексу України та Цивільного кодексу України, зазначає, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, відтак просить суд позовні вимоги задовольнити повністю а у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.

04.01.2023 року до суду від відповідача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що спірний договір не був зареєстрований в органах казначейства у зв`язку з відсутністю бюджетних призначень у розмірі 82 105,26 грн. Відповідно до рішень Здолбунівської районної ради, якими затверджувалися та вносилися зміни до бюджету Здолбунівського району на 2019 рік, підтверджується відсутність бюджетних асигнувань на виготовлення проектно - кошторисної документації "Капітальний ремонт покрівлі одноповерхової будівлі Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради, по вул. Д.Галицького, 17 в м. Здолбунів Рівненської області" для Здолбунівського ліцею № 1. Відповідно до рішення Здолбунівської районної ради № 745 від 20.12.2019 року тільки у 2020 році планувалося здійснити "Капітальний ремонт покрівлі одноповерхової будівлі Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради, по вул. Д.Галицького, 17 в м. Здолбунів Рівненської області , у тому числі виготовлення проектно - кошторисної документації". Отже, за будь - яких умов, укладення договору № 141 від 15.05.2019 року суперечило чинному законодавству, а отже такий договір є недійсним.

23.01.2023 року до суду від позивача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення в яких вказує, що відповідно до Розпорядження про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів від 26.12.2019 р. № 972, у 2019 році кошти на виготовлення робочого проекту "Капітальний ремонт покрівлі одноповерхової будівлі Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради, по вул. Д.Галицького, 17 в м. Здолбунів Рівненської області" не виділялися, а відтак спірний договір № 141 від 15.05.2019 р. укладений з порушенням та суперечить інтересам держави і суспільства.

15.02.2023 року до господарського суду від представника відповідача за первісним позовом надійшла заява в якій просить суд застосувати строк позовної давності передбачений ч. 3 ст. 267 ЦК України до частини позовних вимог про стягнення пені.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "14" грудня 2022 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.12.2022 року зустрічну позовну заяву Здолбунівського ліцею № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" про визнання недійсним договору, залишено без руху. Надано Здолбунівському ліцею № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області 5-денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати суду докази відправлення копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" (35705, Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. 8 Березня, 37, код ЄДРПОУ 39032752).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.12.2022 року розгляд справи відкладено на "04" січня 2023 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.12.2022 року постановлено прийняти зустрічну позовну заяву Здолбунівського ліцею № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" про визнання недійсним договору до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов Здолбунівського ліцею № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області об`єднати в одне провадження з первісним позовом у справі № 918/946/22, перейти до розгляду справи № 918/946/22 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на "04" січня 2023 р.

В судовому засіданні 04.01.2023 року оголошено перерву до 25.01.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.01.2023 року постановлено закрити підготовче провадження у справі № 918/946/22 та призначити справу до судового розгляду по суті на "15" лютого 2023 р.

Представник позивача в судовому засіданні 15.02.2023 року підтримав позовні вимоги первісного позову з підстав, зазначених у позовній заяві з урахуванням додаткових пояснень. Представник ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС"- відповідача за зустрічним позовом, позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити, з підстав, зазначених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.02.2023 року, первісний позов не визнає та просить суд відмовити в позові. Представник позивача за зустрічним позовом - Здолбунівського ліцею № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області підтримав позовні вимоги зустрічного позову з підстав, зазначений у зустрічному позові, з урахуванням відповіді на відзив та додаткових пояснень.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

15.05.2019 року між ТзОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС" (Виконавець) та Здолбунівською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради (Замовник) укладено договір № 141 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець за даним договором зобов`язаний виконати нижче вказані роботи за вартістю, визначеною кошторисом: найменування робіт - виготовлення робочого проекту "Капітальний ремонт покрівлі одноповерхової будівлі Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради, по вул. Д.Галицького, 17 в м. Здолбунів Рівненської області"; од. виміру - проект; ціна без ПДВ - 78000,00; всього - 82105,26; разом до оплати - 82105,26 грн.

Згідно з п. 2.1. та п. 2.2. Договору, виконавець приступає до виконання робіт після підписання даного договору повноважними представниками сторін. Виконавець зобов`язується виконати роботи згідно даного договору протягом 30 календарних днів від дати підписання договору. Після виконання предмету договору оформляється акт приймання - передачі виконаних робіт.

Акт приймання - передачі виконаних робіт є підставою для здійснення замовником оплати, яка виконується протягом 10 днів після підписання акта (п. 2.5. Договору).

Пунктом 2.9. Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати, замовник зобов`язаний сплатити вартість робіт, визначену виконавцем на день оплати, крім того, у випадку подальшої затримки платежу, сплачувати пеню в розмірі 0,3 % від вартості робіт/послуг.

Договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 4.1. Договору).

Відповідно до додатку № 1 до договору № 141 від 15.05.2019 року «Протокол узгодження договірної ціни на виконання робіт (товарів, послуг)» по виготовленню робочого проекту "Капітальний ремонт покрівлі одноповерхової будівлі Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради, по вул. Д.Галицького, 17 в м. Здолбунів Рівненської області" підтверджено, що сторонами досягнуто згоди щодо розміру договірної ціни на виконання робіт (товарі, послуг) в сумі: вісімдесят дві тисячі сто п`ять грн 26 коп.

Вказаний Договір та додаток № 1 підписані повноважними представниками сторін та скріплені відбитками печаток сторін.

На виконання умов п. 2.2. Договору, ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС" виконано роботи в повному об`ємі, з належною якістю, зокрема - виготовлення робочого проекту "Капітальний ремонт покрівлі одноповерхової будівлі Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради, по вул. Д.Галицького, 17 в м. Здолбунів Рівненської області" на суму 82 105,26 грн, що підтверджується Актом прийняття - передачі виконаних робіт від 06.09.2019 року до договору № 141 від 15.05.02019 року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відбитком печаток сторін.

ТОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС", у зв`язку з невиконанням Здолбунівським ліцеєм № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області умов договору нараховано відповідно до п. 2.9 Договору та ст. 625 ЦК України пеню за період з 06.09.2019 р. по 24.02.2022 р. у розмірі 35 960,24 грн, 3 % річних за період з 06.09.2019 р. по 24.02.2022 р. у розмірі 6 080,29 грн та інфляційних нарахувань за період з 06.09.2019 р. по 24.02.2022 р. у розмірі 16 774,75 грн.

Відповідно до Експертного Звіту № 18-0537-19 щодо розгляду проектної документації за робочим проектом "Капітальний ремонт покрівлі одноповерхової будівлі Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради, по вул. Д.Галицького, 17 в м. Здолбунів Рівненської області", затвердженого ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" у Рівненській області від 06.08.2019 року, замовник будівництва - Здолбунівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради, генеральний проектувальник - ТзОВ "КОМ ЕКО СЕРВІС", за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення; санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; пожежної безпеки; енергозбереження; кошторисної частини проекту будівництва, і може бути затверджена в установленому порядку з такими техніко - економічними показниками.

Слід зазначити, на момент виникнення правовідносин між сторонами, Договір № 141 від 15.05.2019 року, додаток № 1 до Договору № 141 від 15.05.2019 року "Протокол узгодження договірної ціни на виконання робіт (товарів, послуг)", Акт прийняття - передачі виконаних робіт від 06.09.2019 року до Договору № 141 від 15.05.2019 року, підписано від замовника - Себастіянською О. та скріплено відбитком печатки Здолбунівської ЗОШ І-ІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради Рівненської області.

Наказом № 69-к від 17.08.2021 року Управління з гуманітарних питань Здолбунівської міської ради Рівненської області "Про звільнення ОСОБА_1 ", звільнено ОСОБА_1 з посади директора Здолбунівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області, у зв`язку з закінченням строкового трудового договору (контракту), згідно п. 2 ст. 36 КЗПп України, 31.08.2021 року.

За таких обставин, Договір № 141 від 15.05.2019 року, додаток № 1 до Договору № 141 від 15.05.2019 року та Акт прийняття - передачі виконаних робіт від 06.09.2019 року підписаний зі сторони повноважною особою замовника - Здолбунівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області, директором - ОСОБА_1 .

Наказом № 136 від 17.08.2021 року Управління з гуманітарних питань Здолбунівської міської ради Рівненської області "Про передачу Здолбунівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області": адміністрації Здолбунівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 створити комісію для проведення інвентаризації та здійснення передачі майна, матеріальних цінностей, ділової документації; комісії провести інвентаризацію та здійснити передачу майна, матеріальних цінностей та ділової документації відповідно до номенклатури справ від директора Себастіянської О.М. до новопризначеного директора за результатами конкурсу ОСОБА_2 , 31.08.2021 року; факт передачі оформити актом прийому - передачі, копію якого надати в управління з гуманітарних питань Здолбунівської міської ради.

Наказом № 75 від 30.08.2021 року Здолбунівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області "Про створення комісії з передачі та передачу документації Здолбунівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області": створити комісію з передачі документації до номенклатури справ Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 в кількості 5 чоловік Персонально: ОСОБА_1 - діяючий директор, ОСОБА_2 - новопризначений директор; Петрук О.Т. - заступник директора школи, голова комісії; Александрук О.В. - секретар школи; Вітень З.В. - головний спеціаліст управління з гуманітарних питань (за згодою); здійснити передачу документації, відповідно до номенклатури справ від директора Себастіянської О.М. до новопризначеного директора за результатами конкурсу ОСОБА_2 ; факт передачі оформити актом в двох екземплярах, один з яких надати в управління з гуманітарних питань Здолбунівської міської ради.

Наказом № 72-к від 31.08.2021 року Управління з гуманітарних питань Здолбунівської міської ради "Про призначення ОСОБА_2 ", призначено Волосик Т.О., на посаду директора Здолбунівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області за строковим трудовим договором (Контракт) терміном 2 (два) роки за результатами конкурсу з 01.09.2021 року по 31.08.2023 року з оплатою праці згідно штатного розпису.

Позивачем за первісним позовом подано суду лист вих. 18/02-2022 року від 18.02.2022 р. адресований директору Здолбунівської ЗОШ І-ІІ ступенів № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області, в якому запропонував виконати свої зобов`язання за договором № 141 та сплатити протягом 7 днів з моменту отримання вимоги, заборгованість у розмірі 82 105,26 грн. Як вбачається з відбитку штемпеля Здолбунівської ЗОШ І-ІІ ступенів № 1 Здолбунівської районної ради Рівненської області, даний лист отримано 21.02.2022 року.

Рішенням Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області № 1191 від 22.06.2022 року "Про перейменування закладів загальної середньої освіти" , зокрема, п. 3 вирішено: перейменувати Здолбунівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області (вул. Василя Жука, буд. 4. М. Здолбунів, Здолбунівський район, Рівненська область) в Здолбунівський ліцей № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області (вул. Василя Жука, буд. 4. М. Здолбунів, Здолбунівський район, Рівненська область).

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з виконання робіт на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1 та ч. 2 ст. 217 ГК України)

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті (ч. 1 - ч. 3 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ч. 4 та ч. 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Згідно з приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX).

Умовами договору (п. 2.9. Договору) сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати, замовник зобов`язаний сплатити вартість робіт, визначену виконавцем на день оплати, крім того, у випадку подальшої затримки платежу, сплачувати пеню в розмірі 0,3 % від вартості робіт/послуг.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. Передбачене частиною шостою статті 231 ГК України формування відповідальності за порушення грошових зобов`язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом. Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. До вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 2.1, 2.5., 2.9., 2.10., 3.1., 3.2., 4.1. та 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (строк, визначений статтею 257, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX).

Разом з тим Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з подальшими змінами та доповненнями) з 12.03.2020 на усій території України запроваджено карантин, який неодноразово продовжувався відповідними постановами Кабінету Міністрів України та станом на момент розгляду даної справи не припинено.

24.02.2022 року Президент України Володимир Зеленський, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", підписав Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Згідно з указом, воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України 07.02.2023 року № 2915-IX, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року N 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року N 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року N 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року N 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року N 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року N 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року N 2500-IX, та Указом від 7 листопада 2022 року N 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року N 2738-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). (строки, визначені статтею 258, продовжуються на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX)

Враховуючи вищевикладене, зазначений розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені та з урахуванням шести місячного строку від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним (ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору), цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору), замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення Договору), розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підстави недійсності правочинів визначаються положенням статті 215 ЦК України.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним ( ч. 1 - ч. 5 ст. 203 ЦК України).

Отже, наведеними правовими нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави за наявності яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Частиною 1 статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Статтею 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Частиною 2 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі", на придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Частина 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005, у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 та у справі Кечко проти України від 08.11.2005 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено що між сторонами у встановленому законом порядку та в межах наданих уповноважним представикам сторін повноважень укладено Договір № 141 від 15.05.2019р, зобов`язання за яким позивачем (виконавцем) виконані в порядку та строки, обумовлені цим правочином, що підтверджується Актом прийняття-передачі виконаних робіт від 06.09.2019р. Враховуючи вищевикладене, за відсутності доказів оплати відповідачем вартості виконаних робіт, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Здолбунівського ліцею № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області 82 105,26 грн заборгованості за виконані згідно Договору роботи.

Разом з тим, перевіривши подані розрахунки та період нарахування 3 % річних та інфляційних судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням порядку та періодів нарахування, визначених сторонами (зокрема не враховано умови п. 2.5. Договору). Відтак, судом було здійснено розрахунок, відповідно, 3 % річних за період з 17.09.2019 року по 24.02.2022 року складають 6012,80 грн (при заявленому 6080,29 грн), інфляційні за період з 17.09.2019 року по 24.02.2022 року складають 16087,40 грн (при заявленому 16774,75 грн), а отже обґрунтованими судом визнаються саме ці суми. Крім того, перевіривши подані розрахунки та період нарахування пені, враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності в частині позовних вимог про стягнення пені, судом було здійснено розрахунок з урахуванням строків позовної давності та шести місячного строку від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане, відтак, сума пені становить 404,90 грн (при заявленому 35 960,24 грн), а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.

Щодо зустрічного позову, то з зібраних у справі доказів та пояснень представників сторін судом не встановлено, що оспорюваний правочин суперечить актам цивільного законодавства, інтересам держави чи суспільства, а тому враховуючи, що під час його укладення сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, суд визнає заявлені зустрічні позовні вимоги необґрунтованими. Посилання позивача за зустрічним позовом на звільнення керівника чи відсутність бюджетних асигнувань не є достатньою підставою для визнання недійсним правочину, укладеного між юридичними особами в встановлений законом спосіб та в межах наданих уповноваженим представникам повноважень.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що первісний позов задоволено частково, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 1 841,15 грн покладаються на відповідача за первісним позовом, а решта - на позивача за первісним позовом у справі.

З огляду на зазначене, враховуючи, що в задоволенні зустрічного позову судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Здолбунівського ліцею № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області (35700, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, м. Здолбунів, вул. В. Жука, 4, код ЄДРПОУ 22580239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" (35705, Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. 8 Березня, 37, код ЄДРПОУ 39032752) 82 105,26 грн (вісімдесят дві тисячі сто п`ять гривень 26 копійок) заборгованості, 16 087,40 грн (шістнадцять тисяч вісімдесят сім гривень 40 копійок) інфляційних, 6 012,80 грн (шість тисяч дванадцять гривень 80 копійок) 3 % річних, 404,90 грн (чотириста чотири гривні 90 копійок) пені та 1 841,15 грн (одну тисячу вісімсот сорок одну гривню 15 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. В зустрічному позові відмовити.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМ ЕКО СЕРВІС" (35705, Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. 8 Березня, 37, код ЄДРПОУ 39032752).

Відповідач (боржник): Здолбунівський ліцей № 1 Здолбунівської міської ради Рівненської області (35700, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, м. Здолбунів, вул. В. Жука, 4, код ЄДРПОУ 22580239).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27 лютого 2023 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк