Постанова

від 22.02.2023 по справі 754/18852/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/18852/21 Головуючий у 1 інстанції: Сенюта В.О.

Провадження № 22-ц/824/5522/2023 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Мельника Я.С., Гуля В.В.,

секретар Шевченко Т.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент 3000» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тененсі Груп», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент 3000», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Наталія Олександрівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації,-

в с т а н о в и в:

В грудні 2021 року ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Тененсі Груп», ОСОБА_1 , ТОВ «Рент 3000», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О., про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації.

Зазначило, що рішенням Господарського суду м. Києва від 28.02.2019 року в справі № 910/17590/18 задоволений позов ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв?язок» до ТОВ «Тененсі Груп» про стягнення заборгованості. Стягнуто з ТОВ «Тененсі Груп» на користь ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв?язок» заборгованість у розмірі 388717,70 грн., пеню у розмірі 12080,24 грн., 3 % річних у розмірі 1008,86 грн. та судовий збір у розмірі 6027,10 грн. Вказаним рішенням встановлено, що 03.05.2018 року між позивачем ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв?язок» та ТОВ «Тененсі Груп» укладений договір оренди №18-027, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, які перебувають у власності ПрАТ «Діпрозв?язок», за адресою м.Київ, вул. Солом?янська, 3 загальною площею 1905,30 кв.м.. Відповідно до п.3.1 договору оренди сторони узгодили розмір орендної плати за договором на рівні 80 грн. (без ПДВ) за користування 1 кв. м орендованого майна, крім того ПДВ 20 % - 16 грн., разом - 96 грн. з ПДВ. Орендна плата за користування майном складає 152424,00 грн., крім того - ПДВ 20 % - 30484,80 грн., всього розмір орендної плати за договором становить 182908,80 грн. за місяць. За період з липня 2018 року по жовтень 2018 року у ТОВ «Тененсі Груп» виникла заборгованість у сумі 299178,30 грн. зі сплати орендних платежів, а також заборгованість зі сплати комунальних послуг за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року в сумі 89539,40 грн. З метою виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28.02.2019 року по справі №910/17590/18 ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв?язок» пред`явило до виконання виконавчий лист приватному виконавцю Мельниченку О.В., яким відкрито виконавче провадження № 59098786 від 13.05.2019 року. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» стали відомі обставини, які перешкоджають належному виконанню вищезазначеного рішення суду. А саме, що 18.07.2018 ТОВ «Тененсі Груп» продало нежитлове приміщення, громадський будинок літ. «К», загальною площею 3885 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 фізичній особі ОСОБА_1 , яка, в свою чергу, будучи учасником ТОВ «Рент 3000», 24.06.2020 року внесла вище зазначене нерухоме майно до статутного капіталу ТОВ «Рент 3000». Отже, ТОВ «Тененсі Груп» уклало договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, громадський будинок літ. «К», загальною площею 3885 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , саме після виникнення у нього заборгованості перед ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» за липень 2018 року, а отже на момент укладення договору купівлі-продажу відповідач переслідував єдину мету - уникнення виконання майнового зобов`язання, покладеного на нього на підставі договору оренди. Продаж нерухомого майна робить неможливим виконання рішення суду. Зазначене нежитлове приміщення було єдиним майном ТОВ «Тененсі Груп», за рахунок якого можна було погасити борг перед позивачем, про що свідчать відомості із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 272636574 від 31.08.2021.

ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» просило визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, громадський будинок літ. «К», загальною площею 3885 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що укладений між ТОВ «Тененсі Груп» та ОСОБА_1 , який посвідчений 18.07.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник H.O., № 7486; скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно стосовно власника ОСОБА_1 , вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О., номер запису про право власності: 27094592 від 18.07.2018 року; скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 821240480366) стосовно власника ТОВ «Рент 3000», здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., номер запису про право власності: 37101315 від 24.06.2020 року.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року позов ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» задоволено частково.

Визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 18 липня 2018 року, укладений між ТОВ «Тененсі Груп» та ОСОБА_1 , нежитлового приміщення (громадський будинок літ. «К»), площею 3885 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О., зареєстровано в реєстрі № 7486.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Рент 3000» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок». Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (громадський будинок літ. «К»), площею 3885 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , між ТОВ «Тененсі Груп» та ОСОБА_1 укладений 18 липня 2018 року. Водночас, з претензійною вимогою до відповідача ТОВ «Тененсі Груп» про виплату заборгованості за договором оренди ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» звернулося лише 08 жовтня 2018 року, а з позовом до господарського суду - лише 27 грудня 2018 року. В рішенні Господарського суду м. Києва від 28 лютого 2019 року, на яке посилався позивач, зазначено, що заборгованість ТОВ «Тененсі Груп» за договором оренди виникла у період з липня 2018 року по жовтень 2018 року. Тобто, оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення був укладений у тому ж місяці, з якого позивачем нарахована заборгованість за договором оренди. Відповідно, у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку, що укладення ТОВ «Тененсі Груп» оспорюваного договору купівлі-продажу було направлене на уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, адже на момент укладення осопрюваного договору купівлі-продажу у позивача не було жодних претензій, до відповідача ТОВ «Тененсі Груп», тим більше не було розпочате судове провадження про стягнення боргу у зв`язку з неналежним виконанням умов договору оренди. Вважає також помилковим висновок суду першої інстанції, що ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» звернулося до суду в межах позовної давності. Позивач мав можливість довідатися про порушення свого права та звернутися до суду, не порушуючи строки позовної давності, адже вся інформація, на яку посилається позивач у позові, була в матеріалах виконавчого провадження ще у 2019 року.

В апеляційній інстанції представник ТОВ «Рент 3000» підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно - комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок»просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

В судове засідання представник ТОВ «Тененсі Груп», ОСОБА_1 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03.05.2018 між ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» (орендодавець) та ТОВ «Тененсі Груп» (орендар) був укладений договір оренди № 18-027, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, які перебувають у власності ПрАТ «Діпрозв`язок», за адресою м. Київ, вул. Солом`янська, 3, загальною площею 1905,30 кв. м, згідно План-схем орендованих приміщень, що є додатком до даного договору та його невід`ємною частиною.Відповідно до п. 3.1 договору оренди сторони узгодили розмір орендної плати за договором на рівні 80 грн. (без ПДВ) за користування 1 кв. м орендованого майна, крім того ПДВ 20 % - 16 грн., разом - 96 грн. з ПДВ. Орендна плата за користування майном складає 152424,00 грн., крім того - ПДВ 20 % - 30484,80 грн., всього розмір орендної плати за договором становить 182908,80 грн. за місяць. Орендар сплачує орендну плату з урахуванням її індексації. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, крім випадків дефляції. Орендна плата сплачується орендарем грошовими коштами в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок орендодавця (а.с. 13-24 т. 1).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.02.2019 року, яке набрало законної сили, встановлено, що у період з липня 2018 року по жовтень 2018 року ТОВ «Тененсі Груп» не виконано зобов`язання з оплати орендних платежів на виконання договору оренди №18-027 від 03.05.2018 року у розмірі 388717,70 грн., стягнуто з ТОВ «Тененсі Груп» на користь ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно- комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» заборгованість у розмірі 388717,70 грн., пеню у розмірі 12080,24 грн., 3 % річних у розмірі 1008,86 грн. та судовий збір у розмірі 6027,10 грн. (а.с. 25-32 т. 1).

На підставі вказаного рішення 27.03.2019 року Господарським судом м. Києва виданий наказ про примусове виконання рішення від 28.02.2019 року у справі за № 910/17590/18 (а.с. 33 т. 1).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченко О.В. 13.05.2019 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/17590/18 від 27.03.2019 року (а.с. 34 т. 1).

В процесі виконання рішення суду ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» встановило, що 18.07.2018 року між ТОВ «Тененсі Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір, за умовами якого ТОВ «Тененсі Груп» продало, а ОСОБА_1 купила нерухоме майно - нежитлове приміщення (громадський будинок літ «К»), площею 3885 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Пунктом 2 договору купівлі-продажу передбачено, що відчужуване нежитлове приміщення належить ТОВ «Тененсі Груп» на праві власності на підставі договору купівлі - продажу від 30.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубковим Д.Ю. за реєстровим № 310. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.06.2017 року за № 21177686 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 821240480366. Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, загальною площею 1,0000 га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:069:0031.

Пунктом 4 договору купівлі-продажу передбачено, що продаж нежитлового приміщення (громадський будинок літ «К»), площею 3885 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , було вчинено за 70 000,00 грн.(а.с. 144 т. 1).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 06.12.2021 року ОСОБА_1 24.06.2020 року внесла до статутного капіталу ТОВ «Рент 3000» нежитлове приміщення (громадський будинок літ «К»), площею 3885кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , а 07.07.2020 року була виключена зі складу учасників ТОВ «Рент 3000».

ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» порушило в судовому порядку питання визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (громадський будинок літ. «К»), площею 3885 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , від 18 липня 2018 року, укладеного між ТОВ «Тененсі Груп» та ОСОБА_1 ; скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно стосовно власника ОСОБА_1 , вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О., номер запису про право власності: 27094592 від 18.07.2018 року; скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 821240480366) стосовно власника ТОВ «Рент 3000», здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., номер запису про право власності: 37101315 від 24.06.2020 року.

Суд першої інстанції позовні вимоги ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» задовольнив частково, визнав недійсним укладений між ТОВ «Тененсі Груп» та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу від 18 липня 2018 року.

За висновком суду ТОВ «Тененсі Груп», будучи обізнаним про наявність у нього заборгованості за договором оренди № 18-027 від 03.05.2018 року, уклало оспрюваний договір купівлі-продажу з метою уникнення звернення стягнення на єдине наявне у нього нерухоме майно. Відчуження нежитлового приміщення площею 3885 кв.м. здійснено за ціною 70 000,00 грн., тобто 18,02 грн. за 1 кв.м., що поза розумним сумнівом свідчить про неринкові умови зазначеного договору купівлі-продажу від 18.07.2018 року. Матеріали справи не містять доказів оплати вартості нежитлового приміщення ОСОБА_1 на користь ТОВ «Тененсі Груп». Вказані обставини свідчать про наявність ознак фраудаторного правочину, що вчинений на шкоду кредитору-позивачу.

Колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції та вважає, що він не відповідає наявним у справі доказам. Рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до положень ст. ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист у суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним (п.2 ч.12 ст.16 ЦК України).

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України , що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

В постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

В постанові від 05 липня 2018 у справі № 922/2878/17 Верховний Суд зазначив, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. Укладення боржником, проти якого розпочате судове провадження про стягнення боргу, договору купівлі-продажу, і в першу чергу, з тривалою відстрочкою платежу, може свідчити про його недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора, оскільки такий договір купівлі-продажу може порушити майнові інтереси кредитора і бути направлений саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника.Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (громадський будинок літ. «К»), площею 3885 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , був укладений між ТОВ «Тененсі Груп» та ОСОБА_1 18 липня 2018 року.

Водночас встановлено,що з досудовою вимогою до відповідача ТОВ «Тененсі Груп» про виплату заборгованості за договором оренди № 18-027 від 03.05.2018 ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» звернулося лише 08 жовтня 2018 року, тобто майже через три місяці після укладення оспорюваного договору, а з позовом до Господарського суду м. Києва звернулося лише 27 грудня 2018 року, майже через п`ять місяців після укладення оспорюваного договору. Відтак, на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу у ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» були відсутні претензії до ТОВ «Тененсі Груп» за договором оренди № 18-027 від 03.05.2018, та не було розпочате судове провадження про стягнення боргу у зв`язку з неналежним виконанням умов договору оренди.

В рішенні Господарського суду м. Києва від 28 лютого 2019 року, на яке посилалося ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок», зазначено, що заборгованість ТОВ «Тененсі Груп» за договором оренди № 18-027 від 03.05.2018 перед ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок», яка була предметом позову в господарському суді, виникла у період з липня 2018 року по жовтень 2018 року. Оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення між ТОВ «Тененсі Груп» та ОСОБА_1 укладений у тому ж місяці, з якого ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок`нараховано обліковує заборгованість за договором оренди.

Матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 , як покупець за договором купівлі-продажу, була обізнана, що на момент укладення договору у ТОВ «Тененсі Груп» були наявні невиконані зобов`язання перед іншими особами

Таким чином, суд першої інстанції безпідставно вважав доведеним, що укладення ТОВ «Тененсі Груп» оспорюваного договору купівлі-продажу від 18 липня 2018 року, було направлене на уникнення ТОВ «Тененсі Груп» сплати боргу за договором оренди № 18-027 від 03.05.2018 за період з липня 2018 року по жовтень 2018 року, та виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28 лютого 2019 року про стягнення вказаного боргу, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнаннянедійсним договору купівлі-продажу від 18 липня 2018 року, укладеного між ТОВ «Тененсі Груп» та ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» на користь ТОВ «Рент 300» підлягає стягненню 3405,00 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційному суді.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент 3000» задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити в позові Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тененсі Груп», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент 3000», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Наталія Олександрівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент 3000» 3405,00 грн. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 лютого 2023 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Гуль В.В.

Мельник Я.С.