Ухвала

від 21.02.2023 по справі 210/2410/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/2410/22

Провадження № 1-кс/210/328/23

"21" лютого 2023 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відео конференції клопотання старшого слідчого відділу розслідування ОВС та злочинів учинених ОГ та ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження №12022041710000669 від 20.06.2022 року щодо застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою до підозрюваного:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровськ, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування ОВС та злочинів учинених ОГ та ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження №12022041710000669 від 20.06.2022 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України. Необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що Відділенням поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041710000669 від 20.06.2022, за ознаками ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України.

Процесуальне керівництво у даному провадженні здійснюється першим відділом процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури.

Відповідно до постанови начальника слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області до складу слідчої групи включені слідчі слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області.

Встановлено, що ОСОБА_8 , маючи якості лідера та організатора, при невстановлених в ході досудового слідства обставинах та місці, з корисливих спонукань, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, вирішив створити злочинне угрупування з числа знайомих йому осіб, для спільного вчинення злочинів, які характеризувалась наявністю організатора, розробленого єдиного плану вчинення кожного злочину, відомого всім учасникам групи, стійкими зв`язками і розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану та розподілом між учасниками групи грошових коштів здобутих злочинним шляхом.

Надалі, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, з метою особистого збагачення, підібрав з числа йому довірених осіб, які поділяли його наміри, при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, залучив для вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших не встановлених осіб, достовірно знаючи про них як осіб, які добре фізично розвинені та мають змогу чинити фізичний та психологічний тиск, з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень, які полягали у вчиненні вимагання, застосування насильства та залякування фізичних осіб, з метою отримання прибутку для подальшого фінансування злочинної групи.

Таким чином, вищевказані особи, яким ОСОБА_8 запропонував бути співучасниками у скоєні злочинів, переслідуючи корисливий мотив особистого збагачення злочинним шляхом, дали свою згоду на вхід в склад злочинного угрупування і спільні скоєння злочинів.

Члени злочинного угрупування, усвідомлювали, що дії кожного з них є невід`ємною складовою частиною всього об`єму злочинних дій, при вчинені злочинів в процесі їх скоєння члени, з урахуванням психологічних якостей та фізичних можливостей кожного з них, виконували конкретні ролі, направлені на досягнення загальної для всіх членів організованої групи мети.

Таким чином, ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2021 року, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, створив злочинне угрупування, з метою вчинення злочинів та керував таким угрупуванням у складі ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та інших не встановлених осіб, які визнали протиправну діяльність, як основне джерело свого матеріального збагачення, та вчинили наступні злочинні дії.

Так, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2021 року, гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка являється керівником ТОВ «БАЗИС» (код ЄДРПОУ 36839943), та засновником підприємств ТОВ «ПРОКРІВЛЯ ТА ФАСАД» (код ЄДРПОУ 35739720), ТОВ «ПРОКАТНИК» ( код ЄДРПОУ 39735028), ТОВ «СПЕЦПРОКАТ» (код ЄДРПОУ 36296356), повідомила раніше знайомого їй ОСОБА_8 , про недоврахування на підприємстві, яке їй належить грошових коштів з продажу металопрокату на загальну суму 500 000 тисяч гривень, якими як вона підозрює заволодів економіст зі збуту ТОВ «БАЗИС» (код ЄДРПОУ 36839943) ОСОБА_11 .

У свою чергу ОСОБА_8 , прийняв рішення про обрання об`єктом вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_11 , та довів до відома учасників організованої групи про свої наміри, які погодились на вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_11 .

Так, 17.06.2021 в невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_8 від ОСОБА_10 , яка не була обізнана про злочинні наміри організованої групи, дізнався про прибуття ОСОБА_11 до м. Дніпро.

17.06.2021 приблизно в 19:00 годині ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою у складі організованої групи, з відома та згоди ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та інших не встановлених осіб, з абонентського номеру НОМЕР_1 зателефонував потерпілому ОСОБА_11 , та висловив вимоги, поєднані із погрозами застосування до останнього фізичного насильства, щодо передачі йому, грошових коштів в сумі 500 000 гривень в якості повернення неіснуючого боргу, а також вимогу про необхідність зустрічі, для вирішення конфліктної ситуації, яка виникла в зв`язку з неповерненням вказаного неіснуючого боргу ОСОБА_11 , домовившись про зустріч о 23 годині 00 хвилин біля автозаправної станції «ОККО» розташованої за адресою м.Дніпро, вул. Криворізьке шосе 1а.

Так, 17.06.2021 о 23 годині 00 хвилин в вечірній час доби, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, направлений на вимагання передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та інших не встановлених осіб, діючи з корисливих мотивів, на невстановленому транспортному засобі прибули за адресою, АДРЕСА_2 , де підійшли до ОСОБА_11 , і в агресивній формі висловили вимогу щодо передачі ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 500 000 гривень, в якості повернення неіснуючого боргу. Одночасно з цим, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_6 , висловили погрози застосування фізичного насильства відносно ОСОБА_11 , в разі не повернення вказаного не існуючого боргу, які останній сприйняв реально та такі, що можуть бути виконані та повідомив, що на даний час у нього відсутні грошові кошти у вказаному об`ємі.

Діючи відповідно до раніше розробленого плану, ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , прийняли рішення про викрадення та незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_11 з подальшою метою вимоги, щодо передачі останнім грошових коштів у сумі 500 000 гривень.

Після цього, ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , доповнюючи дії один одного, маючи єдиний намір на позбавлення волі ОСОБА_11 , шляхом погрози застосування фізичного насильства, діючи спільно між собою, умисно, усвідомлюючи незаконність своїх діянь, всупереч волі потерпілого щодо вибору свого місця перебування та переміщення, утримуючи біля себе ОСОБА_11 , умисно позбавили потерпілого можливості самостійно обирати місце свого знаходження та свободи переміщення, порушуючи гарантовані положеннями ст.ст. 29, 33 Конституції України і ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», по під руки відвели потерпілого до невстановленого транспортного засобу та посадили його на заднє сидіння, а ОСОБА_6 та ОСОБА_9 сіли з обох боків, таким чином позбавили потерпілого, можливості вільно залишити салон автомобіля.

Діючи далі, відповідно до раніше розробленого плану, до салону невстановленого транспортного засобу, на водійське сидіння сів

ОСОБА_8 , та в подальшому всі вищевказані особи поїхали з місця вчинення кримінального правопорушення до завчасно орендованого номеру у готелі «Бансай» розташованого за адресою м. Дніпро, вул. Каштанова 15, де і перебували до 08 години 18.06.2021 року всупереч волі потерпілого щодо вибору свого місця перебування та переміщення, утримуючи біля себе ОСОБА_11 , висловлючи вимоги, щодо передачі ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 , грошових коштів в сумі 500 000 гривень, в якості повернення неіснуючого боргу.

Після чого, о 08 годині 00 хвилин 18.06.2021 враховуючи не визнання ОСОБА_11 , неіснуючого боргу у сумі 500 000 гривень, ОСОБА_8 прийняв рішення про зустріч потерпілого із гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка являється керівником ТОВ «БАЗИС», з метою подавити волю потерпілого до супротиву.

Так, 18.06.2021 діючи з метою реалізації єдиного злочинного умислу ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , маючи єдиний намір на позбавлення волі ОСОБА_11 , шляхом погрози застосування фізичного насильства, діючи спільно між собою, умисно, усвідомлюючи незаконність своїх діянь, всупереч волі потерпілого щодо вибору свого місця перебування та переміщення, утримуючи біля себе під руки ОСОБА_11 , продовжили, умисно позбавляти потерпілого можливості самостійно обирати місце свого знаходження та свободи переміщення, посадили на заднє сидіння невстановленого транспортного засобу, а ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , сіли з обох боків, таким чином позбавили потерпілого, можливості вільно залишити салон автомобіля.

Діючи далі, відповідно до раніше розробленого плану, до салону невстановленого транспортного засобу, на водійське сидіння сів ОСОБА_8 , та в подальшому всі вищевказані особи поїхали з готелю «Бансай», розташованого за адресою, м. Дніпро, вул. Каштанова 15, до офісного приміщення ТОВ «БАЗИС» (код ЄДРПОУ 36839943), за адресою м. Дніпро, вул. Шевченко, 10, де зустрілись зі ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , яка є працівником вказаного підприємства, які у не були обізнані про обставини вчиненого кримінального правопорушення організованою ОСОБА_8 групою осіб.

Після чого, перебуваючи у офісному приміщенні ТОВ «БАЗИС» всупереч волі ОСОБА_11 , щодо вибору свого місця перебування та переміщення, утримуючи біля себе потерпілого, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та інші не встановлені особи, діючи у складі організованої групи, та ОСОБА_10 , яка будучи не обізнаною про обставини вчиненого кримінального правопорушення висловили вимоги, щодо повернення ОСОБА_11 грошових коштів в сумі 500 000 гривень, заборгованих підприємству, після чого ОСОБА_10 та ОСОБА_12 покинули офісне приміщення, залишивши потерпілого із ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , які висловили погрози застосування фізичного насильства відносно ОСОБА_11 в разі не повернення вказаного не існуючого боргу, які останній сприйняв реально і такі, що можуть бути виконані та подавили волю останнього до подальшого супротиву, у зв`язку з чим він погодився віддати грошові кошти в сумі 500 000 гривень частинами.

Діючи з метою реалізації єдиного злочинного умислу ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , продовжуючи, вчинення кримінального правопорушення направленого на позбавлення волі ОСОБА_11 , шляхом погрози застосування фізичного насильства, діючи спільно між собою, умисно, усвідомлюючи незаконність своїх діянь, всупереч волі потерпілого щодо вибору свого місця перебування та переміщення, утримуючи біля себе під руки ОСОБА_11 , посадили на заднє сидіння невстановленого транспортного засобу, а ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , сіли з обох боків, таким чином позбавили потерпілого, можливості вільно залишити салон автомобіля.

Діючи далі, відповідно до раніше розробленого плану, до салону невстановленого транспортного засобу, на водійське сидіння сів ОСОБА_8 , та всі вищевказані особи поїхали з офісного приміщення ТОВ «БАЗИС» (код ЄДРПОУ 36839943), за адресою м. Дніпро, вул. Шевченко, 10 до ресторану «Голий Шеф», за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 20, де ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , діючи у складі організованої групи, продовжили висловили погрози застосування фізичного насильства відносно ОСОБА_11 , в разі не повернення вказаного не існуючого боргу, які останній сприйняв реально та такі, що можуть бути виконані та остаточно подавили волю останнього до подальшого супротиву, та він погодився повернути грошові кошти в сумі 500 000 гривень в продовж червня 2021 року, проте потерпілий повідомив, що на даний час в нього не має грошових коштів.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у складі організованої групи, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , 18.06.2021, приблизно о 12 годині 00 хвилин (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не довелося за можливе), продовжуючи, вчинення кримінального правопорушення направленого на позбавлення волі та вимагання грошових коштів у ОСОБА_11 , шляхом погрози застосування фізичного насильства, діючи спільно між собою, умисно, усвідомлюючи незаконність своїх діянь, всупереч волі потерпілого щодо вибору свого місця перебування та переміщення, утримуючи біля себе під руки ОСОБА_11 , прибули на невстановленому транспортному засобі до місця мешкання потерпілого за адресою АДРЕСА_3 , де продовжили висловлювати погрози застосування фізичного насильства відносно ОСОБА_11 , в разі не повернення вказаного не існуючого боргу в сумі 500 000 гривень, які останній сприйняв реально та такі, що можуть бути виконані.

Після чого ОСОБА_8 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 діючи у складі організованої групи, подавивши волю до супротиву ОСОБА_11 проникли до квартири в якій мешкав останій, розташованої за адресою АДРЕСА_3 , шляхом відчинення дверей власником.

У цей час ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , помітили, що у квартирі у якій жив ОСОБА_11 , знаходиться монітор марки DEL 32', системний блок, навушники та часи марки Аррlе, сонцезахисні окуляри, перфоратор, що належить потерпілому, визначивши його об`єктом свого злочинного посягання, у ОСОБА_8 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , які діяли відповідно до раніше розробленого плану виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою організованою групою осіб.

Перебуваючи за вказаною адресою, у той же час, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , реалізовуючи злочинний умисел, направлений на грабіж, вчинений за попередньою змовою організованою групою осіб, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди та бажаючи їх настання, враховуючи подавлену волю до супротиву потерпілого у його присутності, заволоділи монітором марки DEL 32', системним блоком, навушниками та часами марки Аррlе, сонцезахисними окулярами, перфоратором, які поклали до автомобіля не встановленого транспортного засобу на якому прибули, та покинули місце вчинення кримінального правопорушення, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, та залишивши ОСОБА_11 за вказаною адресою.

У свою чергу ОСОБА_11 , отримавши вимоги ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та інших не встановлених осіб, розуміючи фізичну перевагу останніх, приймаючи їх погрози як реальні, боячись застосування до нього насильства небезпечного для життя та здоров`я, 24.06.2021 року приблизно о 08 годині 00 хвилин прибув до лодочної підстанції, яка розташована за адресою, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 13, де передав останнім 22 000 доларів США.

За сукупністю вчиненого умисні дії ОСОБА_6 , кваліфікуються ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України, а саме:

- вимагання передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненого організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України);

- незаконного позбавлення волі, вчиненого організованою групою (ч. 3 ст. 146 КК України);

- відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного із проникненням у житло, вчиненого організованою групою (ч. 5 ст. 186 КК України ).

ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується зібраними в ході розслідування кримінального провадження доказами, а саме:

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 ;

- протокол слідчого експерименту ОСОБА_11 ;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 ;

- протоколи негласних слідчих розшукових дій в порядку ст. 270 КПК України;

- та іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, орган досудового розслідування має достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочини, який карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 необхідно обрати з наступних підстав:

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених пунктами 1-4

ч. 1 ст. 177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового слідства або суду.

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3) незаконно впливати на потерпілого або свідків у кримінальному провадженні;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сторона обвинувачення обґрунтовує наявність вказаних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, встановленими наступними фактичними даними.

1. Отримавши повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення відносно нього покарання у вигляді реального позбавлення волі ОСОБА_6 який має багато зв`язків, в тому числі серед кримінального середовища, а також корупційних звязків серед працівників правоохоронних органів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду тривалий час, а саме може покинути території Дніпропетровської області та України.

Вказані обставини підтверджуються тим, що підозрюваний перебував у розшуку за матеріалами кримінального провадження за №12021040000000439 від 04.06.2021, за ознаками ч.2 ст.189, ч.1 ст.255-1, ч.2 ст.255-1 КК України, терміново покинув межі України, та переховувався в іноземній країні.

2. Знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На даний час проводяться ряд слідчих дій щодо встановлення місцеперебування речових доказів у кримінальному провадженні, та іншого майна, яке може мати значення для кримінального провадження. Перебуваючи на волі ОСОБА_6 зможе знищити вказані речі, або сховати їх.

3. Незаконно впливатиме на потерпілих, свідків та інших на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_6 вірогідно діяв у змові. Так, підозрюваний ОСОБА_6 отримавши повні анкетні дані потерпілого, свідків у даному провадженні, може впливати на них, з метою зміни ними показань, перешкоджанню їх участі у проведенні подальших слідчих дій, та шляхом погроз, застосуванням фізичної сили, або підкупу, буде намагатись вплинути на вказаних осіб. Одночасно з цим, в межах даного провадження є інші особи, які в теперішній час не встановлені, однак які зокрема можуть бути причетними до даних злочинів, і які перебувають на свободі. Залишаючись на свободі, ОСОБА_6 зможе інформувати та скеровувати дії та показання вказаних осіб, які також причетні до вчинення злочинів, однак на даний час не встановлені.

4. Може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, підозрюваний ОСОБА_6 офіційно не працює, на життя заробляє в результаті вчинення кримінальних правопорушень, має слабкі соціальні зв`язки, що свідчить про те, що залишаючись на свободі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення. Про обґрунтованість вказаного ризику свідчить також кількість епізодів злочинної діяльності, які були задокументовані протягом не тривалого періоду часу.

Враховуючи викладене, орган досудового розслідування вважає, враховуючи характер обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку, що визначення можливості внесення застави в даному випадку не зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків.

В зв`язку з чим, на підставі ч.4 ст.183 КПК України в даному випадку є не доцільним визначати розмір застави, оскільки це негативно вплине на проведення подальших слідчих дій, і не надасть можливість запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПКУ.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 є недоцільним, а більш м`який запобіжний захід не є співмірним із тяжкістю інкримінованого йому злочину, і не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не убезпечить від справдження хоча б одного із ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів викладених у ньому. Вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є доцільним та забезпечить неупереджене дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки, що має суттєве значення як під час досудового розслідування так і під час подальшого судового розгляду. Прокурор додатково зазначив, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не зможе запобігти визначеним ризикам, про що свідчать дані про особу підозрюваного, характер його злочинної діяльності, розуміння неминучого покарання за злочини у вчиненні яких він підозрюється.

Підозрюваний ОСОБА_6 просив в задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Захисники підозрюваного ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо, заперечували щодо задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважають, що правові підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Відділенням поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041710000669 від 20.06.2022, за ознаками ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України.

Процесуальне керівництво у даному провадженні здійснюється першим відділом процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури.

13 лютого 2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України.

Повідомлення про підозру вручене ОСОБА_6 особисто під підпис.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України.

Доводи сторони захисту в цій частині щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду.

Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства", у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим", залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

Фактичні обставини інкриміновані ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії" Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, раніше не судимий, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, тому ОСОБА_6 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також слідчий суддя враховує вік підозрюваної особи, стан його здоров`я, сімейний стан, міцність соціальних зв`язків, тощо.

Виходячи з особливої тяжкості інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотанні та наведено прокурором у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України" крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваною особою. Крім того, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність підозрюваного.

В ході розгляду клопотання підозрюваним та його захисником не надано слідчому судді доказів в обґрунтування доводів про відсутність у підозрюваного ОСОБА_6 наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд приймає до уваги, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочинів, які кваліфікуються за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України, дані стосовно обвинуваченої особи, враховує його соціальні зв`язки, тяжкість інкримінованого йому злочину.

Відповідно до п. 35 рішення Європейського суду по правам людини від 26.06.1991 р., у справі «Летельє проти Франції», національні судові органи повинні у першу чергу слідкувати за тим, щоб в кожному конкретному випадку строк попереднього ув`язнення обвинуваченого не перевищував розумних меж. З цією метою вони повинні приймати до уваги всі обставини, які мають значення для з`ясування, чи мається суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовував відступлення від принципу поваги до особистої свободи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного (обвинуваченого), але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри, яка пред`явлена ОСОБА_6 станом на момент розгляду клопотання не спростована.

На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

Враховуючи характер обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що визначення можливості внесення застави в даному випадку не зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків.

В зв`язку з чим, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України в даному випадку є не доцільним визначати розмір застави, оскільки це негативно вплине на проведення подальших слідчих дій, і не надасть можливість запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПКУ.

Крім того, виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного відносно підозрюваного ОСОБА_6 слід обчислювати з 21 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування, у відповідності до ч. 1 ст. 219 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Крім того, з урахуванням періоду дії карантинних заходів на території України, пов`язаних з коронавірусом Covid-19, воєнного стану в Україні, перебування свідків у м. Дніпрі, ефективності проведення досудового слідства, відсутності можливості етапування підозрюваних з УВП (слідчих ізоляторів), недопущення порушення прав підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає за доцільне визначити місце перебування підозрюваного ОСОБА_6 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» за адресою м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд. 80.

Виходячи з вищевикладеного, на підставі ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування ОВС та злочинів учинених ОГ та ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження №12022041710000669 від 20.06.2022 року щодо застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України, - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, починаючи з 21 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року включно без визначення розміру застави.

Визначити місце перебування підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» за адресою м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд. 80.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 22.02.2023 р..

Слідчий суддя: ОСОБА_1