Постанова

від 27.02.2023 по справі 260/1915/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 260/1915/20

адміністративне провадження № К/9901/42392/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ужгородської міської ради на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 (суддя Калинич Я.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2021 (судді - Заверуха О.Б., Гінда О.М., Ніколіна В.В.)

у справі за позовом Ужгородської міської ради до Закарпатської обласної ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - КП «Парк культури та відпочинку «Під замком», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Закарпатська обласна прокуратура, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Ужгородська міська рада звернулась до суду з адміністративним позовом до Закарпатської обласної ради, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

визнати протиправною бездіяльність щодо відмови у скасуванні рішення двадцять першої сесії V скликання Закарпатської обласної ради від 04.12.2008 № 708 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 25.07.2008 № 614» та пункт 1 рішення вісімнадцятої сесії V скликання Закарпатської обласної ради від 25.07.2008 № 614 «Про розширення площі об`єктів природного заповідного фонду місцевого значення»;

зобов`язати розглянути на черговому засіданні сесії питання щодо скасування рішення двадцять першої сесії V скликання Закарпатської обласної ради від 04.12.2008 № 708 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 25.07.2008 року № 614» та скасування пункту 1 рішення вісімнадцятої сесії V скликання Закарпатської обласної ради від 25.07.2008 № 614 «Про розширення площі об`єктів природного заповідного фонду місцевого значення», шляхом виключення пункту 3 додатку 2 до зазначеного рішення, яким вирішено розширити площу парку - пам`ятки садово-паркового мистецтва «Парк відпочинку «Боздоський» у м. Ужгород з 50,0 га до 73,7569 га, з урахуванням висновків суду.

В обгрунтування позовних вимог покликалась на те, що рішенням Закарпатської обласної ради №614 від 25.07.2008 в редакції від 04.12.2008 №708 збільшено територію парку (з 50,0 га до 73,7569 га) без погодження з органом місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Також покликається на те, що відповідачем не виконано протест прокурора на зазначене рішення та ігноруються звернення Ужгородської міської ради про його скасування.

ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 позовну заяву Ужгородської міської ради залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду позивачем подано позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2021, позовну заяву Ужгородської міської ради залишено без розгляду.

Залишаючи позов Ужгородської міської ради без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Ужгородська міська рада мала реальну та об`єктивну можливість звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, зважаючи на те, що в рамках розгляду у 2009 році справи №2а-138/09, де Ужгородська міська рада була відповідачем, встановлено наявність рішення Закарпатської обласної ради №614 від 25.07.2008.

Також судом встановлено, що оскаржувані рішення оприлюднювались на офіційній сторінці Закарпатської обласної державної адміністрації у мережі інтернет. Враховуючи публічність та відкритість вказаної інформації, позивач мав можливість дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, починаючи з її оприлюднення.

Залишаючи позов без розгляду, суди дійшли висновку, що позивач звернувся до суду після спливу шестимісячного строку для звернення до суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, та про відсутність правових підстав для застосування приписів КАС України щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З ухваленими у справі рішеннями судів попередніх інстанцій позивач не погодився та подав касаційну скаргу, в якій покликається на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач відмовив у розгляді питання щодо скасування рішення від 04 грудня 2008 року № 708, що зумовило звернення з цим позовом до суду.

Також покликається на те, що ним оскаржується саме бездіяльність відповідача щодо розгляду його звернень, а тому перебіг строку звернення до суду розпочався 24.05.2020, після надходження відмови відповідача.

Також покликається на те, що предметом позову є саме зобов`язання Закарпатської обласної ради розглянути на черговому засіданні сесії питання щодо скасування рішення з урахуванням висновків суду. Задоволення цієї вимоги не тягне за собою скасування вищенаведених рішень, а лише дає підстави для винесення відповідного проекту рішення на розгляд сесії Закарпатської обласної ради, яке буде відповідати об`єктивному стану справ щодо об`єкту парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Боздоський».

Закарпатська обласна рада у відзиві просила відмовити у задоволенні касаційної скарги Ужгородської міської ради. На думку відповідача, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що позивач на момент ухвалення рішення у справі №2а-138/09 знав або мав знати про орушення своїх прав, свобод та інтересів.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з того, що про порушення своїх прав позивач дізнався або ж повинен був дізнатись у 2008-2009 роках - з часу оприлюднення оскаржуваного рішення від 04.12.2008 № 708 та з часу розгляду у 2009 році справи №2а-138/09.

Водночас, зміст позовних вимог та спосіб захисту, який обрав позивач, вказує на те, що він не оскаржує рішення від 04.12.2008 № 708, а оскаржує бездіяльність відповідача щодо розгляду його звернення від 13.02.2020 про його скасування, а порушення своїх прав вбачає саме у бездіяльності відповідача.

До того ж, у суді першої інстанції позивач спершу дійсно просив скасувати рішення відповідача від 04.12.2008 № 708, однак в подальшому уточнив позовні вимоги і просив зобов?язати відповідача самостійно скасувати це рішення.

Таким чином, судами попередніх інстанцій неправильно встановлено зміст спірних правовідносин, внаслідок чого судами першої та апеляційної інстанцій неправильно визначено початок перебігу строку звернення до суду.

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо пропуску позивачем передбаченого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду та рішення про залишення позовної заяви без розгляду не можна визнати обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи встановлені Верховним Судом порушення норм процесуального права, касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Ужгородської міської ради задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2021 скасувати.

Справу №260/1915/20 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук