Рішення

від 23.02.2023 по справі 754/5478/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/697/23

Справа №754/5478/22

РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2023 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

представника позивача Горовенка О.І. ,

представника позивача Ковальової О.О.

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21» до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_3 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21» заборгованість за спожиті житлові послуги в сумі 7910,71 гривень; втрати від інфляції в сумі 2498,24 гривні, 3 % річних в сумі 501,29 гривень, а всього 10910,24 гривень;

- стягнути з ОСОБА_5 , на користь Обслуговуючого кооперативу ««Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21» заборгованість за спожиті житлові послуги в сумі 7910,71 гривень; втрати від інфляції в сумі 2498,24 гривні, 3 % річних в сумі 501,29 гривень, а всього 10910,24 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21» відповідно до власного статуту, здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_1 . Крім того, відповідачі зареєстровані і проживають у вказаній квартирі. Відповідачі оплату за спожиті житлові послуги вносять не своєчасно та не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 червня 2022 року становить 15821,42 грн. Зазначена заборгованість виникла з лютого 2017 року. Оскільки на неодноразові звернення позивача з вимогою погасити суму заборгованості за спожиті послуги відповідачі належним чином не реагують, позивач змушений звернутись до суду із даним позовом. Позивач також здійснив нарахування інфляційних втрат в розмірі 4996,48 грн. та 3% річних в розмірі 1002,57 грн. Зважаючи на те, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачам в рівних долях, позивач вважає, що з кожного підлягає стягненню по 1/2 суми заборгованості.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05 серпня 2022 року від ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона не визнає заявлені позовні вимоги та обставини, на які посилається позивач, а також вказує, що на підтвердження вказаних обставин позивач надав суду докази, які не є належними доказами виникнення у відповідачки обов`язку сплачувати позивачу за житлову послугу - послугу з управління будинком. Правове обґрунтування позивачем своїх вимог до відповідачів полягає у хибному тлумаченні приписів статей 64, 66, 67, 162 Житлового кодексу України, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, статей 319 та 360 ЦК України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого відносини учасників даної справи не є предметом регулювання цього Закону. До правовідносин, які існують між ЖБК «Суднобудівник-21» та відповідачем-1, співвласником будинку, має бути застосована лише одна норма - абз. 5 п. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», яка діє з 01 липня 2015 року. Відповідач-1 у відзиві зазначає, що позивач за своїм Статутом не є суб`єктом підприємницької діяльності, тобто, не може бути виконавцем ніяких послуг, а такої форми управління будинком, як житлово-будівельний кооператив законодавством з 01 липня 2015 року взагалі не передбачено.

12 жовтня 20222 року від відповідача-2 ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві ОСОБА_3

02 листопада 2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив з клопотанням про поновлення строку для її подання. Позивач зазначає, що відповідачка-1 ОСОБА_3 не спростовує той факт, що їй та іншому співвідповідачеві ОСОБА_5 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Також не заперечується та не спростовується той факт, що відповідачі зареєстровані та проживають у вказаній квартирі. У будинку АДРЕСА_1 надання зазначених послуг у вказаний у позові період - з лютого 2017 року по червень 2022 року забезпечувалось (і забезпечується досі) позивачем. У відзиві відповідач не посилається на те, що отримує житлові послуги від будь-кого іншого, аніж позивач, а лише зазначає, що такої форми управління багатоквартирним будинком як житлово-будівельний кооператив з 01 липня 2015 року не передбачено. Позивач також вказує, що відповідно до Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком. Попри те, що надання житлових послуг безперервно здійснює позивач, у 2017 року в будинку АДРЕСА_1 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг 63-б» (код ЄДРПОУ 41113295), але 04 серпня 2021 року воно ліквідовано за рішенням співвласників будинку. Між позивачем та відповідачами дійсно не укладався договір про надання житлових послуг або будь-який інший договір, предметом якого було б забезпечення споживання житлових послуг у будинку АДРЕСА_1 . Проте факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Щодо розміру заборгованості позивач зазначає, що рішення загальних зборів ОК «ЖБК «Суднобудівник-21» про встановлення тарифу на утримання будинку та прибудинкової території є чинними і ніким, в тому числі і відповідачами, оскаржені не були.

У судовому засіданні 14 грудня 2022 року представник відповідача просила суд застосувати наслідки спливу позовної давності до заявлених позивачем вимог.

23 лютого 2023 року від відповідачки ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення, в яких вона вказує, що управління будинком кооперативу, плату за яке просить стягнути позивач, може здійснюватись лише за її участі та участі всіх співвласників будинку. Оскільки позивачем не надано суду доказів обрання форми управління будинком у встановлений законодавством спосіб, його дії з надання житлової послуги є неправомірними та порушують права відповідачки як співвласника будинку на участь в управлінні будинком. ЖБК «Суднобудівник-21» фактично станом на 10.07.2017 мав, згідно даним ЄДРПОУ - 115 фізичних осіб-членів кооперативу (власників квартир), що складало лише 59,5%. Тобто, позивачем за законом, тобто, апріорі, не може надавати послуги іншим співвласникам будинку. Також відповідачка просить суд постановити окрему ухвалу.

У судовому засіданні 23 лютого 2023 року представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та у відповіді на відзив. Відповідач-1 та її представник заперечували щодо задоволення позовних вимог та просили суд відмовити у позові та постановити окрему ухвалу.

Відповідач-2 до суду не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотання про відкладення судового розгляду від нього не надходило.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, випискою з ЄДРЮОФОПГФ Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21», ідентифікаційний код юридичної особи 23493229, зареєстровано 13.06.1991.

З 30.03.2017 Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21» внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21» здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з ст. 1 розділу І статуту Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21», затвердженого загальними зборами членів ЖБК «Суднобудівник-21» (протокол № 2/17 від 05 березня 2017 року), даний кооператив організовано з метою забезпечення житлом членів кооперативу і їхніх сімей шляхом будівництва багатоповерхового будинку, квартири за кошти членів кооперативу, а також для наступного управління та експлуатації цього будинку.

Відповідно до ст. 10 розділу І статуту Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21» дія статуту ЖБК, рішень загальних зборів та зборів уповноважених членів ЖБК, а також правління ЖБК поширюється на всіх членів ЖБК та інших власників (співвласників) житлових/нежитлових приміщень у будинку ЖБК.

Статтею 2 розділу ІІІ статуту Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21» визначено, що житлово-будівельний кооператив здійснює утримання, експлуатацію та ремонт належного йому житлового фонду і прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу.

Статтею 1 розділу V статуту Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21» встановлено, що житлово-будівельний кооператив зобов`язаний своєчасно здійснювати ремонт житлового будинку, забезпечити безперебійну роботу інженерного обладнання будинку та житлових приміщень, належним чином утримувати під`їзди та нежитлові приміщення (підвал, технічний поверх, ліфтову шахту, кліткові сходи, електрощитову), інші місця загального користування будинку та прибудинкову територію.

Згідно із ст. 11 розділу V статуту Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21» житлово-будівельний кооператив зобов`язаний забезпечувати своєчасне надходження платежів від власників/співвласників квартир у будинку ЖБК за утримання будинку та прибудинкової території, комунальні та інші послуги.

Відповідно до ст. 1 розділу VI статуту Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21» встановлено, що кошти житлово-будівельного кооперативу складаються з: пайових внесків, внесків на проведення капітального та вибірково-капітального ремонтів житлового будинку, внесків на експлуатацію житлового будинку та утримання прибудинкової території і штату кооперативу, цільових надходжень коштів з бюджетів будь-якого рівня та благодійних фондів, інших надходжень.

Відповідно до ст. 3 розділу VI статуту Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21» члени житлово-будівельного кооперативу зобов`язанні своєчасно вносити платежі на покриття витрат кооперативу з експлуатації, капітального, поточного ремонту житлового будівельного та утримання прибудинкової території, внески до спеціальних фондів та плату за комунальні послуги.

У 2017 році було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг-63б». Згідно з протоколом засідання правління ОСББ «Оберіг-63б» від 22.09.2020 вирішено перерахувати кошти з рахунку ОСББ «Оберіг-63б» на рахунок ЖБК «Суднобудівник-21» у розмірі 300000 грн. для обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ОСББ «Оберіг-63б» не обслуговує будинок у зв`язку з відсутністю договорів з надавачами житлово-комунальних послуг та згідно з договором № 1 від 21 вересня, укладеним між ЖБК «Суднобудівник-21» та ОСББ «Оберіг-63б».

04.08.2021 припинено юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг-63б».

Відповідно до протоколу засідання Правління ЖБК «Суднобудівник-21» № 5/20 від 29.09.2020 ухвалено провести взаєморозрахунки між ЖБК «Суднобудівник-21» та ОСББ «Оберіг-63б» з 01.11.2020 та донарахувати різницю між кошторисами ЖБК «Суднобудівник-21» та ОСББ «Оберіг - 63» за 2017-2020 роки.

Також у вказаному протоколі зафіксовано, що в 2017 році Зборами затверджено тариф на надання житлово-комунальних послуг в ЖБК «Суднобудівник-21» 4,34 грн. за 1 кв.м. для 2-16 поверхів і 3,90 грн. за 1 кв.м. для 1-го поверху (протокол 2/17 від 05.03.2017); в 2018 році Зборами затверджено тариф на надання житлово-комунальних послуг в ЖБК «Суднобудівник-21» 5,98 грн. за 1 кв.м. для 2-16 поверхів і 5,05 грн. за 1 кв.м. для 1-го поверху (протокол 1/18 від 11.05.2018).

Згідно з додатком № 5 до протоколу № 3/21 Загальних зборів ЖБК «Суднобудівник-21», проведених 18 жовтня 2021 року, затверджено кошторис 2021-2022, та внески на утримання будинків становлять 7,62 грн. за 1 кв.м. для 1-го поверху та 8,28 грн. за 1 кв.м. для 2-16 поверхів.

У матеріалах справи містяться складові нормативних витрат з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, розрахованих відповідно до Порядку формування тарифів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 515, а також Деталізований звіт щодо складових нормативних витрат з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розрахованих відповідно до Порядку формування тарифів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 515.

На підтвердження надання ЖБК «Суднобудівник-21» послуг з обслуговування будинку АДРЕСА_1 позивачем надано, зокрема, копії: договору № 1640057 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01 січня 1999 року; договору № 210/1198-03 на співпрацю виконавця послуг з централізованого постачання холодної (питної) води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) з Балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого постачання (питної) холодної води та приймання стічних вод (з використанням внутрішньо будинкових мереж) від 11 червня 2015 року; договору № 0843 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01 липня 2017 року та акти звірки взаємних розрахунків за 2017-2022 роки; договору на постачання електричної енергії № 3515221 від 12 січня 2005 року та акт звірки взаєморозрахунків за 2019-2022 роки; договору № 4019 на вивезення твердих побутових відходів від 01 травня 2017 року та акти звіряння розрахунків за 2017-2022 роки; договору № 134/20/КП про надання комплексних послу від 01 січня 2021 року та акти звірки за 2021-2022 роки.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується листом Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» за № 062/14-10596 (И-2017) від 04 вересня 2017 року. Зазначена квартира належить їм на праві власності в рівних частинах. Вказана обставина відповідачами не заперечується.

Відповідно до положень пункту 5 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та введений в дію з 1 травня 2019 року, крім: статті 1, частини першої статті 2, статей 3-7, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті 10, статті 15, частин першої, третьої та п`ятої статті 16, статті 18, частини п`ятої статті 28, пунктів 2, 3-1, 6, підпункту 1, підпункту «б» підпункту 2, підпунктів 5 та 11 пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом; частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року.).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Крім того, відповідно до статей 156, 162 ЖК України власники квартир зобов`язані брати участь у витратах з утримання квартири і придомової території, проведення ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Обов`язок на власників жилого приміщення з несення витрат на утримання будинку і при будинкової території, сплаті комунальних послуг покладений також нормами ст. 322 ЦК України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Отже, відповідачі зобов`язані сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від них виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Відповідно до ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21» належним чином виконує свої зобов`язання шляхом утримання, експлуатації, обслуговування будинку кооперативу та прибудинкової території та постійно надає житлово-комунальні послуги.

Натомість відповідачі з лютого 2017 року свої зобов`язання перед позивачем не виконували, у зв`язку з чим станом на 01 червня 2022 року утворилась заборгованість у розмірі 15821,42 грн.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідачів по 7910,71 грн. (15821,42 грн./2) є обґрунтованими.

Однак, відповідачка просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності.

Відповідно до усталених загальних правових висновків Верховного Суду щодо порядку застосування позовної давності, викладених, зокрема, в постановах від 23 січня 2020 року у справі № 916/2128/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 914/197/19, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3677/17, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Відповідно до положень статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Слід зауважити, що 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.

Згодом, дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236, враховуючи зміни, внесені постановами Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 16 червня 2021 року № 611, від 11 серпня 2021 року № 855, від 22 вересня 2021 року № 981, від 15 грудня 2021 року № 1336, від 23 лютого 2022 року № 229, від 27 травня 2022 року № 630.

Оскільки з 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, до вимог позивача про стягнення заборгованості за період з березня 2017 року до 01 червня 2022 року трирічний строк звернення до суду (позовна давність) не пропущений, оскільки на час подання позовної заяви 13 липня 2022 року (згідно з поштовим конвертом) такий строк був продовжений вищевказаним Законом. Водночас позивачем пропущено позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за лютий 2017 року.

З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідачів за період з березня 2017 року до 01 червня 2022 року становить 15523,26 грн. (15821,42 грн.-298,16 грн.).

З огляду на зазначене, вимога Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21» до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги підлягає частковому задоволенню, а саме з кожного з відповідачів підлягає стягненню 7761,63 грн. (15523,26 грн/2).

У стягненні решти заборгованості (за лютий 2017 року) у розмірі 298,16 грн. слід відмовити у зв"язку з пропуском позовної давності.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 січня 2022 року у cправі № 910/18557/20, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, що також має місце у справі, що розглядається, інфляційна складова за певний місяць враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці (час прострочення у неповному місяці більше 15 днів - за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (15 днів) - за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується).

Судом перевірено розрахунок заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідачів інфляційних втрат та встановлено, що за лютий 2017 року позивач не здійснював нарахування інфляційних втрат. Окрім того, за березень 2017 року суд враховує нараховану інфляційну складову боргу, оскільки період прострочення за цей місяць становить більше 15 днів.

Отже, інфляційні втрати, нараховані позивачем, за період з березня 2017 року по травень 2022 року у загальному розмірі 4996,48 грн. є обгрунтованими та підлягають стягненню у рівних частинах з відповідачів, а саме з кожного по 2498,24 грн. Строк звернення до суду за цією вимогою не пропущений.

Щодо стягнення 3 % річних, то вказана вимога підлягає задоволенню за період з 12.03.2017 по 31.05.2022 і становить 1001,30 грн., у зв`язку з чим з кожного з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в сумі 500,65 грн.

У стягненні решти 3 % річних за перід з 01.02.2017 по 11.03.2017 у розмірі 1,27 грн. (1002,57 грн. - 1001,30 грн.) слід відмовити у зв"язку з пропуском позовної давності.

Понесені позивачем судові витрати збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок відповідачів відповідно до правил ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Підстав для постановлення відносно позивача окремої ухвали, як про це просить сторона відповідача, суд не вбачає.

Керуючись ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 141, 258-259, 262-265, 268, 274, 275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21» до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21» заборгованість за спожиті житлові послуги в розмірі 7761,63 грн., інфляційні втрати у розмірі 2498,24 грн., 3 % річних у розмірі 500,65 грн. та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1223,47 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21» заборгованість за спожиті житлові послуги в розмірі 7761,63 грн., інфляційні втрати у розмірі 2498,24 грн., 3 % річних у розмірі 500,65 грн. та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1223,47 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про постановлення окремої ухвали відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21», код ЄДРПОУ 23493229, місце знаходження: м. Київ, вул. Бальзака, 63-Б.

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 01.03.2023.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК