Ухвала

від 23.02.2023 по справі 752/5091/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5091/20

Провадження №: 2/752/568/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2023 року Голосіївський районний суд міста Києва,

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.

секретаря - Луценко А.В.,

за участю сторони:

представника відповідача-2 - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах та визнання права спільної сумісної власності, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2020 позивач ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах та визнання права спільної сумісної власності.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.06.2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах та визнання права спільної сумісної власності, та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах та визнання права спільної сумісної власності до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Представник позивача надала до суду клопотання, в якому просила відкласти розгляд справи у зв`язку з воєнними діями.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку.

В судове засідання з`явився представник відповідача-2, у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши думку представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним застосувати до ОСОБА_2 заходи процесуального примусу, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2021, 10.11.2021, 13.06.2022 представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подавала до суду клопотання про перенесення слухання справи.

Справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах та визнання права спільної сумісної власності, призначено до судового розгляду по суті на 29 вересня 2022 року.

28.09.2022 представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 знову подавала до суду клопотання про перенесення слухання справи.

20.02.2023 представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в чергове подавала до суду клопотання про перенесення слухання справи.

Слід зазначити, що позивач та представник позивача в судове засідання, яке було призначено на 23.02.2023, не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено систематичне вчинення позивачем дій, що призводять до порушень основних засад цивільного судочинства, виходячи з наступного.

Так, позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи у в судові засідання призначені на 16.06.2021, 17.11.2021, 05.07.2022, 29.09.2022, 23.02.2022 не з`являлися. При цьому, представник позивача систематично заявляла клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, в матеріалах цивільної справи міститься більше трьох аналогічних клопотань, що свідчить про систематичність. При цьому, позивачем не надані суду будь-які документи, які б суд міг оцінити, як поважні причини відкладення справи.

Враховуючи основні засади цивільного судочинства суд приходить до висновку про систематичне зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, що перешкоджає засадам цивільного судочинства.

Відповідно до норм ЦПК України, сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а також і обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. В прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни протягом всього провадження у справі.

Таким чином, з метою спонукання ОСОБА_2 до виконання встановлених правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, суд приходить до висновку про застосування відносно позивача ОСОБА_2 заходів процесуального примусу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 144 ЦПК України, заходами процесуального примусу є: штраф.

На підставі ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку із систематичними неявками позивача та його представника в судові засідання, внаслідок яких розгляд справи відкладається на значний час, що призводить до порушення розумних строків розгляду, суд приходить висновку про застосування до позивача заходів процесуального примусу у виді штрафу, в розмірі 0,3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 143, 144, 148, 258, 354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Застосувати відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) заходи процесуального примусу у виді штрафу.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) штраф в розмірі 805 (вісімсот п`ять) гривень 20 копійок в дохід державного бюджету.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Стягувачем за таким виконавчим документом є держава: отримувач коштів: УК у Голос.р-ні/Голосіїв.р-н/22030101; код за ЄДРПОУ: 38039757; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA488999980313131206000026002; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Роз`яснити, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо ухвала суду не була вручена у день її складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.Ю. Мазур