Постанова

від 05.09.2023 по справі 752/5091/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №752/5091/20 Головуючий у 1 інстанції: Мазур Ю.Ю.

провадження №22-ц/824/9766/2023 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Кулікової С.В., Сушко Л.П.,

при секретарі: Качалабі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах та визнання права спільної сумісної власності, -

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду

м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах та визнання права спільної сумісної власності.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року відкрито провадження в даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року застосовано відносно ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у виді штрафу.

Стягнуто з ОСОБА_1 штраф в розмірі 805 гривень 20 копійок в дохід державного бюджету.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції.

Скаргу обґрунтовує тим, що 04.03.2022 року видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Згідно з даним наказом в разі неможливості прибуття до судового засідання особа має право подати клопотання про відкладення судового засідання або про проведення відеоконференції. Суди мають з повагою ставитись до таких клопотань та за можливості їх задовольняти. Так само суди мають уважно ставитись до пропуску процесуальних строків, уникаючи надмірного формалізму.

Крім того, подання клопотань про відкладення розгляду до припинення воєнного стану мало на меті не затягування справи, а вирішення її в законний спосіб. Позивачкою подавалося клопотання про виклик свідків, але на сьогоднішній день всі свідки знаходяться або за кордоном, або з інших причин в період воєнного стану не зможуть прибути до суду. Тобто, погоджуючись на продовження судового розгляду в період воєнного стану, будучи обізнаною з тим, що свідки з об?єктивних причин не зможуть прийти в судове засідання і суд не буде переносити безкінечно засідання, оскільки на неї покладається обов?язок забезпечення їх прибуття до суду, вона ( ОСОБА_1 ) ставить себе в положення завідомого програшу справи, коли вона не надає доказів на підтвердження позовних вимог, а отже в задоволенні позову буде відмовлено. Така сама ситуація з доказами шодо заяви про збільшення позовних вимог. Позивачка не може домовитися з експертами для визначення вартості будинку в с. Софіївка Згурівського району, бо наразі ніхто туди їхати не хоче, посилаючись на воєнний стан та позивачка не може поїхати для перевірки майна внаслідок поганого самопочуття.

Тобто, в даному випадку суд повинен був відкласти розгляд справи на період після закінчення воєнного стану.

Вважає, що за таких обставин, суд першої інстанції не мав правових підстав для накладення штрафу на неї, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із систематичними неявками позивачки та її представника в судові засідання, внаслідок яких розгляд справи відкладається на значний час, що призводить до порушення розумних строків розгляду, суд дійшов висновку про застосування до позивачки заходів процесуального примусу у виді штрафу, в розмірі 0,3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 грн. 20 коп.

Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з вимогами ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що у березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах та визнання права спільної сумісної власності.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року відкрито провадження в даній справі та призначено підготовче судове засідання на 27 жовтня 2020 року на 14 год. 30 хв.

В судове засідання 27 жовтня 2020 року позивачка не з'явилась і розгляд справи було відкладено на 24 лютого 2021 року на 14 год. 40 хв.

В судове засідання 24 лютого 2021 року з'явився представник позивача і ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 червня 2021 року на 14 год. 30 хв.

14 червня 2023 року ОСОБА_4 - представник ОСОБА_1 подала до суду клопотання, в якому просила перенести слухання справи на інший день, враховуючи її участь в інших справах в такі дні: з 22.06. по 06.07., 12.07., 14.07., 15.07., 20.07., 22.07., з 02.08. по 09.08., 17.09. та 20.09.

Згідно довідки, складеною секретарем судового засідання, справа, призначена до розгляду на 16 червня 2021 року на 14 год. 30 хв. знята зі складу у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні. Зазначена наступна дата судового засідання - 05 жовтня 2021 року о 14 год. 30 хв.

Згідно довідки, складеною секретарем судового засідання, справа, призначена до розгляду на 05 жовня 2021 року на 14 год. 30 хв. знята зі складу у зв'язку з розглядом суддею клопотань слідчих органів. Зазначена наступна дата судового засідання - 17 листопада 2021 року, 11 год. 15 хв.

12 листопада 2021 року ОСОБА_4 - представник ОСОБА_1 подала до суду клопотання, в якому просила перенести слухання справи на інший день, враховуючи її участь в інших справах в такі дні: 30.11., 02.12., 08.12., 10.12., 18.01.2022 року та 31.01.2022 року.

В судове засідання 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 та її представник не з'явилися і розгляд справи відкладено на 06.04.2022 року на 14 год. 30 хв.

Згідно довідки, складеною секретарем судового засідання, справа, призначена до розгляду на 06.04.2022 року о 14 год. 30 хв. знята зі складу у зв'язку із запровадженням військового стану на території України. Зазначена наступна дата судового засідання - 05 липня 2022 року о 14 год. 30 хв.

13 червня 2022 року ОСОБА_4 - представник ОСОБА_1 подала до суду клопотання, в якому просила розгляд справи, призначений на 05 липня 2022 року, перенести на інший день.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 вересня 2022 року о 11 год. 15 хв.

28 вересня 2022 року ОСОБА_4 - представник ОСОБА_1 подала до суду клопотання, в якому просила відкласти розгляд справи у зв'язку з воєнними діями.

В судове засідання 29 вересня 2023 року ОСОБА_1 та її представник не з'явилися і розгляд справи відкладено на 08 грудня 2022 року о 11 год. 30 хв.

Згідно довідки, складеною секретарем судового засідання, справа, призначена до розгляду на 08 грудня 2022 року, знята зі складу у зв'язку з відсутністю електропостачання. Зазначена наступна дата судового засідання - 23 лютого 2023 року о 12 год. 00 хв.

20 лютого 2023 року ОСОБА_4 - представник ОСОБА_1 подала до суду клопотання, в якому просила відкласти розгляд справи у зв'язку з воєнними діями.

В судове засідання, призначене на 23 лютого 2023 року позивачка та її представник не з'явились.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року застосовано відносно ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у виді штрафу.

Стягнуто з ОСОБА_1 штраф в розмірі 805 гривень 20 копійок в дохід державного бюджету.

Відповідно до приписів ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

За пунктами 2, 6 ч.2 статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України учасники справи та їх представники зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини зазначає, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з нормами ЦПК України сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а також і обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. В прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни протягом всього провадження у справі.

Виходячи з наведеного, з метою спонукання ОСОБА_1 до виконання встановлених правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про застосування відносно позивачки ОСОБА_1 заходів процесуального примусу.

За п.5 ч.1 ст.144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: штраф.

Відповідно до ч.1 ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується і апеляційний суд, що у зв`язку із систематичними неявками позивачки та її представника в судові засідання, внаслідок яких розгляд справи від березня 2020 року відкладався на значний час, що призводило до порушення розумних строків розгляду та прийшов до правильного висновку щодо застосування до позивачки заходів процесуального примусу у виді штрафу, у розмірі 0,3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 грн. 20 коп.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови 19 вересня 2023 року.

Головуючий:

Судді: