Рішення

від 16.02.2023 по справі 206/4538/21

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/4538/21

Провадження № 2/206/15/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2023 Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Поштаренко О.В.

за участю секретаря судового засідання Дерця В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення, поновлення у членах кооперативу,-

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог предмету позову від 20.12.2021 просить визнатинедійсним рішення обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія» оформлене протоколом № 4 від 20.05.2017 в частині виключення ОСОБА_4 з членів Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія», визнати недійсним рішення обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія» оформлене протоколом № 8 від 20.10.2019 в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті до членів обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія», а також визнати ОСОБА_1 членом обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія» як спадкоємця ОСОБА_4 .

Виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем за законом своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері вона звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу дніпропетровської області Швецової Н.В. із заявою про прийняття спадщини за законом, внаслідок чого була заведена спадкова справа №25/2019. ЇЇ мати ОСОБА_4 , як особа, що працювала у Всесоюзному науково-дослідному інституті трудової промисловості, була включена до членів садівницького товариства «Лідія» та їй була передана у користування земельна ділянка № НОМЕР_1 для ведення садівництва. Згідно з наданої Архівним управлінням Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради копії рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28.02.2000 №466 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок у садівницькому товаристві «Лідія» (Самарський район) для ведення садівництва», вбачається, що було вирішено передати безплатно у приватну власність громадянам - членам садівницького товариства «Лідія» (Самарський район) земельні ділянки для ведення садівництва з попередньою площею 0,1300 га. До копії вказаного рішення доданий список громадян-членів садівницького товариства «Лідія», яким передаються земельні ділянки у приватну власність для садівництва, в якому, як член садівницького товариства «Лідія», вказана її мати - ОСОБА_4 , якій передана земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,07 га. Також, до копії рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №446 від 28.02.2000 додана копія заяви ОСОБА_4 від 21.10.1997 до голови Дніпропетровської міської ради народних депутатів, в якій вона просила передати їй у приватну власність безплатно для ведення садівництва земельну ділянку площею 0,07 га, яка розташована на землях садівничого товариства «Лідія», ділянка № НОМЕР_1 . На вказаній заяві також міститься довідка, за підписом голови садівничого товариства «Лідія», видана ОСОБА_4 , про те, що вона дійсно є членом садівничого товариства «Лідія», та користується земельною ділянкою № НОМЕР_1 . У період часу з 1966 року до 01 листопада 2018 року (до дня смерті) її мати ОСОБА_4 , була членом садівницького товариства «Лідія», у подальшому перейменованого у обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Лідія», та мала у користуванні у вказаному кооперативі земельну ділянку №13 для ведення садівництва. Для зручності ведення садового господарства на отриманій у користування земельній ділянці АДРЕСА_1 її матір`ю та їх родиною був побудований цегляний будинок, туалет, душ, сарай, проведена на ділянку вода, побудований колодязь та басейн, посаджені фруктові дерева. ЇЇ мати за життя мала намір приватизувати вищевказану земельну ділянку та всі необхідні для цього документи передала голові обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія» ОСОБА_5 . Як член вказаного кооперативу мати сплачувала членські внески та заборгованості не мала. Після смерті матері протягом 2019 року вона неодноразово приїздила на територію кооперативу та зверталася до його голови ОСОБА_5 із заявою про винесення на розгляд загальних зборів членів кооперативу питання щодо переоформлення та закріплення за нею ділянки № НОМЕР_1 , яка знаходилася у користуванні її померлої матері ОСОБА_4 , проте їй було відмовлено у цьому. Разом з тим зазначає, що згідно з наданої кооперативом копії протоколу №4 загальних зборів обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія», які відбулися 20 травня 2017 року об 11.00 год. вбачається, що її матір ОСОБА_4 за систематичне порушення Статуту товариства «Лідія», невиконання рішень правління товариства «Лідія» було виключення зі складу товариства садівників, як користувача земельної ділянки АДРЕСА_1 , про що вона дізналася 13 грудня 2021 року. До вказаного протоколу доданий список садоводів С/т «Лідія», присутніх на зборах 20.05.2017 р., підпис якої відсутній у списку. Отже рішення, оформлене протоколом загальних зборів про виключення її матері ОСОБА_4 з членів кооперативу, приймалось у її відсутність. Вважає, що загальні збори кооперативу не мали підстав для прийняття рішення про виключення її матері ОСОБА_4 з членів кооперативу за відсутності останньої, оскільки її відсутність на зборах могла бути розцінена, як неявка без поважних або з невідомих причин, виключно у разі її належного повідомлення про їх проведення, проте будь-яких повідомлень її матір з приводу цього не отримувала. Виключення її матері ОСОБА_4 з членів кооперативу було проведено незаконно, всупереч Статуту кооперативу, оскільки за нього проголосувало менше 2/3 членів кооперативу (48 чоловік), тоді як повинно було проголосувати не менше 72 чоловік. Її мати завжди опікувалася вказаною земельною ділянкою, кожного року мати з початку весни до кінця осені мешкала у будинку та обробляла земельну ділянку. Будинок був придатний для проживання. Мати позивачки регулярно та у встановлені строки сплачувала членські внески, плату за електроенергію, інші платежі, та заборгованості не мала. Тримала в порядку земельну ділянку АДРЕСА_1 та територію, прилеглу до неї. Жодних претензій з цього приводу від правління кооперативу до ОСОБА_4 не надходило. Крім того, як вбачається з протоколу № 8 загальних зборів обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія» від 20.10.2019 на якому були присутні 63 особи, ОСОБА_5 повідомив, що на минулих зборах була розмова щодо земельної ділянці під АДРЕСА_1 . Збори запропонували дочці їй як доньці ОСОБА_4 , сплатити борги та зайнятись огородженням ділянки з боку дороги. На що вона відмовилася, за цих обставин вирішили відмовити їй у прийнятті в членстві. Але запрошена на збори вона не була. Вважає, що її права як спадкоємця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 обслуговуючим кооперативом «Садівниче товариство «Лідія», були порушені у зв`язку із чим просить позов задовольнити в повному обсязі. Виклад позиції відповідача.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та у своєму запереченні, зокрема, зазначає, що позивач не є членом обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія» і ніколи ним не була. Членом обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія» була її мати ОСОБА_4 , яку рішенням зборів уповноважених було виключено із членів товариства за несплату членських внесків та порушення Статуту у 2017 році. З 2012 року на той час коли вона перебувала у користуванні ОСОБА_4 ділянка знаходилась в занедбаному стані, за користування земельною ділянкою не сплачувались членські внески. На момент виключення ОСОБА_4 з членства в кооперативі в 2017 році ділянка знаходилась у вогненебезпечному стані, споруда яка була розташована на сіянці була у аварійно-технічному стані. На сьогоднішній день стан ділянки не змінився. Будь-яких споруд на які посилається позивач на вказаній ділянці відсутні. Після звернення дочки померлої ОСОБА_1 до правління обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія» з приводу оформлення на неї земельної ділянки, їй як спадкоємцю було запропоновано вступити в членство обслуговуючого кооперативу, сплатити заборгованість за ділянку її матері та привести до ладу земельну ділянку. Позивачка жодної із зазначених дій не вчинила, а навпаки вчинила сварку. Після цього рішенням членів одностайно ОСОБА_1 було відмовлено в прийняття в члени обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія». Після вказаних дій ОСОБА_1 садовод ОСОБА_2 , якою були за власний рахунок сплачені всі борги по даній ділянці, внесено пайовий внесок, вступила в члени обслуговуючого кооперативу, згідно зі Статутом, шляхом проведення голосування на зборах. За вказаних обставин просили відмовити в позовній заяві позивачки ОСОБА_1 . Заяви та клопотання сторін.

06.10.2021 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вказана позовна заява з додатками та клопотанням про витребування доказів по справі (а.п.1-35). 09.12.2021 відповідачемобслуговуючим кооперативом «Садівниче товариство «Лідія» подано заперечення на позов (а.с.58-103)

20.12.2021 надійшла заява позивача про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог (а.с.110-117), залучення третьої особи ОСОБА_2 та витребування від обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія» відомостей щодо вказаної особи з метою її залучення у справі в якості третьої особи (а.с.118-121).

28.12.2021 представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про виклик свідків у справі (а.с.122-123)

24.01.2022 надійшла заява від представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів (а.с.128-132).

31.01.2022 відповідачем надано заяву, щодо надання відомостей про користувача земельною ділянкою АДРЕСА_1 , яка знаходиться на території обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія», а саме відносно ОСОБА_2 .

16.02.2022 представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про витребування доказів (а.с.145-148).

03.05.2022 представником відповідача надано заяву, щодо запитуєої інформації, щодо ОСОБА_2 (а.с.170-175).

11.05.2022 представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про витребування доказів (а.с.180-182).

20.09.2022 представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про виклик свідків (а.с.206-208).

09.11.2022 представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про виклик свідка (а.с.221-222).

12.01.2023 позивач звернувся із заявою про зупинення провадження у справі (а.с.242-245).

Процесуальні рішення ухвалені судом.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2021 залишено позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків. (а.с.38)

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд цивільної справи у порядку загального позовного провадження з призначенням справи до підготовчого судового засідання (а.с.42-43).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2021 прийнято до провадження уточнену позовну заяву позивача ОСОБА_1 (а.с.126-127).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04.07.2022 залучено в якості третьої особи ОСОБА_2 , яка не заявляє самостійних вимог (а.с.159-200).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.210).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12.01.2023 в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі, відмовлено (а.с.248-249).

З`ясувавши обставини справи, перевіривши докази, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, які склалися між сторонами. Рішенням №193 від 15.03.1966 р. виконкому Дніпропетровської міськради депутатів трудящих «Про виділення земельних масивів організаціям та підприємствам для колективного садівництва» на виконання постанови Ради Міністрів УРСР та Української Республіканської Ради профспілок від 28/1-66 р. №124 «Про подальший розвитку колективного садівництва та виноградарства робочих та службовців в Українській РСР» Всесоюзному науково-дослідницькому інституту трубної промисловості виділено під колективні сади для працюючих та службовців земельну ділянку в м. Ігрень площею 8 гектарів (а.с.13-15) Згідно з наданої Архівним управлінням Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради копії рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28.02.2000 №466 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок у садівницькому товаристві «Лідія» (Самарський район) для ведення садівництва», вбачається, що було вирішено передати безоплатно у приватну власність громадянам - членам садівницького товариства «Лідія» (Самарський район) земельні ділянки для ведення садівництва з попередньою площею 0,1300 га (а.с.17-18).

Відповідно до додатку до рішення від 28.02.2000 №466, а саме списку громадян-членів садівницького товариства «Лідія» яким у приватну власність для садівництва, передана земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,07 га., ОСОБА_4 , як члену садівницького товариства «Лідія». (а.с. 19) Згідно іззаявою від21.10.1997до головиДніпропетровської міськоїради народнихдепутатів,звернулася ОСОБА_4 в якійвона просилапередати їйу приватнувласність безплатнодля веденнясадівництва земельнуділянку площею0,07га,яка розташованана земляхсадівничого товариства«Лідія»,ділянка № НОМЕР_1 .У вказанійзаяві такожміститься довідка,за підписомголови садівничоготовариства «Лідія»,видана ОСОБА_4 ,про те,що вонадійсно єчленом садівничоготовариства «Лідія»,та користуєтьсяземельною ділянкою№ НОМЕР_1 (а.с.20).

Відповідно до відповіді Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 03.07.2020 за №8/7-1859 повідомлено, що при здійсненні пошуку в електронній базі канцелярії міської ради виявлено звернення гр. ОСОБА_4 від 05.11.2009 вх. №13/10070 про дозвіл на організацію робіт зі збору вихідних даних та розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в СТ «Лідія». Посилання на прийняті рішення міської ради або надання відповідей із зазначено питання у базі відсутнє (а.с.21). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 05.11.2018 Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №2023 (а.с.10).

22.04.2019 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Швецової Н.В. із заявою про прийняття спадщини за законом, внаслідок чого була заведена спадкова справа №25/2019, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №55945729 від 22.04.2019 (а.с.11).

З протоколу № 4 від 20.05.2017 загальних зборів обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія», вбачається, що відповідно до порядку денного було вирішено питання щодо виключення зі складу товариства садівників, а саме ОСОБА_4 , як користувача земельної ділянки АДРЕСА_1 за систематичне порушення Статуту товариства «Лідія» та невиконання рішень правління товариства «Лідія» (а.с. 91-96). «За голосували 48 осіб» (а.с.91-96)

Також до протоколу № 4 від 20.05.2017 додано список садоводів обслуговуючого кооперативу «Лідія» присутніх на зборах 20.05.2017, відповідно до якого ОСОБА_6 присутньою не була (а.с.97-99).

З протоколу № 8 від 20.10.2019 загальних зборів обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія», на якому були присутні 63 особи, ОСОБА_5 повідомив, що на минулих зборах була розмова щодо земельної ділянці під АДРЕСА_1 . Збори запропонували ОСОБА_1 , як доньці ОСОБА_4 , сплатити борги та зайнятись огородженням ділянки з боку дороги. На що ОСОБА_1 відмовилася, за цих обставин останній було відмовлено у прийнятті в членстві. «За голосували 63 особи» (а.с.84-87).

Допитана в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 суду показала, що її мати ОСОБА_4 , отримала у користування земельну ділянку в обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство «Лідія». На вказаній земельній ділянці була зроблена свердловина, побудований будинок та її матір`ю, як і іншими членами її родини здійснювався благоустрій цієї ділянки. Зі слів голови кооперативу ОСОБА_5 їй стало відомо, що її матір мала заборгованість за несплату членських внесків у розмірі 8000 грн., не повіривши в ці обставини, вона все ж таки погодилася заплатити заборгованість та в подальшому хотіла вступити в члени кооперативу, щоб користуватися цією земельною ділянкою. Проте в неї документи на вступ до членства кооперативу не прийняли. Як їй потім стало відомо вказана земельна ділянка була продана іншій особі. На їх земельній ділянці невідомі особи здійснювали виробку фруктових дерев, які були посаджені її родиною. В 2019 вона була запрошена на збори обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія», де намагалася надати заяву про вступ до членів кооперативу, але ОСОБА_5 вказану заяву не прийняв, посилаючись на ту обставину, що йому не відома, що вона донька померлою ОСОБА_4 . З приводу виключення матері з кооперативу їй ніхто про цю обставину не повідомляв.

Представник позивача захисник-адвокат Грицькевич Г.С. в судовому засіданні зазначила, що позивачка не мала документів щодо приналежності вказаної земельної ділянки її матері ОСОБА_4 . Право власності на земельну ділянку позивачкою не оформлювалось. ОСОБА_1 не була членом кооперативу. ОСОБА_4 було виключено з кооперативу більше ніж за рік до її смерті, будь-яких повідомлень з цього приводу ніхто з рідних останньої не отримував. ОСОБА_4 мешкала на вказаній земельній ділянці останні роки свого життя.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , суду показала, що вона є донькою ОСОБА_1 та онукою померлої ОСОБА_4 . Її бабуся була користувачем земельної ділянки № НОМЕР_1 , мешкала там останні роки свого життя. ОСОБА_4 дбала про вказану земельну ділянку. Бабуся сплачували всі внески за користування вказаною земельною ділянкою. Після смерті ОСОБА_4 , зі слів голови кооперативу їм стало відомо, що бабусю виключили зі членів кооперативу. Документів на підтвердження виключення бабусі з членів кооперативу її родині як і бабусі ніхто не надавав. На зборах кооперативу, щодо виключення ОСОБА_4 ніхто із рідних не був присутнім. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що померла ОСОБА_4 його теща. У неї в розпорядженні була земельна ділянка № НОМЕР_1 дачного кооперативу "Лідія", на який був побудований будинок, який збудував він. На земельній ділянці було посаджено багато фруктових дерев. Вони з родиною приїздили відпочивати на дачу. Після смерті ОСОБА_4 зі слів голови дачного кооперативу на зборах стало відомо, що її виключили з членів кооперативу через заборгованість по несплаті членських внесків у розмірі 8000 грн. Гроші ОСОБА_4 на сплату членських внесків, родина надавала. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що він має у користуванні земельну ділянку № НОМЕР_2 у обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство «Лідія» та був сусідом ОСОБА_4 по дачній ділянці. ОСОБА_4 сплачувала членські внески. В 2018 році ОСОБА_4 деякий не приїздила на дачу, оскільки перебувала на відпочинку у санаторії. Після смерті ОСОБА_4 він приїздив на свою дачну ділянку та бачив сторонніх осіб на земельній ділянці ОСОБА_4 , які там працювали. Останні повідомили йому, що голова кооперативу продав їм вказану земельну ділянку за гроші. Після чого вони пішли з вказаними особами до ОСОБА_5 та забрали вказані гроші. Як йому стало відомо у ОСОБА_4 була заборгованість у розмірі 8000 грн. Через деякий час коли він приїхав до себе на дачу він побачив, що на земельній ділянці № НОМЕР_1 були порубані дерева. На вказаній дачній дільниці наразі живуть безхатьки з дозволу голови кооперативу.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Третя особа ОСОБА_2 , яка не заявляє самостійних вимог, в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце судового засідання повідомлялася належним чином. Повідомлялася про розгляд справи через розміщення оголошення на сайті «Судова влада України».

Вирішуючи питання щодо спірних правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Визначаючи предметнуюрисдикцію вказаної справи суд виходив із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, суб`єктного складу учасників, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Так предмет спірних правовідносин стосується прав члена садового товариства, пов`язаного, зокрема із виключенням його з членів товариства загальними зборами, такористування нимземельною ділянкою із земель цього товариства.

У разі звернення за захистом свого права члена садового товариства, спірні правовідносини між учасниками справи, які виникли щодо виключення його із членів товариства відносяться до юрисдикції господарського суду(Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 695/2665/16 (провадження № 14-105цс20).

З огляду на те що із вказаним позовом звернулася спадкоємець члена садового товариства, суд дійшов висновку, що вказана справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства оскільки спір випливає із спадкування.

Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2ст. 16 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 1216 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами пункту 2 частини 1статті 1219 ЦК Українине входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема право на участь у товаристві та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Разом з тимстаттею 190 Цивільного кодексу Українивизначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Отже, право на участь в товаристві не входить до складу спадщини, в той час, як майнові права можуть спадкуватись на загальних підставах.

Правове регулювання діяльності садівничих товариств здійснюється, зокрема,Законом України «Про кооперацію»та Статутом товариства.

Стаття 4 Закону України «Про кооперацію»встановлює основні принципи, на яких базується кооперація, а саме добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про кооперацію», основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Право окремих членів кооперативу на участь у загальних зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту у випадку їхньої відсутності на зборах через недотримання органами кооперативу вимог закону і статуту кооперативу про порядок скликання і проведення зборів (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 5 березня 2014 року у справі № 6-10цс14).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом після смерті своєї матері ОСОБА_4 .

Під час судового розгляду наданими в судовому засіданні показами свідків та матеріалами справи, судом встановлено, що ОСОБА_4 за життя була членом обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія», але у зв`язку з несплатою членських внесків (за систематичне порушення Статуту товариства «Лідія» та невиконання рішень правління товариства «Лідія»), була виключена із членів цього товариства.

Окрім того, з моменту виключення ОСОБА_4 з обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія» до її смерті минуло більше року.

Доказів того, що за життя ОСОБА_4 оспорювала зазначені рішення обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія», суду не надано.

Зі змісту позовних вбачається, що позивачка ОСОБА_1 вважає порушеним її право як спадкоємця на членство у садівничому товаристві та майнові права після смерті її матері з вини відповідача, та обрала саме такий спосіб захисту свого права.

Чинним законодавством встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу (ч. 1ст. 16ЦК України), і визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом (ч. 2ст. 16ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 4ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 3 ст.12, ч. ч. 1, 6 ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2.ст. 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені, певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2.ст. 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд дійшов висновку, що встановлені обставини справи свідчать про наявність спору між ОСОБА_1 як спадкоємицею за законом після своєї матері ОСОБА_4 та обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія» з приводу майна, зокрема, будинку, збудованого її матір`ю та рідними, на земельній ділянці садового товариства.

Відповідно до ч.1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Незважаючи на те, що між сторонами виник спір про право, позивач ОСОБА_10 зазначає предметом позову не спір про майно, а вимоги немайнового характеру про оскарження протокольних рішень про виключення її матері з членів товариства, які не входять до складу спадщини оскільки нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Відповідно до положеньглави 29 ЦК України, способами захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння; витребування майна від добросовісного набувача; усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном; визнання права власності; визнання незаконним правового акта, що порушує право власності; відшкодування шкоди, завданої власникові земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель у зв`язку із зниженням їх цінності.

Отже, чинним цивільним законодавством не передбачено захист права власності або інших речових прав у тому числі в порядку спадкування шляхом оскарження рішень органу управління товариства щодо виключення із членів товариства .

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року )»

Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, про те що доводи викладені позивачкою в цивільному позові щодо використання обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія» земельної ділянки без правовстановлюючого документу та порушення права власності позивачки на майно, а також відсутності даних про розмір та строки сплати членських внесків, які заборгувала ОСОБА_4 , є такими, що виходять за межі предмету доказування у даній справі.

Таким чином, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду не вірно обрала спосіб захисту свого цивільного права, а саме шляхом визнання недійсними рішення обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Лідія», щодо виключення її матері ОСОБА_4 із членів товариства за систематичну несплату членських внесків, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення її позову.

Судові витрати, суд розподіляє між сторонами на підставіст. 141 ЦПК Українита у зв`язку із відмовою у задоволенні позову судовий збір відносить за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3-13, 141,193, 235, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 дообслуговуючого кооперативу«Садівниче товариство«Лідія»,третя особа: ОСОБА_2 ,про визнаннянедійсним рішення,поновлення учленах кооперативу відмовити.

Повний текст судового рішення складений 24.02.2023.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Поштаренко