Рішення

від 15.10.2007 по справі 31/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/416

15.10.07

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю

«Сіріус», м. Київ

До                       Міністерства внутрішніх

справ України, м. Київ

Про                  стягнення 742 500 грн.

Суддя Качан

Н.І.

Представники:

Від позивача        Сіренко 

Ю.Є.-пред. за довірен.

Від відповідача    Грінцов М.М. -пред. за довірен.

В судовому засідання оголошувалась

короткочасна перерва в порядку ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ :

Позивач звернувся із позовом про

стягнення 742 500 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, неотриманих

прибутків, моральної шкоди та збитків, понесених у зв'язку з отриманням

юридичної допомоги, посилаючись на незаконне анулювання відповідачем ліцензій

на право здійснення господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з

охороною державної та іншої власності та ліцензій на право здійснення

господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною громадян.  

Ухвалою господарського суду міста

Києва від 12.09.07р. порушено провадження у справі та призначено судове

засідання на 03.10.07р.

Представник позивача в судовому

засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позов не

визнав, посилаючись у своєму відзиві  на

відсутність перешкод у позивача для надання ним ліцензійних послуг та заявив

письмове клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів

Державне казначейство України та Департамент Державної служби охорони

Міністерства внутрішніх справ України.

Представник позивача проти

задоволення клопотань заперечував, посилаючись на відсутність підстав для

залучення вказаних установ в якості співвідповідачів.

Суд визнав клопотання не обґрунтованими

та такими, що не підлягають задоволенню.

Судом, у відповідності до вимог ст.

81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучено до

матеріалів справи та здійснювалась фіксація судового процесу технічними

засобами.

Розглянувши подані документи і

матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши

фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які

мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши

пояснення представників сторін,  Господарський

суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2006 року Наказом відповідача

№ 620 були анульовані видані позивачу 15.07.03р. ліцензії, а саме ліцензію

серії АА № 546467 на право здійснення господарської діяльності з надання

послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, та ліцензію серії

АА № 546468 на право здійснення господарської діяльності з надання послуг,

пов'язаних з охороною громадян.

Позивач звернувся до Господарського

суду міста Києва з позовом про  визнання

протиправним рішення Міністерства внутрішніх справ України та про скасування

Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 14.06.2006 року № 620.

30.10.06р. Господарським судом

міста Києва було прийнято Постанову по справі        № 39/241-А за позовом ТОВ «СІРІУС»до

Міністерства внутрішніх справ України, якою було задоволено позовні вимоги,

визнано протиправним рішення МВС України та скасовано Наказ МВС України від

14.06.06р. № 620.

Вищевказана постанова була

оскаржена відповідачем.

Ухвалою Київського апеляційного

господарського суду від 30.01.07р. апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх

справ України на Постанову Господарського суду міста Києва від 30.10.06р. по

справі № 39/241-А залишено без задоволення, а Постанову Господарського суду

міста Києва від 30.10.2006 року по справі № 39/241-А -залишено без змін.

Таким чином, Постанова

Господарського суду міста Києва набрала законної сили 30.01.07р. Зазначеною

Постановою було скасовано Наказ МВС №620 від 14.06.06р. в частині анулювання

ліцензій ТОВ «СІРІУС», було зобов'язано відповідача відновити дію ліцензій та

встановлено протиправність рішення щодо анулювання ліцензій позивача.

Позивач зазначає, що з вини

відповідача на період з 14.06.06р. по 30.01.07р. втратив можливість займатися

основним видом господарської діяльності, передбаченим  п.4.2. Статуту: «Предмет діяльності

Товариства є : - Послуги по охороні громадян, державної та іншої власності».

Саме 30 січня 2007 року позивач

набув законного права звертатися, відповідно до встановленої законодавством

процедури, із заявою про видачу ліцензії на право здійснення господарської

діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої

власності  та ліцензії на право

здійснення господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною

громадян. Також, позивач зазначає, що неодноразово в телефонному режимі

звертався про надання інформації щодо результатів розгляду зазначених заяв. В

підтвердження наведених  обставин позивач

надає належним чином засвідчену  копію

заяви від 05.04.07р. з відміткою вхідної кореспонденції відповідача.

24.04.07р. відповідач надіслав

позивачу лист, в якому повідомив про те, що заява про видачу ліцензій

розглядається.

Позивач зазначає, що станом на день

звернення з даною позовною завою до суду не отримав відповіді  від відповідача щодо надання ліцензій.

В період з 14.06.06р. (день видачі

протиправного Наказу №620) по 30.01.07р. (день набрання законної сили

Постановою про визнання протиправним та скасування зазначеного Наказу) позивач

зазначає, що зазнав наступних збитків.

Позивачем було підписано Додаткову

Угоду від 03.07.06р. та Угоду про розірвання договору про надання охоронних

послуг від 26.06.06р., які були надіслані на його адресу Замовниками його

послуг за Договорами від 01.06.06р. та від 05.06.06р. Зазначені Замовники -  ЗАТ “Управління механізації “Київзеленбуд»та

ПП «Аланбуд»відмовилися від послуг позивача з причин неможливості їх виконання

ТОВ «СІРІУС»у зв'язку з анулюванням його ліцензій Наказом відповідача, про що

зазначено в Угодах про розірвання Договорів та в супровідному листі від

26.06.06р. та листі вимозі від 29.06.06р., належним чином засвідчені копії яких

долучені до матеріалів справи, оригінали досліджено у судовому засіданні.

Вищевказані обставини зумовили те,

що позивач зазнав значних збитків у вигляді упущеної вигоди (щомісячної плати

за Договорами про надання охоронних послуг від 01.06.06р. та від 05.06.06р.)

від ЗАТ “Управління механізації “Київзеленбуд»та ПП «Аланбуд».

Таким чином, позивач втратив з вини

відповідача можливість надавати послуги за Договором від 01.06.06р. з ЗАТ

“Управління механізації “Київзеленбуд»вартістю 50 000 грн. на місяць за

виставлені 10 постів та за Договором від 05.06.06р. з ПП «Аланбуд»вартістю -25

000 грн. на місяць за виставлені 5 постів. В підтвердження вказаних обставин до

матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії Договорів з

додатками до них  - Дислокація, протокол

узгодження ціни послуг, Акт виставлення нарядів.

Вищевказані договори позивач був

вимушений розірвати, що підтверджується листами позивача від 29.06.06р.,

03.07.06р., Угодою про розірвання договору та Додатковою угодою.

Таким чином, позивач обраховує

розмір збитків, у вигляді упущеної вигоди, в період з липня 2006 року по 30

січня 2007 року - 350 000 грн. за Договором з ЗАТ “Управління механізації

“Київзеленбуд»та 175 000 грн. за Договором з ПП «Аланбуд».

Позивачем було достроково припинено

дію Договору від 15.11.05р., замовником за яким був ТОВ «Цибулівський цукровий

завод», який на підставі зазначеного вище договору кожен місяць перераховував

за надані ТОВ «СІРІУС»охоронні послуги 45 000 грн.

Надходження коштів за даним

договором підтверджується позивачем доданими до позову Актами виконаних робіт

за останні 3 місяці (квітень, травень, червень) та виписками з рахунку ТОВ

«СІРІУС». Оскільки, зазначений Договір було підписано на рік, то його дія мала

бути припинена 15.11.06р., у випадку відмови сторін від його пролонгації.

Підставою для припинення дії

зазначеного договору були умови Додаткової угоди, укладеної позивачем з ТОВ

«Цибулівський цукровий завод»24 квітня 2006 року, відповідно до умов якої, у

випадку закінчення або припинення дії ліцензії ТОВ «СІРІУС»договір між

сторонами від 15.11.05р. автоматично припиняє свою дію.

Таким чином, у зв'язку з

передчасним припиненням дії Договору від 15.11.05р.,  позивач зазнав збитків у вигляді неотриманих

прибутків в період з 01.07.06р. (останній Акт виконаних робіт підписано за

червень місяць) по 15.11.06р., тобто за 4,5 місяців у розмірі 202 500 грн.

За розрахунком позивача, розмір

збитків, завданих відповідачем, становить 727 500 грн.   

Крім того, позивачем у судовому

засіданні подано Звіт про фінансову діяльність підприємства станом на 31 грудня

2006 року, з якого вбачається, що ТОВ «СІРІУС»до моменту анулювання ліцензій

здійснювало господарську діяльність та надавало послуги. 

          Відповідач проти позову заперечував,

посилаючись на те, що незважаючи на прийняття наказу від 14.06.06р. № 620, яким

було анульовано ліцензії позивача, останній мав змогу здійснювати охоронну

діяльність, оскільки ним була подана скарга до експертно-апеляційної ради при

Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва,

що відповідно до ст. 21 ЗУ „Про ліцензування певних видів господарської

діяльності” на час розгляду скарги на дії органу ліцензування та до прийняття

рішення спеціально уповноваженим органом ліцензування рішення органу

ліцензування відносно ліцензіата припиняє дію.

          Суд не приймає до уваги доводи

відповідача з огляду на наступне. Ліцензії були анульовані Наказом відповідача

від 14.06.06р. № 620, а у відповідності до частини 4      ст. 21 вищевказаного Закону України „Про

ліцензування певних видів господарської діяльності” рішення про анулювання

ліцензії набирає чинності через десять днів з дня його прийняття. Тобто,  Наказ від 14.06.06р. № 620 набрав чинності

24.06.2006 року, а позивач звернувся зі скаргою на дії відповідача до

Експертно-апеляційної ради при Державному комітеті України з питань

регуляторної політики та підприємництва 30 червня 2006 року, про що свідчить

відмітка вхідної кореспонденції на скарзі позивача. Але у відповідності до

частини 5 ст. 21 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської

діяльності” якщо ліцензіат протягом цього часу (тобто десятиденного терміну з

моменту прийняття рішення про анулювання ліцензій) подає скаргу до

експертно-апеляційної ради, дія даного рішення органу ліцензування зупиняється

до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженого органу з питань

ліцензування. За таких обставин позивачем був пропущений строк оскарження

рішення відповідача і Наказ від 14.06.06р. № 620 був чинним до моменту його

скасування судом. Тому позивач не мав права надавати охоронні послуги.

          Відповідач у своєму відзиві

посилається на відсутність на товаристві достатньої кількості працівників для

виставлення постів по укладеним договорам, проте суд не приймає дані доводи,

оскільки позивач підтвердив у судовому засіданні наявність необхідної кількості

працюючих та надав довідку від 05 жовтня 2007 року підписану Генеральним

директором юридичної особи позивача, з якої вбачається, що станом на 1 червня

2006 року на товаристві позивача згідно штатного розкладу працювало 15 осіб та

32 особи виконували роботи за цивільно-правовими угодами.

Суд не погоджується з доводами відповідача

щодо надання послуг позивачем ТОВ «Цибулівський цукровий завод»після анулювання

ліцензій про що на його думку свідчать подані платіжні доручення, оскільки при

дослідженні зазначених платіжних доручень судом встановлено, що оплата

здійснювалась ТОВ «Цибулівський цукровий завод»за охоронні послуги, надані у

попередньому періоді, а саме до анулювання ліцензії та розірвання договору.

Відповідно до ст. 16 ЦК України

способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та

інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 20 Господарського кодексу

України визначає, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на

захист своїх прав і законних інтересів шляхом відшкодування збитків.

Частина 2 статті 224 Господарського

кодексу України дає наступне визначення збитків:  під збитками розуміються витрати, зроблені

управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею

доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання

зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою

стороною.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу

України під поняттям збитки потрібно розуміти втрати, яких особа зазнала у

зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила

або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право

не було порушене (упущена вигода).

Статтею 56 Конституції України

закріплено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів

місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними

рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх

повноважень.

Стаття 1166 ЦК України визначає

підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме: майнова шкода,

завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим

правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або

юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 ЦК України визначено,

що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи

бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим

або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень,

відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого

самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 239 ГК України

встановлено,  що анулювання ліцензії

(патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської

діяльності є видом адміністративно -господарських санкцій. 

Пунктом 3 ст. 249 ГК України

встановлені гарантії прав суб'єктів господарювання у разі неправомірного

застосування до них адміністративно-господарських санкцій, а саме: «Збитки,

завдані суб'єкту господарювання у зв'язку з неправомірним застосуванням до

нього адміністративно-господарських санкцій, підлягають відшкодуванню в порядку,

встановленому цим Кодексом та іншими законами».

Згідно  п. 6 Листа Вищого арбітражного суду України

від 29.12.2000 р. N 01-8/795  «Про деякі

приписи законодавства про відшкодування шкоди заподіяної незаконними діями

державних і громадських організацій», обсяг відшкодування збитків, завданих

державними та іншими організаціями підприємствам, установам та організаціям,

визначається відповідно до вимог тих спеціальних норм законодавства, які

встановлюють можливість такого відшкодування, наприклад норма, якою передбачено

відшкодування завданих збитків, включаючи очікуваний і неодержаний прибуток. Ця

норма підлягає застосуванню в усіх випадках, коли йдеться про відшкодування

шкоди, завданої підприємству, в тому числі і у разі, коли інший законодавчий акт,

що передбачає відшкодування шкоди (наприклад, Закон України "Про державну

податкову службу в Україні"), не містить припису щодо відшкодування

очікуваного і неодержаного підприємством прибутку.

Таким чином, внаслідок

неправомірного застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у

вигляді анулювання ліцензій, що встановлено судом (Постанова Господарського

суду міста Києва від 30.10.06р. № 39/241-А та Ухвала Київського апеляційного

господарського суду від 30.01.07р. № 39/241-А), шляхом неправомірного

позбавлення ліцензій, позивачем були понесені збитки у вигляді упущеної вигоди

та неотриманих прибутків -зазначені збитки підлягають відшкодуванню

відповідачем шляхом списання коштів з 

бюджетного реєстраційного рахунку. 

Також, позивач просить стягнути

витрати щодо оплати юридичної допомоги.

Між позивачем та Суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1 було укладено Договір №01/07 від 03.07.06р.

про надання юридичних послуг. Позивачем було сплачено 5 000 грн. за надані

юридичні послуги по визнанню недійсним Наказу МВС №620 від 14.06.06р., що

підтверджується підписаним Актом виконаних робіт від 28.03.07р. та платіжними

дорученнями, належним чином засвідчені копії яких додаються до матеріалів

справи.

Суд вважає, позовні вимоги щодо

стягнення витрат з оплати юридичних послуг частково обґрунтованими та таким, що

підлягають частковому задоволенню.

Позивач просить стягнути моральну

шкоду, яку оцінює в 10 000 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в

частині стягнення моральної шкоди є не обґрунтованими та таким, що не

підлягають задоволенню, оскільки, позивачем не було надано належних доказів, що

підтверджують завдання моральної шкоди.

Відповідно до ст. 33 ГПК України

кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України

господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд приходить

до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають

задоволенню за уточненим розрахунком.

Згідно ст. 44 ГПК України позивачем

понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на

оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного

мита, то зазначені витрати 

відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам

(ст. 49 ГПК України).

Керуючись,  ст.ст. 35, 44, 49, 82-85 ГПК України,

Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И

В:

       1. Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Міністерства внутрішніх

справ України (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС»(02154, м. Київ, вул.

Ентузіастів, 7, код ЄДРПОУ 30264122) з будь-якого рахунку, виявленого державним

виконавцем під час виконання судового рішення, упущену вигоду та неотримані

прибутки у розмірі 727 500 (сімсот двадцять сім тисяч п'ятсот) грн., витрати по

оплаті юридичних послуг у розмірі 4 000 (чотири 

тисячі) грн., державне мито у розмірі 7 315 (сім тисяч триста

п'ятнадцять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу у розмірі 118 грн.00 коп.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                                                                                                                                                                                   Н.І.Качан

Дата

підписання рішення 23 жовтня 2007 року