Постанова

від 19.12.2007 по справі 31/416

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/416

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.12.2007                                                                                           № 31/416

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерство внутрішніх справ України

 на рішення Господарського суду м.Києва від 15.10.2007

 у справі № 31/416  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус"

 до                                                   Міністерство внутрішніх справ України

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 742500 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від 15.10.2007 р. у справі № 31/416 позов ТОВ „Сіріус” до МВС України  про стягнення 742500 грн. задоволений частково.

Не погоджуючись з рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального права, та просить прийняти нове рішення, яким  у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду залучила до справи в якості  відповідача 2 Державне казначейство України. Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, причина суду не відома, відзив на позовну заяву та апеляційну скаргу не надав. Враховуючи що матеріали справи містять відмітку про отримання ухвали суду, позову та додаткових матеріалів 07.12.2007, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність його представника.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи,  14.06.2006 наказом № 620 відповідач анулював видані позивачу 15.07.2003 ліцензії АА № 546467, АА № 546468 на право здійснення господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності та послуг, пов'язаних з охороною громадян.

Вказані дії відповідача призвели до того, що  позивач поніс збитки, які виявляються у вигляді упущеної вигоди, в період з липня 2006 року по 30.01.2007 року - 350 000 грн. за договорами з ЗАТ „Управління механізації „Київзеленбуд” та 175 000 грн. з ПП „Аланбуд”, крім того, позивачем було достроково припинено дію договору від 15.11.05р. з ТОВ „Цибулівський цукровий завод”, який на підставі зазначеного вище договору кожен місяць перераховував за надані ТОВ „СІРІУС” охоронні послуги 45 000 грн. Таким чином, збитки складають 727500грн.

Заперечуючи проти рішення, відповідач 1 вказує на те, що позивач звернувся до Держкому України з питань регуляторної політики та підприємництва зі скаргою на дії МВС стосовно наказу про анулювання ліцензій, таким чином наказ припинив дію, а ліцензії продовжували діяти, що господарським судом  враховано не було; що позивач фактично продовжував надавати охоронні послуги, що підтверджується платіжними дорученнями ТОВ „Олександрит” та ТОВ „Мегасервіс плюс”; що дія договорів між ЗАТ „Київзеленбуд” та  ПП „Аланбуд” закінчувалася, а договір з ТОВ „Цибулівський цукровий завод” був розірваний в зв'язку з несплатою послуг. Таким чином, зазначені позивачем збитки необґрунтовані і не підлягають стягненню з нього.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Колегія суддів не погоджується з висновками відповідача, оскільки з листів ТОВ „Олександрит” та ТОВ „Мегасервіс плюс”, ТОВ „Цибулівський цукровий завод”  вбачається перерахування на рахунок позивача заборгованості за попередні  отримані послуги, а  не  оплата поточних  послуг.

  Суд підтримує  позицію господарського суду, викладену у оскаржуваному рішенні, що  позивач не мав можливості здійснювати діяльність у сфері охоронних послуг, так як наказ від 14.06.06 № 620 набрав чинності 24.06.2006 року, а позивач звернувся зі скаргою на дії відповідача до експертне-апеляційної ради при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва 30.06.2006 року, про що свідчить відмітка вхідної кореспонденції на скарзі позивача. Але у відповідності до частини 5 ст. 21 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” якщо ліцензіат протягом цього часу (тобто десятиденного терміну з моменту прийняття рішення про анулювання ліцензій) подає скаргу до експертно-апеляційної ради, дія даного рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. За таких обставин позивачем був пропущений строк оскарження рішення відповідача і наказ від 14.06.06. № 620 був чинним до моменту його скасування судом.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача  стосовно недостатньої кількості працівників у позивача для  надання охоронних послуг, так як це не відноситься до суті  розглядаємого спору, а також не відповідають дійсності в зв'язку з наявністю доказів ( штатний розклад на 15 осіб та цивільно-правові угоди  з 32 особами).

           Статтею 239 ГК України передбачено, що анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності є видом адміністративно - господарських санкцій.

          Згідно п. 3 ст. 249 ГК України встановлені гарантії прав суб'єктів господарювання у разі неправомірного застосування до них адміністративно-господарських санкцій, а саме: збитки, завдані суб'єкту господарювання у зв'язку з неправомірним застосуванням до нього адміністративно-господарських санкцій, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами.

          Відповідно до ст. 35 ГПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

  Неправомірні дії відповідача встановлені  постановою господарського  суду м. Києва від 30.10.06 у справі № 39/241-А за позовом ТОВ „Сіріус” до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним рішення МВС України, наказ МВС України від 14.06.06р. № 620 в частині анулювання ліцензій ТОВ „Сіріус” скасовано, було зобов'язано відповідача відновити дію ліцензій та встановлено протиправність рішення щодо анулювання ліцензій позивача. Дана постанова набрала законної сили.

Суд приймає розрахунок збитків позивача в повному обсязі, оскільки відповідач зволікав у відновленні дії ліцензій. Частиною 3 ст. 7 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” розгляд заяв, претензій та скарг суб'єктів господарювання на рішення органів ліцензування, який здійснюється експертно-апеляційною радою, не позбавляє заінтересованих осіб права на звернення безпосередньо до суду. Згідно із ст. 11 цього Закону повідомлення про прийняття рішення  щодо видачі ліцензії або про відмову у  її видачі надсилається заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення. Повідомлення позивач не отримував.

          Стосовно юридичних послуг, то їх стягнення правомірно  так як підтверджується укладеним договором, платіжним дорученням, іншими документами.

          Таким чином,  вимоги про стягнення збитків  в розмірі 727500 грн. та 4000 грн. оплати за отримані юридичні послуги підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується, що вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди є не обґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню, а отже в даній частині позову повинно бути відмовлено.

Однак, посилаючись на ст. 1173 ЦК України де визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів, господарський суд звернув стягнення з відповідача 1.

Отже, суд першої інстанції  безпідставно відмовив відповідачу 1 у задоволенні клопотання про залучення  до справи Держказначейства, оскільки рішенням Конституційного суду України № 1-36/2001 від 03.10.2001 за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.ст. 25, 32 Закону України „Про державний бюджет України на 2000 рік” визначено що, шкода завдана незаконними діями державних органів відшкодовується за рахунок державного бюджету.

        Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає  що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає  скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2007 року у справі № 31/416 скасувати.

2.          Прийняти нове рішення: позов ТОВ „Сіріус” задовольнити частково.  

Стягнути з Державного казначейства України  (01014 м. Київ вул. Бастіонна,2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіріус” (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 7, код ЄДРПОУ 30264122) упущену вигоду та нестримані прибутки у розмірі 727 500 (сімсот двадцять сім тисяч п'ятсот) грн., витрати по оплаті юридичних послуг у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гри., державне мито у розмірі 7315 (сім тисяч    триста    п'ятнадцять)    грн.    та    витрати    на    інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.00 коп.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Матеріали справи повернути, доручити  господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 24.12.07 (відправлено)