Повістка

від 03.03.2023 по справі 907/400/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2023 м. Ужгород Справа № 907/400/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Карго Сервіс", м. Ужгород

про стягнення 412128,00 грн

За участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Карго Сервіс", про стягнення 300 000,00 грн попередньої оплати, 88 950,00 грн інфляційних витрат та 23 178,00 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору поставки в частині своєчасної поставки товару - насіння кукурудзи.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18 січня 2023 року позов задоволено частково.

Як вбачається з матеріалів справи, у вказаному рішенні Господарського суду Закарпатської області від 18 січня 2023 року вирішено питання про розподіл судових витрат лише в частині судового збору.

27 січня 2023 року від представника позивача на поштову адресу суду надійшла заява від 23 січня 2023 року в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Карго Сервіс" витрати на правничу допомогу в розмірі 47 656,00 грн.

Ухвалою суду від 31 січня 2023 року розгляд заяви представника позивача від 23 січня 2023 року про ухвалення додаткового рішення призначено в судовому засіданні на 17 лютого 2023 року та встановлено учасникам справи строк до 15 лютого 2023 року для подання письмових пояснень і заперечень щодо заяви у справі № 907/400/22.Судове засідання відкладалося на 03.03.2023 у зв`язку з неявкою сторін та відсутністю доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Сторони у справі не скористалися правом подати письмові пояснення та/або заперечення щодо заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представники сторін у судові засідання для ухвалення додаткового рішення не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Так, процесуальні документи у даній справі, які надсилалися судом на встановлену юридичну адресу відповідача - 88000, м. Ужгород, пл. Жупанатська, 12 повернуті до суду відділенням поштового зв`язку без вручення ТОВ «Захід Карго Сервіс» із зазначенням причини невручення - «За закінченням терміну зберігання». Окрім того, ухвала суду від 31.01.2023 про призначення на 15.02.2023 судового засідання для розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення надсилалася судом на електронну адресу відповідача westcargoua@gmail.com, а ухвала суду від 15.02.2023 про відкладення судового засідання з розгляду означеної заяви позивача на 03.03.2023 не вручена під час доставки за юридичною адресою відповідача 01.03.2023, про що свідчить інформація з відстеження поштових відправлень за трек-номером 8850101738143.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99-2 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Відповідно до п. п. 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

З урахуванням викладеного, суд висновує, що неявка в судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, яка відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України повинна бути розглянута судом в десятиденний строк з дати її надходження до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 ГПК України, додаткове рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

Розглянувши матеріали заяви та додані до неї докази суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог означених у заяві з огляду на таке.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частина перша статті 123 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Звертаючись з позовом до суду позивачем зазначено про те, що він очікує понести у зв`язку з розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн. Так, до позову, зокрема, долучено копію угоди про надання адвокатської допомоги № 10/02/2022 від 10.02.20222.

Водночас у заяві від 23.01.2023 заявник просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Карго Сервіс" витрати на правничу допомогу в розмірі 47 656,00 грн. На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до означеної заяви адвокат, серед іншого, долучив: копію Додаткової угоди № 1 від 10.02.2022 до Угоди про надання адвокатської допомоги №10/02/2022 від 10.02.2022, копію Акту прийому-передачі наданих послуг згідно Угоди про надання Адвокатської допомоги №10/02/2022 від 10.02.2022 та Додаткової угоди №1 від 23.01.2023, копію договору про надання правової допомоги № 28-09/2/2022 від 28.09.2022, копію Додаткової угоди №1 від 28.09.2022 до Договору про надання правової допомоги № 28-09/2/2022 від 28.09.2022, копію Додаткової угоди №2 від 20.01.2023 до Договору про надання правової допомоги № 28-09/2/2022 від 28.09.2022, копія Акту від 23.01.2023 прийому-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правової допомоги № 28-09/2/2022 від 28.09.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1.1. Угоди про надання адвокатської допомоги № 10/02/2022 від 10.02.2022, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистікс Сервісіс», як Замовник та Фізичною особою-підприємцем Голубничий Олег Ігорович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4769 від 13 грудня 2011 року, як Виконавцем, сторони погодили, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в усіх судах, що входять до системи судоустрою України, зокрема в місцевих загальних судах, адміністративних, господарських судах, а також в апеляційних судах та Верховному суді, правоохоронних органах, в тому числі в усіх територіальних та структурних підрозділах поліції, органах виконавчої служби та інших органах державної влади, в тому числі в Державній міграційній службі України її структурних та територіальних підрозділах. Міністерстві юстиції України, його структурних та територіальних підрозділах, в будь-якому вцілілі реєстрації актів цивільних станів, а також в органах місцевого самоврядування, в тому числі в районних, районних в містах, сільських, селищних, міських радах, в районних державних адміністраціях та її структурних підрозділах, а також в будь-яких підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх підпорядкування.

Згідно з пунктами 4.1. та 4.2. Угоди сума гонорару, який виплачується Виконавцю за послуги, визначається додатковими угодами. Гонорар сплачується Замовником у безготівковій формі, па умовах та в порядку визначеному сторонами.

Вартість наданих адвокатом послуг встановлена у Додатковій угоді № 1 від 10.02.2022 до Угоди про надання адвокатської допомоги №10/02/2022 від 10.02.2022 та становить 60 000,00 грн з надання правової допомоги у суді першої інстанції.

Відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг згідно Угоди про надання Адвокатської допомоги №10/02/2022 від 10.02.2022 та Додаткової угоди №1 від 23.01.2023 за домовленістю сторін, винагорода адвоката за надання правничої допомогти у справі становить 40 000,00 грн за такі послуги:

1. Збір документів на підтвердження обставин, що викладенні в позовній заяві про стягнення заборгованості за договором, в тому числі на підтвердження вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу. Кількість витраченого робочого часу - 2 год. - 8000,00 грн.

2. Підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпротрейд 2017», на час подання позовної заяви - ТОВ «Захід Карго Сервіс» та направлення її до суду. Кількість витраченого робочого часу - 6 год. - 24000,00 грн.

3. Підготовка та подання заяви №б/н від 07.09.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Кількість витраченого робочого часу - 1 год. - 4000,00 грн.

4. Участь у судовому засіданні по справі №907/400/22 за позовом ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» до ТОВ «Захід Карго Сервіс» - 4000,00 грн.

В подальшому, між Адвокатом Мкртичева Марина Ігорівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №001068, видане Радою адвокатів м. Києва 23.11.2020 року) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ІІОДЖИСТІКС СЕРВІСІС" укладено Договір про надання правової допомоги № 28-09/2/2022 від 28.09.2022 та Додаткові угоди №1 від 28.09.2022 та № 2 від 20.01.2023.

Пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу відповідно до доручення клієнта в обсязі та на умовах, визначених законодавством України, цим Договором та Додатками/Додатковими угодами до нього, а Клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень та/або пов`язані з їх виконанням, у порядку та строки визначені Сторонами у Договорі та Додатках/Додаткових угодах до нього.

Вартість послуг Адвоката з представництва прав та інтересів Клієнта у суді першої та апеляційної інстанції у 1 (одному) судовому засіданні у справі, становить еквівалент 100 (сто) доларів США, а в режимі відеоконференції 50 (п`ятдесят) доларів США та сплачується Клієнтом в національній валюті за курсом, визначеним ІІБУ, на дату платежу на офіційному веб-сайті (https://bank.gov.ua/) (п. 2 Додаткові угоди №1 від 28.09.2022).

При цьому, в п. 1 Додаткової угоди № 2 від 20.01.2023 сторонами погоджено, що вартість послуг Адвоката з надання правової допомоги Клієнту, визначена в п. 2 Додаткової угоди №1, Клієнт зобов`язується оплатити протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з Актом від 23.01.2023 прийому-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правової допомоги № 28-09/2/2022 від 28.09.2022 р. загальна вартість наданих адвокатом послуг - 7656,00 грн, що включає в себе наступні види робіт:

1. Підготовка та подання до суду заяви від 07.10.2022 про участь в судовому засіданні по справі №907/400/22 в режимі відеоконференції - 1000,00 грн.

2. 12.10.2022 участь в судовому засіданні по справі №907/400/22 в режимі відеоконференції - 1828 грн (еквівалент 50 доларів США за курсом НБУ).

3. Підготовка та подання до суду клопотання від 01.11.2022 про приєднання доказів до матеріалів справи №907/400/22 - 1000 грн.

4. Підготовка та подання до суду клопотання від 25.11.2022 про приєднання оригіналів документів до матеріалів справи №907/400/22 - 500 грн.

5. 18.01.2023 участь в судовому засіданні по справі №907/400/22 в режимі відеоконференції 1828 грн (еквівалент 50 доларів США за курсом НБУ).

6. Підготовка та подання заяви від 18.01.2023 про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог - 500 грн.

7. 23.01.2023 підготовка заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі (та долучення доказів витрат на правову допомогу - 1000 грн.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Водночас, суд звертається до правової позиції, що викладена у постанові Верховного суду від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 за якою під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21тощо (п.п. 8.39.-8.41. постанови Верховного суду від 12.01.2023 у справі №908/2702/21).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Оцінюючи докази на підтвердження наданої позивачу адвокатами Голубничим Олегом Ігоровичем та Мкртичевою Мариною Ігорівною правової допомоги в розмірі 47 656,00 грн, суд, керуючись зазначеними вище принципами обґрунтованості судових витрат, їх необхідності для розгляду даної справи, приходить до висновку, що такі види наданої позивачу правової допомоги як «Збір документів на підтвердження обставин, що викладенні в позовній заяві про стягнення заборгованості за договором, в тому числі на підтвердження вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу», на які, за твердженням заявника адвокатом витрачено 2 годин 00 хвилин вартістю 8000,00 грн фактично охоплюються та включаються в надану адвокатом правничу допомогу щодо «Підготовка позовної заяви..», позаяк збір доказової бази, що долучається учасником справи до позовної заяви є складовою частиною її підготовки та, очевидно, без наявності відповідних доказів, якими учасник справи підтверджує власні вимоги або заперечення, підготовка будь-якої заяви по суті справи є неможливим.

Також, не може бути визнано судом обґрунтованим та пропорційним включення позивачем до суми судових витрат 5000,00 грн, які витрачені на підготовку адвокатами Голубничим Олегом Ігоровичем та Мкртичевою Мариною Ігорівною клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, позаяк брати участь в судових засіданнях є правом, а не обов`язком учасника справи, який сам обирає форму участі в судовому засіданні, а як вбачається з долучених до заяви про ухвалення додаткового рішення документів, участь адвокатів адвокатами Голубничого Олега Ігоровича та Мкртичевої Марини Ігорівни в судових засіданнях у даній справі також включено до опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, загальною вартістю 7656,00 грн.

Крім того, суд бере до уваги також і ту обставину, що позовна заява в даній справі не містить великої кількості додатків, що б підтверджувало необхідність значних затрат часу адвокатом по збиранню доказів у справі, а необхідність подання до суду клопотання від 01.11.2022 про приєднання доказів до матеріалів справи та клопотання від 25.11.2022 про приєднання оригіналів документів до матеріалів справи №907/400/22, вартість правової допомоги по оформленню яких, за твердженням позивача становить 1500,00 грн, спричинено самим позивачем, яким до позовної заяви не долучено доказів надіслання на адресу відповідача претензії №01/22-1 від 21.01.2022, у зв`язку з чим покладення на ТОВ «Захід Карго Сервіс» зазначених витрат не є обґрунтованим та справедливим.

Зважаючи на наведене, суд вважає обґрунтованим, співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданої адвокатом правничої допомоги саме за розгляд даної справи в господарському суді 33 156,00 грн судових витрат на правничу допомогу (47 656,00 грн - 8000,00 грн - 5000,00 грн - 1500,00 грн ).

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, за наслідками розгляду спору в справі 907/400/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс" задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 33 156,00 грн покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс" адвоката Мкртичевої М.І. від 23.01.2023 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Карго Сервіс" (88000, м. Ужгород, пл. Жупанатська, 12, код ЄДРПОУ 41548142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 23, код ЄДРПОУ 39681931) 27 398,35 грн (двадцять сім тисяч триста дев`яносто вісім гривень 35 копійок) витрат на правничу допомогу.

3. В решті вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 03 березня 2023 року.

Суддя Лучко Р.М.