Ухвала

від 20.02.2023 по справі 914/2334/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.02.2023 Справа № 914/2334/22

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Прокопів І.І., розглянувши матеріали справи

за позовом:Керівника Франківської окружної прокуратури м.Львова в інтересах держави, м.Львів;до відповідача-1:Львівської міської ради, м.Львів;до відповідача-2:Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», с.Зелів, Львівська область;про: визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації прав.

Представники сторін:

від позивача: Леонтьєва Н. Т.-прокурор;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Медвідь Ю.О. адвокат, Попов Д.І. - адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Франківської окружної прокуратури м.Львова в інтересах держави, м.Львів звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Львівської міської ради, м.Львів та Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», с.Зелів, Львівська область про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації прав.

Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 06.02.2023 визнано поважними причини пропуску прокуратурою строку для подання доказів, поновлено пропущений прокуратурою процесуальний строк для подання доказів та прийнято докази, долучені прокуратурою до клопотання б/н від 08.12.2022 (вх. № 26998/22 від 28.12.2022) про долучення доказів.

Також вказаною ухвалою суду відкладено вирішення клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду, що міститься в прохальній частині пояснення б/н від 13.12.2022 (вх.№ 26182/22 від 19.12.2022) та відкладено підготовче засідання на 20.02.2023.

Представник прокуратури в підготовче засідання 20.02.2023 з`явився, заперечив щодо клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду. Також, зазначив про надіслання суду додаткових пояснень щодо вказаного клопотання.

Станом на момент проведення підготовчого засідання 20.02.2023 такі пояснення до суду не надійшли.

Відповідач-1 явку уповноваженого представника в підготовче засідання 20.02.2023 не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час проведення підготовчого засідання.

Представники відповідача 2 в підготовче засідання 20.02.2023 з`явились, підтримали подане клопотання про залишення позову без розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду, що міститься в прохальній частині пояснення б/н від 13.12.2022 (вх.№ 26182/22 від 19.12.2022), суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, відповідач-2 вказує, що прокурором порушено порядок представництва, не дотримано процедури, встановленої ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки у даній справі прокурор не звертався до органу місцевого самоврядування з повідомленням про порушення інтересів держави (територіальної громади) та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави (територіальної громади).

Відтак, відповідач-2 просить позов Франківської окружної прокуратури м. Львова у справі №914/2334/22 залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Прокурор, заперечуючи щодо клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду, в судовому засіданні зазначив, що доводи відповідача-2 щодо повноважень прокурора на звернення до суду з даним позовом із покликанням на практику Верховного Суду є необґрунтованими та не підлягають до врахування при розгляді вказаної справи. Зокрема прокурор вказує, що усі наведені представником відповідача-2 справи не містять аналогічний предмет спору, різняться підставами позову, змістом позовних вимог та фактичним обставинами. На думку прокурора, має місце неоднакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, а відтак наведені відповідачем-2 судові рішення не можуть братися до уваги при розгляді справи 914/2334/22.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частина 4 ст. 53 ГПК України встановлює, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

З урахуванням того, що поняття «інтереси держави», відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Така правова позиція висвітлена Верховним Судом у постановах 13.03.2018 у справі № 911/620/17, від 13.11.2018 у справі № 910/2989/18.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15).

Окрім того, Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 у справі №915/20/18, зазначає, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Прокурор у позовній заяві стверджує, що порушення інтересів держави полягає в незаконній передачі Рясне-Руською сільською радою у приватну власність земельної ділянки, площею 0,0982 га. Необхідність захисту інтересів держави полягає в тому, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю та всупереч чинному законодавству незаконно безоплатно передана у приватну власність юридичної особи. В цьому випадку, наявна необхідність захисту як інтересів територіальної громади, незаконно позбавленої права власності на землю, так і права кожного громадянина на користування об`єктами права власності народу, так і публічного, суспільного інтересу як складової державного інтересу. Такий інтерес полягає у забезпеченні економічних інтересів держави, зокрема, можливості відчужити спірну земельну ділянку у власність чи користування на конкурсних умовах, а відтак і наповнити відповідний бюджет; соціальних інтересів держави, зокрема, можливості забезпечити громадян земельними ділянками; екологічних інтересів держави, зокрема з урахуванням розміщеного неподалік заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», а також не встановлення на даний час охоронної зони останнього, потребі забезпечити безпечне довкілля, непогіршення екологічної ситуації, використанні власності не на шкоду людині і суспільству, збереженні природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтриманні загального екологічного балансу та забезпеченні фонового моніторингу навколишнього природного середовища. При цьому, забезпечення екологічної безпеки є обов`язком держави (стаття 15 Конституції України).

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Положеннями ч.5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Так, згідно з частинами 1,2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність зокрема у разі передачі їм земель державної власності.

Враховуючи наведене суд зазначає що, Львівська міська рада орган місцевого самоврядування, що представляє Львівську міську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України.

Відтак, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Львівська міська рада.

Однак варто зауважити, що в даній справі позивач та відповідач збігаються в одній особі, а стороною у справі один і той же орган місцевого самоврядування може бути або позивачем, або відповідачем. Враховуючи предмет спору, Львівська міська рада в даному випадку може бути виключно відповідачем по справі.

При цьому, будь-який інший орган, який має повноваження щодо захисту інтересів держави або територіальної громади з вказаного питання, відсутній.

Також суд зазначає, що в підготовчому засіданні відповідач-2 вказував про те, що органом уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є Держгеокадастр.

Прокурор щодо вказаного твердження заперечував та зазначав, що в цьому спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду саме як позивач.

Суд з вказаним твердженням прокурора погоджується, оскільки державний орган виконавчої влади, який здійснює контроль у сфері земельних відносин Держгеокадастр, не наділений законом правом на звернення до суду з позовом про скасування рішень органу місцевого самоврядування, так як спірна земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2018 по справі № 916/749/17 вказав, що безпосередність звернення до суду прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, правомірно обґрунтовується перевищенням органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить. Захист інтересів держави в особі територіальної громади має здійснювати відповідна рада, проте, у разі якщо саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення прокурора та визначення ради відповідачем, поза як іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади не існує.

Зважаючи на вищенаведене, суб`єкт, наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави та територіальної громади у випадку прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення, яке є однією зі стадій процедури відведення земельної ділянки у користування, відсутній, що становить виключний випадок, коли прокурор має не тільки право, але і обов`язок, звернутися до суду для захисту інтересів держави.

Таким чином, органи прокуратури України, на даний час є єдиним суб`єктом, який наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із протиправним розпорядженням земельними ділянками, належними територіальній громаді.

Варто також зауважити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.11.2019 по справі № 804/4585/18 зробив висновок про те, що незгода суду з наведеним в адміністративному позові на виконання частини четвертої ст. 53 КАС України обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Проте, як встановлено судом, керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту інтересів держави звертається до суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради, скасування державної реєстрації, а відтак, реалізує покладені від імені держави повноваження по захисту інтересів держави.

З врахуванням наведеного суд дійшов висновків про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача-2, що викладене у прохальній частині пояснення б/н від 13.12.2022 (вх.№ 26182/22 від 19.12.2022), про залишення позову керівника Франківської окружної прокуратури м.Львова у справі №914/2334/22 без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.

В підготовчому засіданні 20.02.2023 представник прокуратури просив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представники відповідача-2 зазначили, що ними повідомлено всі обставини у справі, подано всі наявні докази та не заперечили проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У зв`язку з відсутністю підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви, враховуючи те, що судом у підготовчому засіданні вчинено всі дії, визначенні ст. 182 ГПК України, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження у справі № 914/2334/22 та призначити справу до судового розгляду по суті.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 46, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду, що викладене в прохальній частині пояснення б/н від 13.12.2022 (вх.№ 26182/22 від 19.12.2022).

2. Закрити підготовче провадження у справі.

3. Призначити справу до судового розгляду по суті на 13.03.2023 р. о 13:10 год.

4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.

5. Явка повноважних представників сторін в судове засідання обов`язкова.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

7. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

8. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

9. Суд звертається до учасників судового процесу із проханням зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та програмі Електронний суд, які передбачають можливість обміну процесуальними документами між судом і учасниками процесу та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді по конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суддя Мазовіта А.Б.