Постанова

від 22.02.2023 по справі 635/396/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 635/396/22

провадження № 61-11174св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач),

Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради,

відповідачі: селянське (фермерське) господарство «Подалех», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

треті особи: державний реєстратор Харківської районної державної адміністрації Харківської області Михайлова Яна Олександрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гуменна Любов Петрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 21 січня 2022 року у складі судді Савченка Д. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., у справі за позовом керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради до селянського (фермерського) господарства «Подалех», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Харківської районної державної адміністрації Харківської області Михайлова Яна Олександрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гуменна Любов Петрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради звернувся до суду

з позовом до селянського (фермерського) гоподарства «Подалех» (далі -

СФГ «Подалех»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: державний реєстратор Харківської районної державної адміністрації Харківської області Михайлова Я. О., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гуменна Л. П., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є. М., у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області

Михайлової Я. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) індексний номер: 45681200, яким зареєстровано за СФГ «Подалех» право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 272,3 кв. м, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого

майна - 1772812863251), та запис про право власності № 30437330, здійснений на підставі цього рішення;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 3924

від 27 серпня 2019 року, укладений між СФГ «Подалех» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуменною Л. П.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 3683

від 06 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є. М.;

- стягнути з відповідачів судовий збір, сплачений Харківською обласною прокуратурою.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що Харківською окружною прокуратурою Харківської області за результатами вивчення стану законності у сфері захисту державної та комунальної власності встановлено, що рішенням державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Михайлової Я. О. від 19 лютого 2019 року № 30437330 за СФГ «Подалех» зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 272,3 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1772812863251).

Вказане рішення прийняте на підставі заяви директора вказаної юридичної особи - ОСОБА_3 ; технічного паспорту від 18 лютого 2019 року; довідки, виданої 18 лютого 2019 року ФОП « ОСОБА_4 », та рішення Господарського суду Харківської області від 26 грудня 2018 року у справі № 922/3054/18. Водночас, за результатами нового розгляду вказаної справи постановою Східного апеляційного господарського суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 26 грудня 2018 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Підставою для відмови в позові стала відсутність документів, які надають право на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , а також проведення будівельних робіт без належно затвердженої та погодженої проектної документації. Вивченням даних реєстру дозвільних документів,

який розміщений на сайті https://dabi.gov.ua та з 06 липня 2020 року - на сайті https://e-construction.gov.ua, позивачем встановлено, що інформація про документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зокрема щодо спірного об`єкта, відсутня, тобто при прийнятті оскаржуваного рішення державним реєстратором порушено вимоги частин першої, третьої п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року

№ 1127, зареєстровано право власності на спірний об`єкт нерухомості за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

СФГ «Подалех» після реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» здійснило відчуження вказаної нежитлової будівлі на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27 серпня 2019 року № 3924, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуменною Л. П. У свою чергу ОСОБА_1 здійснив відчуження нежитлової будівлі літ. «А-1» на користь ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 2019 року № 3683, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є. М.

Оскільки реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна відбулася

у порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та підлягає скасуванню, то право власності у

СФГ «Подалех» на нежитлову будівлю літ. «А-1» не виникло. СФГ «Подалех»,

не набувши права власності на нежитлову будівлю літ. «А-1», не мало повноважень на укладення правочинів щодо вказаної будівлі, а тому договори купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «А-1» підлягають визнанню недійсними

у судовому порядку.

Крім того, позивачем встановлено, що 19 грудня 2019 року між Васищівською селищною радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6325156400:00:005:0092, площею 0,0542 га, що розташована на території Васищівської селищної ради Харківської області в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташована нежитлова будівля, загальною площею 272,3 кв. м. Строк дії договору складає 25 років із правом пролонгації. Реєстрація вказаної нежитлової будівлі за СФГ «Подалех» та подальша передача права власності на нежитлову будівлю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 здійснена з метою введення в оману Васищівської селищної ради Харківської області як органу місцевого самоврядування, для приховування справжніх намірів учасників правочину,

а саме: отримання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , не на конкурсних засадах, без проведення земельних торгів на підставі частини другої статті 134 ЗК України.

Протиправна реєстрація об`єктів нерухомого майна на території громади та отримання у зв`язку з цим земельної ділянки на пільгових засадах без проведення земельних торгів, безумовно порушує законні права Безлюдівської об`єднаної територіальної громади Харківського району Харківської області щодо ефективного розпорядження земельними ділянками комунальної власності та належного благоустрою, забезпечення надходження коштів до бюджету. Враховуючи, що спірні правочини порушують права та охоронювані законом інтереси територіальної громади, Харківською окружною прокуратурою на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» 23 серпня

2021 року спрямовано лист до Безлюдівської об`єднаної територіальної громади Харківського району з повідомленням про наявність порушень інтересів держави та необхідність вжиття заходів для їх захисту. Разом із тим, оскільки уповноважений орган (Безлюдівська об`єднана територіальна громада Харківського району) не вжила заходів скасування реєстрації права власності на спірне майно, то у прокурора виникли правові підстави, передбачені положеннями статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави в суді.

Посилаючись на зазначені обставини у їх сукупності, Харківська окружна прокуратура просила суд задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 січня 2022 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від

13 вересня 2022 року, позовну заяву Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради повернуто позивачу разом із доданими до неї документами.

Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, мотивована тим, що Безлюдівська селищна рада не є органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені повноваження щодо звернення до суду з вимогами про визнання недійсними спірних договорів, оскільки рада не є стороною цих правочинів і порушення прав та інтересів Безлюдівської територіальної громади внаслідок укладення договорів судом не встановлено.

Оскільки прокурор не обґрунтував належним чином порушення інтересів держави при зверненні з цим позовом, а тому наявні правові підстави для повернення позовної заяви у порядку, передбаченому пунктом 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

09 листопада 2022 року Харківська обласна прокуратура засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 21 січня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року поновлено Харківській обласній прокуратурі строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У січні 2023 року справу № 635/396/22 передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження зазначено абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки оскаржувані рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, не дотримався вимог статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України, порушивши право прокурора на звернення до суду за захистом інтересів держави.

Висновки судів про неефективність обраного прокурором способу захисту порушеного права, оскільки ним не заявлено позовної вимоги про знесення самовільно збудованих об`єктів, а також про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, є передчасними, оскільки, по-перше, відповідно до положень частини третьої статті 49 ЦПК України позивач до закінчення підготовчого засідання має право змінити предмет чи підстави позову шляхом подання відповідної заяви, а по-друге, ефективність обраного прокурором способу захисту порушеного права держави підтверджена правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 червня 2020 року у справі

№ 922/3130/19, від 18 листопада 2020 року у справах № 750/5622/19 та

№ 154/883/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19 та ін.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Безлюдівська селищна рада не була стороною спірних договорів купівлі-продажу, а тому

її права не порушені, є необґрунтованими, оскільки судами не взято до уваги право особи, яка не є стороною правочину, на його оскарження. Крім того, первісна реєстрація права власності на спірну нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 272,3 кв. м, відбулася на підставі скасованого

судового рішення у справі № 922/3054/18, де Васищівська селищна рада (правонаступник - Безлюдівська селищна рада) виступала відповідачем

у справі.

Прокурором належним чином обґрунтовано, у чому полягає порушення інтересів держави в особі Безлюдівської селищної ради (незаконне отримання земельної ділянки поза процедурою земельних торгів, здійснення самочинного будівництва без відповідних документів, що є загрозою життю та здоров`ю жителів територіальної громади, є порушенням вимог містобудівного законодавства, правил благоустрою населених пунктів), що залишилося поза увагою судів, які дійшли передчасного висновку про повернення позовної заяви.

Доводи інших учасників справи

У січні 2023 року СФГ «Подалех», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури, які ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 року повернено без розгляду.

У лютому 2023 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу

з клопотанням про поновлення строків, у якому просить суд відмовити

в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувані судові рішення. Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки захищати інтереси держави повинні відповідні суб`єкти владних повноважень,

а не прокурор, про що обґрунтовано зазначено судами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області

від 26 грудня 2018 року у справі № 922/3054/18 визнано за СФГ «Подалех» право власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 272,3 кв. м, колишнього приймального пункту склопосуду, розташовану за адресою:

АДРЕСА_1 (а. с. 21-25).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03 листопада

2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 26 грудня 2018 року скасовано, у задоволенні позову СФГ «Подалех» відмовлено (а. с. 55-69).

У вказаній справі, надаючи правову оцінку питанню дотримання СФГ «Подалех» законодавчо встановленої процедури оформлення права власності на збудоване нерухоме майно, на підставі ретельної правової оцінки доказів установлено, що будівництво спірного об`єкта нерухомого майна проводилося без отримання належного на початок будівельних робіт дозволу, без розробленої та затвердженої належним чином проектної документації на будівництво, спірний об`єкт не прийнятий в експлуатацію у встановленому порядку, він є самочинно збудованим.

27 серпня 2019 року між СФГ «Подалех» в особі директора Шептури Т. В. та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу № 3924, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу

Гуменною Л. П. (а. с. 33-35).

ОСОБА_1 здійснив відчуження нежитлової будівлі літ. «А-1» на користь ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 2019 року

№ 3683, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. (а. с. 37-40).

09 серпня 2021 року Харківська обласна прокуратура у порядку частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» звернулася до Безлюдівської селищної ради з повідомленням № 62-2095вих21, у якому вказала про порушення інтересів держави та про необхідність їх захисту шляхом подання позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності (а. с. 72, 73).

15 вересня 2021 року Безлюдівська селищна рада надала відповідь на повідомлення, у якому зазначила про відсутність підстав для звернення до суду з відповідним позовом (а. с. 70, 71).

17 січня 2022 року керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради звернувся до суду з позовом до СФГ «Подалех», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: державний реєстратор Харківської районної державної адміністрації Харківської області Михайлова Я. О., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гуменна Л. П., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є. М., про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів (а. с. 1-16).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, врахувавши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Оскаржувані судові рішення не відповідають вказаним вимогам закону.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається

ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з частиною четвертою статті 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У справі, що переглядається, з позовомпро скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів звернувся керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради.

Право прокурора на здійснення представництва в суді інтересів держави гарантовано статтею 131-1 Конституції України та Законом України «Про прокуратуру». Особливості участі та статусу прокурора в цивільному процесі,

а також порядок та підстави звернення прокурора до суду визначено статтею

56 ЦПК України.

Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді

у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Вказаним приписам кореспондують відповідні норми ЦПК України.

Так, згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність

їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора,

а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення частини четвертої статті 56 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень,

до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист

у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень,

до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Так, пунктом 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що крім цього, заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі

№ 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначено, що: «відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;

2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушенняінтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва. Якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, зазначене не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бутиоскарженасуб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва».

Крім того, частиною четвертою статті 57 ЦПК України встановлено, що навіть

у випадку відмови органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції

у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду, прокурор не позбавлений права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, зокрема повноважень органів прокуратури, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У справі, що переглядається, прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради до СФГ «Подалех»,

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Харківської районної державної адміністрації Харківської області Михайлова Я. О., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гуменна Л. П., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є. М., про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

На виконання частини четвертої статті 56 ЦПК України, абзацу першого частини третьої, абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»у тексті позовної заяви прокурор обґрунтував, на його думку, бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах (тобто навів підставу для представництва інтересів держави), а також обґрунтував, у чому, на його думку, полягає порушення цих інтересів (тобто навів підстави позову). Зокрема прокурор вказав, що протиправна реєстрація об`єктів нерухомого майна на території громади (на підставі скасованого судового рішення) та отримання у зв`язку з цим земельної ділянки на пільгових засадах без проведення земельних торгів безумовно порушує законні права Безлюдівської об`єднаної територіальної громади Харківського району Харківської області щодо ефективного розпорядження земельними ділянками комунальної власності та належного благоустрою, забезпечення надходження коштів до бюджету.

На підтвердження факту бездіяльності Безлюдівської селищної ради прокурором надано повідомлення від 09 серпня 2021 року № 62-2095вих21,

у якому Харківська обласна прокуратура вказала про порушення інтересів держави та про необхідність їх захисту шляхом подання позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності. Разом із тим, листом від 15 вересня 2021 року Безлюдівська селищна рада надала відповідь на повідомлення, у якому зазначила про відсутність підстав для звернення до суду з відповідним позовом. Тобто, органом так і не було вжито заходів щодо захисту порушеного права власності територіальної громади.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, повертаючи позовну заяву прокурора з посиланням на те, що прокурор не обґрунтував належним чином порушення інтересів держави при зверненні з цим позовом, а Безлюдівська селищна рада не є органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені повноваження щодо звернення до суду з вимогами про визнання недійсними спірних договорів, оскільки рада не є стороною цих правочинів, належним чином не перевірив доводи прокурора, спрямовані на захист інтересів держави, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

Вказане призвело до порушення норм процесуального права, а тому оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, що є підставою для їх скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційніскарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

У зв`язку із наведеним, з метою забезпечення завдання цивільного судочинства,

а саме: щодо забезпечення справедливого розгляду справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 21 січня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді: В. М. Ігнатенко

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Пророк