Постанова

від 16.02.2023 по справі 947/2753/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1420/23

Справа № 947/2753/21

Головуючий у першій інстанції Калашнікова О. І.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомарецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Дерід Тетяни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НП Мітра-Трейд», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний Банк» про визнання договорів недійсними і витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НП Мітра-Трейд», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договорів відчуження автомобіля недійсними і витребування майна з чужого незаконного володіння. Просила суд визнати недійним договір комісії №6254/17002021 від 30.09.2017 року, укладений між ТОВ «НП МІТРА-ТРЕЙД» та ОСОБА_2 , визнати недійсним договір купівлі-продажу №6254/17002021 від 30.09.2017 року, укладений між ТОВ «НП МІТРА-ТРЕЙД» та ОСОБА_3 , витребувати на користь ОСОБА_2 автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель ML 320, 2006 року випуску (т. 1, а.с. 1-7).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.05.2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НП Мітра-Трейд», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними і витребування майна з чужого незаконного володіння було задоволено. Визнано недійсним договір комісії №6254/17/002021 від 30.09.2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «НП Мітра-Трейд» та ОСОБА_2 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу №6254/17/002021, укладений 30.09.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НП Мітра-Трейд» та ОСОБА_3 . Витребувано у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 автомобіль марки Mercedes-Benz, модель ML 320, 2006 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , чорного кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 (т. 2, а.с. 32-36).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Дерід Тетяна Миколаївна в інтересах ОСОБА_1 направила засобами поштового зв`язку на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції помилково опирався на матеріали кримінального провадження №12019160480003947, адже, як вважає апелянт у якості доказів не було надано до суду витягу з ЄРДР, який би свідчив про наявність та актуальність кримінальної справи, а також на наданих документах не було засвідчення та відомості про осіб, що їх склали. Апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції посилався на висновок експерта у судовій почеркознавчій експертизі як на основний доказ недійсності оскаржуваного правочину, проте, на думку апелянта цей висновок є помилковим так як надана копія висновку не була належним чином посвідчена. Апелянт вважає, що так як копія вказаного висновку експерта була надана стороною позивача вже після закриття підготовчого засідання, а клопотань про наявність об`єктивних та непереборних обставин для подання доказів наведено не було, то суд не повинен був приймати вказаний висновок та розцінювати його як належний доказ. Апелянт зазначає, що вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є похідною вимогою від визнання правочинів недійсними, проте, як наголошує апелянт, будь-яких обставин, що свідчили б про недобросовісність ОСОБА_1 при придбанні спірного майна не встановлено і доказів які б свідчили про таку недобросовісність ОСОБА_2 надано не було (т.2, а.с.40-48).

Ухвалою Одеського апеляційного суду було відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 04.06.2022 року справу призначено до розгляду (т. 2, а.с. 55-57, 85).

Своїм правом закріпленим ст. 360 ЦПК України учасники справи не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Сторони про дату, час та порядок проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

Адвокат Попов Михайло Сергійович в інтересах ОСОБА_2 направив на адресу суду клопотання про участь в судових засідань в режимі відеоконференції, яке ухвалою від 12.08.2022 року було задоволено.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача - адвокат Попов Михайло Сергійович просив апеляційну скаргу залишити без задоволення та рішення суду першої інстанції без змін. Інші учасники справи до відеоконференції не приєднувалися, будь-яких клопотань на адресу суд не надсилали.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

26.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 6556734, згідно якого ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 54589, дол. США для придбання транспортного засобу MERCEDES-BENZ модель ML 320, 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 чорного кольору. Також між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу №6584366, за умова якого з метою забезпечення повного виконання зобов`язань за кредитним договором №6556734 від 26.06.2008 року ОСОБА_2 передала Банку в заставу транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель ML 320, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 (т. 1, а.с.34-42, 43-48).

22.12.2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки MERCEDES-BENZ модель ML 320, реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля ВМW 535 реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 48-49).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як володілець та фактичний керівник СТО «GAS RepairService», що знаходилось за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 171 в ході вирішення питань щодо ремонту транспортного засобу учасників дорожньо-транспортної пригоди, запропонував ОСОБА_2 свої послуги щодо зберігання транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_4 на СТО «GAS RepairService» до моменту фактичного ремонту автомобіля.

30.09.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю « НП МІТРА-ТРЕНД» та ОСОБА_2 укладено договір комісії № 6254/17/002021, предметом якого є транспортний засіб MERCEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_4 (т. 1, а.с. 21-23).

В рамках проведення досудового розслідування слідчим Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області було встановлено: за договором комісії №6254/17/002021 від 30.09.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «НП МІТРА-ТРЕЙД» та ОСОБА_2 , відповідно до предмету якого ОСОБА_2 передала 30.09.2017 року на комісію Товариству з обмеженою відповідальністю «НП МІТРА-ТРЕЙД» автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель ML 320, 2006 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

30.09.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НП МІТРА-ТРЕЙД» та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6254/17/002021.

30.11.2017 року ОСОБА_3 вказаний автомобіль за договором № 5142/2017/730209 передав у власність ОСОБА_6 , який, в свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу № 5142/2018/350880 здійснив продаж вказаного автомобіля ОСОБА_1 . Станом на день вирішення даного спору автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель ML 320, 2006 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 чорного кольору знаходиться у власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 під державним номерним знаком НОМЕР_3 .

11.08.2020 року, в межах кримінального провадження 12019160480003947, було проведено судову почеркознавчу експертизу, якою встановлено, що «підписи від імені ОСОБА_2 у наданих на експертизу документах виконані не самою ОСОБА_2 , а іншою особою (особами). Досудовим розслідуванням також встановлено, що в 2017 році під ключем державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Цюрка Степана Ігоровича було виявлено несанкціоноване втручання а систему АСВП, а саме: вилучення обтяження щодо накладення заборони щодо відчуження майна, транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ модель ML 320, 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , накладеного Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Білоусовою Н.В. на підставі Договору застави транспортного засобу №6584366 від 26.06.2008 р.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу MERCEDES-BENZ модель ML 320, 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 не приймала участі в укладанні договору комісії № 6254/17/002021 від 30.09.2017 року, її підпис відсутній як в договорі, так і на інших документах, які підтверджують відчуження автомобіля, тому договір комісії є недійсним в силу положень ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України. Враховуючи відповідні норми матеріального права, а також фактичні обставини справи, які свідчать про те, що ОСОБА_2 не здійснювала відчуження належного їй автомобіля, даний транспортний засіб із володіння позивача вибув не з її волі, а іншим шляхом, спірний автомобіль підлягає витребуванню у ОСОБА_1 на підставі ст. 388 ЦК України.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель ML 320, 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 на праві власності належав ОСОБА_2 . Дата реєстрації 24.06.2008 року.

15.11.2019 року, у зв`язку із надходженням 14.11.2019 року до Київського ВП у м. Одеса ГУНП в Одеській області заяви ОСОБА_2 про те, що невстановлені особи, здійснивши незаконний продаж належного ОСОБА_2 автомобіля марки MERCEDES-BENZ модель ML 320, 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , який є заставним майном згідно кредитного договору № 6556734 від 26.06.2008 року, незаконно заволоділи вказаним транспортним засобом останньої, були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12019160480003947. Копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань наявна в матеріалах справи.

До матеріалів справи також було долучено висновок експерта № 20-3907 від 11.08.2020 року судово-почеркознавчої експертизи, проведеної в межах кримінального провадження № 120191604802003947, згідно якого судовий експерт дійшов висновку, що підписи від імені ОСОБА_2 в наданих на експертизу документах, а саме: договорі комісії № 6254/17/002021 від 30.09.2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «НП МІТРА-ТРЕЙД» та ОСОБА_2 ; акті огляду реалізованого транспортного засобу № 6254/17/002021 від 30.09.2017 року; акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер 6254/17/002021 від 30.09.2017 року, виконано не самою ОСОБА_2 , а іншою особою (особами).

Зі змісту вказаного висновку також вбачається, що проведення експертизи було долучено судовому експерту лабораторії почеркознавчих досліджень, ОСОБА_7 , яка має кваліфікацію судового експерта другого кваліфікаційного класу та відповідне свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта № 8-Д, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції країни, дійсне до 26.05.2023 року, та яка в подальшому підготувала вищезазначений експертний висновок, належно завірену копію якого було долучено до матеріалів справи. При цьому, судовий експерт був повідомлений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку та ст. 385 КК України за відмову від надання висновку (т. 2, а.с. 12-23).

Враховуючи, що даний висновок, копію якого позивачем було долучено безпосередньо під час звернення до суду із позовною заявою в якості додатків, а також в процесі розгляду судом першої інстанції даної цивільної справи, відповідає закріпленим положенням ст. 102 ЦПК України та інформація, яка міститься в ньому безпосередньо стосується предмета доказування, при цьому, зазначений висновок відповідачем не спростовано, будь-яких клопотань про призначення експертизи на адресу суду не надходило, тому відповідно є належним та допустимим доказом по справі, який, в свою чергу, в сукупності з іншими обставинами справи підтверджує наявність законних підстав для визнання договору недійсним, що в свою чергу спростовує відповідні доводи апелянта в цій частині.

При цьому, аналогічні висновки щодо допустимості експертного висновку у випадку, коли експертиза проведена у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положенням ст. 102 ЦПК України та має безпосереднє відношення до справи, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений, містися в постановах ВС від 05.02.2020 року по справі № 461/3675/17, постанова від 26.02.2021 роду по справі № 264/4512/18, постанова від 25.03.2021 № 752/21411/17.

Таким чином, судом першої інстанції правильно було встановлено наявність в даному випадку відповідних підстав для визнання спірного договору комісії № 6254/17/002021 від 30.09.2017 року недійсним в силу положень ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Разом з тим, за положеннями статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття 216 ЦК України передбачає правові наслідки недійсності правочину. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч. 3 ст. 216 ЦК України).

Згідно положень, наведених в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», а саме п. 10, норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Частина 1 ст. 388 ЦК України, закріплює відповідні підстави витребування власником свого майна від добросовісного набувача, однією з яких є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто, відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України. Відтак особа, яка вважає, що договором купівлі-продажу рухомого або нерухомого майна порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право на витребування цього майна від останнього набувача, що і є належним способом захисту її порушеного права (постанова ВС від 18.09.2019 року по справі № 688/4167/16, постанова від 22.10.2020 року по справі № 752/11904/17, постанова від 01.07.2021 року по справі № 759/14793/14).

Враховуючи вищенаведене в сукупності, оскільки транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель ML 320, 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належав на права власності позивачу - ОСОБА_2 , вибув з її володіння поза її волею, що в свою чергу, підтверджується матеріалами справи та безпосередньо належним чином завіреною копією експертного висновку № 20-3907 від 11.08.2020 року судово-почеркознавчої експертизи, проведеної в межах кримінального провадження № 120191604802003947 (якою встановлено, що договір комісії № 6254/17/002021 від 30.09.2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «НП МІТРА-ТРЕЙД» та ОСОБА_2 , на підставі якого вказане майно було відчужене, підписано не самою ОСОБА_2 , а іншою особою), відповідач по справі - ОСОБА_1 є добросовісним набувачем даного транспортного засобу, тому відповідно судом першої інстанції зроблено вірні висновки щодо наявності в даному випадку підстав, передбачених ст. 388 ЦК України для здійснення витребування такого майна та відповідно задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, оскільки наведені апелянтом доводи апеляційної скарги не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає оскаржуване рішення Київського районного суду м. Одеса від 21.05.2021 року без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Дерід Тетяни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Повний текст постанови складений 23 лютого 2023 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк