Ухвала

від 07.03.2023 по справі 513/625/21

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/625/21

Провадження № 1-кп/513/10/23

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в смт Сарата Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013170420000483 від 30 жовтня 2013 року відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Арарат Республіки Вірменія, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.1, 2 ст.366 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Саратського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013170420000483 від 30 жовтня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_7 .

За результатами проведеного досудового розслідування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що ОСОБА_7 , будучи керівником приватного підприємства «Мультигруп», код ЄДРПОУ: 31631030, юридична адреса: 65009, місто Одеса, вулиця Черняхівського, будинок 9, квартира 2, маючи діючу ліцензію на зайняття господарською діяльністю, пов`язаною зі створенням об`єктів архітектури серії АВ № 489413 від 28 жовтня 2009 року, як «Виконавець», 21 серпня 2012 року уклав із Замовником, відділом освіти та у справах сім`ї, молоді і спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області, код ЄДРПОУ: 02145286, юридична адреса: 68200, Одеська область, селище Сарата, вулиця Крістіана Вернера, будинок 84, в особі начальника відділу ОСОБА_8 , договір про закупівлю робіт за державні кошти № 3 (далі - Договір), на будівництво школи на 420 учнів по вул: Шкільна, будинок 22 в селі Міняйлівка Саратського району Одеської області (далі - Школа) з строком виконання робіт з серпня 2012 року по 31 грудня 2015 року.

Відповідно до пункту 6.3.8 зазначеного Договору, ОСОБА_7 , як Виконавець, зобов`язаний своєчасно складати, узгоджувати та вести таку виробничу документацію: Журнал виконаних робіт, Журнал вхідного контролю, якості матеріалів та обладнання, Журнал техніки безпеки, Журнал авторського нагляду, Журнал загальних робіт, Акти на приховані роботи, Акти попереднього приймання технологічних періодів та спеціальних видів робіт, матеріали виконаних зйомок та схем, повний комплект проектної і виконавчої документації для забезпечення роботи комісій.

На підставі пункту 6.3.9. вказаного Договору виконавець зобов`язаний щомісяця, не пізніше 25 числа поточного місяця надавати Замовнику для розгляду та затвердження відповідні довідки за поточний місяць з переліком і обсягами виконаних робіт та з зазначенням їх вартості.

Згідно з пункту 7.10 Договору виконавець несе майнову відповідальність за достовірність відображення фактичних витрат в актах форм КБ-2в, КБ-3, наданих Замовнику для оплати.

Тому, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді керівника ПП «Мультигруп», як директор, наділений повноваженнями, пов`язаними з виконанням адміністративно-господарських функцій, у тому числі правом укладати договори, відповідно до статті 18 Кримінального кодексу України є службовою особою.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 556 від 14 грудня 2009 року «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» та запроваджено застосування примірних форм первинних облікових документів у будівництві з моменту прийняття наказу про їх затвердження.

Згідно з Примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, під офіційним документом у статті 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Встановлено, що ОСОБА_7 , в період часу з 21 серпня 2012 року по 28 грудня 2012 року, будучи службовою особою, діючи всупереч зобов`язань за Договором, умисно, переслідуючи корисливий мотив, достовірно знаючи, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт по будівництву Школи не відповідають обсягам та вартості, визначеними звітною документацією, умисно, з метою заволодіння; чужим майном - бюджетними коштами, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинив їх розкрадання у великих розмірах та службове підроблення, у тому числі що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , 02 листопада 2012 року, більш точний час та місце досудовим слідством не встановлено, достовірно знаючи, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт по будівництву Школи не відповідають обсягам та вартості, визначеними звітною документацією, склав офіційний документ форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт №3 за листопад 2012 року», внісши до нього неправдиві відомості про виконання наступних робіт та витрати матеріалів, а саме: укладання перемичок масою до 0,3 тон, у кількості 25 штук, вартістю 514 гривень; перемичок з/б марки 2ПБ13-1 серія 1.038.1-1 вип.1, у кількості 7 штук, вартістю 511 гривень; перемичок з/б марки 2ПБ16-2 серія 1.038.1-1 вип.1-1, у кількості 17 штук, вартістю 1400 гривень; перемичок з/б марки ЗПБ16-37 серія 1.038.1-1 вип.1, у кількості 1 штуки, вартістю 131 гривня, які фактично не були виконані, після чого підписав та скріпив зазначений документ печаткою приватного підприємства «Мультигруп», на загальну суму 2556 гривень, чим здійснив службове підроблення.

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, тобто у внесенні службової особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Продовжуючи реалізацію умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном - бюджетними коштами у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, ОСОБА_7 , 02 листопада 2012 року, більш точний час та місце досудовим слідством не встановлено, достовірно знаючи, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт по будівництву Школи не відповідають обсягам та вартості, визначеними звітною документацією, склав офіційний документ форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт №5 за жовтень 2012 року», внісши до нього неправдиві відомості про виконання наступних робіт, а саме: копання ям для стояків та стовпів вручну без кріплень з укосами об`ємом 2,8 м.3, вартістю 122 гривні, які фактично не були виконані, після чого підписав зазначений документ та скріпив печаткою приватного підприємства «Мультигруп», чим здійснив службове підроблення.

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Далі, продовжуючи виконання свого умислу, спрямованого заволодіння чужим майном - бюджетними коштами у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, ОСОБА_7 , 02 листопада 2012 року, більш точний час та місце досудовим слідством не встановлено, достовірно знаючи, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт по будівництву Школи не відповідають обсягам та вартості, визначеними звітною документацією, склав офіційний документ форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт №6 за жовтень 2012 року», внісши до нього неправдиві відомості про виконання наступних робіт та витрати матеріалів, а саме: улаштування доріг зі збірних залізобетонних плит площею більше 3м3, об`ємом 46,64 м3, вартістю 1798 гривень, - фактично виконано 44 м3, вартістю 1696 гривень; плити покриттів 2*2*0,22, м2, площею 212 м2, вартістю 33668 гривень фактично наявністю 200 м2, вартістю 31762 гривні. Після чого підписав та скріпив зазначений документ печаткою приватного підприємства «Мультигруп», чим здійснив службове підроблення.

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

В подальшому, продовжуючи виконання свого умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном - бюджетними коштами у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_7 , 30 листопада 2012 року, більш точний час та місце досудовим слідством не встановлено, достовірно знаючи, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт по будівництву Школи не відповідають обсягам та вартості, визначеними звітною документацією, склав офіційний документ форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт №8 за листопад 2012 року», внісши до нього неправдиві відомості про виконання наступних робіт та витрати матеріалів, а саме: установлення блоків стін підвалів масою до 0,5 тон, кількістю 541 штука, вартістю 26355 гривень - фактично встановлено 171 штука, вартість 8330 гривень; встановлення блоків стін підвалів масою до 1 тон. кількістю 489 штук вартістю 33254 гривень - фактично встановлено 290 штук вартістю 19721 гривень; блоки бетонні для стін підвалів марки ФБС 12.4.6_Т ГОСТ 13579-78 із бетону марки 100, в кількості 108 штук, вартістю 34929 гривень - фактично встановлено 64 штуки вартістю 20699 гривень; блоки бетонні для стін підвалів марки ФБС 12.4.3-Т ГОСТ 13579-78 із бетону марки 100, в кількості 159 штук, вартістю 27976 гривень, фактична наявність не виявлена; блоки бетонні для стін підвалів марки ФБС 12.4.3-Т ГОСТ 113579-78 із бетону марки 100, в кількості 248 штук, вартістю 54143 гривень, фактично встановлено 67 штук, вартістю 14627 гривень; блоки бетонні для стін підвалів марки ФБС 9.5.6-Т ГОСТ 13579-78 із бетону марки 100, в кількості 222 штук, вартістю 66980 гривень, фактично встановлено 37 штук, вартістю 11164 гривень; укладання перемичок масою до 0,3 т, кількістю 77 штук, вартістю 1965 гривень - фактично робота не виявлена; перемички з/б марки «ПБ13-1 серія 1.038.1-1 вип.1, в кількості 7 штук вартістю 461 гривні, фактична наявність не виявлена; перемички з/б марки 2ПБ16-2 серія 1.038.1-1 вип.1, в кількості 48 штук; вартістю 3312 гривень, фактична наявність не виявлена; перемички з/б марки ЗПБ13-37 серія 1.038.1-1, в кількості 1 штуки вартістю 96 гривень, фактична наявність не виявлена; перемички з/б марки ЗПБ16-37 серія 1.038.1-1 вип.1, в кількості 21 штука вартістю 2473 гривні, фактична наявність не виявлена; укладення панелей перекриття з обпиранням на дві сторони, площею до 10 м2, в кількості 174 штуки вартістю 33777 гривень, фактично укладено 147 штук вартістю 27177 гривень; панелі (плити) перекриття, довжиною понад 3 м до 6 м, шириною 1,4 площею 1079,16 м2 вартістю 289420 гривень, фактично в наявності 921,6 м2 вартістю 247164 гривень; панелі (плити) перекриття, довжиною понад 3 м до 6 м, шириною понад 1,4 м, площею 235,05 м2 вартістю 63200 гривень, фактично в наявності 182,4 м2 вартістю 49049 гривень; приготування важкого бетону на щебні, об`ємом 11,31 м3, вартістю 13208 гривень, фактично 9,6 м3 вартістю 11211 гривні; приготування важких мурувальних розчинів, об`ємом 3,5844 м3, вартістю 2763 гривень, фактично 3,03 м3, вартістю 2335 гривень; після чого підписав та скріпив зазначений документ печаткою приватного підприємства «Мультигруп», тим самим заволодів кошами у сумі 242835 гривень.

Зазначеними діями, а саме: внесенням в офіційний документ - форма КБ 2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" № 8 за листопад 2012 року; завідомо неправдивих відомостей про об`єми будівельних робіт, вартість яких; перевищує у 452 рази неоподаткований мінімум доходів громадян (242 835 гривень (Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу податкова соціальна пільга встановлена у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особі (у розрахунку на місяць), а відповідно до статті 12 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць з 1 січня 2012 року становив 1073 грн.), чим здійснив службове підроблення, що спричинили тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинили тяжкі наслідки.

Також, продовжуючи виконання свого умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном - бюджетними коштами у великих розмірах; шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_7 , 30 листопада 2012 року, більш точний час та місце досудовим слідством не встановлено, достовірно знаючи, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт по будівництву Школи не відповідають обсягам та вартості, визначеними звітною документацією, склав офіційний документ форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт №10 за листопад 2012 року», внісши до нього неправдиві відомості про виконання наступних робіт та витрати матеріалів, а саме: влаштування монолітних ділянок при збірному залізобетонному перекриттю, площею до 5 м2, приведеною товщиною до 200 мм, площею 7,26 м3, вартістю 3177 гривень; приготування важкого бетону на щебні, клас В15, об`ємом 7,4052 м3, вартістю 8390 гривень; гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1, діаметр 6 мм, об`єм 0,1628 т, вартістю 1055 гривень; надбавка до цін заготовок за складання та зварювання каркасів та сіток плоских діаметром 5-6 мм, об`ємом 0,1628 т, вартістю 570 гривень; гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1, діаметр 10 мм, об`єм 0,02024 т, вартістю 159 гривень; надбавка до цін заготовок за складання та зварювання каркасів та сіток плоских та сіток плоских діаметром 10 мм, об`ємом 0,02024 т, вартістю 49 гривень; гарячекатана арматурна сталь періодичного профілю, клас А-11, діаметр 12 мм, об`ємом 0,1738 т, вартістю 1386 гривень; надбавки до цін заготовок за складання та зварювання каркасів та сіток плоских діаметром 12 мм, об`ємом 0,1738 т, вартістю 398 гривень; гарячекатана арматурна сталь періодичного профілю, клас А-11, діаметр 16-18 мм, об`ємом 0,31 т, вартістю 2345 гривень; надбавки до цін заготовок за складання та зварювання каркасів та сіток плоских діаметром 16-18 мм, об`ємом 0,31 т, вартістю 598 гривень; гарячекатана арматурна сталь періодичного профілю, клас А-11, діаметр 20-22 мм, об`ємом 0,98 т, вартістю 7279 гривень; надбавки до цін заготовок за складання та зварювання каркасів та зварювання каркасів та сіток плоских діаметром 20-22 мм, об`ємом 0,98 т, вартістю 1675 гривень; дріт арматурний із низьковуглецевої сталі ВР - 1, діаметр 3 мм, об`ємом 0,0275 т, вартістю 333 гривень; надбавки до цін заготовок за складання та зварюваннях каркасів та сіток плоских діаметром 3 мм, об`ємом 0,0275 т, вартістю 178 гривень; влаштування монолітних ділянок при збірному залізобетонні перекритті, площею до 5 м2, приведеною товщиною до 200 мм, об`ємом 0,341 м3 вартістю 149 гривень; приготування важкого бетону на щебні, клас В 15, об`ємом 0,34782 м3, 394 гривні; гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1, діаметр 10 мм, об`ємом 0,1419 т, вартістю 1118 гривень; надбавки до цін заготовок за складання та зварюваннях каркасів та сіток плоских діаметром 10 мм, об`ємом 0,1419 т, вартістю 347 гривень; влаштування монолітних ділянок при збірному залізобетонному перекритті, площею до 5 м2, приведеною товщиною до 200 мм, об`ємом 0,188 м3 вартістю 82 гривні; приготування важкого бетону на щебні, клас В15, об`ємом 0,19176 м3, вартістю 217 гривень; гарячекатана арматурна сталь періодичного профілю, клас А-111, діаметр 6мм, об`ємом 0,02 т, вартістю 192 гривні; надбавки до цін заготовок за складання та зварюваннях каркасів та сіток плоских діаметром 5-6 мм, об`ємом 0,02 т, вартістю 70 гривень; влаштування монолітних ділянок, об`ємом 0,5 м3, вартістю 103 гривні, які фактично не були виконані, після чого підписав та скріпив зазначений документ печаткою приватного підприємства «Мультигруп», чим здійснив службове підроблення.

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, тобто у внесенні службовою собою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

На підставі вищевказаних актів приймання виконаних робіт кошти з державного бюджету Замовником 28 грудня 2012 року перераховано на розрахунковий рахунок ПП «Мультигруп» № НОМЕР_1 у АТ «Банк «Фінанси Кредит» за фактично не виконані роботи та не витрачені матеріали будівництву Школи на загальну суму 295495 гривень.

Внаслідок зазначених дій, ОСОБА_7 заволодів грошовими коштами у сумі 295495 гривень, яка у 550,7 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (295495 грн. : 536,5 грн. = 550,7) що відповідно до Примітки до ст. 185 Кримінального кодексу України є злочином, вчиненим у великих розмірах, котрим визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення), чим було завдано шкоду державі в особі Саратської районної державної адміністрації Одеської області, на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у великих розмірах.

06 березня 2022 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 підтримав подане клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки у грудні 2022 року сплив строк, протягом якого обвинувачений міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 366, ч.4 ст.191 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що розуміє, що такі підстави є нереабілітуючими обставинами звільнення від кримінальної відповідальності та не заперечує проти такого звільнення.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення вказаного клопотання, оскільки з часу вчинення злочину минуло більше десяти років.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого стороною захисту клопотання, дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 366 КК України, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинили тяжкі наслідки; ч.4 ст.191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у великих розмірах.

Згідно ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Обвинуваченому ОСОБА_7 судом роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою обставиною та роз`яснено суть обвинувачення, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, право на судове провадження в повному обсязі в загальному порядку, однак ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 наполягали на закритті даного кримінального провадження, у зв`язку із закінченням строків давності.

Згідно ч.1 ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.2 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Як було встановлено, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, яке в силу ст. 12 КК на час його вчинення відносилось до категорії злочинів середньої тяжкості, а на даний час відносяться до категорії проступків;

ч. 2 ст.366 КК України, у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинили тяжкі наслідки, яке в силу ст. 12 КК на час його вчинення відносились до категорії злочинів середньої тяжкості, а на даний час відносяться до категорії нетяжкого злочину;

ч.4 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у великих розмірах, яке в силу ст. 12 КК на час його вчинення та на даний час відносяться до категорії тяжкого злочину.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 49 КК України, в редакції, що діяла станом на листопад - грудень 2012 року, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Згідно з п.1, 2 ч.1 ст.49 КК України, в чинній редакції, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

В силу ст. 12 КК України, найтяжчим із вищевказаних кримінальних правопорушень, є кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.191 КК України.

Як зазначалось вище, дане кримінальне правопорушення зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 30 жовтня 2013 року, а сама подія за ч.4 ст.191 КК України мала місце 28 грудня 2012 року, зокрема дата перерахування на розрахунковий рахунок ПП «Мультигруп» грошових коштів у сумі 295495 гривень.

Таким чином, десятирічний строк давності притягнення особи до відповідальності закінчився 28 грудня 2022 року.

ОСОБА_7 заперечує вчинення ним дій передбачених ч.1, 2 ст. 366, ч.4 ст.191 КК України, однак не заперечує проти закриття кримінального провадження, у зв`язку із закінченням строків давності.

Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження щодо такого звільнення, якщо є згода цих осіб на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, а також за умови, що суд роз`яснив їм суть підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження.

Вказана правова позиція виказана в постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 759/8429/18 від 21 грудня 2021 року, № 552/5595/18 від 29 липня 2021 року, № 577/977/19 від 27 травня 2021 року.

Також, згідно з правовою позицією, відображеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21), звільнення від кримінальної відповідальності за імперативними приписами ст. 49 КК є безумовним, оскільки підставою для цього є закінчення передбачених законом про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. Згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження щодо неї на цій підставі за своїм юридичним змістом і процесуальним значенням жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки це суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності винуватості (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

Згідно зі статтями 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Ці умови є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а тому невизнання цими особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

ОСОБА_7 судом роз`яснено правові наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав передбачених ст. 49 КК України.

Оскільки з моменту вчинення вищевказаного кримінального правопорушення пройшло більше десяти років, відомості про переривання перебігу давності відсутні та обвинувачений щодо закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав не заперечує, тому клопотання підлягає задоволенню та обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, а справу закрити.

Таким чином, суд приходить до переконання, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню та ОСОБА_7 слід звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1, 2 ст. 366 КК, ч.4 ст.191 КК України на підставі ч.1 ст. 49 КК України, що є відповідно до ст.ст.284, 288 КПК України підставою для закриття кримінального провадження.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Відповідно до висновку викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року № 203/241/17 (51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Таким чином, процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 49 КК України, ст.ст.284 - 286, 288, 350, 370, 372, 376 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.

На підставі ч.1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 366, ч.4 ст.191 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013170420000483 від 30 жовтня 2013 року, у зв`язку із закінченням строків давності.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст. 366, ч.4 ст.191 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013170420000483 від 30 жовтня 2013 року - закрити.

Цивільний позов заступника керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, - залишити без розгляду.

Роз`яснити сторонам, що особа, яка не пред`явила цивільний позов в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Речові докази залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування слід віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію ухвали надіслати поштою не пізніше наступного дня після її ухвалення.

Суддя ОСОБА_1