Рішення

від 06.03.2023 по справі 738/209/23

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/209/23

№ провадження 2/738/64/2023

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

06 березня 2023 року м. Мена

Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складi:

судді - Волошиної Н.В.,

з участюсекретаря судового засідання Іванько А.С.

розглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Менського санаторію «Остреч» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Менського санаторію «Остреч» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Позовназаява мотивованатим,що напідставі трудовихдоговорів з 23квітня 2022року по23жовтня 2022року таз 25жовтня 2022року по06січня 2023року позивачпрацював вМенському санаторії«Остреч» напосаді охоронника.Щомісячно відповідачнараховував йомузаробітну плату,а занаявності коштів -виплачував її,проте,починаючи з серпня2022року,фактично виплатазаробітної плати йомуне здійснювалась.Наказом №55від 21жовтня 2022року 23жовтня 2022року його звільнено зроботи узв`язку іззакінченням трудовогодоговору напідставі п.2ст.36КЗпП України.Наказом №206січня 2023року йогозвільнено зроботи узв`язку іззакінченням трудовогодоговору напідставі п.2ст.36КЗпП України. У день звільнення відповідач видав позивачу належним чином оформлену трудову книжку, а заборгованість по заробітній платі та розрахункові не виплатив.

Враховуючи те, що відповідач заборгованість по заробітній платі не виплатив, у день звільнення не провів з ним повний розрахунок, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 32444,79 грн з послідуючим утриманням з цієї суми податків, обов`язкових платежів і перерахунку на день розгляду справи.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, судове засідання призначено на 06 березня 2023 року, витребувано у відповідача докази, а саме довідку про нараховану та невиплачену позивачу заробітну плату за період з 01 серпня 2022 року по 06 січня 2023 року включно, компенсацію за невикористану щорічну оплачувану відпустку.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи з його обов`язковою участю або за його відсутності, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 06 березня 2023 року, з урахуванням думки позивача, постановлено провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 23 квітня 2022 року між Менським санаторієм «Остреч», в особі його директора ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір, за умовами якого ОСОБА_1 було прийнято на роботу до Менського санаторію «Остреч» на посаду охоронника з посадовим окладом 6500 грн. Строк дії договору з 23 квітня 2022 року по 23 жовтня 2022 року, але не більше шести місяців.

Позивач працював у відповідача на підставі вказаного трудового договору з 23 квітня 2022 року та 23 жовтня 2022 року був звільнений з роботи на підставі п.2 ст.36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача.

25 жовтня 2022 року між Менським санаторієм «Остреч», в особі його директора ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір, за умовами якого ОСОБА_1 було прийнято на роботу до Менського санаторію «Остреч» на посаду охоронника з посадовим окладом 6700 грн. Строк дії договору з 25 жовтня 2022 року по 06 січня 2023 року, але не більше шести місяців.

ОСОБА_1 працював у відповідача на підставі вказаного трудового договору з 25 жовтня 2022 року та 06 січня 2023 року був звільнений з роботи на підставі п.2 ст.36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача.

Згідно зрозрахунковими листами ОСОБА_1 за серпень 2022року нарахованазаробітна платау розмірі7332грн,за виключеннямподатків ізборів довиплати становить 5902,26грн;за вересень 2022року нарахованазаробітну платуу розмірі7327,27грн,за виключеннямподатків ізборів довиплати становить 5898,45грн;за жовтень 2022року нарахована заробітнаплата урозмірі 10624,44грн,за виключеннямподатків ізборів довиплати становить 8552,67грн.;за листопад 2022року нарахованазаробітна платау розмірі5314,32грн, за виключеннямподатків ізборів довиплати становить 4278,03грн;за грудень2022року нарахована заробітнаплата урозмірі 1846,76грн, за виключенням податків і зборів до виплати становить 1486,64 грн.

За таких обставин, загальний розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати Менського санаторію «Остреч» перед позивачем за період з серпня по грудень 2022 року включно складає 32444,79 грн, за виключенням податків і зборів до виплати складає 26118,05 грн.

Доказів на спростування зазначеного, як і доказів щодо повного розрахунку відповідача з позивачем, суду не надано.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно із частиною 1 статті 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116)та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Частиною 2 статті 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до положень частини 1 статі 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляду і вирішення цивільних прав з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Згідно із ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи спір щодо розміру належних позивачу, як звільненому працівникові сум, суд враховує докази про нараховану та невиплачену відповідачем заробітну плату позивачу.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, розрахункові листи позивача, судом встановлено, що загальний розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати Менського санаторію «Остреч»» перед позивачем за серпня по грудень 2022 року включно складає 32444,79 грн, який визначений без утримання податків і зборів.

Податки, збори та відрахування для покриття заборгованості працівника перед підприємством із сум заробітної плати підлягають нарахуванню відповідачем при виконанні судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми заробітної плати при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена позивачу сума заробітної плати зменшиться на суму податків і зборів.

Враховуючи те, що представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву та доказів на спростування доводів позивача не надав, на час розгляду справи позивачу заборгованість по заробітній платі не виплачена, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На виконання вимог п.2 ч.1 та ч.2 ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 1846,76 грн.

Враховуючи положення ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягнення судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Кеpуючись статтями 47, 94, 97, 115, 116, КЗпП України, ст.15 Закону України «Про оплату праці», статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280, 284, 430 ЦПК Укpаїни, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Менського санаторію «Остреч» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Менського санаторію «Остреч» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 32444 ( тридцять дві тисячі чотириста сорок чотири) гривні 79 копійок заробітної плати, яка визначена без утримання податків і зборів, виплату якої провести після утримання обов`язкових платежів на користь держави.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 1846 (одну тисячу вісімсот сорок шість) гривень 76 копійок.

Стягнути з Менського санаторію «Остреч» на користь держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача:

Минець Олександр Васильович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

Менський санаторій «Остреч», місцезнаходження: вул. Остреч, 0 м. Мена Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 02137045.

Суддя Н.В. Волошина