Постанова

від 08.12.2022 по справі 757/36226/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/36226/20 Головуючий у І інстанції - Вовк С.В.

апеляційне провадження №22-ц/824/2123/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

за участю секретаря Линок В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа-Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська мрія» про відшкодування завданих збитків,-

встановив:

У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська мрія», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 496 612, 09 грн та моральну шкоду у розмірі 15 000, 00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 вказав, що йому на праві особистої приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до акту, складеного ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32», за участі представника позивача, відповідача та представника третьої особи, 03.03. 2018 року відбулося залиття належної позивачеві квартири внаслідок поломки системи очищення питної води, встановленої на кухні в квартирі № 97 , що належить на праві приватної власності відповідачеві - ОСОБА_1 . Комісія дійшла висновків, що залиття сталося з вини відповідача, яка із зазначеними висновками погодилась та поставила в акті свій підпис.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 15000, 00 грн, оскільки у зв`язку із залиттям квартири йому завдано сильних страждань і хвилювань, його спосіб життя значно змінився, він був змушений проживати у некомфортних умовах.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків задовольнити частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 496 612, 09 грн у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто зі ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 10 000, 00 грн у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто зі ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 5 099, 67 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду Степура Лідія Павлівна подала апеляційну, в якій посилається на не законність рішення суду та на його невідповідність обставинам та матеріалам справи.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує на те, що з часу залиття квартири і до часу виставлення претензії з сторони позивача минуло 2 роки, зазначає, що між сторонами в результаті позасудового врегулювання було досягнуто меморандум де сторони дійшли згоди, щодо розміру збитків в розмірі 134 250 грн. Проте позивач перестав виходити на зв`язком і звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків на суму 496 612,09 грн.

Наголошує на грубе порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки суд розглянув справу без виклику та участі сторін, послався в ухваленому рішенні на неналежні докази, позбавив відповідача своїми діями гарантованих ЦПК України прав на справедливий розгляд справи, на захист своїх прав та законних інтересів у справі по суті, що призвело до прийняття незаконного рішення по справі.

Вказує, що висновок, яким визначено збитки та який суд першої інстанції поклав в основу прийнятого рішення є не повним, складеним з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому є неналежним доказом у справі і посилання на нього як на належний доказ неправомірно.

Зазначає, що першої інстанції не надав належної правової оцінки іншому доказу доданому позивачем до позову, неправомірно стягнув з відповідача вартість завданої шкоди з урахуванням ПДВ.

Вказує, що в порушення ст.ст.103,104,197 ЦПК України судом першої інстанції не було у встановленому законом порядку розглянуто клопотання про проведення експертизи.

Наголоушує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки, щодо домовленості сторін про вартість відшкодування шкоди та домовленості про її відшкодуванні в сумі 134 250 грн.

Вказує, що позивачем не доведено, не підтверджено матеріалами справи і судом не досліджено, що позивач не надає жодного доказу на підтвердження обставин про те, що він нібито був змушений проживати поза межами квартири, що призвело до моральної шкоди.

Окрім іншого заявляє клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його доведеності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачеві ОСОБА_2 належить на праві приватної власності квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 05 квітня 2006 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (а.с. 37).

03 березня 2018 року в будинку АДРЕСА_1 трапилось залиття кв. № 93 . Зазначені обставини підтверджуються копією акту, складеного комісією у складі: представників обслуговуючої будинок організації ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32»: заступника директора ОСОБА_7, юрисконсульта ОСОБА_8, слюсара-сантехніка ОСОБА_3 , представника ОСББ «Печерська мрія» - голови правління ОСОБА_9, представника власника квартири № 93 ОСОБА_4 , представника власника квартири № 89 ОСОБА_5 , власниці квартири № 97 ОСОБА_1 (а.с. 31).

Згідно з актом, залиття належної позивачу квартири сталося у зв`язку з аварією внаслідок поломки системи очищення питної води, встановленої на кухні в квартирі № 97 .

Квартира № 97 належить на праві приватної власності відповідачці - ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 01.08. 2017 року (а.с. 136).

Актом встановлено сліди залиття водою паркету в приміщенні кухні, сліди залиття водою паркету в дитячій кімнаті та сліди стікання води по стінці зі стелі, сліди стікання води по стінці в гардеробній кімнаті.

Акт підписано усіма присутніми під час обстеження квартири, в тому числі і відповідачкою - ОСОБА_1 .

З врахуванням даних обставин, у позивача виникла необхідність у відновленні ремонту квартири, в якій він проживає.

З метою визначення причини залиття квартири та вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 03 березня 2018 року, позивачем укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Центр експертиз власності» договір № 02/06-20 від 02.06.2020 року про проведення будівельно-технічної експертизи.

Частиною першою ст. 102 ЦПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Відповідно до ч. 3 зазначеної статті висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Відповідно до ч.ч. 6, 7 зазначеної статті у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр експертизи власності» доручено проведення експертизи атестованому судовому експерту Ігнатькову Вадиму Миколайовичу, якого повідомлено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експертом було складено висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 28/20 від 19.06.2020 року (а.с. 17).

За результатом проведення будівельно-технічної експертизи, експерт дійшов висновку, що «причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , є поломка системи очищення питної води, встановленої на кухні в квартирі № 97 зазначеного будинку. Систему холодного водопостачання квартири та систему очистки питної води, що встановлена в квартирі №97 , повинен обслуговувати власник зазначеної квартири. Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок залиття приміщень квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 03.03.2018, з урахуванням вартості матеріалів, аналогічних використаним при ремонті на момент проведення дослідження, становить 507465,74 грн. (п`ятсот сім тисяч чотириста шістдесят п`ять гривень 74 копійки), в тому числі ПДВ-20%.

З метою проведення відновлювального ремонту, позивач ОСОБА_2 уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «Капінвестбуд» договір підряду № 22/06/1-П від 22.06. 2020 року( а.с. 78).

Відповідно до п. 1.1. Договору, підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи, а саме: ремонтно-будівельні роботи по відновленню технічного стану квартири за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок залиття, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи на умовах, визначених договором.

На підставі договору підрядником складено дефектний акт (а.с. 84), підписано протокол узгодження цін на матеріальні ресурси (а.с. 89), визначено договірну ціну на ремонтно-будівельні роботи (а.с. 91). До договору також додаються зведений кошторисний розрахунок (а.с. 93), локальний кошторис на будівельні роботи (а.с. 95). Зазначені будівельно-технічні документи підписані керівником підрядної організації за участі сертифікованого інженера-проектувальника та затверджені замовником.

За результатом виконання Договору підряду сторонами підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 117), а підрядною організацією позивачеві видано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по відновленню технічного стану квартири за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок залиття (а.с. 116), згідно з якими вартість виконаних будівельних робіт по відновленню технічного стану квартири позивача внаслідок залиття з податком на додану вартість склала 496 612, 09 грн.

Окрім іншого під час апеляційного перегляду рішення Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 заявила клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи поставивши під сумнів висновок експерта №28/20 від 19.06.20 року наданий позивачем.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про проведення судової будівельно-технічної експертизи задоволено.

Призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

- Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об`єкту - квартири АДРЕСА_1 , що належить Позивачу, обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною документацією згідно із Договором підряду №22/06/1-11 від 22 червня 2020 року, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ 40075705, 01014, м.Київ, Печерський район, вулиця Звіринецька, будинок 63)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

- Яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об`єкту - квартири АДРЕСА_1 , що належить Позивачу, обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною документацією згідно із Договором підряду №22/06/1-11 від 22 червня 2020 року, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ 40075705, 01014, м.Київ, Печерський район, вулиця Звіринецька, будинок 63)?

-

Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі №757/36226/20 від 20 жовтня 2022 року №13300/21-44:

1. Обсяги фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об`єкту - квартири АДРЕСА_1 , що належить Позивачу, відповідають обсягам, визначеним проектно-кошторисною документацією згідно із Договором підряду №22/06/1-11 від 22 червня 2020 року, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІНВЕСТБУД» (код СДРПОУ 40075705, 01014. м. Київ, Печерський район, вулиця Звіринецька, будинок 63) за виключенням обсягів прихованих робіт, які станом на момент проведення візуально-інструментального обстеження перевірити не вбачається можливим.

Вартість фактично виконаних робіт менше вартості визначеної проектно-кошторисною документацією на суму 3 187,91 грн. за рахунок зниження деяких одиничних розцінок (див. Додаток А).

2. Вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об`єкту - квартири АДРЕСА_1 , що належить Позивачу, визначених проектно- кошторисною документацією згідно із Договором підряду №22/06/1-11 від 22 червня 2020 року, укладеним між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ 40075705, 01014, м. Київ, Печерський район, вулиця Звіринецька, будинок 63), які можливо встановити візуально і аналітично складає 321 752,82 грн. разом з пдв, вартість прихованих робіт на суму 174 859,27 грн. разом з ПДВ станом на момент проведення візуально-інструментального обстеження встановити не вбачається можливим.

У відповідності до норм ч. ч. 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, позивачем надано належні і допустимі докази вартості відновлювального ремонту, що підтверджується матеріалами справи та проведеною по справі судовою будівельно-технічною експертизою, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині, натомість представник відповідача не надав суду жодного доказу у обґрунтування меншої вартості такого ремонту.

Доводи апеляційної скарги про те, що представником позивача у квітні-травні 2020 року визнано значно менший розмір завданих залиттям збитків також не підтверджуються матеріалами справи. Окрім того факт залиття квартири визнаний відповідачем, а майнова шкода підтверджена висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до вимог ст. 151 Житлового кодексу РСР України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Згідно з статтею 177 вказаного Кодексу, громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і при домової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку у під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Положеннями ст. ст. 319, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

З системного аналізу норм чинного цивільного законодавства України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок спростування презумпції вини, шляхом доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.

Частиною 3 статті 386 Цивільного кодексу України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

З наведеного вбачається, що обов`язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач, у свою чергу, відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з відзиву на позовну заяву, представник позивача визнає, що залиття належної позивачеві квартири сталося з вини відповідача.

Відповідно до ч. 1 чт. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Виходячи із встановлених обставин справи, доведеності факту залиття квартири позивача із-за винних дій відповідача, наявності причинно-наслідкового зв`язку між винними діями власника квартири та настанням негативних наслідків у вигляді пошкодження належної позивачу квартири, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що винними діями відповідача, позивачу у справі завдано майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, а отже доводи апеляційної карги про недоведеність позову апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані.

Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно необґрунтованого розміру майнової шкоди апеляційний суд зазначає наступне.

Визначаючи розмір майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції прийняв до уваги надані позивачем висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, кошториси робіт, проведених у квартирі №93 , що належить ОСОБА_2 , акти приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на загальну суму 496 612, 09 грн у урахуванням податку на додану вартість.

Зазначені позивачем витрати були підтверджені і висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи у цивільній справі №757/36226/20 від 20 жовтня 2022 року №13300/21-44 призначеної постановою Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року.

Доводи апеляційної скарги про незаконність стягнення шкоди із урахуванням податку на додану вартість спростовуються матеріалами справи, зокрема Договірною ціною (а.с. 91), зведеним кошторисним розрахунком (а.с. 93), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (а.с. 116).

Також суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність відшкодування матеріального збитку із урахуванням ПДВ, оскільки підрядна організація, яка виконувала відновлювальний ремонт квартири позивача, є платником зазначеного податку.

Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно необгрутнованого стягнення моральної шкоди апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності з п. 3 ч. 2 цієї статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995р., згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.

З урахуванням душевних страждань позивача з приводу залиття квартири, принципів співмірності, розумності та справедливості, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Вище викладене повністю спростовує доводи апеляційної скарги. Інші доводи на законність та правильність оскаржуваного рішення не впливають.

Враховуючи факт доведення майнової шкоди внаслідок визнаного відповідачем факту залиття квартири, доведеності понесення в результаті цього моральної шкоди, підтвердження суми збитків за результатами висновку призначеної судової будівельно-технічної експертизи апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, оскаржуваного рішення залишення без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник