Постанова

від 25.02.2021 по справі 757/36226/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/36226/20 Головуючий у І інстанції - Вовк С.В.

апеляційне провадження №22-ц/824/4365/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

за участю секретаря Линок В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року про у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Печерська мрія про відшкодування завданих збитків,-

встановив:

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 496 612, 09 грн у відшкодування матеріальної шкоди, 10 000, 00 грн у відшкодування моральної шкоди та судовий збір у сумі 5 099, 67 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення 16 січня 2021 року Печерським районним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі №757/36226/20.

19 січня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, вимоги якої обґрунтовувались тим, що судом видано виконавчий лист в останній можливий день його оскарження, тобто до набрання рішенням суду законної сили, та у цей день стороною відповідача подано апеляційну скаргу на нього.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Печерська мрія про відшкодування завданих збитків, задоволено.

Виконавчий лист, виданий 16 січня 2021 року Печерським районним судом міста Києва у справі № 757/36226/20-ц на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 грудня 2020 року про стягнення зі ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошових коштів в сумі 511 711, 76 грн - визнано таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена із грубими порушеннями норм процесуального права та неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для справи. Зазначає, що заяву розглянуто в порушення порядку передбаченого ч.3 ст.342 ЦПК України через два дні після її надходження та без повідомлення сторін по справі.

Крім того, апеляційна скарга подана з порушенням строків, встановлених для її подання, оскільки повний текст рішення виготовлено 15.12.2020 року, відтак останнім днем, коли відповідачка мала право подати апеляційну скаргу є 14.01.2021 року до 17:00 год - закінчення робочого часу у суді.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що повний текст рішення виготовлено 15 грудня 2020 року, представник відповідача 14 січня 2021 року в межах строку на апеляційне оскарження (без його пропуску) подав засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на це рішення, а відтак на момент видачі виконавчого листа 16 січня 2021 року рішення суду не набрало законної сили, тому судом помилково видано виконавчий лист, що відповідно до ст. 432 ЦПК України є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, оскільки за приписами частин першої, другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

За правила частин першої та пункту 1 частини другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За приписами частин першої та другої статті 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно матеріалів справи повний текст рішення виготовлено 15 грудня 2020 року, а 14 січня 2021 року представник відповідача подав засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на це рішення.

З викладеного вбачається, що доводи апеляційної скарги про пропуск строку на апеляційне провадження є необґрунтовані, оскільки за наявності апеляційної скарги, поданої на рішення суду за положеннями 273 ЦПК України таке рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду незалежно від того чи пропущений строк на апеляційне оскарження, чи ні, що є повноваженнями апеляційної інстанції щодо подальшого руху апеляційної скарги.

Таким чином висновок суду про те, що рішення суду першої інстанції не набрало законної сили відповідає вимогам процесуального закону.

А отже постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції правильно виходив з того, що виконавчий лист видано помилково, оскільки він виданий за рішенням, яке не набрало законної сили і це рішення не підлягає негайному виконанню.

Інші аргументи апеляційноїскарги на законність та обґрунтованість рішення судупершої інстанціїне впливають, його висновків не спростовують.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)", § 23).

Враховуючи викладене апеляційна скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суд першої інстанції без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник