Ухвала

від 23.02.2023 по справі 757/36226/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/36226/20 Головуючий у І інстанції - Вовк С.В.

апеляційне провадження №22-з/824/14/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВА)

23 лютого 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

за участю секретаря Линок В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська мрія» про відшкодування завданих збитків,-

встановив:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська мрія», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 496 612, 09 грн та моральну шкоду у розмірі 15 000, 00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що йому на праві особистої приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до акту, складеного ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32», за участі представника позивача, відповідача та представника третьої особи, 03.03. 2018 року відбулося залиття належної позивачеві квартири внаслідок поломки системи очищення питної води, встановленої на кухні в квартирі АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності відповідачеві - ОСОБА_2 . Комісія дійшла висновків, що залиття сталося з вини відповідача, яка із зазначеними висновками погодилась та поставила в акті свій підпис.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 15000, 00 грн, оскільки у зв`язку із залиттям квартири йому завдано сильних страждань і хвилювань, його спосіб життя значно змінився, він був змушений проживати у некомфортних умовах.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків задоволеночастково.

Стягнуто зі ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 496 612, 09 грн у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто зі ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 10 000, 00 грн у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто зі ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 5 099, 67 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року залишено без змін.

20 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення понесених витрат та правничу допомогу адвоката.

В обґрунтування заяви вказано, що разом з апеляційною скаргою надав суду апеляційної інстанції попередній розрахунок судових витрат та заявив, що докази понесення судових витрат будуть надані суду у строки, визначені ч.8 ст. 141 ЦПК України. Вказує, що з метою ефективного захисту свої порушених прав був змушений звернутись за професійною правничою допомогою адвоката, в результаті чого поніс судові витрати в розмірі 22 500 грн. При ухваленні додаткового рішення просить апеляційний суд взяти до уваги висновки та правову позицію з даного питання Верховного Суду. До заяви АКТ від 12 грудня 2022 року про надання правничої допомоги до договору про надання професійної правничої допомоги №17/09 від 28 вересня 2020 року.

Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктами1,4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, п. 2 ч. 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

З урахування викладених вище положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ст.137, 141 ЦПК України вказані витрати повинні бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача у справі.

По справі встановлено, що Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року залишено без змін.

Судом встановлено, що 28 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Ковальчуком Степаном Миколайовичем був укладений Договір №17/19 про надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до Акту надання послуг №21 від 12 грудня 2022 року ОСОБА_1 , адвокатом Ковальчуком Степаном Миколайовичем було надано правову (правничу) допомогу у справі 757/36226/20 в розмірі 22 500 грн.

Відповідно до акту від 12.12.2022 року ОСОБА_1 , адвокатом Ковальчуком Степаном Миколайовичембуло надано наступні послуги:

Ознайомлення з апеляційною скаргою, обсяг годин-3, вартість години 1500 грн, а разом 4500 грн .

Участь в судових засіданнях з урахуванням часу перебування адвоката в приміщенні суду та часу, витраченого адвокатом на доїзд до приміщення Київського апеляційного суду, а разом 3 засідання по 3 години, обсяг годин-9,вартість години 1500 грн, а разом 13 500 грн .

Ознайомлення з проектом питань експерта від адвоката Можаєва М.О. обсяг годин-1, вартість години 1500 грн, а разом 1 500 грн .

Підготовка до допиту експерта. Написання питань та їх надсилання суду, обсяг годин-2, вартість години 1500 грн, а разом 3000 грн .

Сума витрат на правничу допомогу в загальному обсягу годин-15, вартість години 1500 грн, а разом 22 500 грн .

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Клопотань про зменшення розміру витрат на правову допомогу відповідач не заявляв.

Такої ж думки дотримується Верховний суд у постановах від 13 червня 2018 року по справі № 757/47925/15-ц та від 19 вересня 2018 року по справі № 361/6253/16-ц.

Апеляційний суд вважає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих послуг, та подані документи, апеляційний суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Клопотань про зменшення розміру витрат на правову допомогу позивача не заявляв.

Оскільки Постановою Київського апеляційного суду від Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року залишено без змін, а судові витрати належним чином обгунтовані та підтверджені то з ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені позивачем підтверджені судові витрати за надану правничу допомогу за перегляд справи в апеляційному суду на користь ОСОБА_1 у розмірі 22 500 грн.

Керуючись ст.270 ЦПК України, суд, -

постановив

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити .

Ухвалити по справі додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 22 500 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник