Рішення

від 08.03.2023 по справі 400/12187/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2023 р. № 400/12187/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом:ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІЕЙЧ ТРЕЙДІНГ», вул. Потьомкінська, 76/8, м. Миколаїв, 54001,

до відповідача:Державної митної служби України в особі Миколаївської митниці як відокремленого структурного підрозділу, вул.Маріупольська, 57-А, м. Миколаїв, 54017,

про:визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2021 №UA508280/2021/000012/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації від 13.05.2021 № UA508280/2021/00023; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2021 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «І ЕЙЧ ТРЕЙДІНГ» (далі позивач) до Чорноморської Митниці Держмитслужби про:

визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA508280/2021/000012/2 від 13.05.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA508280/2021/00023 від 13.05.2021;

зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією № UA508280/2021 від 12.05.2021 за митною вартістю, визначеною декларантом за ціною контракту у порядку, встановленому статтею 58 Митного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.01.2021 між ним і компанією «Еквіпхаб Інк» (Equiphub Inc.) (Каліфорнія, США) був укладений контракт № 01/12 купівлі-продажу. В межах вказаного контракту позивач імпортував на митну території України петлі для меблів, склав електронну митну декларацію для митного оформлення. Проте, відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості, відповідно до якого вартість товару ним було визначено на підставі резервного методу.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2021 № UA508280/2021/000012/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 13.05.2021 № UA508280/2021/00023 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

У відзиві на позовну заяву від 30.12.2022 Державна митна служба України в особі Миколаївської митниці як відокремленого структурного підрозділу заперечила проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив аргументовано тим, що за результатом розгляду документів, наданих при митному оформленні, та документів, поданих до позовної заяви, встановлено розбіжності та неточності, зокрема:

умови оплати, зазначені у пункті 3.2 контракту від 08.01.2021 № 01/12, розбіжні з умовами оплати, зазначені в інвойсі від 11.01.2021 № 1004;

при застосуванні умов поставки DAP у продавця відсутні обов`язки по страхуванню товару, проте пунктом 2.2 контракту від 08.01.2021 № 01/12 передбачено включення до загальної вартості товару вартість страховки;

видані фіскальні чеки IKEA не підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару з урахуванням наявних складових загальної вартості, зазначених у пункті 2.2 контракту від 08.01.2021 № 01/12; не всі копії фіскальних чеків IKEA мають якісне зображення; позивачем не надана документальна інформація, яка підтверджувала складові загальної вартості, які піддавалися б обчисленню.

Крім цього, відповідач у відзиві наголосив на тому, що митна вартість правомірно визначено за резервним методом визначення митної вартості товару. В графі 33 оскаржуваного рішення обґрунтовані причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

07.12.2021 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду, у складі судді Марича Є.В., відкрито провадження в адміністративній справі № 400/12187/21 та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 № 107-к «Про відрядження судді ОСОБА_1 » суддю Марича Є.В. тимчасово відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду на час переведення на посаду судді Київського окружного адміністративного суду шляхом відрядження з 29.08.2022.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 № 661/02-10 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/12187/21» було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 справа прийнята до провадження суддею Ярощуком В.Г. та постановлено повторно призначити справу до судового розгляду по суті..

04.11.2022 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та про надання позивачу п`ятиденного строку з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої відповідно до статей 160, 161 КАС України з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині цієї ухвали.

09.11.2022 від позивача через канцелярію суду надійшла заява від 07.11.2022 № 07/11 про усунення недоліків позовної заяви, а саме: подано адміністративний позов, оформлений відповідно до статей 160, 161 КАС України з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині ухвали суду від 04.11.2022. Зокрема, в позовній заяві у новій редакції відповідачем зазначена Митниця в Херсонській області, Республіці Крим і м. Севастополя (адреса: 73003, м. Херсон, вул Гоголя, 13, ЄДРПОУ: 43946385).

Поряд з цим, 07.11.2022 до суду надійшло клопотання від Державної митної служби України в особі Миколаївської митниці як відокремленого структурного підрозділу:

про заміну сторони по справі, в якому вона просить замінити відповідача у справі Чорноморську митницю Держмитслужби його правонаступником Державною митною службою в особі Миколаївської митниці як відокремленого структурного підрозділу;

про надання можливості подати відзив у справі.

Клопотання обґрунтовано тим, що саме Миколаївська митниця як правонаступник Чорноморської митниці приймала оскаржувані позивачем рішення.

15.11.2022 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою:

продовжив розгляд справи;

відмовив у задоволенні клопотання Державної митної служби України в особі Миколаївської митниці як відокремленого структурного підрозділу про заміну сторони по справі;

запропонував позивачу надати згоду Миколаївському окружному адміністративному суду на заміну первісного відповідача, Митниці в Херсонській області, Республіці Крим і м. Севастополя (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003; ЄДРПОУ: 43946385), на належного відповідача Державну митну службу України в особі Миколаївської митниці як відокремленого структурного підрозділу (вул. Маріупольська, 57а, м. Миколаїв, 54017; код ЄДПОУ: 44017652).

22.11.2022 через канцелярію суду надійшла заява позивача про надання згоди Миколаївському окружному адміністративному суду на заміну первісного відповідача, Митниці в Херсонській області, Республіці Крим і м. Севастополя, на належного відповідача Державну митну службу України в особі Миколаївської митниці як відокремленого структурного підрозділу (далі відповідач).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 замінено неналежного відповідача, Митницю в Херсонській області, Республіці Крим і м. Севастополя, на належного відповідача Державну митну службу України в особі Миколаївської митниці як відокремленого структурного підрозділу. Розгляд справи № 400/12187/21 розпочато спочатку, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Адміністративний позов і ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 про заміну неналежного відповідача надіслані відповідачу в його електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримані ним 19.12.2022, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідач надіслав відзив до Миколаївського окружного адміністративного суду 30.12.2022, тобто у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду 12.12.2022. Відтак відповідач подав відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом в пункті 3 резолютивної частини ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2022.

10.02.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та про надання позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2270,34 гривні.

Позивач у встановлений судом строк надав суду платіжне доручення № 2 від 14.02.2023 щодо сплати ним судового збору в розмірі 2270,34 гривні.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 постановлено продовжити розгляд справи.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

08.01.2021 позивач уклав контракт № 01/12 з компанією «Еквіпхаб Інк» (Equiphub Inc.) (Каліфорнія, США) купівлі-продажу петель для меблів (далі Контракт № 01/12) (а.с. 13-16).

Специфікація Товару передбачена в Додатку 1 до цього Контракту (пункт 1.3 Контракту № 01/12).

Відповідно до пункту 1.4 Контракту № 01/12 сума контракту становить: 1253,88 доларів США. Пунктом 4.1 Контракту № 01/12 встановлено, що товар поставляється на умовах DAP/склад Покупця, згідно Інкотермс 2010.

16.06.2021 позивач оплатив компанії «Еквіпхаб Інк.» (Каліфорнія, США) партію товару на суму 1253,88 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 2 (а.с. 18).

29.04.2021 товар прибув на митну територію України, що підтверджується інвойсом № 1004 (а.с. 19) та коносаментом № 6722952485 (а.с. 20).

З метою здійснення митного оформлення отриманого товару, 12.05.2021 позивач подав відповідачу митну декларацію № UA508280/2021/004010 (а.с. 17), в якій митну вартість визначено за основним (першим) методом ціною договору.

До митного оформлення згідно з карткою відмови в прийнятті митної декларації від 13.05.2021 № UA508280/2021/00023 для підтвердження митної вартості позивач подав відповідачу такі документи:

1) пакувальний лист від 11.01.2021 (а.с. 21);

2) рахунок-фактура (інвойс) від 11.01.2021 (а.с. 19);

3) мастерконосамент від 22.02.2021 № 6722952485 (а.с. 20);

4) автотранспортну накладну від 11.05.2021;

5) сертифікат про походження товару від 06.04.2021 № AW-21-133585 (а.с. 22);

6) Контракт № 01/12 (а.с. 13-15);

7) специфікацію до Контракту № 01/12 від 08.01.2021 (а.с. 16);

8) договір про надання послуг митного брокера;

4) технічний опис товару від 11.01.2021.

13.05.2021 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA508280/2021/000012/2 (а.с. 11) та видав на його підставі картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508280/2021/00023 (далі картка відмови в прийнятті митної декларації від 13.05.2021 № UA508280/2021/00023) (а.с. 12).

Згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів від 13.05.2021 № UA508280/2021/000012/2 загальна митна вартість товару здійснена відповідачем за резервним методом та визначена у розмірі 26 364,25 доларів США.

В оскаржуваному рішенні № UA508280/2021/000012/2 відповідач зазначив, зокрема, наступне:

«Метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (ціни товару), декларантом не надано документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень (ціни товару), в поданих документах відсутня інформація щодо страхування товарів отримувачем, перевізником та відправником. Документи, надані декларантом, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. У зв`язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості ідентичних товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовується. …

Листом від 13.05.2021 № б/н декларант повідомив, що крім наданих, не має можливості надати додаткові документи передбачені ч. 3 ст. 53 для підтвердження заявленої митної вартості товару. У відповідності зі ст. 57 МКУ проведена процедура консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст. 64 МКУ.»

Вважаючи рішення відповідача від 13.05.2021 № UA508280/2021/000012/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації від 13.05.2021 № UA508280/2021/00023 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Відповідно до статті 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до статті 7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з пунктами 23 і 24 статті 4 МК України митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Отже, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою відповідно до статті 49 МК України є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-третьою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами.

При цьому повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм статті 53 МК України міститься у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19 та від 09.09.2022 у справі № 820/2004/17.

Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно за частинами першою і другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин другої та третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною восьмою статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Суд встановив, що в оскаржуваному рішенні від 13.05.2021 № UA508280/2021/000012/2 (а.с. 11) відповідач при обґрунтуванні незастосування основного методу (за ціною договору (контракту) зазначив, що:

1) подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (ціни товару);

2) декларантом не надано документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень (ціни товару);

3) в поданих документах відсутня інформація щодо страхування товарів отримувачем, перевізником та відправником.

Поряд з цим, до митного оформлення згідно з карткою відмови в прийнятті митної декларації від 13.05.2021 № UA508280/2021/00023 для підтвердження митної вартості позивач подав відповідачу, зокрема, такі документи:

1) Контракт № 01/12 (а.с. 13-15), пунктами 1.4, 4.1 і 4.4 якого встановлена його ціна за умовами поставки DAP/склад Покупця (склад позивача в м. Миколаєві), а саме: 1253,88 доларів США;

2) специфікацію до Контракту № 01/12 від 08.01.2021 (а.с. 16), яка містить детальний опис товарів (три види завісів меблевих та амортизатора меблевого), дані про їх кількість, ціну за одиницю товару, загальну суму кожного товару та загальну вартість контракту на умовах DAP, а саме: 1253,88 доларів США;

3) пакувальний лист від 11.01.2021 (а.с. 21), який містить детальний опис товарів, дані про їх кількість; дані цього документа повністю відповідають даним, що зазначені у специфікації до Контракту № 01/12 від 08.01.2021;

4) рахунок-фактура (інвойс) від 11.01.2021 (а.с. 19), який містить детальний опис товарів (три види завісів меблевих та амортизатора меблевого), дані про їх кількість, ціну за одиницю товару, загальну суму кожного товару та загальну вартість контракту на умовах DAP, а саме: 1253,88 доларів США; дані цього документа також відповідають даним, що вказані у специфікації до Контракту № 01/12 від 08.01.2021;

5) сертифікат про походження товару від 06.04.2021 № AW-21-133585 (а.с. 22) щодо товарів, які зазначені у специфікацію до Контракту № 01/12 від 08.01.2021.

Відтак, проаналізувавши вищенаведені документи, суд прийшов до висновку, що у поданих позивачем відповідачу документах містяться усі дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень (номенклатура товарів, кількість кожного виду товару, ціна за відповідну одиницю товару за умовами поставки DAP/склад та загальна вартість). Розбіжності між окремими документами відсутні, зокрема і між пунктом 3.2 Контракту № 01/12 від 08.01.2021 (а.с. 13-15) і рахунок-фактурою (інвойсом) від 11.01.2021 (а.с. 19).

Тобто висновки відповідача про те, що подані позивачем документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (ціни товару), документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень (ціни товару) є безпідставними і необґрунтованими.

Що стосується твердження відповідача про відсутність у поданих позивачем документах інформації щодо страхування товарів отримувачем, перевізником та відправником, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.1 Контракту № 01/12 (а.с. 13-15) товар поставляється на умовах DAP/склад Покупця згідно Інкотермс 2010. У рахунку-фактурі (інвойсі) від 11.01.2021 (а.с. 19) поставка товару відбулась на умовах DAP Mykolaiv.

Умови поставки DAP Інкотермс 2010 означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений у митному режимі експорту і готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув у зазначений пункт призначення. Умови постачання DAP вимагають, щоб продавець доставив товар у місце, вказане покупцем, зазвичай це приміщення покупця, а покупець розвантажив товар з транспортного засобу. Контрактна ціна за товар включає суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів та вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення. Поряд з цим, у сторін відсутній обов`язок один перед одним щодо укладення договору страхування.

Тобто згідно з умов поставки DAP Інкотермс 2010 у жодної зі сторін відсутній обов`язок щодо страхування товару, проте це не позбавляє права продавця його застрахувати.

Пунктом 2.2 Контракту № 01/12 від 08.01.2021 (а.с. 13-15) встановлено складові, які можуть включатися в загальну вартість товару, у тому числі, вартість страховки. Проте цей пункт має диспозитивний характер і повністю узгоджується з умовами постачання DAP у ньому вказано складові вартості товару, які покладаються виключно на продавця і не можуть бути покладені на покупця.

Таким чином, відповідач протиправно не застосував основний метод на тій підставі, що позивач не надав інформації щодо страхування товарів отримувачем, перевізником та відправником, оскільки позивач надав йому документи, які підтверджують факт постачання товару на умовах DAP Інкотермс 2010. А ці умови не передбачають обов`язок сторін щодо страхування товару.

Щодо посилань відповідача в спірних рішеннях на те, що декларантом неподані усі необхідні документи, суд зазначає, що відповідно до положень статті 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

Не надання додаткових документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справах № 804/16980/14 та від 06.02.2018 № 815/2013/15.

Як вище встановив суд, подані позивачем документи є достатніми і у своїй сукупності підтверджують інформацію про митну вартість товарів. При цьому суд врахував, що Контрактом № 01/12 від 08.01.2021 (а.с. 13-15) не встановлено обов`язок продавця надати покупцю інформацію про всі складові загальної вартості товару. А це у свою чергу унеможливило з об`єктивних підстав надання позивачем відповідачу документів, які підтверджували б суму усіх складових його вартості.

Проте, основою для визначення митної вартості при прийняті оскаржуваного рішення відповідач здійснив за резервним методом (підпункт «ґ» пункту 2 частини першої статті 57 МК України) та використав митну вартість оцінюваних товарів на раніше визначених митними органами митних вартостях, а саме:

«товар № 1 13,45 доларів США за 1 кг товару (МД № UA205030/2021/008168 від 21.04.2021), товар № 2 6,71 доларів США за 1 кг товару (МД № UA209140/2021/040727 від 26.04.2021).»

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отож у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Крім цього, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу резервного.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У пункті 33 оскаржуваного рішення, у якому викладені обставини його прийняття, зазначено лише посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялись вартості товарів. Визначити те, за яких обставин та який товар було переміщено через митний кордон, зокрема, з яких матеріалів він зроблений (дерев`яний, металічний чи пластмасовий тощо), хто був контрагентом, та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим, оскільки використана інформація в оскаржуваному рішенні не відображена, наведені тільки реквізити митних декларацій.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що в митного органу наявна інформація щодо раніше визначеним митними органами митними вартостями, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації у наявних доказах.

Додатково, суд зазначає, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали аргументовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару суд не встановив.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також суд врахував, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів у митних деклараціях від 21.04.2021 № UA205030/2021/008168 та від 26.04.2021 № UA209140/2021/040727, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. У зв`язку з цим така інформація, наведена в оскаржуваному рішенні, не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Зазначення у митних деклараціях, на підставі даних яких відповідач здійснив коригування митної вартості, інформації про те, що ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору. При цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, а тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів та прийнятого на його підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією № UA508280/2021 від 12.05.2021 за митною вартістю, визначеною декларантом за ціною контракту у порядку, встановленому статтею 58 Митного кодексу України, суд зазначає таке.

Згідно з частиною п`ятою статті 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (в тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Частини дев`ята та десята статті 55 МК України передбачають виконання таких митних формальностей, як прийняття митним органом за результатами розгляду додатково наданих декларантом документів письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості або про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів; повернення (вивільнення) або реалізацію фінансової гарантії.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією № UA508280/2021 від 12.05.2021 за митною вартістю, визначеною декларантом за ціною контракту у порядку, встановленому статтею 58 МК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 1.380.2019.001657.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжними дорученням № 121 від 26.11.2021 і № 22 від 14.02.2023 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 7747,34 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «І ЕЙЧ ТРЕЙДІНГ» (вул. Потьомкінська, 76/8, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001; РНОКПП: 41763913) до Державної митної служби України в особі Миколаївської митниці як відокремленого структурного підрозділу (вул. Маріупольська, 57а, м. Миколаїв, 54017; код ЄДПОУ: 44017652) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати:

рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2021 № UA508280/2021/000012/2;

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.05.2021 № UA508280/2021/00023.

3. Зобов`язати Державну митну службу України в особі Миколаївської митниці як відокремленого структурного підрозділу (вул. Маріупольська, 57а, м. Миколаїв, 54017; код ЄДПОУ: 44017652) здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією від 12.05.2021 № UA508280/2021 за митною вартістю, визначеною декларантом за ціною контракту у порядку, встановленому статтею 58 Митного кодексу України.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної митної служби України в особі Миколаївської митниці як відокремленого структурного підрозділу (вул. Маріупольська, 57а, м. Миколаїв, 54017; код ЄДПОУ: 44017652) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «І ЕЙЧ ТРЕЙДІНГ» (вул. Потьомкінська, 76/8, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001; РНОКПП: 41763913) судовий збір у розмірі 7747 (Сім тисяч сімсот сорок сім) гривень 34 копійки.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 08 березня 2023 року