Ухвала

від 09.03.2023 по справі 163/809/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 березня 2023 року

м. Київ

справа № 163/809/22

провадження № 61-3100ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ульчака Богдана Івановича на ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 09 листопада 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 січня 2023 року за заявою представника відповідачів за первісним позовом ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про поділ спадщини та зустрічним позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , про поділ спадщини,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду першої інстанції перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про поділ спадщини та зустрічним позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 про поділ спадщини.

Представник відповідачів за первісним позовом адвокат Ульчак Б. І. звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно позивача за первісним позовом ОСОБА_3 , а саме на: садибний житловий будинок загальною площею 124,37 кв.м, розташований по АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 0725784601:01:002:0882 загальною площею 0,06 га, земельну ділянку з кадастровим номером 0723380400:04:009:0383 загальною площею 0,9997 га, шляхом заборони користуватися ОСОБА_3 , іншим спадкоємцям та особам, у яких знаходяться транспортні засоби, які є спадковим майном після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , а саме: автомобілем «MAN TGL», 2011 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 (НОМЕР_24), номерний знак НОМЕР_2 , автомобілем «MAN TGL», 2007 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 (НОМЕР_25), номерний знак НОМЕР_4 , автомобілем «MAN TGХ 26.480», 2011 року випуску, VIN-код НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , автомобілем «MAN TGХ 18.440», 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , автомобілем «MAN TGS 26.400», 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_9 , автомобілем «DAF XF 105460», 2013 року випуску, VIN-код НОМЕР_10 , номерний знак НОМЕР_11 , автомобілем «DAF XF 460FT», 2013 року випуску, VIN-код НОМЕР_12 , номерний знак НОМЕР_13 , автомобілем «Mersedes Benz 316 CDI», 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_14 , напівпричепом «SCHMITZ SKO 24L», 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_15 , номерний знак НОМЕР_16 , напівпричепом «KOGEL SN24», 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_17 , номерний знак НОМЕР_18 , напівпричепом «STOKOTA S3UN1-21», 2007 року випуску, VIN-код НОМЕР_19 , номерний знак НОМЕР_20 , причепом «TAD», 2016 року випуску, VIN-код НОМЕР_21 , номерний знак НОМЕР_22 , причепом «ПГ 02-И», 2017 року випуску, номерний знак НОМЕР_23 , з метою схоронності спадкового майна, помістити усі вище перераховані транспортні засоби на стоянку (територію), що належить ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , протягом семи календарних днів з моменту винесення ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову з можливістю доступу спадкоємців до вказаної стоянки для огляду і контролю за схоронністю вказаного спадкового майна до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 09 листопада 2022 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 30 січня 2023 року, заяву задоволено частково.

Ухвалено накласти арешт на садибний житловий будинок загальною площею 124,37 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровими номерами 0723380400:04:009:0383 загальною площею 0,9997 га.

В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що вимоги заяви про забезпечення позову в частині заборони користуватись ОСОБА_3 , рухомим майном, власником якого був спадкодавець, є необґрунтованими з огляду на те, що позивачами заявлено лише вимоги про визнання за кожним з них права власності на 1/ 20 частку у всьому спадковому майні, що залишилось після смерті ОСОБА_6 . Не обґрунтовано яким чином вжиття заходів забезпечення позову, що запропоновані заявником, можуть гарантувати виконання майбутнього рішення суду, що буде постановлено у даній справі. Твердження про можливу втрату цінності рухомого майна, як підставу для забезпечення запропонованого способу забезпечення позову, що увійшло до спадкової маси, у зв`язку з продовженням його експлуатації є безпідставними, оскільки вимоги позовної заяви апелянтів зводяться виключно до визнання ідеальних часток у вказаному майні, а відтак ціна такого мана не впливатиме на розмір частки, що належать спадкоємцям в силу закону. Разом з тим, розпорядження садибним житловим будинком та земельною ділянкою з кадастровим номером 0723380400:04:009:0383 його титульним власником - позивачем за первісним позовом ОСОБА_3 без невжиття запропонованих представником відповідачів (позивачів за зустрічним позовом) заходів забезпечення позову явно може ускладнити виконання ухваленого судом у цій справі рішення, тому в цій частині вимоги заяви задоволено.

У березні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ульчака Б. І. на ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 09 листопада 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 січня 2023 року.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Ульчак Б. І., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви та ухвалити нове судове рішення у скасованій частині.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в частині щодо накладення арешту на транспортні засоби та їх поміщення на стоянку та накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0725784601:01:002:0882, оскільки не надали належної оцінки тим обставинам, що постійна експлуатація транспортних засобів без поміщення на стоянку призведе до втрати їхньої вартості, а накладення арешту на вказану земельну ділянку є виправданим з огляду на те, що ОСОБА_3 може його відчужити, що значно ускладнить виконання можливого рішення суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із оскаржуваних судових рішень, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони вчиняти дії.

Судами встановлено, що між сторонами виник спір щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_6 .

Встановивши, що між сторонами виник реальний спір щодо спадкового майна, задовольнив вимогу щодо накладення арешту на садибний житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 0723380400:04:009:0383 з огляду на те, що це майно є спільною сумісною власністю подружжя, а відтак відповідна його частка входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_6 , тому розпорядження цим майном його титульним власником без невжиття запропонованих представником відповідачів (позивачів за зустрічним позовом) заходів забезпечення позову явно може ускладнити виконання ухваленого судом у цій справі рішення, виявивши, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить відомостей щодо приналежності спірної земельної ділянки за кадастровим номером 0725784601:01:002:0882 до спадкової маси, а рухоме майно, яке є предметом позову, перебуває у користуванні третіх осіб, які не є учасниками справи, а положеннями статті 150 ЦПК України не передбачено такого виду забезпечення як заборона користуватись майном та поміщення транспортних засобів на стоянку, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано відмовили у задоволенні вказаних вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Указане відповідає роз`ясненням, наданим судам у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до якого, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими судами, зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ульчака Б. І. на ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 09 листопада 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 січня 2023 рокує необґрунтованою.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ульчака Богдана Івановича на ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 09 листопада 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 січня 2023 року за заявою представника відповідачів за первісним позовом ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про поділ спадщини та зустрічним позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , про поділ спадщини.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян