Рішення

від 01.03.2023 по справі 911/2206/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2206/22

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Філоненко Л.С., дослідивши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф Центр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСЕРВІСДОРБУД»

про стягнення 495 505,32 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Бонтлаб В.В.;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролайф Центр» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСЕРВІСДОРБУД» про стягнення 495 505,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 17-11-21 від 17.11.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в частині здійснення оплати за надані послуги. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 318 604,00 грн основного боргу, 33 152,29 грн пені, 8 230,95 грн 3% річних, 63 720, 80 грн штрафу та 71 797, 28 грн інфляційних втрат.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2206/22. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив; призначено підготовче судове засідання у справі на 07.12.2022.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.11.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Межигірського Спаса, буд. 6, м. Вишгород, Київська обл., 07301.

Однак, зазначене поштове відправлення було повернуто поштовою установою до господарського суду із поміткою працівника поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Враховуючи вищенаведене, господарський суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.11.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2022 клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та вирішено судове засідання щодо розгляду справи № 911/2206/22, яке призначене на 07.12.2022, провести в режимі відеоконференції.

07.12.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

07.12.2022 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі не виконав, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 07.12.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 18.01.2023.

З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 12.12.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2022 клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та вирішено судове засідання щодо розгляду справи № 911/2206/22, яке призначене на 18.01.2023, провести в режимі відеоконференції.

18.01.2023 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача в судове засідання вдруге не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 18.01.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 08.02.2023.

З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 18.01.2023 та направлено зазначену ухвалу суду на адресу-місцезнаходження відповідача.

18.01.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

08.02.2023 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача в судове засідання втретє не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином; представник позивача усно клопотав про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08.02.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження по справі № 911/2206/22 та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.03.2023.

З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 08.02.2023.

01.03.2023 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд позов задовольнити посилаючись на наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 17-11-21 від 17.11.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в частині здійснення оплати за надані послуги. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 318 604,00 грн основного боргу, 33 152,29 грн пені, 8 230,95 грн 3% річних, 63 720, 80 грн штрафу та 71 797, 28 грн інфляційних втрат.

01.03.2023 в судове засідання представник відповідача вкотре не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Наразі, суд наголошує, що представник відповідача в судові засідання жодного разу не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Крім того, відповідач не був позбавлений права брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 01.03.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частина 6 ст. 233 ГПК України встановлює, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

17.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСЕРВІСДОРБУД» (далі замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролайф Центр» (далі виконавець, позивач) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 17-11-21 (далі договір), за умовами п. 1.1 якого сторони узгодили, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом (відповідно із товарно-транспортною накладною) до відповідного пункту призначення у встановлений договором або заявкою на перевезення строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу) (надалі послуги), а замовник зобов`язується сплатити за організацію перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1.3 договору, найменування вантажів, їх обсяг (кількість, вага), місце завантаження, строки (дати) приймання вантажів, дати подачі транспортних засобів під завантаження, пункти призначення, особа-вантажоодержувач, строки доставки вантажів та передачі вантажоодержувачам та інші умови перевезень, визначаються в узгоджених сторонами заявках на перевезення, які є додатками та становлять невід`ємну частину цього договору (надалі заявка).

Судом встановлено, що між сторонами на виконання п. 1.3 договору, було складено та підписано дві заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом, а саме:

-17.11.2021 між сторонами складено та підписано Заявку № 1 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, що є додатком № 2 до договору.

Відповідно до змісту Заявки № 1, замовник ТОВ «УКРСЕРВІСДОРБУД»; маршрут перевезення смт. Степанівка а/д Р46 с. Вербове, с. Високе с. Кудряве; термін перевезення 18.11.2021 р. 19.11.2021 р.; вантаж, кількість АСГ.ДР.Щ.Б.НП.І БНД-А 60/90, 537,64 т.; ПІБ водія, тел.; сума, порядок та форма розрахунку 2,50 грн/ткм з ПДВ, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, безготівкова форма розрахунку. Вказана заявка підписана та скріплена печатками сторін без будь-яких зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).

-22.11.2021 між сторонами складено та підписано Заявку № 2 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, що є додатком № 3 до договору.

Відповідно до змісту Заявки № 2, замовник ТОВ «УКРСЕРВІСДОРБУД»; маршрут перевезення смт. Степанівка а/д Р46 с. Вербове, с. Високе с. Кудряве; термін перевезення 23.11.2021 р. 24.11.2021 р.; вантаж, кількість АСГ.ДР.Щ.Б.НП.І БНД-А 60/90, 620,920 т.; ПІБ водія, тел.; сума, порядок та форма розрахунку 2,50 грн/ткм з ПДВ, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, безготівкова форма розрахунку. Вказана заявка підписана та скріплена печатками сторін без будь-яких зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).

В пункті 1.3.1 договору сторони дійшли згоди, що протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання цього договору, виконавець зобов`язується надати замовнику реєстр (кількість) автомобілів, причепів/напівпричепів, їх державних номерів, типів (самоскид чи бортовий), ваги автомобілів/причепів/напівпричев, марок, власний чи залучений транспорт виконавця, (ПІБ) водіїв, їх контактні номери телефонів, що залучаються виконавцем до надання послуг за цим договором, складеним за формою, згідно додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

В матеріалах справи наявний реєстр транспортних засобів, що надаються ТОВ «Агролайф Центр» для надання послуг за договором № 17-11-21 від 17.11.2021 та є Додатком № 1 до договору. Вказаний Реєстр підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна договору дорівнює сумарній вартості наданих виконавцем та прийнятих замовником послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу протягом дії цього договору, що відображаються в актах наданих послуг.

Розмір плати за послуги, які надаються за цим договором, визначається у додатках та/або заявках до цього договору. Сума вартості послуг, яку замовник сплачує виконавцю, залежить від виду вантажу, кількості перевезеного вантажу, відстані перевезення, маршруту перевезення, типу транспортного засобу та відображається в актах наданих послуг (пункт 2.2 договору).

Згідно з п. 2.3 договору, плата за послуги здійснюється після їх фактичного надання, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, вказаних нижче, факту підписання актів наданих послуг, проведення звірки взаємних розрахунків між замовником та виконавцем. При відсутності зауважень щодо наданих послуг за цим договором, замовник підписує акт наданих послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів після його отримання, а також отримання документів, що підтверджують надання послуг за цим договором: оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем та реєстру перевезень. У разі наявності претензій щодо наданих послуг, замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання акту наданих послуг, зобов`язаний направити мотивовану відмову від підписання акту.

Додаткові витрати, що попередньо узгоджені з замовником та здійснені виконавцем при виконанні зобов`язань за цим договором, оплачуються замовником протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання замовником відповідного рахунку та підтверджуючих документів (зокрема, але виключення: платіжних доручень виконавця про сплату відповідних сум; накладних, рахунків, які видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання цього договору, або органами влади) (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору, датою надання послуг є дата підписання сторонами акту послуг.

Судом встановлено, що позивач у період з 18.11.2021 до 24.11.2021 надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 318 604,00 грн, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 137 від 30.11.2021 на суму 318 604,00 грн, копія якого наявна в матеріалах справи. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень.

В матеріалах справи також наявні товарно-транспортні накладні за період з 18.11.2021 до 23.11.2021, що містять підписи та відтиски печаток сторін.

Крім того, позивачем долучено до позовної заяви Реєстр перевезень між ТОВ «Укрсервісдорбуд» та ТОВ «Агролай Центр» до договору № 17-11-21 від 17.11.2021 за яким загальна сума наданих перевезень складає 318 604,00 грн. Вказаний реєстр підписаний та скріплений печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень.

За змістом п. 2.3 договору, плата за послуги здійснюється після їх фактичного надання, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, вказаних нижче, факту підписання актів наданих послуг, проведення звірки взаємних розрахунків між замовником та виконавцем.

Згідно з підп. 3.3.6 договору, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю за надані послуги встановленому суму.

Крім того, відповідно до змісту Заявки № 1 від 17.11.2021 та Заявки № 2 від 24.11.2021, сума, порядок та форма розрахунку 2,50 грн/ткм з ПДВ, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, безготівкова форма розрахунку.

Як зазначає позивач, всупереч умовам договору, відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих послуг згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 137 від 30.11.2021 на суму 318 604,00 грн. У зв`язку із цим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в загальній сумі 318 604,00 грн.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконання відповідачем умов договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 33 152,29 грн пені, 63 720,80 грн штрафу, 8 230,95 грн 3 % річних та 71 797,28 грн інфляційних втрат.

Відповідно до п. 6.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до « 31» грудня 2021 року, а в частині не виконаних зобов`язань, що виникли протягом строку дії цього договору до повного виконання.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір про надання послуг транспортного-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 17-11-21 від 17.11.2021 та усі додатки до нього, як належні підстави, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своїми основними ознаками є договором транспортного експедирування.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Згідно ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було встановлено судом раніше, в п 1.3 договору сторони узгодили, що найменування вантажів, їх обсяг (кількість, вага), місце завантаження, строки (дати) приймання вантажів, дати подачі транспортних засобів під завантаження, пункти призначення, особа-вантажоодержувач, строки доставки вантажів та передачі вантажоодержувачам та інші умови перевезень, визначаються в узгоджених сторонами заявках на перевезення, які є додатками та становлять невід`ємну частину цього договору (надалі заявка).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами на виконання п. 1.3 договору, було складено та підписано дві заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом, а саме: заявку № 1 від 17.11.2021 та заявку № 2 від 22.11.2021, в яких сторони погодили маршрут та термін перевезення, кіл вантаж та його кількість, суму та порядок розрахунку (копія заявок наявні в матеріалах справи).

В пункті 1.3.1 договору сторони дійшли згоди, що протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання цього договору, виконавець зобов`язується надати замовнику реєстр (кількість) автомобілів, причепів/напівпричепів, їх державних номерів, типів (самоскид чи бортовий), ваги автомобілів/причепів/напівпричев, марок, власний чи залучений транспорт виконавця, (ПІБ) водіїв, їх контактні номери телефонів, що залучаються виконавцем до надання послуг за цим договором, складеним за формою, згідно додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна договору дорівнює сумарній вартості наданих виконавцем та прийнятих замовником послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу протягом дії цього договору, що відображаються в актах наданих послуг.

Розмір плати за послуги, які надаються за цим договором, визначається у додатках та/або заявках до цього договору. Сума вартості послуг, яку замовник сплачує виконавцю, залежить від виду вантажу, кількості перевезеного вантажу, відстані перевезення, маршруту перевезення, типу транспортного засобу та відображається в актах наданих послуг (пункт 2.2 договору).

Згідно з п. 2.3 договору, при відсутності зауважень щодо наданих послуг за цим договором, замовник підписує акт наданих послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів після його отримання, а також отримання документів, що підтверджують надання послуг за цим договором: оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем та реєстру перевезень. У разі наявності претензій щодо наданих послуг, замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання акту наданих послуг, зобов`язаний направити мотивовану відмову від підписання акту.

Відповідно до п. 2.5 договору, датою надання послуг є дата підписання сторонами акту послуг.

Судом було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач у період з 18.11.2021 до 24.11.2021 надав відповідачу послуги перевезення вантажу на загальну суму 318 604,00 грн, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 137 від 30.11.2021 на суму 318 604,00 грн, копія якого наявна в матеріалах справи. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень.

Також в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні за період з 18.11.2021 до 23.11.2021 та Реєстр перевезень між ТОВ «Укрсервісдорбуд» та ТОВ «Агролай Центр» до договору № 17-11-21 від 17.11.2021 за яким загальна сума наданих перевезень складає 318 604,00 грн. Вказані товарно-транспортні накладні та реєстр підписані та скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень.

Отже матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав умови договору.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що в пункті 2.3 договору сторони узгодили, що плата за послуги здійснюється після їх фактичного надання, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, вказаних нижче, факту підписання актів наданих послуг, проведення звірки взаємних розрахунків між замовником та виконавцем.

Згідно з підп. 3.3.6 договору, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю за надані послуги встановленому суму.

Крім того, відповідно до змісту Заявки № 1 від 17.11.2021 та Заявки № 2 від 24.11.2021, сума, порядок та форма розрахунку 2,50 грн/ткм з ПДВ, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, безготівкова форма розрахунку.

Виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, умов договору та обставин справи, суд дійшов висновку, що строк здійснення оплати відповідачем за надані послуги є таким, що настав.

Однак станом на день звернення позивачем до суду, відповідачем не виконано зобов`язання за договором в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги на загальну суму 318 604,00 грн. У зв`язку із цим, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за надані послуги в сумі 318 604,00 грн. Протилежного суду не доведено, доказів здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги до суду не надано. Вказані відомості відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 318 604,00 грн.

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В пункті 4.1 та 4.2 договору сторони узгодили, що сторона, що не виконала чи виконала неналежним чином свої зобов`язання за цим договором, має негайно виправити ці недоліки, сплатити передбачені цим договором штрафні санкції, а також повністю відшкодувати спричинені винними діями чи бездіяльністю збитки.

За прострочення оплати за перевезення вантажу замовник повинен сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а якщо прострочення триватиме більше ніж 10 календарних днів, то замовник сплачує штраф у розмірі 20 % суми несвоєчасно сплаченого платежу.

Позивач за прострочення строків оплати наданих послуг, керуючись умовами п. 4.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 33 152,29 грн та штраф у розмірі 63 720,80 грн.

За приписами ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Наразі суд зазначає, що позивачем не вірно визначено періоди прострочення зобов`язання, а саме його початок. Зокрема, умовами п. 2.3 договору та заявками на перевезення вантажу автомобільним транспортом чітко передбачено, що покупець здійснює оплату товару протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, вказаних нижче, факту підписання актів наданих послуг.

Отже, з урахуванням п. 2.3 та акту здачі-приймання робіт № 137 від 30.11.2021, суд встановив, що кінцевим терміном оплати наданих послуг є 14.12.2021.

У зв`язку з вищенаведеним, прострочення по оплаті за актом № 137 від 30.11.2021 почалося 15.12.2021.

Отже, здійснивши власний перерахунок пені, з урахуванням дат виникнення прострочення по оплаті наданих послуг, в межах розрахунку позивача, з урахуванням умов договору, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 32 523,79 грн.

Право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного суду від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17, постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12, постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач допустив прострочення оплати наданих послуг понад 10 банківських днів, то суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем суми штрафу.

Здійснивши перерахунок штрафу, з урахуванням умов договору, прострочення з виконання робіт, враховуючи, що прострочення строків виконання робіт склало понад 10 банківський днів, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення нарахованого штрафу в розмірі 20 % від вартості робіт підлягають задоволенню повністю в сумі 63 720,80 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 8 230,95 грн та інфляційні втрати у розмірі 71 797,28 грн.

Здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних витрат, з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, а також, встановлених судом дат прострочення по сплаті грошового зобов`язання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 8 144,04 грн, а інфляційні втрати підлягають задоволенню повністю в сумі 71 797,28 грн.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 7 421,85 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСЕРВІСДОРБУД» (місцезнаходження: вул. Межигірського Спаса, буд. 6, м. Вишгород, Вишгородський район, Київська обл., 07301; код ЄДРПОУ 44231670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф Центр» (місцезнаходження: провулок Промисловий, буд. 4, смт. Степанівка, Сумьский район, Сумська обл., 42304; код ЄДРПОУ 37415397) 318 604,00 грн основного боргу, 32 523,79 грн пені, 8 144,04 грн 3% річних, 71 797,28 грн інфляційних втрат, 63 720,80 грн штрафу та 7 421,85 грн судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко