Постанова

від 21.11.2023 по справі 911/2206/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. Справа№ 911/2206/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Бонтлаб В.В.

від відповідача - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд"

на рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2023 р. (повний текст рішення складено 13.03.2023 р.)

у справі № 911/2206/22 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф Центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд"

про стягнення 495505,32 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролайф Центр» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд" про стягнення 318604,00 грн основного боргу за договором № 17-11-21 про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 17.11.2021 р., 33152,29 грн пені, 8230,95 грн 3% річних, 63720, 80 грн штрафу та 71797, 28 грн інфляційних втрат.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання в частині оплати послуг за укладеним договором у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.03.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф Центр" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф Центр" 318604,00 грн основного боргу, 8144,04 грн 3% річних, 71797,28 грн інфляційних втрат, 63720,80 грн штрафу та 32523,79 грн пені.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2023 р. та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що позивачем було неправильно нараховано інфляційні втрати, оскільки кінцевим терміном оплати за надані послуги є 14.12.2021 р., а прострочення відповідача починається з 15.12.2021 р., тому прострочення становить менше місяця, у зв`язку з чим нарахування індексу інфляції за грудень 2021 року є неправомірним. Також скаржник посилається на порушення місцевим судом норм процесуального права, оскільки про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції його не було повідомлено належним чином. Крім цього, в апеляційній скарзі представник відповідача просив суд апеляційної інстанції направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, при цьому в скарзі відсутні мотиви і правові підстави для такого направлення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2023 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 р. залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2023 у справі №911/2206/22 та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання до Північного апеляційного господарського суду заяви/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2023 р., призначено справу № 911/2206/22 до розгляду на 19.06.2023 р. та витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2206/22.

До суду 15.06.2023 р. надійшли матеріали справи № 911/2206/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 р. у судовому засіданні оголошено перерву у справі № 911/2206/22 до 31.07.2023 р.

У призначеному судовому засіданні 31.07.2023 р. у справі № 911/2206/22 оголошено перерву до 28.08.2023 р.

На підставі службової записки та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/790/23 від 11.09.2023 р., у зв`язку з перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. на довготривалому лікарняному з 28.08.2023 р., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2206/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 911/2206/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 р. справу № 911/2206/22 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 31.10.2023 р.

На електронну адресу суду 04.10.2023 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф Центр" надійшла заява про участь представника Бонтлаба В.В. за обліковим записом vbontlab@ukr.net у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф Центр" про участь у судових засіданнях у справі № 911/2206/22 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 р. відкладено розгляд справи № 911/2206/22 до 21.11.2023 р. у зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання.

У судовому засіданні 21.11.2023 р. представник позивача надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, представник відповідача у судове засідання вдруге не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали від 31.10.2023 р. відповідачу доставлено до електронного кабінету, доказом чого є довідка про доставку електронного документа, що міститься в матеріалах справи, та є належним повідомленням учасника справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 31.10.2023 р. у справі № 911/2206/22 оприлюднена у реєстрі 02.11.2023 р.

Доказів поважності відсутності вказаного представника суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представник відповідача був позбавлений можливості через будь-які перешкоди бути присутнім у судовому засіданні.

При цьому відповідач не наполягав на обов`язковій участі його представника у судовому засіданні, відповідного клопотання від нього не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

17.11.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсервісдорбуд» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролайф Центр» (далі - виконавець) було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 17-11-21 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом (відповідно із товарно-транспортною накладною) до відповідного пункту призначення у встановлений договором або заявкою на перевезення строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу) (далі - послуги), а замовник зобов`язується сплатити за організацію перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з п. 1.3 договору найменування вантажів, їх обсяг (кількість, вага), місце завантаження, строки (дати) приймання вантажів, дати подачі транспортних засобів під завантаження, пункти призначення, особа-вантажоодержувач, строки доставки вантажів та передачі вантажоодержувачам та інші умови перевезень, визначаються в узгоджених сторонами заявках на перевезення, які є додатками та становлять невід`ємну частину цього договору (далі - заявка).

Як передбачено п. 1.3.1 договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання цього договору, виконавець зобов`язується надати замовнику реєстр (кількість) автомобілів, причепів/напівпричепів, їх державних номерів, типів (самоскид чи бортовий), ваги автомобілів/причепів/напівпричев, марок, власний чи залучений транспорт виконавця, (ПІБ) водіїв, їх контактні номери телефонів, що залучаються виконавцем до надання послуг за цим договором, складеним за формою, згідно додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до п. 2.1 договору ціна договору дорівнює сумарній вартості наданих виконавцем та прийнятих замовником послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу протягом дії цього договору, що відображаються в актах наданих послуг.

За п. 2.2 договору розмір плати за послуги, які надаються за цим договором, визначається у додатках та/або заявках до цього договору. Сума вартості послуг, яку замовник сплачує виконавцю, залежить від виду вантажу, кількості перевезеного вантажу, відстані перевезення, маршруту перевезення, типу транспортного засобу та відображається в актах наданих послуг (пункт 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору плата за послуги здійснюється після їх фактичного надання, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, вказаних нижче, факту підписання актів наданих послуг, проведення звірки взаємних розрахунків між замовником та виконавцем. При відсутності зауважень щодо наданих послуг за цим договором, замовник підписує акт наданих послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів після його отримання, а також отримання документів, що підтверджують надання послуг за цим договором: оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем та реєстру перевезень. У разі наявності претензій щодо наданих послуг, замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання акту наданих послуг, зобов`язаний направити мотивовану відмову від підписання акту.

Згідно з п. 2.4 договору додаткові витрати, що попередньо узгоджені з замовником та здійснені виконавцем при виконанні зобов`язань за цим договором, оплачуються замовником протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання замовником відповідного рахунку та підтверджуючих документів (зокрема, але виключення: платіжних доручень виконавця про сплату відповідних сум; накладних, рахунків, які видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання цього договору, або органами влади).

Відповідно до п. 2.5 договору датою надання послуг є дата підписання сторонами акту послуг.

Пунктом 3.3.6 договору сторони погодили, що замовник зобов`язаний сплатити виконавцю за надані послуги встановленому суму.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині не виконаних зобов`язань, що виникли протягом строку дії цього договору, до повного виконання (п. 6.1 договору).

На виконання умов укладено договору 17.11.2021 р. між сторонами було складено та підписано заявку № 1 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, що є додатком № 2 до договору.

У вказаній заявці сторони погодили, що замовником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсервісдорбуд»; маршрут перевезення смт. Степанівка а/д Р46 с. Вербове, с. Високе с. Кудряве; термін перевезення 18.11.2021 р. - 19.11.2021 р.; вантаж, кількість АСГ.ДР.Щ.Б.НП.І БНД-А 60/90, 537,64 т.; ПІБ водія, тел.; сума, порядок та форма розрахунку 2,50 грн/км з ПДВ, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, безготівкова форма розрахунку.

22.11.2021 р. між сторонами складено та підписано заявку № 2 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, що є додатком № 3 до договору.

У вказаній заявці сторони погодили, що замовником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсервісдорбуд»; маршрут перевезення смт. Степанівка а/д Р46 с. Вербове, с. Високе с. Кудряве; термін перевезення 23.11.2021 р. - 24.11.2021 р.; вантаж, кількість АСГ.ДР.Щ.Б.НП.І БНД-А 60/90, 620,920 т.; ПІБ водія, тел.; сума, порядок та форма розрахунку 2,50 грн/км з ПДВ, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, безготівкова форма розрахунку.

Вказані заявки були підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень та заперечень.

Також в матеріалах справи міститься реєстр транспортних засобів, що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролайф Центр» для надання послуг за договором № 17-11-21 від 17.11.2021 р. та є додатком № 1 до договору. Вказаний реєстр підписаний сторонами та скріплений печатками обох сторін без зауважень та заперечень.

На виконання умов укладеного договору у період з 18.11.2021 р. до 24.11.2021 р. позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 318604,00 грн, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 137 від 30.11.2021 р. на суму 318604,00 грн та товарно-транспортними накладними, підписаними обома сторонами та скріплені їх печатками без зауважень.

Також в матеріалах справи міститься реєстр перевезень між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсервісдорбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролай Центр» до договору № 17-11-21 від 17.11.2021 р., за яким загальна сума наданих перевезень складає 318604,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, неналежним чином виконав умови укладеного договору в частині оплати за надані послуги перевезення, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 307 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства (ч. 2 ст. 307 ГК України).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Як передбачено ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

На підтвердження факту надання послуг перевезення на загальну суму 318604,00 грн позивачем надано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 137 від 30.11.2021 р., товарно-транспортні накладні та реєстр перевезень між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсервісдорбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролай Центр» до договору № 17-11-21 від 17.11.2021 р.

Вказані документи були підписані обома сторонами без заперечень та зауважень.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язань з оплати послуг за договором за договором № 17-11-21 про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 17.11.2021 р. на суму 318604,00 грн.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження надання позивачем послуг з перевезення за укладеним договором, а відповідачем не надано доказів оплати за надані послуги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 318604,00 грн за договором № 17-11-21 про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 17.11.2021 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 63720,80 грн штрафу та 33152,29 грн пені за період з 11.12.2021 р. по 10.06.2022 р.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору сторона, що не виконала чи виконала неналежним чином свої зобов`язання за цим договором, має негайно виправити ці недоліки, сплатити передбачені цим договором штрафні санкції, а також повністю відшкодувати спричинені винними діями чи бездіяльністю збитки. За прострочення оплати за перевезення вантажу замовник повинен сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, а якщо прострочення триватиме більше ніж 10 календарних днів, то замовник сплачує штраф у розмірі 20% суми несвоєчасно сплаченого платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як передбачено ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З розрахунку позивача вбачається, що останнім було невірно визначено початок прострочення виконання зобов`язання.

Так, п. 2.3 договору та заявками на перевезення вантажу автомобільним транспортом передбачено, що покупець здійснює оплату товару протягом 10 банківських днів з моменту підписання актів наданих послуг.

Оскільки акт здачі-приймання робіт № 137 сторонами було підписано 30.11.2021 р., тому кінцевим терміном оплати наданих послуг є 14.12.2021 р., отже прострочення виконання грошового зобов`язання за цим актом почалося з 15.12.2021 р.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 32523,79 грн за період з 15.12.021 р. по 10.06.2022 р.

Як було встановлено вище, відповідач допустив прострочення оплати наданих позивачем послуг понад 10 банківських днів, тому позивачем було одгунтовано нараховано відповідачу штраф.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати понад 10 днів, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 63720,80 грн штрафу підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою, а розмір є арифметично правильним.

Також, за неналежне виконання умов укладених договорів позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 8230,95 грн 3% річних та 71797, 28 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.

Як було встановлено вище, кінцевим терміном оплати наданих послуг є 14.12.2021 р., отже прострочення виконання грошового зобов`язання за цим актом почалося з 15.12.2021 р.

Отже, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати за укладеними договорами, колегія суддів погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 8144,04 грн, а інфляційні втрати підлягають задоволенню повністю в сумі 71797,28 грн.

Доводи скаржника про те, що нарахування позивачем індексу інфляції за грудень 2021 року є неправомірним, оскільки прострочення відповідача починається з 15.12.2021 р., тому прострочення становить менше місяця, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 903/486/22 та від 20.11.2020 р. у справі № 910/13071/19.

Вбачається, що у грудні 2021 року був 31 календарний день, враховуючи те, що прострочення відповідача почалось 15 числа, тому загальна сума прострочених календарних днів у цьому місяці склала 17 календарних днів, отже за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу.

Стосовно доводів скаржника про його неналежне повідомлення про розгляд даної справи у суді першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Вбачається, що ухвали Господарського суду Київської області направлялися відповідачу за адресою: Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, 6.

Зазначена адреса вказана відповідачем в апеляційній скарзі, відтак є його дійсним місцезнаходженням.

Проте, копія ухвал з поштовим конвертом повернулася до суду першої інстанції з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

При цьому, відповідно до приписів ч. ч. 10, 11 ст. 242 ГПК України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Окремо суд звертає увагу на положення на п. 17 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Так, відповідно до пп. 17.1, 17.3 та 17.14 п. 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;

- розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі;

- суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Отже, враховуючи те, що станом на час розгляду даної справи у суді першої інстанції Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система ще не функціонувала, судом з дотриманням приписів вказаних процесуальних норм надіслано копію ухвали відповідачу у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на належну адресу, що відповідає ч. 11 ст. 242 ГПК України. У даному випадку будь-які інші способи надсилання учаснику справи копії ухвали про відкриття провадження (в електронному вигляді на офіційну електронну адресу, шляхом використання засобів мобільного зв`язку) не допускаються.

При цьому, колегія суддів зазначає, що така причина невручення учаснику справи копії ухвали, як "за закінченням терміну зберігання" може лише свідчити про те, що такому учаснику справи у встановленому порядку працівником пошти було залишено повідомлення про надходження на його адресу рекомендованого листа, однак учасник справи не вчинив належних дій для його отримання.

Отже, у даному випадку неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд" ухвали суду про відкриття провадження є наслідком поведінки самого відповідача або ж спричинено будь-яким іншим стороннім чинником і у жодному випадку не залежало від дій чи бездіяльності місцевого господарського суду.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2023 р. у справі № 911/2206/22 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2023 р. у справі № 911/2206/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22.12.2023 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко