Рішення

від 13.03.2023 по справі 280/1505/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 березня 2023 року Справа № 280/1505/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166)

доТовариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, 61)

пронакладення арешту на кошти та інші цінності,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (далі відповідач або ТОВ «МТМ»), в якій позивач просить суд постановити рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», що знаходяться в банках, у розмірі 36484363,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за ТОВ «МТМ» обліковується податковий борг в розмірі 36484363,18 грн., що відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України є підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків. Зазначає про відсутність у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 01.02.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі №280/1505/22; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзиву на позов не направив.

Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 05541114) зареєстроване в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності відповідача є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (код КВЕД 35.30).

Як вбачається із розрахунку податкового боргу, наданого позивачем, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 30486430,51 грн., який виник у зв`язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та пені.

Крім того, податкова посилається на рішення суду, якими з ТОВ «МТМ» стягнуто податковий борг, а саме:

постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2015 у справі №808/5507/15, якою стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (ЄДРПОУ 05541114) у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти в сумі податкового боргу в розмірі 2524366,11 грн., з яких, зокрема, по податку на додану вартість в сумі 1613373,64 грн. до Державного бюджету; по податку на прибуток в сумі 44411,00 грн., до Державного бюджету;

постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2017 у справі №808/3214/16, якою стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти в сумі податкового боргу в розмірі 11848678,47 грн., з яких, зокрема: з податку на додану вартість в сумі 9598353,65 грн.; з податку на прибуток підприємств в сумі 1842575,15 грн. (один мільйон вісімсот сорок дві тисячі п`ятсот сімдесят п`ять гривень 15 коп.);

постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2017 у справі №808/1245/17, якою стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» у банках, обслуговуючих даного платника податків, та з рахунків цього платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також за рахунок готівки, що належить даному платнику податків, податковий борг, зокрема, з податку на додану вартість у сумі 6376099,36 грн., перерахувавши на р/р 31113029700013, код бюджетної класифікації 14060100, одержувач Мелітопольське УК/Мелітополь, банк одержувача ГУДКСУ у Запорізькій області, код 37968956, МФО 813015; з податку на прибуток у сумі 46419,21 грн., перерахувавши на р/р 33112318700013, одержувач Мелітопольське УК/Мелітополь, банк одержувача ГУДКСУ у Запорізькій області, код 37968956, МФО 813015, код платежу 11021000;

рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі №280/1389/19, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику, податковий борг в розмірі 14417788,58 грн., який складається з, серед іншого, податку на додану вартість - 14358309,25 грн., р/р 31119029008013, отримувач Мелітопольське УК /Мелітополь/14060100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) код 37968956, МФО 899998; податку на прибуток - 390,60 грн. р/р 33118318008013, отримувач Мелітопольське УК /Мелітополь/11021000, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) код 37968956, МФО 899998.

Також, відповідно до розрахунку позивача, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5997932,67 грн., який виник у зв`язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та пені.

Крім того, податкова посилається на рішення суду, якими з ТОВ «МТМ» стягнуто податковий борг з податку на прибуток, а саме: постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2017 у справі №808/3214/16 та рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі №280/1389/19.

На адресу відповідача направлено податкову вимогу форми «Ю» від 03.02.2015 №416-25, відповідно до якої станом на 02.02.2015 сума податкового боргу відповідача за узгодженими грошовими зобов`язаннями складає 805948,58 грн. Вказану податкову вимогу отримано ТОВ «МТМ» 04.02.2015, про що свідчить підпис на корінці вимоги.

Позивач зазначає, що відповідач не сплачує податковий борг, і при цьому не має майна, на яке може бути звернуто стягнення, у зв`язку з чим просить накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ «МТМ».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно п. 94.1, 94.2, 94.4 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Тобто, законодавцем в положеннях податкового законодавства розрізнюються два види арешту, а саме арешт майна та арешт коштів на рахунку платника.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Положення статті 94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Податковим кодексом України передбачені також інші випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94, зокрема, такі випадки визначено підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно ч. 1 ст. 179 Цивільного кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Згідно ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що наявність податкового боргу не є безумовною підставою для накладення адміністративного арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків. Натомість, підставою для застосування такого арешту є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу, або те, що майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відсутності або недостатності у ТОВ «МТМ» майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. Контролюючий орган не підтвердив, що ним вживались заходи щодо виявлення майна/майнових прав, що належить відповідачу, зокрема, не надано відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відносно відповідача; не зроблено запити до відповідних установ про наявність зареєстрованих за платником податків транспортних засобів, сільськогосподарської техніки; не надано доказів відсутності у відповідача іншого рухомого майна.

Не подано позивачем доказів, що податковим керуючим здійснювалась перевірка платника податків з питання наявності активів, їх складу та структури, що можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу.

Відсутні докази на підтвердження того, що податковим керуючим здійснювались заходи щодо виходу за податковою адресою платника податків з метою встановлення активів, які можуть бути використані для погашення податкового боргу.

Крім того, до матеріалів справи не надано доказів того, що контролюючий орган взагалі ініціював процедуру стягнення податкового боргу (відсутні судові рішення про стягнення податкового боргу, який виник після 2019 року; відсутні докази направлення інкасових доручень до банківських установ, в яких відкриті рахунки відповідачем, тощо).

Стосовно надано до матеріалів справи Балансу (Звіту про фінансовий стан) ТОВ «МТМ» слід зазначити, що він містить дані станом на 31.12.2020, в той час як до суду податкова звернулася у 2022 році.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на не надання контролюючим органом доказів відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, та не доведення того, що балансова вартість такого майна менша суми податкового боргу, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДПС у Запорізькій області.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, 61; код ЄДРПОУ 05541114) про накладення арешту на кошти та інші цінності відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 13.03.2023.

СуддяЮ.П. Бойченко