Постанова

від 07.03.2023 по справі 606/989/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/989/22Головуючий у 1-й інстанції Мельник А.В. Провадження № 22-ц/817/137/23 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія - 305010200

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючого - Гірський Б.О.

Суддів - Костів О. З., Шевчук Г. М.,

за участю секретаря - Іванюта О.М.

Стецули В.І. та представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу № 606/989/22 за апеляційною скаргою приватного підприємства Євробуд на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 10 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Євробуд про відшкодування доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи підприємця,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), що сталася 17 жовтня 2014 року у с. Зелена Бучацького району Тернопільської області, йому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості. Відповідно до вироку Монастириського районного суду Тернопільської області від 24.02.2015 року у справі №595/27/15-к, що набрав законної сили, винуватцем вказаної ДТП визнано ОСОБА_2 працівника ПП «Євробуд», який, керуючи автомобілем марки «Мерседес-Бенц 814», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «Одісей 3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушив Правила дорожнього руху України, у зв`язку із чим його було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Позивач зазначає, що внаслідок вказаної ДТП він отримав каліцтво, втратив працездатність та йому було встановлено III групу інвалідності довічно.

До отриманого каліцтва він, як фізична особа-підприємець, здійснював підприємницьку діяльність та у 2014 році отримав дохід у розмірі 59 400 грн, тобто його середньомісячний дохід за вказаний період складав 5 940 грн.

Вказує, що рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 19.05.2019 року його позов було задоволено частково.

Стягнуто із ПП «Євробуд» на його користь 270 531,35 грн доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємця.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10.11.2021 року вказане рішення суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі та стягнуто з ПП «Євробуд» на його користь 314 820 грн. доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємця.

Постановою Верховного Суду від 24.01.2022 року касаційну скаргу ПП «Євробуд» залишено без задоволення, а постанову Тернопільського апеляційного суду від 10.11.2021 року - без змін.

Посилаючись на те, що зазначеним рішенням суду стягнуто з відповідача в його користь дохід, який втрачений ним внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємця за період з 01.05.2015 року по 01.05.2019 року, а оскільки інвалідність йому встановлена довічно і відповідно він позбавлений можливості працювати, тому просив стягнути з ПП «Євробуд» на його користь дохід, втрачений внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємця за період з 01.05.2019 року по 01.07.2022 року в розмірі 225720 грн.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 10 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з приватного підприємства «Євробуд» на користь ОСОБА_1 225720 грн. доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємця за період з 01.05.2019 року по 01.07.2022 року.

В апеляційній скарзі ПП Євробуд просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду та необґрунтовано відхилено усі клопотання відповідача, адже залишились недослідженими обставини з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Вказує, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, про неможливість працевлаштуватись протягом такого тривалого часу (з жовтня 2014 року по червень 2022 року).

Довідкою до акта огляду МСЕК від 17.02.2015 року невідповідності працівника (в даному випадку позивача) займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я не встановлено, а навпаки зазначено стосовно умов та характеру праці легка праця з обмеженням ходьби, що присутнє у роботі водія.

Крім того, ОСОБА_1 не встановлено обмежень до самообслуговування, пересування та трудової діяльності.

Вважає, що судом безпідставно не задоволено клопотання відповідача про призначення у справі медико-соціальної експертизи, тому заявляє дане клопотання у апеляційній інстанції.

Зазначає, що оскільки відповідальність автотранспортних засобів відповідача була застрахована, то обов`язок відшкодовування втраченого заробітку покладено на страхову компанію, однак така не була залучена до участі у справі.

Звертає увагу на те, що згідно довідки Теребовлянського відділення Бучацького ОДПІ від 30.03.2018 р., ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування.

При цьому відповідач посилається на постанову Верховного Суду 06 лютого 2018 року справа № 623/1616/14-ц провадження № 61-2845св18, у якій висловлена правова позиція стосовно застосування ст.1198 ЦК України, таким чином, що у розумінні зазначеної статті сума втраченого доходу фізичною особою-підприємцем внаслідок ушкодження здоров`я вираховується з доходу, з якого мав би оплачуватись прибутковий податок, при умові перебування фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування.

Стверджує, що належний розрахунок суми відшкодування позивачем не надано, а проти суми, яку просив стягнути з відповідача позивач, заперечують, оскільки вона є неналежною та необґрунтованою, однак судом не наведено з цього приводу жодної мотивації.

Звертає увагу на те, що між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже винесено судові рішення (справа №606/1226/19), що є підставою для закриття провадження у справі. Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, тому вважає, що дане питання підлягає вирішенню у суді апеляційної інстанції.

При вирішенні даної справи просить врахувати правовий висновок викладений у постанові ВП ВС від 22.02.2022 року у справі№201/16373/16-ц.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутній висновок МСЕК про те який ступінь втрати загальної та професійної працездатності у ОСОБА_1 на час звернення з позовною заявою чи на день ухвалення судового рішення, відтак таке ухвалене на припущеннях, що є безумовною підставою для його скасування.

Крім того ПП Євробуд не було належним чином повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, що згідно правових висновків, викладених у постанові ВС від 02.06.2020 р. у справі №910/17792/17 та постанові ВП ВС від 10.04.2019 р. у справі №461/10610/13-ц, є підставою для скасування судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що через ураження опорно-рухового апарату з подальшою заміною стегнового компоненту та голівки ендопротезу лівого кульшового суглобу, у нього загальна та професійна працездатність на даний час не могла покращитись, окрім того, з віком працездатність втрачається. Інвалідність йому призначено довічно.

Вказує, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про призначення медико-соціальної експертизи.

Звертає увагу на те, що ним не заявлялось будь-яких вимог до страхової компанії, оскільки у 2015 році ОСОБА_1 проведено виплату страхового відшкодування за шкоду завдану життю та здоров`ю у розмірі 55 711 грн. 35 коп.

Зазначає, що перебування особи на спрощеній системі оподаткування не є перешкодою для виникнення у потерпілого права на відшкодування втраченого доходу.

Вказане узгоджується із правовою позицією ВС, викладеною у постанові від 02.11.2020 року у справі №227/7154/13-к.

Підстав для застосування у даній справі ст.255 ЦПК України немає, так як позовні вимоги щодо відшкодування доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємець стосуються різних періодів.

Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що до задоволення не підлягає.

В судовому засіданні представник ПП Євробуд адвокат Мацей М.М. апеляційну скаргу в її межах підтримав, посилаючись, на доводи викладені в ній.

ОСОБА_1 та його представник - адвокат Маркушевський Б.Ф. проти доводів апеляційної скарги заперечили, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 19 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто із ПП «Євробуд» на користь ОСОБА_1 270 531,35 грн доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємця.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року апеляційну скаргу ПП «Євробуд» залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 19 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ПП «Євробуд» на користь ОСОБА_1 314 820 грн доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємця.

Постановою Верховного Суду від 24.01.2022 р. касаційну скаргу ПП «Євробуд» залишено без задоволення. Постанову Тернопільського апеляційного суду від 10.11.2021 р. залишено без змін.

Вказані судові рішення стосувались відшкодування доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у період з 01.01.2015 р. по 01.05.2019 р.

Судовими рішеннями встановлено, що вироком Монастириського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2015 року у справі №595/27/15-к, що набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою

статті 286 КК України, та йому призначено покарання у вигляді штрафу

у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн, у дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави 5 446, 50 грн. витрат на проведення експертиз.

Вказаним вироком суду встановлено, що 17 жовтня 2014 року, близько

08 год. 15 хв., обвинувачений ОСОБА_2 , як водій, керуючи автомобілем марки «Мерседес-Бенц 814», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,

з причепом «Одісей 3» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався автомобільною дорогою у напрямку м. Тернополя, на 72 км + 800 м цієї автодороги у с. Зелена Бучацького району Тернопільської області, усупереч пунктам 1.5, 2.3 (б), 10.1, 11.3 та 13.3 Правил дорожнього руху України, не будучи уважним, здійснюючи зустрічний роз`їзд з автомобілем марки «МАЗ 53366 01», реєстраційний номер НОМЕР_3 , не дотримавшись безпечного інтервалу, не переконавшись у безпечності для інших учасників руху виконання маневру зміни напрямку руху, при наявності суцільної лінії дорожньої розмітки, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення

з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , після чого автомобіль марки «МАЗ 53366 01», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в некерованому стані виїхав на смугу зустрічного руху, для нього, де зіткнувся із автомобілем марки «VOLKSWAGEN Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 . У результаті цієї ДТП потерпілий ОСОБА_1 отримав

тілесні ушкодження у вигляді закритого переломо-вивиху голівки лівого

стегна із зміщенням, закрито внутрі-суглобового перелому проксимального метаепіфіза лівої великогомілкової кістки без зміщення та малої гомілкової кістки із незначним зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

На момент зазначеної ДТП на підставі наказів ПП «Євробуд» від 01 вересня 2014 року № 14-к, та від 21 травня 2015 року № 02-к ОСОБА_2 був працівником вказаного підприємства.

17 жовтня 2014 року водій ОСОБА_2 перевозив автомобілем марки «Мерседес-Бенц 814», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «Одісей 3» реєстраційний номер НОМЕР_2 , товар із м. Калуш Івано-Франківської області до м. Городок Хмельницької області, який попередньо навантажив та отримав всі необхідні документи: товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, товарну накладну, податкову накладну, рахунок про оплату. Про зазначену обставину ОСОБА_2 зазначив під час його допиту судом в якості обвинуваченого.

01 вересня 2014 року ОСОБА_2 уклав із ПП «Євробуд» договір про повну матеріальну відповідальність.

Власником автомобіля марки «Мерседес-Бенц 814», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 , який згідно з договором оренди фургона

від 03 березня 2014 року, передав вказаний автомобіль ПП «Євробуд» для вантажних перевезень, а власником причепа «Одісей 3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ПП «Євробуд».

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 , як власника автомобіля марки «Мерседес-Бенц 814», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована

у ПрАТ «АСК «Скарбниця». Відповідно до страхового полісу № АС/6226867, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну життю

і здоров`ю, складає: 100 тис. грн, строк дії з 01 серпня 2014 року по 31 липня 2015 року, франшиза 0 грн.

Цивільно-правова відповідальність ПП «Євробуд», як власника причепа «Одісей 3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , також застрахована у ПрАТ «АСК «Скарбниця». Відповідно до страхового полісу № АІ/3415238, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, складає: 100 тис. грн, строк дії з 10 вересня 2014 року по 09 вересня

2015 року, франшиза 0 грн.

09 червня 2015 року ПрАТ «АСК «Скарбниця» виплатила ОСОБА_1 суму страхового відшкодування, завдану життю та здоров`ю, у розмірі

55 711,35 грн, згідно з укладеним між ними договору про відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ДТП, що підтверджується платіжними дорученнями № 1429, № 1156.

Згідно з випискою із медичної картки хворого № 02/10800 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в комунальному закладі Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня»

у періоди: з 20 жовтня 2014 року по 03 листопада 2014 року, з 02 листопада 2015 року по 21 листопада 2015 року, з 21 березня 2016 року по 11 квітня 2016 року, з 18 квітня 2016 року по 05 травня 2016 року, з 14 липня

2016 року по 15 липня 2016 року. Діагноз: тотальний ендопротез лівого кульшового суглобу, операція 23 жовтня 2014 року, асептична нестабільність стегнового компонента, комбінована контрактура лівого кульшового суглобу ФНС І ст., операція 25 квітня 2016 року, ревізійне ендопротезування лівого кульшового суглобу, заміна стегнового компоненту та голівки ендопротезу лівого кульшового суглобу, травматичний вивих стегнового компоненту ендопротеза, операція 14 липня 2016 року, закрите вправлення вивиху ендопротезу лівого кульшового суглобу.

Відповідно до довідки медико-соціальною експертною комісією серії

АВ № 0343413 ОСОБА_1 встановлена довічно інвалідність ІІІ групи.

Згідно із комісійною судово-медичною експертизою від 02 грудня

2020 року №84, якою було підтверджено втрату працездатності ОСОБА_1 внаслідок отриманих під час ДТП травм, зокрема: загальна працездатність на період встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності втрачена на 50%, професійна працездатність, як водія, втрачена на 60%. У ОСОБА_1 наявна втрата професійної працездатності у розмірі 60%, що є наслідком отриманих під час ДТП травм, та встановлення ІІІ групи інвалідності.

До ДТП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність, як фізична особа-підприємець, код. 60.24 «діяльність автомобільного вантажного транспорту», за 10 місяців 2014 року отримав дохід у розмірі 59 400 грн. Підприємницьку діяльність у 2013-2014 роках здійснював на спрощеній системі оподаткування. Вказані обставини підтверджуються довідкою Теребовлянського відділення Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби

у Тернопільській області від 30 березня 2018 року № 414/27-18/10 .

Відповідно до повідомлення державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29 жовтня 2014 року із зазначеної дати внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Із наданих позивачем доказів, вбачається, що у результаті ДТП ОСОБА_1 внаслідок каліцтва та пов`язаною з ним втратою працездатності протягом 53-х місяців (з 01 січня 2015 року по 01 травня 2019 року) був позбавлений можливості здійснювати підприємницьку діяльність у результаті втрати працездатності.

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків

у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частина друга цієї статті визначає, що збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Частиною першою статті 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Оскільки ОСОБА_2 , який на час ДТП перебував у трудових правовідносинах з ПП «Євробуд», є винною у вказаній ДТП особою, то підприємство є відповідальною за шкоду, заподіяну позивачу, особою внаслідок протиправних дій його працівника.

Відповідно до частини першої статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частиною третьою вищевказаної статті передбачено, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Згідно з частиною першою, другою та третьою статті 1198 ЦК України розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною

особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, що

підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного

в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо

ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір

її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців. Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, визначається на підставі даних податкового органу. Розмір доходу, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, у сумах, нарахованих до вирахування податків.

Судом встановлено, що у 2014 році середньомісячний дохід ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця складав 5 940 грн (59 400 грн: 10 місяців = 5 940 грн).

Таким чином, позивач за період з 01 травня 2019 року по 01 липня

2022 року втратив дохід у розмірі 225720 грн (5 940 грн х 38 місяців = 225720 грн).

З огляду на викладене та враховуючи встановлені обставини справи,

суд першої інстанції правильно виходив із того, що внаслідок каліцтва

у результаті ДТП позивач фізична-особа-підприємець втратив дохід, який підлягає стягненню із відповідача юридичної особи, з якою у трудових відносинах перебував водій ОСОБА_2 , винуватець ДТП. При цьому суд першої інстанції правильно визначився із розміром місячного доходу позивача, який, виходячи із даних податкового органу, становить

59 400 грн, та періодом стягнення: з 01 травня 2019 року по 01 липня

2022 року.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже винесено судові рішення (справа №606/1226/19), що є підставою для закриття провадження у справі, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємця стосуються іншого періоду.

Необґрунтованими також є твердження про те, що в матеріалах справи відсутній висновок МСЕК про те який ступінь втрати загальної та професійної працездатності у ОСОБА_1 на час звернення з позовною заявою, і це є підставою для скасування судового рішення, оскільки спростовуються проведеною у справі №606/1226/19 комісійною судово-медичною експертизою від 02.12.2020 року №84, якою було підтверджено втрату працездатності ОСОБА_1 , внаслідок отриманих під час ДТП травм і визначено відсотки втрати працездатності; наявними в матеріалах справи довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (а.с.10) та Індивідуальною програмою реабілітації інваліда №275 (а.с.57-60), згідно якої позивачу встановлено такі види обмежень: до самообслуговування, до пересування, до трудової діяльності; термін проведення рекомендованих МСЕК реабілітаційних заходів довічно; засоби пересування: палиці, милиці довічно; контроль за виконанням індивідуальної програми реабілітації довічно.

За вказаних обставин відсутні підстави для призначення у справі медико-соціальної експертизи, клопотання про проведення якої заявлялося представником ПП Євробуд.

Що стосується посилання ПП Євробуд про те, що їх не було повідомлено належним чином про розгляд справи, то вони є безпідставними, оскільки представник відповідача адвокат Мацей М.М. брав участь в судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання від 10.11.2022 року (а.с.140-142).

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та на законність ухваленого рішення не впливають.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування в межах вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача в межах сум, ним понесених.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства Євробуд залишити без задоволення.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 10 листопада 2022 року - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді покласти на приватне підприємство Євробуд в межах сум, ним понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 березня 2023 року.

Головуючий Гірський Б.О.

Судді: Костів О.З.

Шевчук Г.М.