Рішення

від 31.10.2007 по справі 4/371

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Кіровоградської

області

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "31" жовтня 2007 р.

Справа №  4/371

 Господарський суд Кіровоградської області в

складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/

371

за позовом: Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1, м. Гайсин Вінницької області 

до відповідача: Приватного

підприємства "Барім", м. Кіровоград

про стягнення 92259 грн. 

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1,

особисто 

від відповідача: участі  не 

брали.  Про час та місце  розгляду справи відповідач  належним чином  повідомлений у  відповідності 

до  вимог  Інструкції 

з  діловодства  в господарських судах України (вих.№ 26740

від 01.10.2007 року). Поштове 

відправлення № 2226070 яке направлялось 

за  вказаною  відповідачем при укладенні  договору з 

позивачем та  зазначеною в

довідці  Головного управління статистики

в Кіровоградській області адресою м.Кіровоград 

вул.Героїв Сталінграда  20А

адресою  вручене  відповідачу  

08.10.2007 року.

У відзиві на позов відповідач

фактично визнав наявність заборгованості, однак пояснив її виникнення тим, що

його контрагенти не  провели

своєчасний  розрахунок за переданий ним товар

і тому він був позбавлений можливості 

своєчасно провести оплату.

Підстави для  відкладення розгляду справи відсутні.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з

Приватного підприємства  “ Барім”

м.Кіровоград  на користь фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1, м. Гайсин Вінницької області заборгованості за отриманий  товар в розмірі 90000 грн. суми основного

боргу, 2259 грн. втрат від інфляції та процентів річних за несвоєчасне

виконання грошового зобов'язання і судових витрат. Заявою від  17.10.2007 року позивач уточнив позовні

вимоги і  фактично збільшив  розмір позовних вимог, заявивши  про стягнення з відповідача суми основного

боргу  90000 грн.,   втрат від інфляції в розмірі   3780 грн., процентів  річних в розмірі  703 грн. 20 коп. на загальну суму 94483 грн.

та збитків на суму   532 грн. 94 коп.,

визначивши до стягнення з 

відповідача   95015 грн. 94 коп.

В судовому засіданні в порядку ст.

22 ГПК України 31.10.2007 року позивач  

змінив свої позовні вимоги та просить стягнути з  відповідача 90000 грн. основного боргу з

урахуванням індексу інфляції за серпень - вересень 2007 року та  3 

процентів  річних,  від стягнення 

спричинених збитків  позивач

відмовився.

Уточнені позовні вимоги прийняті

судом. При уточнені позовних вимог позивач 

надав до суду платіжне доручення 

від  29.10.2007 року № 6 про сплату

державного мита в  розмірі  27 грн. 57 коп.

Дослідивши матеріали справи та

правовідносини між учасниками спору і 

надавши  їм правову оцінку,

господарський  суд

ВСТАНОВИВ :

Правовідносини між учасниками спору

виникли  04.07.2007 року на підставі  укладеного договору купівл і- продажу  №4 ( в подальшому договір), за умовами  якого згідно 

до п.1.1 постачальник 

(позивач)  зобов'язався поставляти

товари, а  покупець (відповідач) приймати

товар та своєчасно його оплачувати на умовах даного договору.

Предметом договору сторони

визначили проведення господарських операцій по купівлі - продажу  молока 

сухого знежиреного.  При  укладанні договору  сторонами також згідно п. 4.3 визначено, що

оплата за отриманий  товар повинна

здійснюватись за кожну поставлену партію товару по факту отримання на протязі

одного банківського дня.

На виконання умов договору позивач

за видатковою накладною  № 1/01 від

07.07.2007 року  через повноважного

представника відповідача за довіреністю серії ЯНИ №043215 поставив відповідачу

5000 кг молока на суму  90000 грн.

включаючи ПДВ.

Однак, в порушення умов договору

відповідач не оплатив отриманий від позивача товар протягом одного банківського

дня, тобто 09.07.2007 року, в результаті невиконання відповідачем своїх

зобов'язань по оплаті  отриманого

товару   виникла  заборгованість в розмірі  90000 грн.

Відповідач позовні вимоги не

визнає, просить відмовити в позові, оскільки відсутня його вина в невиконанні

умов договору. Після отримання товару від позивача  він поставив 

товар своїм   контрагентам  без попередньої оплати, а вони до сих пір з

ним не розрахувались.                

Дослідивши матеріали справи та

проаналізувавши  правовідносини, що  виникли між 

учасниками  спору, господарський  суд приходить до переконання, що  позовні вимоги  підлягають 

до  повного   задоволення.

Таким чином, господарський суд

вважає обгрунтованими  вимоги  про стягнення 

суми основного боргу в розмірі  

90000 грн.

Такий висновок  господарський суд зробив  на підставі 

наступного.

Господарський суд вважає, що  викладені  

умови  договору, права та

обов'язки  сторін, порядок виконання

договору, дають підстави вважати, що фактично сторонами укладено  договір купівлі-продажу.

За приписом ст. 265  Господарського кодексу України до правовідносин

поставки, які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні 

положення  Цивільного  кодексу 

України про  договір  купівлі-продажу.

Таким чином, господарський суд

вважає, що між сторонами виникли 

правовідносини, що 

підпадають  під  дію    

глави  54  Цивільного 

кодексу  України.

Так, згідно ст.712 Цивільного

кодексу України за договором поставки 

продавець (постачальник), який здійснює 

підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у встановлений строк (строки) товар

у власність покупця для 

використання  його у

підприємницькій  діяльності або в  інших 

цілях, не  пов'язаних  з особистим, сімейним або  іншим подібним використанням, а  покупець зобов'язується  прийняти 

товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки  застосовуються загальні положення про

купівлю-продаж, якщо  інше  не встановлено  договором, 

законом  або не випливає  з 

характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із 

матеріалів  справи,   відповідач  

прийняв  товар  повністю, але не  виконав 

свої  зобов'язання  по 

оплаті  поставленого товару.

Суд вважає, що між сторонами

досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у

відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме 

договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна,

вартість - визначені в   видатковій   накладній 

(а.с. 10).

На користь відносин купівлі-продажу

свідчить і застереження в документах на отримання  товару 

про ціну з ПДВ.

Згідно ст.526 ЦК України

зобов'язання повинні виконуватися належним чином  і в установлений строк. Саме невиконання умов

договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за

захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526

ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного  законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК

України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття

товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного

законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний

сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати

товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати пені за  несвоєчасне виконання  грошового 

зобов'язання.

Спір фактично виник через небажання

відповідача провести оплату 

поставленого  позивачем  товару. Укладений  між сторонами 

договір та  норми   діючого законодавства  не містять підстав для  звільнення  

відповідача від  обов'язку  виконати 

зобов'язання  по  оплаті 

поставленого  товару.

Позивач правомірно просить стягнути

наявний борг в розмірі 90000 грн. з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України,

зобов'язання має бути виконано в натурі.

Господарським судом  приймається до уваги, що поставка товару була

проведена  позивачем у  відповідності до наданої  відповідачем довіреності, в якій  було вказано 

кількість  товару (5000 кг) та

визначено строк  дії  довіреності 

до 17.07.2007 року (а.с.11).

Крім того, господарський суд  звертає увагу на ту обставину, що  сторонами 

при здійсненні  господарських

операцій  виконувались вимоги  п.п. 1 і 2 Інструкції про порядок реєстрації

виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей,

зареєстрованої в Міністерстві  юстиції

України  12.06.1996р. за N 293/ 1318 (

надалі -інструкція), сировина, матеріали паливо... та інші товарно-матеріальні

цінності, а також  нематеріальні активи,

грошові документи  і цінні папери  ( надалі - цінності) відпускаються покупцям

або передаються  безплатно тільки за

довіреністю одержувачів.  Вимоги вказаної

інструкції поширюються на підприємства, установи та організації, їхні

відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних

суб'єктів господарської діяльності.Згідно п.п. 1 і 2 Інструкції про порядок

реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання

цінностей, зареєстрованої в Міністерстві 

юстиції України  12.06.1996р. за N

293/ 1318 ( надалі -інструкція), сировина, матеріали паливо... та інші

товарно-матеріальні цінності, а також 

нематеріальні активи, грошові документи 

і цінні папери  ( надалі -

цінності) відпускаються покупцям або передаються  безплатно тільки за довіреністю

одержувачів.  Вимоги вказаної інструкції

поширюються на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії,

інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської

діяльності.

Довіреність на одержання цінностей

від постачальника  за нарядом, договором,

замовленням... або іншим документом, що його замінює, видається довіреній особі

під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей

( п. 6 Інструкції). Цим же пунктом

встановлений порядок виписки довіреності.

Відповідно до вимог пунктів  12, 13 і 15 Інструкції забороняється  відпускати цінності у випадках подання

довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або  з незаповненими реквізитами.... Після  закінчення відпуску цінностей служби, що

здійснювали їх відпуск, здають довіреності разом з  документами на відпуск останньої партії

цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського

обліку. Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку

відпуску за довіреністю цінностей 

покладається на посадових осіб підприємства-постачальника.

Товар отримано представником

відповідача Степашко С.М. на підставі довіреності  серії ЯНИ №043215 від 07.07.2007 року  з терміном дійсності  до 

17.07.2007 року.

Отримання  товару 

відповідач не заперечив, на оглянутих 

в судовому засіданні 

оригіналі  видаткової  накладної 

є підпис  Степашко  С.М. 

та  відтиск печатки  відповідача 

з зазначенням довіреності на підставі якої проведено передачу  товару. Відсутність розрахунку  у відповідача з контрагентами, яким  було 

передано товар  в ході подальших

господарських операцій перебуває поза межами предмету розгляду  даної справи і не може слугувати підставою

для звільнення  відповідача від

сплати  заборгованості, тому пояснення

відповідача про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог судом не

приймаються до уваги та розцінюються як необгрунтовані.

Проаналізувавши  обгрунтованість  уточнених 

позовних вимог  про стягнення з

відповідача процентів річних та  втрат

від інфляції,  господарський  суд приходить до переконання, що позовні

вимоги підлягають до часткового задоволення 

враховуючи наступне. 

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК

України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу

кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від

простроченої суми, що складає:  проценти

річних за період з 09.07.2007 року 

по  30.10.2007 року виходячи з

суми заборгованості   90000грн.  тобто за 

82 дні в розмірі  606 грн. 57

коп.  Натомість, господарський суд не

погоджується з розрахунком  позивача про

розмір втрат від інфляції на суму 3780 грн., оскільки при проведенні

розрахунку  позивачем  безпідставно включено до періоду  протягом якого  допущено порушення грошового зобов'язання

відповідачем липень 2007 року,  в  той час 

коли можливе нарахування втрат від інфляції  лише починаючи з 01.08. 2007 року  згідно до визначеного індексу  інфляції 

за  повний  місяць, а не за окремі періоди.  Втрати від інфляції  за серпень- вересень 2007 року  включно складають   2531 грн.  

і підлягають до  стягнення з

відповідача.

Суми, що підлягають до

стягнення   перебувають в межах позовних

вимог.

Однак, господарський  суд вважає за необхідне   позовні вимоги про стягнення   втрат від інфляції задовольнити лише

частково, оскільки при проведення розрахунку  за 

вказаний  позивачем  період серпень -  вересень 2007 року  втрати від інфляції складають   2531 грн., а 

заявлені позивачем 3780 грн. за липень- вересень 2007 року.

Клопотання позивача  про 

забезпечення позову  шляхом   накладення арешту на майно, розрахункові  рахунки та грошові суми, що належать

відповідачеві  не підлягає до

задоволення, оскільки згідно до ст. 67 ГПК України позов  забезпечується  накладенням арешту на  майно або грошові  суми, що належать відповідачеві, а  позивач  

просить  одночасно  вжити 

заходів   шляхом   накладення арешту на майно, розрахункові  рахунки та грошові  суми, що не відповідає вимогам  закону. Крім того, позивач  не 

обгрунтував  свою заяву  про вжиття 

заходів  по забезпеченню позову  доказами про те, що невжиття  таких заходів може   утруднити чи зробити неможливим виконання

рішення господарського  суду.

Згідно ст. 49 ГПК України судові

витрати належить покласти на  відповідача

пропорційно  до  розміру задоволених вимог, оскільки через

невиконання ним  зобов'язання  позивач змушений був звертатись до суду за

захистом своїх прав та поніс додаткові витрати.

Керуючись  ст. ст. 

34, 49,  82,  84, 116, 117 ГПК  України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити  частково.

Стягнути з Приватного підприємства

“Барім” м. Кіровоград вул. Героїв Сталінграда 20А  р/р 2600704681129 в АКБ

"Приватбанк" м. Київ МФО 321983 ІПН 206352711337 ЗКПО 20635278

заборгованість за  отриманий  товар в розмірі 90000 грн.,  втрати від інфляції в розмірі 2531 грн. та

проценти річних в розмірі 606 грн. 57 коп. на загальну суму  93137 грн. 57 коп., суму сплаченого

державного мита в розмірі  931 грн. 38

коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення 

судового процесу на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.

Гайсин Вінницької області  АДРЕСА_1 р/р

НОМЕР_1 у філії АКБ "Надра" м. Вінниця МФО 302355 ІНП НОМЕР_2.

Наказ  видати.

В решті позовних вимог  відмовити.

Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього

строку мають право подати апеляційну скаргу до Дніпропетровського  апеляційного господарського суду на вказане

рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                                     

Ю. І. Хилько