Рішення

від 02.03.2023 по справі 309/3238/20

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/3238/20

Провадження № 2/309/1637/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2023 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

за участю секретаря : Гаклик Л.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат Довгій Василь Іванович до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області , Хустської районної державної адміністрації про скасування розпоряджень Хустської РДА та державної реєстрації права власності на земельні ділянки та виключення записів про земельні ділянки із Державного земельного кадастру,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Довгій В. І., звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області , Хустської районної державної адміністрації про скасування розпоряджень Хустської РДА та державної реєстрації права власності на земельні ділянки та виключення записів про земельні ділянки із Державного земельного кадастру.

Позовні вимоги позивачем вмотивовані тим, що ОСОБА_3 , як особа яка має право на виділ їй земельної частки (паю), згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) № *0089550 на території Боронявської сільської ради та Хустської міської ради звернулася із заявою до Хустської районної державної адміністрації про надання безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства .

За наслідком поданої заяви згідно із вимог чинного на той час законодавства головою Хустської районної державної адміністрації ухвалено розпорядження за № 716 від 29.12.2002 року про передачу безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянам, які мають право на земельні частки (паї) на території Боронявської сільської ради та Хустської міської ради згідно якого зокрема щодо позивач ОСОБА_3 , отримала у власність земельну ділянку за цільовим призначенням ОСГ 0,8; Сад 0,2.

Позивачка 29 грудня 2002 року виготовила державний акт на право приватної власності на землю, серія Р2 № 251744, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 12 259.

Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий позивачці містив помилку, а саме неправильно було зазначено по батькові замість правильного « ОСОБА_8 » зазначено « ОСОБА_9 ». У зв`язку із чим позивачка звернулась до суду за наслідком чого 25 березня 2020 року Хустським районним судом у справі 309/519/20 ухвалене рішення, згідно якого встановлено факт належності вказаного державного акту саме позивачці.

Згодом позивача виявила намір упорядкувати належну їй земельну ділянку у відповідності до чинного законодавства тобто внести належну їй земельну ділянку до Державного земельного кадастру. У зв`язку з чим вона звернулася до землевпорядної організації та подала відповідну заяву до відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області. За наслідком розгляду заяви вона отримала рішення № РВ-2100440432020 від 18.05.2020 р., про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно якої державним кадастровим реєстратором Відділом у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 06.05.2020 р. (реєстраційний номер ЗВ-9704066132020) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, а саме перетин ділянок із земельною ділянкою за кадастровим номером 2110800000:07:001:0082, площа співпадає на 3.3489 %, земельної ділянки за кадастровим номером 2110800000:07:001:0083 площа співпадає на 35,9475 %, земельної ділянки за кадастровим номером 2110800000:07:001:0089 площа співпадає на 12,603 %, земельної ділянки за кадастровим номером 2110800000:07:001:0091 площа співпадає 47,5484 %.

З метою з`ясування, які саме земельні ділянки перетинається із земельною ділянкою позивача, він звернувся в ТОВ «Хуст-Земля Карпат», які виготовили викопіювання із чергового кадастрового плану із зазначенням факту розбіжностей на земельну ділянку ОСОБА_3 , крім цього позивачкою було сформовано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з якого позивачка дізналася, що межі її земельної ділянки порушують земельні ділянки, які належать відповідачу-1 ОСОБА_4 , а саме земельна ділянка, кадастровий номер 2110800000:07:001:0082 розміром 1 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1689506521108, підстава для державної реєстрації: розпорядження Хустської районної державної адміністрації за № 775 від 22.10.2018 р., вказане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно, № 216073915 від 13.07.2020 р., земельна ділянка, кадастровий номер 2110800000:07:001:0083 розміром 1 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16895431211008, підстава для державної реєстрації: розпорядження Хустської районної державної адміністрації за № 790 від 23.10.2018 р., вказане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно, № 216072651 від 13.07.2020 р., та земельної ділянки, яка належить відповідачу-2 ОСОБА_5 , саме земельна ділянка, кадастровий номер 2110800000:07:001:0089 розміром 1 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1742487021108, підстава для державної реєстрації: розпорядження Хустської районної державної адміністрації за № 1037 від 26.12.2018 р., вказане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно, № 216078221 від 13.07.2020 р., відповідачу-3: ОСОБА_6 , а саме земельна ділянка, кадастровий номер 2110800000:07:001:0091 розміром 1 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1742537621108, підстава для державної реєстрації: розпорядження Хустської районної державної адміністрації за № 1036 від 26.12.2018 р., вказане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно, № 216075238 від 13.07.2020 р.,

Яким чином відповідачі отримали вказані земельні ділянки у власність та виготовили кадастровий номер і здійснили державну реєстрацію земельних ділянок для позивача є невідомим. У зв`язку із чим та з метою з`ясування на якій підставі було винесено розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації за № 775 від 22.10.2018 р., розпорядження за № 790 від 23.10.2018 р., розпорядження за № 1036 від 26.12.2018 р., та розпорядження за №1037 від 26.12.2018 р., був поданий адвокатський запит за № 22/07/20 від 22.07.2020 р. до відповідача-4 з проханням надати відповідні розпорядження. Згідно відповіді на адвокатський запит Хустської районної державної адміністрації за № 01-31/930 від 29.07.2020 р. були надані копії відповідних розпоряджень зокрема: розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації за № 775 від 22.10.2018 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділення в натурі земельної частки (паю) ОСОБА_4 мешканці АДРЕСА_1 , розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації за № 790 від 23.10.2018 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділення в натурі земельної частки (паю) ОСОБА_4 мешканці АДРЕСА_1 , розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації за № 1036 від 26.12.2018 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділення в натурі земельної частки (паю) ОСОБА_6 , мешканці АДРЕСА_2 , та розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації за № 1037 від 26.12.2018 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділення в натурі земельної частки (паю) ОСОБА_5 , мешканці АДРЕСА_3 .

Вказані розпорядження видані з порушенням вимог ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», та ЗУ "Про доступ до публічної інформації" оскільки дані розпорядження не були опубліковані на офіційному сайті Хустської РДА що вказує на їхню неправомірність.

Відповідно до п. в) ст. 17 ЗК України, на місцеві державні адміністрації покладається: зокрема координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель. В свою чергу вказані положення відповідачем-5 виконані не були, що привело по суті до порушення гарантованого ст. 41 Конституції України права приватної власності на землю позивачки шляхом виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) стороннім особам без врахування виданих ще у 2002 році розпоряджень голови Хустської РДА.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (в редакції на момент винесення розпоряджень) районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) серед іншого, - уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв). Оскільки на момент видачі розпоряджень про виділення в натурі земельної частки (паю) відповідачу-1 та відповідачу-2 позивачка вже реалізувала своє право на виділення належної їй земельної частки (паю), земельна ділянка позивачки повинна була бути виключеною із площі земель, що підлягають розподілу. Однак, всупереч вимогам, встановленим ст. 5 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», відповідачем - 5 не вжито заходів, щодо встановлення місцезнаходження вже виділених земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та виключення таких земельних ділянок із земель, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), хоча всі необхідні відомості для таких дій повинні були міститися у відповідача 5, як розпорядника такими землями.

Підставами для виділення земельних часток (паїв) відповідачу-1, відповідачу-2 та відповідачу-3, є розпорядження, якими затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділення в натурі земельної частки (паю). Відповідно до п. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Натомість, земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель, а, отже, не є тотожним поняттю «земельна ділянка». Згідно п.1.2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010 р. № 376, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками. З огляду на різну природу понять «земельна ділянка» і «земельна частка (пай)», на етапі виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) вона не носить ознак, відображених у п 1.2. вищезгаданої Інструкції, а тому, не може бути виділена в натурі (на місцевості) технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до моменту, поки така земельна частка (пай) не набуде статусу земельної ділянки, передбаченого Земельним кодексом України. Натомість, згідно абз. 2 ст. 7 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), а також земельних ділянок, що передаються у комунальну власність, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні визначаються у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації «Про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території сільських, селищної, міської ради за межами населеного пункту» від 18.02.2011 року за № 139, прийнято рішення, щодо розробки проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) зокрема на території: зокрема Боронявської сільської ради та Хустської міської ради .

Видача даного розпорядження означала, що з моменту його прийняття процедура виділення земельних часток (паїв) мала відбуватися виключно в рамках розробки, погодження та затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Разом з тим, такого проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Боронявської сільської та Хустської міської рад розроблено не було, що доводить незаконність процедури виділення земельних часток (паїв) відповідачу-1 відповідачу-2 та відповідачу-3.

На необхідності наявності проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) вказує і лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру за № Б-1115/0-0.13-2461/6-18 від 25.04.2018 р., в якому зокрема зазначається, що сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації за межами населених пунктів.

Отже, перед виділенням земельної частки (паю) в натурі та передачу їх у власність Хустській державній районній адміністрації у відповідності до прийнятого ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) необхідно було розробити проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), що визнав і сам відповідач5, видавши розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації «Про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території сільськи, селищної, міської ради за межами населеного пункту».

Крім того, в процесі виділення земельних часток (паїв) відповідачу-1 та відповідачу-2 не було дотримано процедур, передбачених Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Зокрема, районна державна адміністрація зобов`язана була забезпечити розміщення в загальнодоступних місцях населених пунктів, у яких проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) з питання розподілу земельних ділянок за два тижні до їх проведення, чого зроблено не було, і чим, як наслідок, порушено принцип гласності розподілу земельних часток (паїв) між їх власниками, регламентований ст. 10 вказаного Закону.

У відповідності до вимог встановлених ст. 13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» земельні ділянки, які набули у власність відповідач-1, відповідач-2 та відповідач-3 повинні були змінити свій правовий статус з не витребуваних до нерозподілених. Вказане твердження відповідає абзц. 1 ст. 13 вказаного Закону нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Таким чином після того, як відповідач-1, відповідач-2 та відповідач-3 звернулись із заявою про виділ земельної ділянки в натурі (на місцевості) їхня земельна ділянка змінила свій правовий статус з не витребуваної земельної ділянки у нерозподілену земельну ділянку, оскільки після подання заяви їхні земельні ділянки (місце розташування, розмір тощо) визначаються у відповідності до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації за № 775 від 22.10.2018 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділення в натурі земельної частки (паю) ОСОБА_4 мешканці АДРЕСА_1 , розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації за № 790 від 23.10.2018 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділення в натурі земельної частки (паю) ОСОБА_4 мешканці АДРЕСА_1 , розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації за № 1036 від 26.12.2018 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділення в натурі земельної частки (паю) ОСОБА_6 , мешканці АДРЕСА_2 та розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації за № 1037 від 26.12.2018 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділення в натурі земельної частки (паю) ОСОБА_5 , мешканці АДРЕСА_3 , є такими, які прийняті в супереч вимогам встановлених законодавчих актів та є такими, які порушують права позивача. Крім Хустська РДА, порушила норми земельного законодавства позаяк видала розпорядження про передачу у власність частину земельної ділянки яка належить позивачу без проведення зборів власників земельних часток (паїв), без складення протоколу за наслідком проведених зборів та без проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), крім сього вказані розпорядження не були оприлюдненні у відповідності до встановленого законодавством порядку, а також не було дотримання вимог щодо гласності встановленими ст. 10 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» для забезпечення гласності щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) сільська, селищна, міська рада та районна державна адміністрація в межах своїх повноважень зобов`язані забезпечити розміщення в загальнодоступних місцях населених пунктів, у яких проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) з питання розподілу земельних ділянок за два тижні до їх проведення. В оголошенні має міститися інформація про дату, місце і час проведення зборів власників земельних часток (паїв) та їх місце роботи, прізвище, номер службового телефону посадової особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв); оприлюднити список осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), шляхом розміщення його в загальнодоступних місцях за 10 днів до початку проведення розподілу земельних ділянок.

Порушення земельного законодавства при наданні земельної ділянки відповідачу-1, відповідачу-2 та відповідачу-3 випливає також із положень абзацу 3 п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 р. (далі Постанова Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 р.), згідно якого «Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 ЗК перелік підстав для цього є вичерпним».

Позивач при виготовленні державного акту на право приватної власності на землю, погодила межі своєї земельної ділянки із власниками суміжних земельних ділянок, а отже межі її земельної ділянки є встановленими з 2002 року. Крім цього місцезнаходження земельної ділянки, яка належить позивачу підтверджується і експлікацією земель в межах плану від 2002 року, в якій зазначено як суміжних землевласників позивачки, так і знаходження вказаної земельної ділянки в ур. «Пінгови». Тобто місце знаходження земельних ділянок є визначеним.

У своєму позові позивач просила суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , яка проживає: АДРЕСА_1 кадастровий номер 2110800000:07:001:0082 розміром 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1689506521108, та розпорядження Хустської районної державної адміністрації за № 775 від 22.10.2018 р. та земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , яка проживає: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110800000:07:001:0083 розміром 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16895431211008, та розпорядження Хустської районної державної адміністрації за № 790 від 23.10.2018 р., вилучити запис про Державну реєстрацію з реєстру речових прав на нерухоме майно зобов`язавши Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області виключити з Державного земельного кадастру запис, щодо державної реєстрації вказаних земельних ділянок.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2110800000:07:001:0089 розміром 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1742487021108, та розпорядження Хустської районної державної адміністрації за № 1037 від 26.12.2018 р., вилучити запис про Державну реєстрацію з реєстру речових прав на нерухоме майно зобов`язавши Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області виключити з Державного земельного кадастру запис, щодо державної реєстрації вказаних земельних ділянок.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2110800000:07:001:0091 розміром 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1742537621108, та розпорядження Хустської районної державної адміністрації за № 1036 від 26.12.2018 р., вилучити запис про Державну реєстрацію з реєстру речових прав на нерухоме майно зобов`язавши Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області виключити з Державного земельного кадастру запис, щодо державної реєстрації вказаної земельної ділянки, а також стягнути з відповідачів судовий збір .

Ухвалою Хустського районного суду від 16 червня 2022 р. залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_7 , який придбав 14.10.2021 р. від ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 2110800000:07:001:0083 розміром 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1689543121108, а тому позивач також просить суд визнати недійсним договір купівлі- продажу земельної ділянки від 14.10.2021 р. , який посвідчений приватним нотаріусом Чіжмарь С.І.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав покликаючись на наведені в позовній заяві обставини, просить їх задоволити.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 не з`явилися, про місце і час розгляду справи належним чином були повідомлені, про причини неявки суд не повідомили .

В судове засідання представники Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Хустської районної державної адміністрації не з`явилися. В матеріалах справи наявні письмові заперечення представників Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Хустської районної державної адміністрації в яких представники просять суд відмовити позивачу у задоволенні позову покликаючись на наведені у письмових відзивах обставини, та справу слухати у їх відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 адвокат Жупан А.Ю. в задоволенні позову просив відмовити покликаючись на наведені у письмовому відзиві обставини.

Суд заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі письмові докази, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

З огляду на ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності з приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно архівного витягу від 30.07.2020 №230, наданого архівним відділом Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі по тексту - Хустської РДА), з розпорядження голови Хустської РДА від 29.12.2002 № 716 "Про надання безкоштовно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам за рахунок земельних часток (паїв) на території Боронявської сільської ради та Хустської міської ради", ОСОБА_3 надано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку цільове призначення ? ОСГ; місце розташування ? біля Бритвака, ? 0,80 га, сад ? 0,20 га.

На підставі зазначеного розпорядження гр. ОСОБА_3 видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 № 251744 площею 1,00 га в межах згідно планом для ведення особистого селянського господарства на території Хустської міської ради. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю серії Р2 № 251744. На плані зовнішніх меж земельної ділянки Акту відображено дві суміжні між собою земельні ділянки площею 0,80 га та 0,20 га.

Позивач, маючи намір зареєструвати належні їй земельні ділянки у Державному земельному кадастрі, уклала 16.12.2019 р. з ТОВ «Хуст-Земля Карпат» договір № 930 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка належить йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 251744, виданого Хустською РДА 29.12.2002 року.

29 грудня 2019 року ТОВ «Хуст-Земля Карпат» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно державного акту бланк серії № 251744 ОСОБА_3 .

18 травня 2020 року державним кадастровим реєстратором відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 06.05.2020 (реєстраційний номер ЗВ-9704066132020) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення №РВ-2100440432020 від 18 травня 2020 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. А саме, перетин ділянок з ділянкою 2110800000:07:001:0089, площа співпадає на 12,603%; перетин ділянок з ділянкою 2110800000:07:001:0082, площа співпадає на 3,3489%; перетин ділянок з ділянкою 2110800000:07:001:0091, площа співпадає на 47,5484%; перетин ділянок з ділянкою 2110800000:07:001:0083, площа співпадає на 35,9475%.

Згідно наявних в матеріалах справи інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: №216073915 від 13.07.2020 земельна ділянка за кадастровим номером 2110800000:07:001:0082 площею 1 га належить відповідачу ОСОБА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 168950652118) та зареєстрована на підставі Розпорядження Хустської РДА №775 від 22.10.2018 р.; №216072651 від 13.07.2020 земельна ділянка за кадастровим номером 2110800000:07:001:0083 площею 1 га належить відповідачу ОСОБА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1689543121108) та зареєстрована на підставі Розпорядження Хустської РДА №790 від 23.10.2018 р.; №216078221 від 13.07.2020 земельна ділянка за кадастровим номером 2110800000:07:001:0089 площею 1 га належить відповідачу ОСОБА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 174287021108) та зареєстрована на підставі Розпорядження Хустської РДА №1037 від 26.12.2018 р.; №216075238 від 13.07.2020 земельна ділянка за кадастровим номером 2110800000:07:001:0091 площею 1 га належить відповідачу ОСОБА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1742537621108) та зареєстрована на підставі Розпорядження Хустської РДА №1036 від 26.12.2018 р.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.10.2021 р., зареєстрованого в реєстрі за №7875 (а.с. 207-212) та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 279598111 від 14.10.2021 (а.с. 213-214), відбувся перехід права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110800000:07:001:0083 від ОСОБА_4 до ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 16 червня 2022 року ОСОБА_7 залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 №720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Згідно пункту 3 Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій (далі по тексту - Методичні рекомендації), затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 р. № 47/172/48 (чинного на час виготовлення Державного акту на право власності на землю серії Р2 №251744 від 29.12.2002), громадянин, який має сертифікат на право на земельну частку (пай) і бажає одержати свою земельну частку (пай) в натурі, подає підприємству заяву. Передача земельної частки (паю) в натурі провадиться згідно зі Схемою та проектом організації території земельних ділянок першочергової передачі. Встановлення і закріплення меж земельної ділянки в натурі провадиться за участю громадянина, якому передається земельна ділянка, та представника від підприємства, а також власників землі і землекористувачів суміжних ділянок. Після визначення меж в натурі складається акт передачі земельної ділянки із земель колективної власності у власність громадянину.

Технічна документація щодо передачі земельної частки (паю) в натурі оформляється в трьох примірниках в обсязі відповідно переліку, що наведений в додатку № 5. Перший примірник видається власнику земельної ділянки, другий з журналом геодезичних вимірювань - зберігається в районному (міському) відділі земельних ресурсів, третій - залишається у землевпорядній або іншій організації, що виконує ці роботи.

Вказана технічна документація є підставою для прийняття рішення місцевою радою про видачу державного акта на право приватної власності на землю, з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної (міської) державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території.

Згідно статті 55 Закону України «Про землеустрій», встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

Згідно статті 27 Закону України «Про землеустрій» замовники документації із землеустрою зобов`язані надавати вихідну документацію, необхідну для виконання робіт із землеустрою.

Судом встановлено, що згідно акту перевірки дотримання земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 28.10.2021 №889-ДК/860/АП/09/01/-21, зазначена документація із землеустрою, проект організації території земельних ділянок першочергової передачі та будь-які планово-картографічних матеріалів, які б визначали точне місце розташування земельних ділянок гр. ОСОБА_3 відсутні (до перевірки не надані). Відповідно до викопіювання із планово-картографічних матеріалів за адресою: за межами населеного пункту на території Хустської міської ради земельна ділянка відображена в контурі НОМЕР_1 , сільськогосподарські угіддя-пасовища. Розташування земельної ділянки 1,0 га в контурі 888 для ведення особистого селянського господарства суперечить розпорядженню голови Хустської РДА від 29.12.2002 №716, згідно яким гр. ОСОБА_3 виділено земельні ділянки у натурі (на місцевості) площею 0,80 га ріллі та сад 0,20 га місце розташування - біля Бритвака. Конфігурація, лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки та межі земельних угідь, відображені на кадастровому плані земельної ділянки, який є складовою документації із землеустрою, розробленої ТОВ "Хуст-Земля Карат" не відповідають плану зовнішніх меж земельної ділянки, відображеного в державному акті на право приватної власності на землю серії Р2 №251744.

Наведене вказує, що вимірювальні роботи технічної документації ОСОБА_3 були проведені з порушеннями норм проведення цих робіт та не відповідають фактичному розташуванню спірної земельної ділянки.

Суд також звертає увагу, що у ТОВ «Хуст-Земля Карпат» не було підстав на укладення Договору № 930 від 16.12.2019 р. на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), позаяк наданий ОСОБА_3 Державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 №251744 видано на ім`я ОСОБА_3 .

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 25.03.2020 року по справі №309/519/20 (рішення набрало законної сили 30.04.2020 р.), яким встановлення факт належності ОСОБА_3 Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №251744, який видано на ім`я ОСОБА_3 , - не міститься у переліку документів технічної документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно державного акту на право приватної власності на землю серії №251744.

З наведеного суд приходить до висновку, що надані позивачем матеріали технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно державного акту бланк серії №251744 ОСОБА_3 є неналежними доказами.

Приписами частин 1, 2 статті 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Положеннями ст. 378 ЦК України регламентовано, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, установлених законом.

Відповідно до частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків установлених Законом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На переконання суду, безпідставними також є доводи позивача, як підстави його позовних вимог про те, що викопіюванням із чергового кадастрового карти (плану) відділу у Хустському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області підтверджується факт знаходження у межах земельної ділянки позивача ОСОБА_3 земельних ділянок відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки таких відомостей це викопіювання не містить, як не містить такого судження і рішення державного кадастрового реєстратора про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки позивача.

Цим викопіюванням лише установлено перетин земельних ділянок позивача ОСОБА_3 з ділянкою ОСОБА_6 (2110800000:07:001:0089) із співпадінням площі на 12,603%; з ділянкою ОСОБА_4 (2110800000:07:001:0082) із співпадінням площі на 3,3489%; з ділянкою ОСОБА_5 (2110800000:07:001:0091) із співпадінням площі на 47,5484%; з ділянкою ОСОБА_7 (2110800000:07:001:0083) із співпадінням площі на 35,9475%, без зазначення яка саме з цих земельних ділянок знаходиться у межах іншої, в якому саме розмірі площі у відношенні до квадратних метрів чи гектарів.

Судом констатовано, що для того, щоб визначити чи має місце накладення спірних земельних ділянок, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, аніж право. Дана обставина може бути з`ясована експертом. Однак, в матеріалах страви відсутні висновки експертів на підтвердження чи спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Пунктом 3 ч. 5 цієї ж статті передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.

В межах наданих доказів, позивачем не надано беззаперечного доказу накладення земельної ділянки позивачки саме із земельною ділянкою відповідача, не надано доказів визначення конфігурації такого накладення із визначенням відповідних точок.

Крім цього, позивачка не довела того факту, що відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набували спірні земельні ділянки у власність з порушенням вимог закону, що відповідачем Хустською РДА були передані у власність та/або того, що такою передачею земельних ділянок були порушені права позивачки. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що передача відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спірних земельних ділянок відбулась з порушенням вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 707/1580/15-ц (провадження № 14-70цс18), в якій зазначено, що у статті 41 Конституції України вказано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності та право користування земельною ділянкою набуваються в порядку, визначеному ЗК України, який також передбачає вичерпний перелік підстав для припинення таких прав. Крім того, громадянин України, який у межах, наданих законодавством України набув права на земельну ділянку, не може нести негативних наслідків у зв`язку з порушенням процедури прийняття рішення органами влади чи місцевого самоврядування, які, як презюмується, діють у межах правового поля.

Отже, суд констатує, що позивач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами своїх вимог, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову суд залишає судові витрати за позивачем.

При цьому, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010)

Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат Довгій Василь Іванович до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Хустської районної державної адміністрації про скасування розпоряджень Хустської РДА та державної реєстрації права власності на земельні ділянки та виключення записів про земельні ділянки із Державного земельного кадастру відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 14 березня 2023 р.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.