Ухвала

від 17.01.2025 по справі 309/3238/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

17 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 309/3238/20

Провадження № 61-15986ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Попп Юліанна Миколаївна (далі - адвокат),

на рішення Хустського районного суду від 2 березня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року

у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області), Хустської районної державної адміністрації (далі - Хустська РДА) про скасування державної реєстрації земельних ділянок, скасування розпоряджень, вилучення записів про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та

в с т а н о в и в :

1. 30 листопада 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.

(1) Щодо вимог до змісту касаційної скарги

4. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

4.1. 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон № 3200-IX. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов`язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.

4.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

4.3. Тому адвокат зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

4.4. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

4.5. З огляду на цей припис про неможливість зареєструвати електронний кабінет через релігійні переконання адвокат мала повідомити одночасно з поданням касаційної скарги з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві.

4.6. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

4.7. Скаржниця усупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України не вказала про наявність або відсутність у неї та в адвоката електронних кабінетів. Заяву про неможливість зареєструвати такий кабінет адвокат не подала. Від обов`язку зазначити у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету скаржниця не звільнена, бо подала цю скаргу поштою.

(2) Щодо дотримання принципу рівності

5. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повиннобути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

5.1. Скаржниця додала до касаційної скарги квитанцію про сплату судового збору. Однак не додала її копії відповідно до кількості інших учасників справи.

5.2. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржниця подала касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідним додатком.

(3) Щодо сплати судового збору

6. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

6.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

6.2. Скаржниця додала до касаційної скарги квитанцію № 1046-5163-2352-6744 про сплату нею 30 листопада 2024 року 5 044,80 грн судового збору, що не відповідає розміру цього збору, встановленому Законом України «Про судовий збір».

6.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

6.4. За подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

6.5. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року становив 2 102,00 грн, а згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» - 2 481,00 грн.

6.6. У грудні 2020 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому просила:

(1) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2110800000:07:001:0082 і площею 1 га (далі - земельна ділянка-1), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

(2) скасувати розпорядження Хустської РДА від 22 жовтня 2018 року № 775;

(3) вилучити запис про державну реєстрацію прав з реєстру речових прав на нерухоме майно, зобов`язавши ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області виключити з Державного земельного кадастру запис щодо державної реєстрації земельної ділянки-1;

(4) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2110800000:07:001:0083 і площею 1 га (далі - земельна ділянка-2), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

(5) скасувати розпорядження Хустської РДА від 22 жовтня 2018 року № 790;

(6) вилучити запис про державну реєстрацію прав з реєстру речових прав на нерухоме майно, зобов`язавши ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області виключити з Державного земельного кадастру запис, щодо державної реєстрації земельної ділянки-2;

(7) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2110800000:07:001:0089 і площею 1 га (далі - земельна ділянка-3), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ;

(8) скасувати розпорядження Хустської РДА від 26 грудня 2018 року № 1037;

(9) вилучити запис про державну реєстрацію прав з реєстру речових прав на нерухоме майно, зобов`язавши ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області виключити з Державного земельного кадастру запис щодо державної реєстрації земельної ділянки-3;

(10) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2110800000:07:001:0091 і площею 1 га (далі - земельна ділянка-4), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 ;

(11) скасувати розпорядження Хустської РДА від 26 грудня 2018 року № 1036;

(12) вилучити запис про державну реєстрацію прав з реєстру речових прав на нерухоме майно, зобов`язавши ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області виключити з Державного земельного кадастру запис щодо державної реєстрації земельної ділянки-4.

16 червня 2022 року суд першої інстанції постановив ухвалу, згідно з якою залучив до участі співвідповідача ОСОБА_5 , який 14 жовтня 2021 року придбав від ОСОБА_2 земельну ділянку-2. З огляду на це скаржниця також попросила

(13) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки-2 від 14 жовтня 2021 року.

6.7. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову. Скаржниця оскаржила судові рішення в цілому, тобто щодо тринадцяти немайнових вимог. З огляду на це мала би сплатити ((2 102,00 грн х 0,4 х 12 вимог немайнового характеру, заявлених у 2020 році) + (2 481,00 грн за немайнову вимогу, заявлену у 2022 році х 0,4)) х 200% = 22 164,00 грн судового збору. Однак сплатила 5 044,80 грн такого збору. Тому має доплатити 17 119,20 грн судового збору.

Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 309/3238/20).

6.8. Скаржниця має надати суду документ про доплату судового збору у розмірі, визначеному за законом, з такою кількістю копій, яка відповідає кількості інших учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

(4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

7.1. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення скаржниці чи адвокату. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 2 березня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Хустської районної державної адміністрації про скасування державної реєстрації земельних ділянок, скасування розпоряджень, вилучення записів про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима