Постанова

від 01.03.2023 по справі 372/4396/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 372/4396/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2012/2023Головуючий у суді першої інстанції - Сташків Т.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Невідома Т.О., Соколова В.В.,

секретар Ольшевська Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 липня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, малолітньої ОСОБА_2 , в особі законного представника (матері) ОСОБА_3 про скасування запису про державну реєстрацію прав,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Обухівської РДА Київської області, малолітньої ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 (матері) в якому просила:

скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, внесений державним реєстратором Обухівської районної державної адміністрації Київської обалсті Тимченко А.С.: номер запису про право власності/довірчої власності: 39637503.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04.02.2020 у справі № 372/4004/15 визнано за ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , право особистої приватної власності на нерухоме майно.

08.12.2020 державним реєстратором Обухівської РДА на підставі постанови Київського апеляційного суду від 12.11.2020 зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3223151000:01:026:0012; номер запису про право власності/довірчої власності: 39637503.

Згідно з інформаційною довідкою № 284132854 від 11.11.2021 державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 щодо земельної ділянки відбулась на підставі постанови Київського апеляційного суду від 12.11.2020. Підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав власності стало звернення ОСОБА_2 із заявою про реєстрацію такого права на підставі вказаної постанови суду.

Позивач зазначає, що відповідно до відомостей із ЄДРСР постанова Київського апеляційного суду від 12.11.2020 оприлюднена 07.12.2020, тобто на момент державної реєстрації зазначеного права власності - 03.12.2020 ця постанова не була офіційно оприлюднена, судове рішення було відсутнє у ЄДРСР, а відтак, реєстраційні дії вчинені з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, вказаним судовим рішенням право власності за ОСОБА_2 на спірне майно не визнавалось.

ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 , отже реєстрація права власності на спірне майно за ОСОБА_2 порушує майнові права позивача, оскільки її інтереси не враховано під час реєстрації права власності на це майно за ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 2-11).

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20.07.2022 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, малолітньої ОСОБА_2 в особі законного представника (матері) ОСОБА_3 про скасування запису про державну реєстрацію прав відмовлено (т. 2 а.с. 65-70зв.).

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Вказує, що державний реєстратор не мав законодавчо визначених підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:01:026:0012 на підставі постанови Київського апеляційного суду від 12.11.2020, оскільки даною постановою право власності за ОСОБА_2 не визнавалось, тому реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 порушує майнові права позивача - ОСОБА_1 , так як її інтереси не було враховано при проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Звертає увагу на те, що зміст та форма свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.08.2017 не відповідає вимогам, встановленим законодавством. Також, дане свідоцтво не підтверджує набуття ОСОБА_2 права власності на спірне майно.

Окрім зазначеного, позивач не погоджується з розподілом судових витрат (т. 2 а.с. 77-90).

28.12.2022 малолітньою ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що апелянт фактично дублює доводи, викладені у позовній заяві без наведення інших обґрунтованих підстав щодо необхідності скасування рішення.

Крім того, на час внесення оскаржуваного запису (номер запису про право власності/довірчої власності: 39637503 від 08.12.2020) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у позивача не існувало будь-яких прав на майно, якого вони стосуються. Такі права відсутні у позивача і на даний час. Суб`єктивне право позивача не могло зменшитися або зникнути як таке внаслідок внесення оскаржуваного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відтак, за результатами вирішення даної справи право або інтерес ОСОБА_1 не можуть бути відновлені в будь-який спосіб (т. 2 а.с. 118-127).

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заперечувала проти поданої апеляційної скарги та просила її відхилити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04.02.2020 у справі № 372/4004/15 визнано за ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , право особистої приватної власності на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; апартамент АДРЕСА_2 загальною площею 91,8 кв.м; житловий будинок АДРЕСА_3 загальною площею 222,6 кв.м; земельну ділянку площею 0,137 га за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:026:0012; земельну ділянку площею 0,3500 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:009:0032; земельну ділянку площею 0,2579 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:009:0069; земельну ділянку площею 0,1669 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:009:0070; земельну ділянку площею 0,0750 га, кадастровий номер: 3223151000:01:009:0071; земельну ділянку площею 0,0750 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:009:0072; земельну ділянку площею 1,6432 га за адресою: АДРЕСА_3 :01:009:0073; земельну ділянку площею 1,000 га за адресою: Київська область, Обухівський район, селище Козин; автомобіль LEXUS LS 460; 1/6 частину будівель першої черги «Риболовно-спортивної бази» за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 0,3600 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:026:0015; земельну ділянку площею 0,5493 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:009:0028.

Постановою Київського апеляційного суду від 12.11.2020 у справі № 372/4004/15 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_6 ; рішення від 04.02.2020 змінено, доповнивши: перший абзац резолютивної частини рішення після слів « ОСОБА_4 » словами «правонаступником якого є малолітня ОСОБА_2 »; другий абзац резолютивної частини рішення після слів « ОСОБА_4 » словами «правонаступником якого є малолітня ОСОБА_2 »; третій абзац резолютивної частини рішення після слів «Визнати за ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 » словами «правонаступником якого є малолітня ОСОБА_2 ».

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 372/4004/15 касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково; рішення Обухівського районного суду Київської області від 04.02.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 12.11.2020 змінено та викладено абзаци першій-третій резолютивної частини рішення суду першої інстанції в наступній редакції: «У задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_4 , правонаступником якого у розглядуваній справі (процесуальним правонаступником) є малолітня ОСОБА_2 , задовольнити. Визнати, що квартира АДРЕСА_1 ; апартамент НОМЕР_1 літера А в будинку АДРЕСА_4 загальною площею 91,8 кв.м; житловий будинок АДРЕСА_3 загальною площею 222,6 кв.м; земельну ділянку площею 0,137 га за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:026:0012; земельну ділянку площею 0,3500 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:009:0032; земельну ділянку площею 0,2579 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:009:0069; земельну ділянку площею 0,1669 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:009:0070; земельну ділянку площею 0,0750 га, кадастровий номер: 3223151000:01:009:0071; земельну ділянку площею 0,0750 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:009:0072; земельну ділянку площею 1,6432 га за адресою: АДРЕСА_3 :01:009:0073; земельну ділянку площею 1,000 га за адресою: Київська область, Обухівський район, селище Козин; автомобіль LEXUS LS 460; 1/6 частину будівель першої черги «Риболовно-спортивної бази» за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 0,3600 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:026:0015; земельну ділянку площею 0,5493 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223151000:01:009:0028, є особистою приватною власністю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ». В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 04.02.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 12.11.2020 залишено без змін. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 закрито.

08.12.2020 державним реєстратором Обухівської РДА на підставі постанови Київського апеляційного суду від 12.11.2020 зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3223151000:01:026:0012; номер запису про право власності/довірчої власності: 39637503.

Згідно з інформаційною довідкою № 284132854 від 11.11.2021 державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 щодо зазначеної земельної ділянки відбулась на підставі постанови Київського апеляційного суду від 12.11.2020 у зв`язку зі зверненням ОСОБА_2 із заявою про реєстрацію такого права.

Згідно із ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 15 ЦПК України особа може звернутися до суду за захистом лише своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Цивільне право підлягає захисту у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1223 ЦК України передбачено загальне правило, за яким право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено виключення, за яким лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 за життя, 09.10.2015, склав заповіт, згідно якого усе своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося, заповів своїй малолітній дочці ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 157). Крім останньої інших спадкоємців у заповіті він не призначав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, і, після його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 прийняла спадщину, та 28.08.2017 їй було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно із яким вона є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося (т. 1, а.с. 159).

Окремо слід звернути увагу на те, що заповіт ОСОБА_4 від 09.10.2015 містить чітку вказівку на те, що до складу спадщини, яка відкриється після смерті ОСОБА_4 буде входити земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:01:026:0012.

При цьому, до кола осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, позивач не належить.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка наведена у постанові від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Велика Палата Верховного Суду також роз`яснила, що «під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні способом встановленим для захисту права та інтересу, внаслідок чого право або інтерес будуть імперативно відновлені».

На час внесення оскаржуваного запису (номер запису про право власності/довірчої власності: 39637503 від 08.12.2020) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у позивача не існувало будь-яких прав на майно, якого вони стосуються. Суб`єктивне право позивача не могло зменшитися або зникнути як таке внаслідок внесення оскаржуваного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відтак, за результатами вирішення даної справи право або інтерес ОСОБА_1 не можуть бути відновлені в будь-який спосіб.

Позивач, посилаючись на постанову Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 372/4004/15-ц, намагається навести на думку про те, що зазначеною постановою було нібито підтверджено незаконний характер реєстрації права власності на майно, котре належало ОСОБА_4 , за його спадкоємцем ОСОБА_2 .

Проте, у вказаній справі вирішувався спір між ОСОБА_4 та його першою дружиною - ОСОБА_6 з приводу належності майна до спільної сумісної власності колишнього подружжя чи особистої приватної власності одного з них. ОСОБА_1 не входила до кола осіб, які брали участь у розгляді справи № 372/4004/15-ц, в процесі її розгляду в суді першої інстанції вона була допитана в якості свідка.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 372/4004/15-ц, касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 було закрите, та встановлено, що оскарженими судовими рішеннями питання про її права та обов`язки не вирішувалось (т. 1 а.с. 57-100).

Також, позивач вказує на процедурні порушення, нібито допущені державним реєстратором Обухівської РДА, а саме на те, що на час внесення оскаржуваних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, постанова Київського апеляційного суду від 12.11.2020 у справі № 372/4004/15-ц не була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Разом з тим, статтею 384 ЦПК встановлено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Таким чином, на час проведення державної реєстрації права на нерухоме майно за ОСОБА_2 у державного реєстратора були наявні усі підстави прийняти копію постанови Київського апеляційного суду від 12.11.2020, засвідчену в установленому порядку, яка була оприлюднена 07.12.2020 року в ЄДРСР.

Отже, 08.12.2020 державним реєстратором Обухівської районної державної адміністрації Київської області Тимченко А.С. була здійснена реєстрація права власності номер запису 39637503, а не 03.12.2020, як зазначає ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1, а.с. 22-23).

На підтвердження дати оприлюднення постанови - 07.12.2020 матеріали справи містять відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень (т. 1, а.с. 160).

Будь-яких інших доводів про порушення порядку проведення державної реєстрації прав, а також посилань на порушені норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень» апеляційна скарга не містять.

Отже, правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що не вбачається порушень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час здійснення державної реєстрації та вчинення оскаржуваного запису про державну реєстрацію права.

Посилання апелянта на безпідставну відмову у зупиненні провадження у даній справі до розгляду справи № 372/4396/21 є хибними з огляду на те, що своїми висновками, викладеними в ухвалі від 01.07.2022 суд першої інстанції зазначив, що зібрані докази, у даній справі, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі № 372/4396/21, тому з урахуванням вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатись на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 372/628/21.

При цьому, а ні у клопотання про зупинення провадження, а ні в апеляційній скарзі, не міститься посилань на те, які саме обставини, що будуть встановлені у справі № 372/628/21, матимуть значення для правильного вирішення справи № 372/4396/21.

Окрім того, оскарження заповіту вже неодноразово було предметом судового розгляду за позовними заявами як ОСОБА_1 , так і її матері - ОСОБА_6 .

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання заповіту недійсним. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04.03.2019 у справі № 372/1862/17 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 10.10.2019, постановою Верховного Суду від 19.02.2020 рішення було залишено без змін.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03.06.2021, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2021 по справі № 367/1459/20, в задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним було відмовлено.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22.07.2021 у справі № 372/932/20 позов ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним залишено без розгляду.

Щодо розподілу судових витрат, то слід зазначити наступне.

05.01.2022 між відповідачем та АБ «Горецький і Партнери» було укладено договір № 21-02 з метою надання правової допомоги у справі, що розглядається (т. 2 а.с. 10-13).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору сторони визначили розмір гонорару за надання правової (професійної правничої) допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції - 30 000,00 грн., в суді апеляційної інстанції - 20 000,00 грн. (т. 2 а.с. 12).

Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду у справі № 640/18402/19 від 12.05.2020 та постанові від 22.07.2021 у справі № 628/2292/18).

Розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником відповідача, а отже є визначеним (правова позиція Верховного Суду в постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19).

Стороною відповідача було надано всі необхідні докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу разом із заявою про розподіл та стягнення судових витрат (т. 2 а.с. 47-49);

-звіт від 12.07.2022 (т. 2, а.с. 50);

-завірену копію рахунку від 12.07.2022 (т. 2, а.с. 51);

-оригінали квитанцій про сплату гонорару на суму 30 000, 00 грн. (т. 2 а.с. 52-55);

-завірену копію акту прийому-передачі виконаних робіт від 20.07.2022 (т. 2 а.с. 56).

При цьому, у відзиві на позовну заяву стороною відповідача було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в якому зазначено, що відповідач очікує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000, 00 грн. (т. 1, а.с. 152). Відзив було направлено на адресу позивача (т. 1, а.с. 193). За час розгляду справи в суді першої інстанції заперечень щодо розміру витрат від сторони позивача не надходило.

В судовому засіданні 20.07.2022 брала участь представник позивача, клопотань про зменшення розміру витрат від неї не надходило.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з позивача на користь відповідача витрати за надання правничої допомоги у розмірі 30 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно застосовано до правовідносин норми процесуального та матеріального права, повно та всебічно досліджено матеріали справи та прийнято обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову. Доводи апелянта зводяться до його незгоди з висновками суду та на законність і обґрунтованість постановленого судового рішення не впливають.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 10 березня 2023 року.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді Т.О. Невідома

В.В. Соколова