Рішення

від 10.03.2023 по справі 127/18736/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/18736/20

Провадження № 2/127/3022/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Бойко В.М.,

при секретарі Голодняк В.Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,

представника відповідача громадської організації «ТОМ 14» - Музичко Н.В.,

розглянувши у відкритому відкритому засіданні у режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , громадської організації «ТОМ 14» про захист честі, гідності і ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В:

31.08.2020 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , громадської організації «ТОМ 14» про захист честі, гідності і ділової репутації. В результаті автоматизованого розподілу справ розгляд зазначеної справи було призначено головуючому судді Луценко Л.В.

Позов мотивований тим, що 25.02.2019 року в програмі «Наші Гроші» у мережі Інтернет на YouTube каналі веб-сайті https://bihus.info/ за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та на « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 було розміщено журналістське розслідування під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », в якому було розповсюджено інформацію щодо позивача ОСОБА_6 , наступного змісту:« ІНФОРМАЦІЯ_5 », ОСОБА_7 і наш спецсеріал про масштабну багаторічну корупцію на багатостраждальній українській оборонці. Зміст попередніх серій коротко: Початок війни. Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» продають на його заводи. До групи входять зам.секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони, ОСОБА_8 , його син ОСОБА_9 , колишній працівник концерну ОСОБА_10 і керівники оборонних структур різних рівнів. Група швидко стає привілегійованим постачальником держзаводів і отримує контракти на сотні мільйонів гривень, центром оборудок стає підставна компанія «ОПТІМУМСПЕЦДЕТАЛЬ», скорочено «ОПТІМА». Отримані гроші переводять в готівку, які потім витрачають на відкати заводам, хабарі слідчим органам та розкішне життя.»

Позивач у позові вказує, що крім цього, під час програми було розміщено та показано відео - слайди на яких зображено позивача, як особи, яка входить до «групи». Вступне слово в сюжеті говорить ОСОБА_11 , як співавтор сюжету, безпосередньо викладений вище текст зачитує ОСОБА_12 , а власне програма «Наші гроші», в якій вийшов сюжет та всі проекти цієї програми реалізуються на базі ГО «ТОМ 14» (https://bihus.info/projects/go-tom-14/). При цьому, в цій частині НОМЕР_1 не йдеться про цитати висловлювань інших осіб, а поширення інформації відбувається у вигляді власних тверджень, в даному випадку безпосередньо інформацію, яка викладена вище, як власне твердження зачитав ОСОБА_7 .

Вказану інформацію, яка була поширена серед невизначеного кола осіб, позивач вважає негативною та такою, що порушує його особисті немайнові права, а саме: презумпцію невинуватості, право на повагу до гідності та честі, право на недоторканість ділової репутації, оскільки, вказує на співучасть позивача у злочинних діях, про порушення ним норм чинного законодавства, що створює враження про позивача, як про злочинця, що в першу чергу руйнує оцінку його людських, ділових і професійних якостей, що однозначно негативно впливає на суспільну оцінку його якостей в очах оточуючих.

Позивач у позові зазначає, що про порушення своїх прав дізнався наприкінці лютого на початку березня 2019 року з джерел інформації, які розміщували сюжет відповідачів.

Вважає, що поширена відповідачами у сюжеті негативна інформація про нього є недостовірною, виходячи з наступного.

Сюжет, поширений відповідачами, містить інформацію щодо журналістського розслідування «...про масштабну багаторічну корупцію на багатостраждальній українській оборонці.» Серед іншого містить таку інформацію: «Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» продають на його заводи. До групи входять зам.секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони, ОСОБА_8 , його син ОСОБА_9 , колишній працівник концерну ОСОБА_10 і керівники оборонних структур різних рівнів. Група швидко стає привілегійованим постачальником держзаводів і отримує контракти на сотні мільйонів гривень, центром оборудок стає підставна компанія «ОПТІМУМСПЕЦДЕТАЛЬ», скорочено «ОПТІМА». Отримані гроші переводять в готівку, які потім витрачають на відкати заводам, хабарі слідчим органам та розкішне життя». Далі по сюжету журналістське розслідування деталізує інформацію про злочинні дії зазначеної «групи».

Таким чином, вважає, що поширена відповідачами в сюжеті інформація вказує на позивача, як на співучасника певної «групи», яка через підставну компанію «Оптімумспецдеталь» здійснює злочинні дії: скуповує запчастини до військової техніки у російських контрабандистів та на українських військових складах, завищує ціни на зазначені військові запчастини при поставках на державні оборонні заводи, користується неправомірними перевагами при поставках, переводить кошти у готівку, надає корупційні неправомірні вигоди правоохоронцям та держслужбовцям під час такої злочинної діяльності, привласнює решту отриманих з бюджету коштів. При цьому, як на дату поширення відповідачами сюжету, так і на даний час, позивач не перебуває в статусі підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) чи засудженого по кримінальним провадженням, які стосуються викладених у сюжеті обставин. На даний час, щодо викладених у сюжеті обставин зареєстроване та розслідується кримінальне провадження №4201611350000102 від 01.04.2016, в рамках якого певним особам повідомлено про підозру, але не відносно позивача.

Також, будь-яких інших доказів, які б підтвердили достовірність негативної інформації, поширеної відповідачами у сюжеті щодо того, що позивач входить до «групи», яка здійснювала певні злочинні дії не існує.

Таким чином, позивач вважає, що поширена відповідачами у сюжеті негативна інформація щодо нього не відповідає дійсності, а тому є недостовірною.

При цьому, негативна недостовірна інформація, поширена відповідачами у сюжеті про нього не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою позивача, натомість, зазначену інформацію можна перевірити на достовірність, тому вона є не оціночними судженнями, а фактичними твердженнями.

Таким чином, поширена відповідачами у сюжеті інформація про позивача є негативною, недостовірною, містить фактичні твердження про обставини, яких не існувало, порушує особисті немайнові права позивача та підлягає спростуванню та поширення такої негативної, недостовірної інформації щодо позивача завдало йому моральної шкоди у розмірі матеріального еквіваленту 432 мінімальних заробітних плат.

Ухвалою суду від 23.09.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

19.10.2020 року на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, від представника позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява (у новій редакції), відповідно до якої представник позивача ОСОБА_1 , просив суд визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_6 на презумпцію невинуватості, на повагу до гідності та честі, на недоторканість ділової репутації, інформацію, яка була поширена 25лютого 2019 ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та громадською організацією «ТОМ 14» в програмі «Наші Гроші» у мережі Інтернет на YouTube каналі веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням(ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з 27 по 29 хвилину відеосюжету в матеріалах журналістського розслідування під назвою «Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки)//Наші гроші № 257-128 (2019.02.25)», наступного змісту: «Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» продають на його заводи. До групи входять зам.секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони, Олег Гладковський...», зобов`язати ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), громадську організацію «ТОМ 14» (код 40067390, місце знаходженння 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська,73) протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену 25.02.2019 недостовірну інформацію, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_6 , шляхом розміщення тексту судового рішення у даній справі на YouTube каналі веб-сайті https://bihus.info/ в рубриці, де було розміщено недостовірну інформацію.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , громадської організації «ТОМ 14» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 432 мінімальної заробітної плати, що становить 2040336,00 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , громадської організації «ТОМ 14» на користь ОСОБА_6 судові витрати.

Ухвалою суду від 26.10.2020 року позовну заявуприйнято допровадження суддеюЛуценко Л.В.та відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження.

20.11.2020 року скориставшись своїми процесуальними правами, передбаченими ст.178 ЦПК України, до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_4 ,в якомувона просилавідмовити взадоволенні позовноїзаяви вповному обсязі,оскількивона не є ні автором, ні особою, яка поширила оспорювану інформацію, а позивач, маючи доступ до відеосюжету, не з`ясував ці обставини та помилково зазначив її, як відповідача у справі. Отже, вона є неналежним відповідачем у справі, на неї не може бути покладено обов`язок в разі задоволення позовних вимог у цій справі. Крім того, вважає за належне зазначити, що у даній справі відсутні підстави для визнання інформації недостовірною, а також для її спростування та задоволенні моральної шкоди, оскільки висловлювання на думку відповідача, є по суті оціночним судженням, відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», що базується на певних даних журналістського розслідування, яке лягло в основу оспорюваного сюжету. Також, відповідач у своєму відзиві посилаючись на ч. 2 ст. 256 ЦК України, в якій йдеться про те, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності, який передбачений законодавством для задоволення вимог про спростування інформації.

Крім цього, відповідач вважає, що оспорювані висловлювання не можуть бути визнаними недостовірними відповідно до чинного законодавства, адже вони є оціночними судженнями і зважаючи на обставини описані у цьому відзиві, не підлягає задоволення також вимога щодо відшкодування моральної шкоди, яка є похідною щодо основної вимоги, а єдиним доказом того, що позивачу була заподіяна моральна шкода, є експертний висновок, який є неналежним доказом у розумінні ст. 77 ЦПК України.

Також, відповідач наголошує у відзиві на тому, що позивач є публічною особою. На час опублікування журналістського матеріалу позивач обіймав посаду першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України та у своїй позовній заяві він фактично сам визнає, що є публічною особою. Позивач оскаржує інформацію, подану в журналістському розслідуванні, про чи не найважливішу та таку, що впливає на життя всього українського суспільства, сферу з огляду на стан війни, в якому вимушено перебуває наша держава. Війна, яку веде російська федерація на території України. З 2014 року в Україні йде війна і за ці більше ніж 6 років загинуло більше 4 тис. військовослужбовців та 3тис. цивільних осіб. Попри все це, у провадженні правоохоронних органів України знаходиться низка проваджень за фактом можливого розкрадання бюджетних коштів в оборонному секторі України, продажу техніки та запчастин, контрабандою ввезених з території країни - агресора на територію України з метою подальшої реалізації за завищеними цінами українським державним оборонним підприємствам тощо. Таким чином, вважає, що така діяльність є прямою загрозою для державного суверенітету та територіальної цілісності країни, економічний добробут, якого так потребує наразі українське суспільство.

Крім того, 23.11.2020 року скориставшись своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 178 ЦПК України, до суду надійшов відзив відповідача громадської організації «ТОМ 14», в якому не визнає пред`явлені позовні вимоги, заперечує проти задоволення позову, та вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, а у частині вимог про спростування інформації необхідно застосувати п.2 ч.2 ст. 258 ЦК України та наслідки передбачені ч.4 ст. 267 ЦК України. Відповідач ГО «ТОМ 14» зазначає, що твердження позивача, що громадська організація «ТОМ 14» є власником веб-сайту та каналу YouTube каналі веб-сайті https://bihus.info/, а тому має бути відповідачем у справі, ґрунтується на припущеннях та не підтверджено жодним належним доказом, таким чином позивач вводить в оману суд стверджуючи без жодних на те доказів, оскільки на зазначеному сайті не має жодного слова про те що громадська організація «ТОМ 14» є його власником.

Також, відповідач ГО «ТОМ 14» заявляє про необхідність застосування п. 4 ст. 264 ЦК України, оскільки вважає, що минув строк позовної давності на спростування інформації, оскільки, позивач в своїй позовній заяві на сторінці 2 стверджує, що «про порушення своїх прав він дізнався наприкінці лютого, на початку березня 2019 року з джерел інформації, які розміщували сюжет відповідачів», а отже строк позовної давності сплив в березні 2020 року.

Крім вищевказаного, також зазначає, про наявності у позивача на момент виходу сюжету статусу публічної особи, та оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати». При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Також, відповідач ГО «ТОМ 14» зазначає, що у оскаржуваному відеосюжеті під назвою «Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки)///Наші гроші №257-128 (2019.02.25)», яке стосувалось розкрадання в оборонній сфері, зазначені позивачем для визнання недостовірними та спростування висловлювання є критичною оцінкою автора ОСОБА_13 , а тому жодної шкоди немайновим правам позивача не могли нанести.

Відповідач зауважує, що висловлені оціночні судження автора ґрунтувались на певних фактичних матеріалах, які досліджувались в ході створення відео-сюжету, а наді позивачем докази є необґрунтованим і викликають сумніви через сукупність порушень та неточностей.

Тому відповідач ГО «ТОМ 14» просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ГО «ТОМ 14» про захист честі, гідності і ділової репутації.

17.12.2020року скориставшись своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 178 ЦПК України, до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , в якому він не визнає пред`явлені щодо нього позовні вимоги, заперечує проти задоволення позову, та вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Журналісти ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а також інші журналісти програми Наші гроші з Денисом Бігусом», займаються журналістикою саме в сфері розслідувань корупційних діянь топ-посадовцями в Україні і саме за цю діяльність вони отримували професійні відзнаки, а позивач в свою чергу, враховуючи матеріали справи, зміст програми, інформацію з якої він намагається оскаржити, посада, яку він займав на момент поширення зазначеної програми і яку займає зараз - є публічною фігурою (особою). Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. Відповідач зазначає, що в силу ч.2 ст.29 Закону України «Про інформацію», визначення статусу позивача має очевидне значення для правильного вирішення поданого позову, оскільки за приписами чинного законодавства України позивач взагалі не мав права, зокрема, вимагати стягнення моральної шкоди у спірному випадку.

Також у відзиві відповідач зазначає, що позивач оскаржує програму, в якій є і факти і оціночні судження основані на фактичній основі, і, які, беззаперечно, на його думку, стосуються теми надзвичайного суспільного інтересу - загрози суверенітету, територіальній цілісності України, можливості забезпечення ефективного опору збройній агресії з боку російської федерації, штучному збільшенню в рази вартості запчастин для потреб Збройних сил України і неефективності бюджетних витрат в оборонній сфері під час бойових дій на сході України.

Отже, на його думку, можливі негативні наслідки для ефективності ЗСУ через діяння фізичних або юридичних осіб, в теперішніх умовах в Україні, є темою надзвичайної суспільної ваги і громадського інтересу, а тому, вважає, що вищевикладені факти та обставини, а також суспільна значимість поширеної в оскаржуваній програмі інформація, є беззаперечною підставою для безпідставності заявлених позовних вимог, оскільки ЗМІ є вільними та незалежними під час обрання форми і змісту поширення інформації. Вони особисто, на власний розсуд і відповідальність вирішують, яку кількість інформації, про які факти, які оцінки та узагальнення навести і в якій формі це подати аудиторії.

Щодо спростування недостовірної інформації, яка міститься в наступному фрагменті програми: «Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» продають на його заводи. До групи входять: зам.секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони Олег Гладковський...», то дані вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, хто є поширювачем оскаржуваної ним інформації. Ні стосовно власника веб-сайту ні стосовно власника каналу на платформі спільного доступу до відео YouTube. Крім того, вважає, що позивач не виконав свого процесуального обов`язку щодо доказування факту поширення. В матеріалах справи є тільки запис програми, який ще потрібно дослідити на предмет відповідності тому, що створювали журналісти. Поширена інформація тільки в одному реченні стосується позивача. Оскаржений фрагмент не є інформацією, твердженням про факти, а є оціночними судженнями, а також позивачем не надано жодного доказу щодо порушення його особистих немайнових прав - тобто, немає доказів шкоди особистим немайновим правам, і немає доказів, що через поширення програми існують реальні перешкоди повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації - в повному обсязі.

Представником позивача до суду подано відповіді на відзиви, в яких він заперечив проти викладених обставин та доводів відповідачів щодо необґрунтованості поданого позову та просив суд задовольнити позов в повному обсязі, з урахуванням обставин справи та викладених у позові правових норм, оскільки поширена відповідачами у Сюжеті інформація про позивача, а саме, в частині інформації наступного змісту: «Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» продають на його заводи. До групи входять зам.секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони, Олег Гладковський...», є негативною, недостовірною, містить фактичні твердження про обставини, яких не існувало, порушує особисті немайнові права позивача та підлягає спростуванню та відшкодуванню моральної шкоди.

До суду представниками відповідачів ОСОБА_4 та ГО «ТОВ 14», ОСОБА_2 подано заперечення на відповідь на відзив, в яких вони дотримуються аналогічної позиції що і в раніше поданих відзивах на позовну заяву та вказують, що твердження позивача та його представника є надуманими та такими, що не підтверджується належними та допустими доказами, а також позивачем не надано суду доказів, що інформація наступного змісту: ««Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» продають на його заводи. До групи входять зам.секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони, Олег Гладковський...» поширена саме відповідачеами ОСОБА_4 та ГО «ТОВ 14» і вони є авторами вказаного вислову та внаслідок поширення зазначених в позовній заяві відомостей, позивачу завдана шкода відповідним особистим немайновим благам. (т. 3, 140-142, 143-144,151-159).

Ухвалою суду від 03.02.2021 року витребувано докази по справі, а саме: у Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул.Смоленська, 6, м. Київ) завірені належним чином копії методики судового психологічного аналізу вихідних даних (14.1.01), психологічний аналіз текстової інформації (14.01.67), методики «Сонді тест» (дослідження соціальної перцепції та інстинктивних потреб особистості) (14.1.45), методики Люшера (текст кольорового вибору) та її модифікації (14.1.26), методики проведення комплексних психолого-лінгвістичних досліджень (VIII.1.1-2017/3).

Ухвалою суду від 25.03.2021 у справі призначено комплексну судову психолого-лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» (м. Харків, вул. Золочівська, 8а). На вирішення яких поставлено наступне запитання: поширені ІНФОРМАЦІЯ_7 в програмі «Наші гроші» УouTube каналі на веб-сайті https://bihus.info/ (https://www.youtube.com/watch?v=IGTf2nUyxfw), з 27 по 29 хвилину відеосюжету в матеріалах журналістського розслідування під назвою «Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки)///Наші гроші №257-128 (2019.02.25)», слова наступного змісту: «Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» передають на його заводи. До групи входять: зам. секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони Олег Гладковський...» є фактами чи оціночними судженнями? Провадження по справі було зупинено. (т. 3, а.с. 238-240).

Ухвалою суду від 06.05.2021 року провадженнч по справі було поновлено (т.3, а.с. 249).

Згідно ухвали суду від 07.06.2021 у справі уточнено статус проведення експертизи, призначеної на підставі ухвали суду від 25.03.2021, як судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення. Провадження по справі було зупинено. (т.4, а.с.22-24).

Постановою Вінницького апеляційного суду від 17.08.2021 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_14 залишено без задоволення, Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021 року без змін. (т.4, а.с.117-121).

01.11.2021 до суду надійшов висновок експерта № 9690 від 20.10.2021 за результатами проведеної судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення, згідно якого мовленнєве повідомлення «Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» передають на його заводи. До групи входять: зам. секретаря Ради Нацбезпеки та ОСОБА_15 ...», поширені ІНФОРМАЦІЯ_7 в програмі «Наші гроші» УouTube каналі на веб-сайті https://bihus.info/ (https://www.youtube.com/watch?v=IGTf2nUyxfw), з 27 по 29 хвилину відеосюжету в матеріалах журналістського розслідування під назвою «Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки)///Наші гроші №257-128 (2019.02.25)», - виражене у формі оціночного судження.

Ухвалою суду від 11.11.2021 року провадження по справі було поновлено.

Ухвалою суду від 17.02.2022 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Однак, відповідно до наказу в.о. голови Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2022 року №58-к, ОСОБА_16 виключено зі штату Вінницького міського суду Вінницької області - 14.08.2022 року, у зв`язку зі смертю судді.

У свою чергу, 22.08.2022 року керівником апарату суду Цибком О.В. видано Розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ.

В результаті автоматизованого розподілу, розгляд зазначеної справи призначено головуючому судді Бойко В.М. (т.5, а.с.37-38).

Ухвалою суду від 23.08.2022 року цивільну справу прийнято до провадження суддею Бойко В.М. Розгляд справи вирішено проводити у порядку загального провадження, без призначення повторного підготовчого засідання, на стадії розгляду справи по суті (т.5, а.с.39)

У судовому засіданні представника позивача - адвокат Вітюк В.В. підтримав заявлені уточненні позовні вимоги від 15.10.2020 року, просив задовольнити їх з викладених доводів.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокатПопов А.С.у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви, просив суд відмовити в задоволенні позову із врахуванням обґрунтувань наведених у відзивах та запереченнях на відповідь на відзиви та наданих суду доказів.

Представника відповідача ОСОБА_4 адвокат Мельник Ю.О., у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви, просив суд відмовити в задоволенні позову із врахуванням обґрунтувань наведених у відзивах та запереченнях на відповідь на відзиви та наданих суду доказів. Крім того наголосив, що позивачем не доведено, що інформація наступного змісту: ««Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» продають на його заводи. До групи входять зам.секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони, Олег Гладковський...» поширена саме відповідачем ОСОБА_4 і вона є авторами вказаного вислову та внаслідок поширення зазначених в позовній заяві відомостей, позивачу завдана шкода відповідним особистим немайновим благам.

Представник відповідача громадської організації «ТОМ 14» - адвокат Музичко Н.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви, просив суд відмовити в задоволенні позову із врахуванням обґрунтувань наведених у відзивах та запереченнях на відповідь на відзиви та наданих суду доказів. Крім того наголосив, що твердження позивача, що громадська організація «ТОМ 14» є власником веб-сайту та каналу YouTube каналі веб-сайті https://bihus.info/, а тому має бути відповідачем у справі, ґрунтується на припущеннях та не підтверджено жодним належним доказом, що вказує на те, що ГО «ТОМ 14» є неналежним відповідачем.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, заслухавши учасників справи, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Судом становлено, що в програмі «Наші Гроші» у мережі Інтернет на YouTube каналі веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було розміщено журналістське розслідування під назвою «Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки)//Наші гроші № 257-128 (2019.02.25)» в якому в сюжеті було розповсюджено інформацію щодо позивача ОСОБА_6 , суть якої полягає в наступному: «Вітаю! Це «НАШІ ГРОШІ», ОСОБА_7 і наш спецсеріал про масштабну багаторічну корупцію на багатостраждальній українській оборонці. Зміст попередніх серій коротко: Початок війни. Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» продають на його заводи. До групи входять зам.секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони, ОСОБА_8 , його син ОСОБА_9 , колишній працівник концерну ОСОБА_10 і керівники оборонних структур різних рівнів. Група швидко стає привілегійованим постачальником держзаводів і отримує контракти на сотні мільйонів гривень, центром оборудок стає підставна компанія «ОПТІМУМСПЕЦДЕТАЛЬ», скорочено «ОПТІМА». Отримані гроші переводять в готівку, які потім витрачають на відкати заводам, хабарі слідчим органам та розкішне життя.»

Позивач звернувся до суду з приводу того, що ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які є журналістами та співавторами журналістського розслідування під назвою «Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки)//Наші гроші № 257-128 (2019.02.25)», та за допомогою громадською організації «ТОМ 14», з урахуванням того, що дана інформація була поширена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 , як значено на зазначеному сайті bihus.info- групи антикорупційних та інформаційних проектів, створених громадськими організаціями «ТОМ 14» та «Канцелярська Сотня», де ГО «ТОМ 14» - журналістський колектив, який спеціалізується на антикорупційних та економічних розслідуваннях, тобто вищезазначеними відповідачами у сюжеті програми «Наші гроші» журналістського розслідуванняпід назвою«Друзі Президентакрадуть наоборонці (секретніпереписки)//Нашігроші №257-128(2019.02.25)»було розповсюджена вищевказана інформація про позивача, і дана інформація є негативною, недостовірною, містить фактичні твердження про обставини, яких не існувало, порушує особисті немайнові права позивача та підлягає спростуванню та поширення такої негативної, недостовірної інформації щодо позивача завдало йому моральної шкоди.

За клопотанням учасників справи, судом було досліджено копії відео сюжету (т. 1, а.с. 43), а саме оскаржуваного позивачем фрагменту журналістського розслідування під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » під час огляду якого було встановлено, що журналістом ОСОБА_17 у сюжеті було висловлено наступні фрази: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ОСОБА_7 і наш спецсеріал про масштабну багаторічну корупцію на багатостраждальній українській оборонці. Зміст попередніх серій коротко: Початок війни. Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» продають на його заводи. До групи входять зам.секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони, Олег Гладковський…», і дане висловлювання позивач вважає негативним, недостовірним, та таким, що містить фактичні твердження про обставини, яких не існувало, порушує особисті немайнові права позивача та підлягає спростуванню.

Судом встановлено,що зусього журналістськогосюжету позивачпросить визнатинедостовірною таспростувати тількитакі висловлюваннявищевказаного сюжету:«Група молодиківвступає узмову зоборонними чиновниками,вони скуповуютьвійськові запчастиниу російськихконтрабандистів,а такожпо складахУкраїнської армії,накручують ціниу рази,і зазмовою здержавним концерном«Укроборонпром» продаютьна йогозаводи.До групивходять:зам.секретаряРади Нацбезпекита ОборониОлег Гладковський...»,і вонибули висловленніжурналістом ОСОБА_17 .

Відповідно до Посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_11 є журналістом ІА «24» (т.2, а.с.108)

Відповідно до Посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_12 є редактором ІА «24» (т.2, а.с.109).

Відповідно до Відомостей з Державного реєстру юридичних осіб, фізчних осіб-підприємців та громадських формувань керівником громадської організації "ТОМ 14", кодЄДРПОУ - 40067390, є ОСОБА_2 з 27.08.2015 року (т.1, а.с.118)

На аркушах справи №201-209 т.1 знаходяться Акти перегляду публікації на веб-сайті «Mega.NZ», де містяться скрін-шоти листування та роздруківки публікацій.

На аркушах справи №110-120 т.2 знаходяться скрін-шоти листування.

На аркушах справи №126-137,139-140 т.2 знаходяться скрін-шоти листування.

Відповідно до Постанови Київського апеляційного суду від 09.12.2020 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задоволено. Рішення Подільського районного суду м.Києва від 03.07.2020 року скасовано та ухвалено нове рішення наступного змісту. ОСОБА_19 відмовлено у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 в судовому засідання посилався на вказане рішення суду як на спростування доводів позивача. Вказав, що даним рішенням суду встановлено відсутність підстав для визнання відомостей недостовірною, та такою що порушує особисті немайнові права осіб, стосовно яких вийшов сюжет.

При цьому суд не погоджується із думкою представника відповідача ОСОБА_3 , оскільки при ухваленні Постанови від 09.12.2020 року колегія суддів вказала, що зі змісту уточненої позовної заяви вбачається, що зміст позовних вимог не містить конкретних посилань на те, яку саме інформацію чи висловлювання, розповсюдженні у відеосюжеті слід визнати недостовірними, і такими, що принижує гідність, честь та ділову репутацію позивача. Такі вимоги не були належним чином уточненні позивачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції, при цьому суд першої інстанції визнав недостовірною не конкретні відомості (дані), а фактично усю інформацію, яка була розповсюджена у відеосюжеті програми журналіста ОСОБА_20 «Наші гроші» під назвою «Друзі Президента крадуть на обороні (секретні переписки)/// №257-258 (2019.02.25) на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_6 у розділі «Новини» 25.02.2019 року (т.2, а.с.219-245).

Таким чином, відмовляючи у задоовленні позову колегія суддів надала оцінку доказів стосовно всього сюжету в межах позовних вимог позивача. У даній справі позивач просить визнати недостовірною інформацію, що стосується висловлювань відносно нього з конкретизацією висловлювань.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно положень ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

За правилами ст. ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.

Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови №1від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Згідно абз. 5 п. 15 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події і явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв`язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено, що кожному громадянину гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Крім цього, у пункті 18 зазначеної вище постанови Пленуму вказано, що, згідно з положеннями ст.277 ЦК України та ст. 12 ЦПК України, саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до Висновку експертного дослідження КНДІСЕ №23196/23197/23198/19-61 від 01.07.2020 року у тексті, який надано на експертре дослідження, міститься інформація негативного характеру щодо ОСОБА_6 . У тексті, який надано на експертне дослідження міститься висловлювання, які носять для ОСОБА_6 образливий характер. Поширення сюжетів журналістів Bihus.info Дениса Бігуса та Лесі Іванової «Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки), ч.1-2)///Наші гроші №257-258 (2019.02.25) є психотравмувальним для ОСОБА_6 . Поширенням зазначених сюжетів ОСОБА_6 завдано страждання (моральну шкоду). Орієнтовний еквівалент грошової компенсації завданої ОСОБА_6 моральної шкоди за умов і обставин, зазанчених у поданій заяві і наданих на дослідження матеріалах, складає матеріальний еквівалент 432 мінімальні заробітні плати, установлені на момент розгляду справи судом. Поширення сюжетів журналістів ОСОБА_21 та ОСОБА_22 «Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки), ч.1-2)///Наші гроші №257-258 (2019.02.25) має негативний вплив на честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_6 (т.1, а.с.98-107).

Також,відповідно доВисновку експертногодослідження зарезультатами проведекомплексногопсихолого-лінгвістичногодослідження №19079/19080/20-61 від 28.07.2020 року у висловлюванні «До групи входять зам.секретаря Ради нацбещпеки і оборони ОСОБА_8 », яке було у висловлюваннях у тексті, зафіксованому на відео за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27 хв. 57 сек. по 28 хв. 04 сек., в контексті, що транслювався у телеефірі та було опубліковано в мережі Інтернет на «24 каналі» 25.02.2019 року за адресою youtube.com/watch?v=BNCrJRY9-WI, міститься інформація негативного характеру. Висловлювання «До групи входять звм.секретаря Ради нацбещпеки і оборони ОСОБА_8 », яке було у висловлюваннях у тексті, зафіксоване на відео за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 ?v=BNCrJRY9-WI з 27 хв. 57 сек. по 28 хв. 04 сек., в контексті, що транслювався у телеефірі та було опубліковано в мережі Інтернет на «24 каналі» 25.02.2019 року за адресою youtube.com/watch?v=BNCrJRY9-WI, виражене у формі фактичного твердження (т.1, а.с.118-114).

В рамках розгляду цивільної справи, призначаналася судова лінгвістична (семантико-текстуальна) експериза та відповідно до висновку експерта № 9690 від 20.10.2021 за результатами проведеної судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення, згідно якого мовленнєве повідомлення «Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» передають на його заводи. До групи входять: зам. секретаря Ради Нацбезпеки та ОСОБА_15 ...», поширені ІНФОРМАЦІЯ_7 в програмі «Наші гроші» УouTube каналі на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 (https://www.youtube.com/watch?v=IGTf2nUyxfw), з 27 по 29 хвилину відеосюжету в матеріалах журналістського розслідування під назвою «Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки)///Наші гроші №257-128 (2019.02.25)», - виражене у формі оціночного судження (т.4, а.с.139-142).

Крім того, згідно Висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення №7966 від 17.01.2022 року об`єктивний зміст та значення слів і словосполучень: «група молодиків», «до групи входять», «група швидко зростає», що зафіксовані у висловлюваннях, озвучених з 27 хв. по 29 хв. сюжету (програма «Наші гроші» на УouTube-каналі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 і на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 , де розміщено журналістське розслідування під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 (секретні переписки)/// Наші гроші №257-128 (2019.02.25») таки: група сукупність осіб, об`єднаних спільною метою, ідеєю, діяльністю, працею, інтересами; молодик молода неодружена людина; парубок; «група молодиків» - сукупність молодих осіб чоловічої статі, об`єднаних спільною мовою, ідеєю, діяльністю, інтересам; входити до групи бути, ставити складовою частиною, учасником певної групи. «До групи входять» - словосполука-узагальнення у формі інверсії у синтаксичній конструкції переліку. Швидко активно, стрімко з високою частотою. Зростати ставити більшим, значнішим, сильнішим, інтенсивнішим, збільшуватися кількісно. «Група швидко щростає» - за відносно короткий проміжок часу кількість членів, учасників групи активно збільшується, а також збільшується коло їхньої діяльності, можливостей, впливу та затребуваності їхніх послуг. У словах та словосполученнях: «група молодиків», «до групи входять», «група швидко зростає», що зафіксовані у висловлюваннях, озвучених з 27 хв. по 29 хв. сюжету програма «Наші гроші» на УouTube-каналі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 і на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 , де розміщено журналістське розслідування під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), мова йде тільки про одну групу. У вислювлюванні «До групи входять зам.секретаря Ради нацбещпеки і оборони ОСОБА_8 »,що зафіксоване з 27 хв. 57 сек. по 28 хв. 04 сек. сюжету в контексті висловлювань, озвучених із 27 хв. по 29 хв. сюжету (програма «Наші гроші» на УouTubе-каналі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 і на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 , де розміщеножурналістське розслідування підназвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 »,містить інформаціюнегативного характеру. Висловлювання «До групи входять зам.секретаря Ради нацбещпеки і оборони ОСОБА_8 », що зафіксоване з 27 хв. 57 сек. по 28 хв. 04 сек., в контексті, що транслювався у телеефірі та було опубліковано в мережі Інтернет на «24 каналі» 25.02.2019 року за адресою youtube.com/watch?v=BNCrJRY9-WI, міститься інформація негативного характеру. Висловлювання «До групи входять зам.секретаря Ради нацбезпеки і оборони ОСОБА_8 », що зафіксоване з 27 хв. 57 сек. по 28 хв. 04 сек. сюжету в контексті висловлювань, озвучених із 27 хв. по 29 хв. сюжету (програма «Наші гроші» на УouTubе-каналі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 і на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 , де розміщеножурналістське розслідування підназвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 (секретні переписки)///Наші гроші №257-128 (2019.02.25)», має форму фактичного твердження (т.4, а.с.201-204).

Частиною 6 ст. 106ЦПКзазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи,має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Особливість по доказуванню полягає в тому, що воно виступає як право і обов`язок осіб, які беруть участь у справі. Вони мають право подавати докази, брати участь в їх дослідженні, давати усні і письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування та заперечення, тобто мають право на доказування.

Сторони, подаючи докази, реалізують своє право по доказуванню і одночасно виконують обов`язок по доказуванню. Обов`язок по доказуванню покладається на того, хто звернувся за допомогою до суду.

Право доказування виступає як можливість подання доказів, участь в їх дослідженні, попередній оцінці та гарантується сукупністю процесуальних засобів і реалізується по волі заінтересованих осіб особисто або за допомогою суду у відповідності з своїми інтересами та вибором способу поведінки.

Обов`язок по доказуванню полягає у необхідності виконання комплексу відповідних дій, який гарантується настанням несприятливих правових наслідків у випадку їх невиконання, зокрема, відмовою суду визнати наявність юридичного факту у разі невиконання стороною обов`язку по його доказуванню; якщо позивач не доведе підставу вимоги, то в позові належить відмовити.

Невиконання обов`язку по доказуванню для сторін й інших суб`єктів правового спору матиме матеріально-правові і процесуально-правові наслідки.

Обов`язок довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (пункт 18 постанови Пленуму) покладається на позивача.

За положеннями ЦПК України, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях; суд приймає до уваги належні та допустимі докази. В даному випадку до суду не подані належні докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. За таких умов заявлений позов не підлягає до задоволення як недоведений та безпідставний.

Також слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 р., вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

В даному конкретному випадку, аналізуючи вирази, які позивач просить визнати недостовірною інформацією та такою, що ганьбить його честь, гідність і ділову репутацію, суд, враховуючи положення зазначених вище актів законодавства, приходить до висновку, що поширені відповідачами вирази є такими, що мають форму фактичного твердження та несуть негативний характер, що підтверджено наданими експертизами.

В судовому засіданні сторонами ставилися під сумнів надані позивачем висновки експертиз, та заявлялися клопотання про виклик судових експертів для допиту їх в судовому засіданні. Однак, під час розгляду справи,сторони відмовилися від даного клопотання, та відмова прийнята судом.

Крім того, відповідно до програми «Наші Гроші» у мережі Інтернет на YouTube каналі веб-сайті https://bihus.info/ за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було розміщено журналістське розслідування під назвою «Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки)//Наші гроші № 257-128 (2019.02.25)», в якому з 27 по 29 хвилину сюжету було розповсюджено інформацію щодо позивача ОСОБА_6 , суть якої полягає в наступному: «Вітаю! Це «НАШІ ГРОШІ», ОСОБА_7 і наш спецсеріал про масштабну багаторічну корупцію на багатостраждальній українській оборонці. Зміст попередніх серій коротко: Початок війни. Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» продають на його заводи. До групи входять зам.секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони, Олег Гладковський…», тобто відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 здійснювали журналістське розслідування, а тому у цьому вислові відповідачі визначили своє особисте відношення до особи позивача, свою оцінку дій останнього.

Крім того, під час розгляду справи в суді представники відповідачів заявлили клопотання про огляд доказів, а саме: огляд веб-сайтів з відповідними посиланнями, дослідження повний тексту Ухвали ВС від 16.03.2020 року у справі №991/935/19, Ухвалу ВАС від 03.03.2020 року у справі №991/3191/20, дослідження відеозапису: ОСОБА_6 , вийшов з СІЗО, від яких в судовому засіданні відмовилися та відмова прийнята судом.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_4 було заявлено клопотання про допит у якості свідка відповідачки ОСОБА_4 , від якого також відмовився в судовому засіданні та дана відмова була прийнята судом.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина першастатті 277 ЦК України).

Статтями15,275 ЦК Українипередбачено право особи на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

Частиною другоюстатті 302 ЦК Українина особу, яка поширює інформацію, покладено обов`язок переконатися в її достовірності.

У пункті 19постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»судам роз`яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання у право має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя.

Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (Jerusalem v. Austria, no. 26958/95, n. 43, ECHR 2001-11).

Згідно з частиною третьоюстатті 277 ЦК Українинегативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Таким чином, відповідно достатті 277 ЦКпредметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28.03.2013 р. у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

Європейський суд з прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене, та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: факти, що вважаються загальновідомими; підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; посилання на незалежне дослідження.

Що стосується, твердження відповідачів що позивачем пропущено строк позовної даності, суд зазанчає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до КЗпП України та глава ХІХ Прикінцеві положення вказаного Кодексу викладена у наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобіганню поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначенні статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначені законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування цього Закону, тобто з 02 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин. У подальшому постановами Кабінету Міністрів України карантин на території України продовжувався, про що свідчить постанова Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 229.

Виходячи з вищевикладеного, і в разі поширення строків на виниклі правовідносини, підстави для застосування наслідків їх порушення відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не непорушено строків звернення до суду із даним позовом.

Крім того, як зазначив позивач, про вихід даного сюжету він дізнався наприкінці лютого на початку березня 2019 року з джерел інформації. Однак, на момент коли йому стало відомо про вихід сюжету він не мінг звернутися до суду з обгрунтованими та підтвердженими доказами позовом, оскільки певні обставини, доведення яких вимагається у даній справі, можуть бути підтвердженні лише за допомогою залучення фахівців, які володіють спеціальними знаннями. Тільки після отримання висновку експертизи, 28.08.2020 року позивач спрямував позов до суду.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Проаналізувавши зміст вищезазначеного оскаржуваного допису на інтернет сайті https://bihus.info/ за посиланням (https://www.youtube.com/watch?v=IGTf2nUyxfw відносно позивача, суд дійшов висновку, що спірна інформація за своїм характером подана у формі фактичних тверджень (даних), оскільки в них категорично зазначаються певні обставини, що нібито мають відношення до позивача. Інформація, що є предметом спору, містить висловлення про конкретні події/обставини, що не може бути витлумачено як такі, що містять оціночні судження.

При цьому матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували достовірність оспорюваної інформації. Отже, викладене свідчить про недостовірність вказаної інформації. В свою чергу поширена відповідачами інформація щодо позивача завдає шкоди його законним інтересам та порушує право позивача на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Разом, з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що суд часткоко задовольняє позов у цій частині, оскільки відповідно до Висновку експертного дослідження за результатами проведення комплексного психолого-лінгвістичного дослідження №19079/19080/20-61 від 28.07.2020 року саме з 27. хв. 57 сек. по 28 хв. 04 сек. міститься висловлювання: «Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» продають на його заводи. До групи входять зам.секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони Олег Гладковський...».

Разом з тим, позивач зазначив, що за поширення недостовірної інформації відносно нього йому нанесено моральну шкоду у розмірі 432 мініманих заробітних плат, що становить 2040336,00 грн.

Суд, вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкодаполягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно.

У зв`язку з поширенням недостовірної інформації ОСОБА_6 відчув душевні страждання, оскільки безпідставні висловлювання дали негативну оцінку його особистим якостям, поставили під сумнів його ділову репутацію.

При визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності.

Суд звертає увагу на те, що будь-які негативні відомості про особу призводять до хвилювань особи, до змін в організації її життя при спілкуванні із оточуючими, необхідністю додаткових пояснень тощо. Ці хвилювання і зміни організації життя позивача мають причинно-наслідковий зв`язок.

Позивач надав суду Висовок експертного дослідження КНДІСЕ №23196/23197/23198/19-61 від 01.07.2020 року у тексті, відповідно до якого поширенням сюжетів ОСОБА_6 завдано страждання (моральну шкоду). Орієнтовний еквівалент грошової компенсації завданої ОСОБА_6 моральної шкоди за умов і обставин, зазанчених у поданій заяві і наданих на дослідження матеріалах, складає матеріальний еквівалент 432 мінімальні заробітні плати, установлені на момент розгляду справи судом.

Суд вважає дану суму завищеною та неспівмірною із несеною шкодою.

Відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет на 2023 рік" розмірі мінімальної заробітної плати складає 6 700,00 грн.

Отже, суд вважає, що достатньою сатисфакцією для позивача ОСОБА_6 є стягнення солідарно з відповідачів моральної шкоди у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 67000,00 грн. Такий розмір моральної шкоди є цілком розумним, справедливим та зваженим з огляду на задоволений обсяг позовних вимог.

Згідно ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, в п. 58 рішення в справі «Cicad проти Швейцарії» визначено, що будь-яка особа, яка здійснює своє право на свободу вираження поглядів, бере на себе і відповідальність за свої дії, межі якої залежать від конкретної ситуації. Тобто, ніхто не може бути звільнений від відповідальності за необґрунтовані, безпідставні звинувачення інших осіб. Стаття 10 Конвенції, яка гарантує свободу вираження поглядів, захищає осіб від відповідальності тільки тоді, коли вони діють добросовісно.

За наведених обставин, поширена інформація підлягає спростуванню.

При цьому суд відзначає, що зобов`язанням відповідача ТОВ «ТОМ 14» спростувати недостовірну інформацію має місце в силу того, що спростування інформації має відбутись у спосіб, у який таку інформацію було поширено. (специфіка правовідносин, що склались між сторонами).

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов частково обґрунтований, та підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачами небуло доведено,що вищевказанаінформація відповідаєдійсності,тобто єдостовірною,а такожпід часрозгляду справине встановленопритягнення ОСОБА_6 до кримінальноївідповідальності зафакти викладенів програмі "Наші гроші" під назвою «Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки)///Наші гроші № 257-128 (2019.02.25)».

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути солідарно пропорційно до задоволених вимог з відповідачів на користь позивача 2028,43 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.4,77-83,89,95,141,259,263,265 ЦПК України; ст. ст.3,32,34,68 Конституції України; ст. ст.201,277,280,297 ЦК України;Законом України "Про інформацію";ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до цієї Конвенції;Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009р. за № 1, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_6 на презумцію невинуватості, на повагу до гідності та честі, на недоторканість ділової репутації, інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та Громадською організацією "ТОМ 14" в програмі "Наші гроші" на на YouTube каналі на веб-сайті https://bihus.info/ за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з 27 по 28 хв. 04 сек. відеосюжету в матеріалах журналістського розслідування під назвою «Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки)///Наші гроші № 257-128 (2019.02.25)», наступного змісту: «Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» продають на його заводи. До групи входять зам.секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони Олег Гладковський...».

Зобов`язати ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), громадську організацію «ТОМ 14», код ЄДРПОУ - 40067390, місце знаходженння: м. Київ, вул. Костянтинівська,73, протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену 25.02.2019 недостовірну інформацію, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_6 , шляхом розміщення тексту судового рішення у даній справі на YouTube каналі веб-сайті https://bihus.info/ в рубриці, де було розміщено недостовірну інформацію.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , РНОКПП - невідомо, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , РНОКПП - невідомо, адреса реєстрації: АДРЕСА_4 та Громадської організації "ТОМ 14", код ЄДРПОУ - 40067390, місце знаходженння: м. Київ, вул. Костянтинівська,73, на користь ОСОБА_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , моральну шкоду у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 67 000 (шістдесят сім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , РНОКПП - невідомо, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , РНОКПП - невідомо, адреса реєстрації: АДРЕСА_4 та Громадської організації "ТОМ 14", код ЄДРПОУ - 40067390, місце знаходженння: м. Київ, вул. Костянтинівська,73, на користь ОСОБА_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , судовий збір у розмірі 2 028 (дві тисячі двадцять вісім) гривень 43 копійки.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач:ОСОБА_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - невідомо, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП - невідомо, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Громадська організація "ТОМ 14", код ЄДРПОУ - 40067390, місце знаходженння: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська,73.

Повний текст судового рішення складено 16.03.2023 року.

Суддя: