Постанова

від 14.03.2023 по справі 204/5775/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/396/23 Справа № 204/5775/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Тітова І. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права власності та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду

з позовом до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиціїпро визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, припинення права власності, визнання права власності та скасування реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 посилалися на те, що 05 липня 2005 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття було укладено договір про участь у реконструкції будинку. За умовами цього договору після введення будинку в експлуатацію позивачі набувають права власності на перебудоване приміщення на підставі документів, наданих ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття. Позивачі зазначали, що зобов`язання за вказаним договором виконали. Надалі вони звернулися до ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття з вимогою про надання документів з метою реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 113 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте товариство, порушуючи умови зазначеного договору, відмовилось надати позивачам будь-які документи. З метою захисту порушених прав позивачі звернулись до суду, вимагаючи виконати умови договору та визнати за ними право власності на нерухоме майно. Зазначали, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області 09 грудня 2010 року

у справі №22-ц-4764/10 встановлено що договір, укладений між позивачами

і ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття є дійсним, позивачі повинні бути належними власниками майна, а товариство надати позивачам необхідні документи для реєстрації права власності. Разом з цим суд відмовив у визнанні права власності на спірне нерухоме майно, оскільки позивачі обрали неправильний спосіб захисту порушених прав. Наприкінці 2012 року позивачам стало відомо про те, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 09 червня 2009 року № 1447 за ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття було оформлено право власності на спірне нерухоме майно. Оскільки це рішення виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради прийнято без з`ясування усіх обставин справи та без перевірки документів, що були надані ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття, позивачі звернулись до суду за захистом свого порушеного права. Позивачі зазначали, що ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття, отримавши рішення про оформлення права власності на нерухоме майно та вступивши у змову з торгівельною організацією та іншими особами, реалізувало нерухоме майно, уклавши домашній правочин. Пізніше цей правочин був узаконений рішенням суду. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня

2014 року у справі № 22-ц/774/10575/14 вказане рішення суду скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття, третя особа ТОВ Біржевий Альянс про визнання права власності відмовлено. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішенням суду першої інстанції порушено права та інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття було зобов`язано надати документи для оформлення права власності на нерухоме майно. Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська позовні вимоги щодо визнання рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 09 червня 2009 року №1447 частково недійсним задоволено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року провадження у справі закрито у зв`язку з тим, що спір належить розглядати у порядку цивільного, а не адміністративного судочинства. Позивачі також зазначили, що саме на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 09 червня 2009 року №1447 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 24 листопада 2008 року № 3615 та оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття набуло права власності на нежитлове приміщення, яке, як вважають позивачі, повинно належати позивачам за умовами договору. Це рішення підлягає скасуванню у частині, а саме: абзацу другого пункту 1 рішення, оскільки воно порушує права та інтереси позивачів. ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття всупереч вимогам законодавства та умовам договору одноособово, без погодження з позивачами, звернулось до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради щодо оформлення права власності на спірний об`єкт, не надавши при цьому договору про участь у реконструкції будинку від 05 липня 2005 року №05/07/01, що зумовило прийняття виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради рішення від 09 червня 2009 року № 1447. На переконання позивачів, виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради під час прийняття рішення від 09 червня 2009 року № 1447 повинен був керуватися підпунктом а пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445, в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного рішення. Вважають, що спірне нежитлове приміщення має бути витребуване із незаконного володіння ОСОБА_1 , оскільки підстав для володіння цим майном у нього немає. На підставі викладеного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 09 червня 2009 року № 1174 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 24 листопада 2008 року

№ 3615 та оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 з моменту його прийняття в частині абзацу другого пункту 1 щодо оформлення права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв.м, ґанок літ. а2, з видачею свідоцтва про право власності (дослівно з позовної заяви, водночас про оформлення права власності зазначено у пункті 2 цього рішення); витребувати у ОСОБА_1 нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв. м, ґанок літ. а2 за адресою: АДРЕСА_1 , яким він незаконно заволодів; припинити право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв. м, ґанок літ. а2 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв. м, ґанок літ. а2 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом набуття та реєстрації права власності на вказане нежитлове приміщення за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв. м, ґанок літ. а2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від

24 грудня 2015 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 09 червня 2009 року № 1447 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 24 листопада 2008 року № 3615 та оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 з моменту його прийняття в частині абзацу другого пункту 1 щодо оформлення права власності за ТОВ ІБК XXI століття на нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв. м, ґанок літ. а2, з видачею свідоцтва про право власності. Припинено право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення №113 загальною площею 127,9 кв.м, ґанок літ. а2 за адресою: АДРЕСА_1 . Витребувано у ОСОБА_1 нежитлове приміщення №113 загальною площею 127,9 кв. м, ґанок літ. а2 за адресою:

АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на нежитлове приміщення №113 загальною площею 127,9 кв. м, ґанок літ. а2 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом набуття та реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв. м, ґанок літ. а2 за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (т.1 а.с.106-109).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 24 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У письмових запереченнях представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість (т.1 а.с.146-150).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня

2016 року рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права власності та визнання права власності, відмовлено (т.2 а.с.41-47).

Постановою Верховного Суду від02 жовтня 2019 рокукасаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.2 а.с.91-99).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2020 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішенняКрасногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 24 грудня 2015року залишено без змін (т.2 а.с.201-208).

Постановою Верховного Суду від 29 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_5 , задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

05 липня 2005 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття було укладено договір про участь у реконструкції будинку АДРЕСА_2 (т.1 а.с.13, 14).

Згідно з пунктом 1.1 цього договору ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття своїми силами і засобами, за рахунок коштів позивачів, здійснює реконструкцію об`єкту і передає позивачам обумовлене нежитлове приміщення, що розташоване за адресою:

АДРЕСА_1 , а позивачі забезпечують відповідне фінансування об`єкту реконструкції та приймають його у свою власність відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору участь позивачів у фінансуванні реконструкції житла здійснюється для досягнення соціальної мети (отримання у власність нежитлового приміщення частки об`єкту реконструкції).

За умовами пункту 1.3. договору ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття повинно передати позивачам проект на вказане приміщення Додаток № 1, зведені комунікації.

Загальна площа нежитлового приміщення становить 120,00 кв.м. та підлягає уточненню після введення будинку в експлуатацію і у разі відхилення у метражі вартість різниці площі доплачується позивачами або повертається їм товариством; вартість одного кв.м. загальної площі складає 1768,20 грн., загальна вартість приміщення 212184,00 грн. (п.1.5.).

Позивачі відповідно до пунктів 4.2, 4.3 договору після його підписання зобов`язані не пізніше двох банківських днів, враховуючи день підписання договору, внести на розрахунковий рахунок ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття платежі в розмірі 151650 грн., а залишок вартості приміщення в розмірі 60670 грн. протягом тридцяти календарних днів після підписання акта прийому-передачі об`єкта будівництва.

ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття зобов`язалось після сплати позивачами всієї суми інвестування та введення будинку в експлуатацію, надати необхідні документи позивачам для оформлення приміщення у власність (пункт 3.2 вказаного договору).

Відповідно до квитанцій, наданих позивачами, зобов`язання за договором були виконані, що підтверджується копіями квитанцій від 11 липня 2005 року №53, №54, за якими позивачами за послуги за договором було перераховано по 75 825 грн. кожним та актом здачі-приймання виконаних робіт від 19 грудня 2005 року №1/19/12 (т.1 а.с.52, 53).

Надалі позивачі звернулись до ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття з вимогою надати документи для реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 113 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачі зазначали, що ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття відмовилось надати їм будь-які документи для реєстрації права власності на нежитлове приміщення.

На підставі рішення №1447 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 24 листопада 2008 року №3615 та оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 09 червня 2009 року внесено зміни до рішення виконавчого комітету міської ради від 24 листопада 2008 року Про оформлення права власності фізичним та юридичній особам на обєкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 у частині додатку, зокрема, замість ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія XXI століття №113 загальною площею 127,9 кв.м., вважати ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія XXI століття №113 загальною площею 127,9 кв.м. ганок літ.а2 (т.1 а.с.48).

Позивачі зазначали, що вказане рішення є незаконним, оскільки нерухоме майно повинно належати позивачам за умовами договору.

Договір № 05/07/01 про участь у реконструкції будинку було укладено між позивачами та ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія XXI століття, проте, залучення до кола осіб, які беруть участь у розгляді справи, підприємства неможливе, оскільки згідно інформації з сайту ЄДРПОУ з 29 травня 2014 року (номер запису11031170020029990) підприємство припинено, правонаступників немає (т.1 а.с.74, 75).

ОСОБА_1 набув права власності на спірне приміщення на підставі рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2013 року у справі №204/318/2013-ц, яке було скасоване рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2014 року (т.1 а.с.15-17).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 березня 2015 року у справі №6-3577ск15 було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія XXI століття, третя особа ТОВ Біржевий Альянс про визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_6 , яка діє від імені ОСОБА_1 , на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2014 року (т.1 а.с.54).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суд першої інстанції посилався на те, що між позивачами і ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія XXI століття було укладено договір про участь у реконструкції будинку, який із сторони позивачів виконано в повному обсязі, але права власності після введення будинку в експлуатацію, як передбачалось умовами договору, позивачі не набули внаслідок порушення умов договору зі сторони контрагента, що припинив свою діяльність, тому набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на спірне майно є незаконним та майно підлягає витребуванню із його володіння, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставинам, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статей 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ч.2 ст.875 ЦК України договір будівельного підряду укладається на проведення реконструкції будівель (зокрема житлових будинків), виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Відповідно до ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За змістом частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У частині другій статті 331 ЦК України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави.

Згідно з статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно достатті 387,частини першоїстатті 388ЦК Українивласник маєправо витребуватисвоє майновід особи,яка незаконно,без відповідноїправової підставизаволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Аналіз статті 387 ЦК свідчить, що віндикаційний позов це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі

№ 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 92, 93, 95 постанови).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновки про те, що з урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави, заволодіння нею таким майном право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

У справі встановлено, 05 липня 2005 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття було укладено договір про участь у реконструкції будинку АДРЕСА_2 (т.1 а.с.13, 14).

Згідно з пунктом 1.1 цього договору ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття своїми силами і засобами, за рахунок коштів позивачів, здійснює реконструкцію об`єкту і передає позивачам обумовлене нежитлове приміщення, що розташоване за адресою:

АДРЕСА_1 , а позивачі забезпечують відповідне фінансування об`єкту реконструкції та приймають його у свою власність відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору участь позивачів у фінансуванні реконструкції житла здійснюється для досягнення соціальної мети (отримання у власність нежитлового приміщення частки об`єкту реконструкції).

За умовами пункту 1.3. договору ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття повинно передати позивачам проект на вказане приміщення Додаток № 1, зведені комунікації.

Загальна площа нежитлового приміщення становить 120,00 кв.м. та підлягає уточненню після введення будинку в експлуатацію і у разі відхилення у метражі вартість різниці площі доплачується позивачами або повертається їм товариством; вартість одного кв.м. загальної площі складає 1768,20 грн., загальна вартість приміщення 212184,00 грн. (п.1.5.).

Позивачі, відповідно до пунктів 4.2, 4.3 договору, після його підписання зобов`язані не пізніше двох банківських днів, враховуючи день підписання договору, внести на розрахунковий рахунок ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття платежі в розмірі 151650 грн., а залишок вартості приміщення в розмірі 60670 грн. протягом тридцяти календарних днів після підписання акта прийому-передачі об`єкта будівництва.

ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття зобов`язалось після сплати позивачами всієї суми інвестування та введення будинку в експлуатацію, надати необхідні документи позивачам для оформлення приміщення у власність (пункт 3.2 вказаного договору).

Відповідно до копій квитанцій, наданих позивачами, зобов`язання за договором були виконані, що підтверджується копіями квитанцій від 11 липня 2005 року №53, №54, за якими позивачами за послуги за договором було перераховано по 75 825 грн. кожним та актом здачі-приймання виконаних робіт від 19 грудня 2005 року №1/19/12 (т.1 а.с.52, 53).

Позивачі зазначали, що ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття відмовилось надати їм будь-які документи для реєстрації права власності на нежитлове приміщення.

Відповідно до рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від

15 червня 2006 року № 2360 та від 28 липня 2006 року № 2884 ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття, яке є власником частини будівлі на

АДРЕСА_1 , виконало реконструкцію будівлі під житло з приміщеннями комерційного призначення (т.1 а.с.211, 212).

У вересні 2007 року ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним (т.1 а.с.193-195).

У червні 2008 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття про визнання за ними права власності на спірне нерухоме майно, зобов`язання товариства виконати договір та про стягнення пені за договором в сумі 5721889 грн. 26 коп. (т.1 а.с.197, 198).

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17 жовтня 2008 року у справі № 2-2014/08 за позовом ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття, третя особа Головне Дніпропетровське обласне управління у справах захисту споживачів про спонукання до виконання договору, визнання права власності на нерухоме майно та стягнення неустойки, позовні вимоги ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття задоволено. Визнано договір про участь у реконструкції будинку від 05 липня

2005 року №05/07/01 року, укладений між ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття і ОСОБА_2 , ОСОБА_3 недійсним. Стягнуто з ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття на користь ОСОБА_2 суму у розмір 75825 грн. Стягнуто з ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття на користь ОСОБА_3 суму у розмірі 75825 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено (т.1 а.с.199, 200).

Рішенням Апеляційногосуду Дніпропетровськоїобласті від07квітня 2009року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково,рішення Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від17жовтня 2008року скасовано тавідмовлено узадоволенні позовнихвимог ТОВІнвестиційно-будівельнакомпанія ХХІстоліття до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнанняправочину недійсним.Зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково.Визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власностіна нежитловеприміщення № 113 загальною площею 127,9 кв. м., що знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 та складається із: кабінету площею 52,6 кв.м., підсобного приміщення площею 4,3 кв.м., коридору площею 11,2 кв.м. санвузлу площею 6,9 кв.м., кабінету площею 52,9 кв.м. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття 13968 грн. 78 коп. - доплати за різницю між загальною площею приміщення визначеною договором від 05 липня 2005 року і фактичною загальною площею виділеною у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття відмовлено. Вирішено питання судових витрат у справі (т.1 а.с.254-257).

Додатковим рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття 60534 грн. в рахунок доплати залишку загальної вартості нежитлового приміщення (т.1 а.с.258).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 березня 2010 року касаційну скаргу ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2009 року скасовано та справу передано на новий апеляційний розгляд (т.1 а.с.259-260).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області 09 грудня 2010 року

у справі № 22-ц-4764/10 апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17 жовтня 2008 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття про визнання правочину недійсним відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про спонукання до виконання договору, визнання права власності на нерухоме майно та стягнення неустойки відмовлено (т.1 а.с.261, 262).

Рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 2100 від 10 липня 2008 року затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 28 грудня 2007 року та житловий будинок з приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію, зокрема прийнято у експлуатацію і спірне нежитлове приміщення, якому присвоєно № НОМЕР_1 , загальною площею 127,9 кв.м. (т.1 а.с.234-245).

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від

24 листопада 2008 року № 3615 Про оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 вирішено оформити право приватної власності за ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття з видачею свідоцтва на об`єкти нерухомого майна квартири та нежитлові приміщення в будинку на АДРЕСА_1 , в тому числі і на спірне нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв. м.(т.1 а.с.247-253).

Рішенням №1447 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 09 червня 2009 року Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 24 листопада 2008 року №3615 та оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 було внесено зміни до рішення виконавчого комітету міської ради від 24 листопада 2008 року №3615 Про оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 у частині додатку: вирішено оформити право власності за ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття замість нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв.м., на нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв. м, ганок літ.а2 з видачею свідоцтва про право власності, а КП ДМБТІ доручено оформити та зареєструвати свідоцтво про право власності згідно з пунктом 2 цього рішення (т.1 а.с.48-49).

Таким чином, право власності на спірне нежитлове приміщення №113 загальною площею 127,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія XXI століття набуло саме на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 24 листопада 2008 року № 3615 Про оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а в подальшому рішенням №1447 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 09 червня 2009 року Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 24 листопада 2008 року №3615 та оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 було внесено зміни до рішення виконавчого комітету міської ради від 24 листопада 2008 року №3615 Про оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 у частині додатку: вирішено оформити право власності за ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття замість нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв.м., на нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв. м, ганок літ.а2 з видачею свідоцтва про право власності, а КП ДМБТІ доручено оформити та зареєструвати свідоцтво про право власності згідно з пунктом 2 цього рішення.

Слід зазначити, позивачами неоскаржується рішеннявиконавчого комітетуДніпропетровської міськоїради від24листопада 2008року №3615 Про оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до якого ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія XXI століття саме безпосередньо і набуло право власності на спірне нежитлове приміщення.

Оскаржувним позивачами у цій справі рішенням №1447 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 09 червня 2009 року Про внесеннязмін дорішення виконавчогокомітету міськоїради від24листопада 2008року №3615та оформленняправ власностіфізичним таюридичним особамна об`єктинерухомого майназа адресою: АДРЕСА_1 , було внесено змінидо рішеннявиконавчого комітетуміської радивід 24листопада 2008року №3615 Про оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно до якого у частині додатку було внесено зміни і: вирішено оформити право власності за ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття замість нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв.м., на нежитлове приміщення № 113 загальною площею 127,9 кв. м, ганок літ.а2 . Тобто доповнено адресу спірного обєкту нерухомості із зазначенням його складової - ганок літ.а2

Також встановлено, рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від19 лютого 2013 року у справі №204/318/13-ц було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття, третя особа ТОВ Біржевий Альянс про визнання права власності. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове вбудоване приміщення № 113, загальною площею 127,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.227).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня

2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 19 лютого

2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття, третя особа ТОВ Біржевий Альянс про визнання права власності (т.1а.с.231-233).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 березня 2015 року у справі №6-3577ск15 було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія XXI століття, третя особа ТОВ Біржевий Альянс про визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_6 , яка діє від імені ОСОБА_1 , на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2014 року (т.1 а.с.54).

Таким чином, ОСОБА_1 не набув право власності на на спірне нерухоме майно і не є на теперішній час власником спірного приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 127,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , а тому відсутні підстави витребування у ОСОБА_1 спірного нерухомого майна та припинення права власності ОСОБА_1 на це нерухоме майно.

З інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 24 січня 2023 року вбачається, 29 січня 2016 року, на підставі рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано право спільної сумісної власності на нежитлове вбудоване приміщення № 113, загальною площею 127,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (т.3 а.с.189).

Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від

25 листопада 2013 року у справі №200/3776/13-а задоволено позовні вимоги

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття, про визнання недійсним рішення. Зокрема, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 09 червня 2009 року № 1447 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 24 листопада 2008 року № 3615 та оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 з моменту його прийняття в частині абзацу 2 пункту першого щодо оформлення права власності за ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття на нежитлове приміщення №113, загальною площею 127.9 кв. м, ґанок літ. а прим. 2, з видачею свідоцтва про право власності, визнано неправомірним та скасовано.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради задоволено. Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від

25 листопада 2013 року у справі №200/3776/13-а скасовано та провадження у справі закрито (т.1 а.с.18).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 30 листопада 2012 року у справі №21/5009/3755/11 ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття визнано банкрутом.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття припинено з 29 травня 2014 року (номер запису 11031170020029990), правонаступників немає.

Встановлено, договір № 05/07/01 про участь у реконструкції будинку було укладено між позивачами та ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія XXI століття, проте, залучення до кола осіб, які беруть участь у розгляді справи, підприємства неможливе, оскільки згідно інформації з сайту ЄДРПОУ з 29 травня 2014 року (номер запису11031170020029990) підприємство припинено, а правонаступників немає (т.1 а.с.74, 75).

Належних та допустимих доказів сплати позивачами залишку вартості приміщення у розмірі 60670 грн. за договором № 05/07/01 від 05 липня 2005 року, в тому числі: і після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту згідно з Актом державної приймальної комісії від 28 грудня 2007 року, позивачами суду не надано.

Надана представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Колошиним В.П. до апеляційного суду 03 березня 2023 року ксерокопія квитанції до прибуткового касового ордеру №95 від 15 травня 2006 року, відповідно до якої ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія ХХІ століття прийнято від ОСОБА_3 , ОСОБА_2 60670 грн. відповідно до договору № 05/07/01 від 05 липня 2005 року про участь в реконструкції будинку не є належним та допустимим доказом, оскільки на вимогу Дніпровського апеляційного суду надати суду для огляду оригінал вказаної квитанції до прибуткового касового ордеру №95 від 15 травня 2006 року представник позивача пояснив, що надати цей оригінал квитанції не можуть (т.3 а.с.196).

Таким чином, позивачами не доведено належними та допустимими доказами у справі те, що позивачами договір про участь у реконструкції будинку було виконано належним чином і в повному обсязі, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув.

За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права власності та визнання права власності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права власності та визнання права власності скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права власності та визнання права власності відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова