Ухвала

від 13.03.2023 по справі 552/2191/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 березня 2023 року

м. Київ

справа № 552/2191/20

провадження № 61-20573св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_3 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року у складі колегії суддів Бутенко С. Б., Гальонкіна С. А., Прядкіної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та просив суд стягнути суму боргу за офіційним курсом на день ухвалення рішення виходячи з суми 165 286,28 євро, у тому числі: 142 421,90 євро - сума основного боргу, 19 840,40 євро - проценти за користування позикою за період з 15 березня 2019 року до 15 січня 2020 року, 3 023,98 євро - 3 % річних за прострочення виконання зобов`язань з 16 квітня 2019 року до 15 травня 2020 року.

Київський районний суд м. Полтави рішенням від 09 липня 2021 року у позові відмовив.

На рішення суду першої інстанції адвокат Гриньковський С. П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою від 11 листопада 2021 року Полтавський апеляційний суд замінив позивача у справі ОСОБА_1 його правонаступником ОСОБА_2 .

Полтавський апеляційний суд постановою від 06 грудня 2021 року апеляційну скаргу адвоката Гриньковського С. П. задовольнив частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 09 липня 2021 року скасував та ухвалив у справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задовольнив частково.

Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 142 421,90 євро боргу за договором позики від 14 березня 2019 року та 3 023,98 євро 3 % річних від простроченої суми станом на 15 травня 2020 року.

У решті позову відмовив.

Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги в сумі 24 599,73 грн.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у заміні позивача.

Ухвалою від 23 грудня 2021 року Верховний Суд поновив строк касаційного оскарження, відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою від 19 січня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі, зупинив виконання постанови суду апеляційної інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою від 20 січня 2022 року Верховний Суд звернувся до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччини із судовим дорученням про вручення копій ухвал про відкриття касаційного провадження, копії цієї ухвали, копій касаційних скарг та доданих до них матеріалів ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Зупинив провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу Федеративної Республіки Німеччини про виконання доручення.

08 липня 2022 року до суду надійшов лист Міністерства юстиції України про повернення судового доручення без виконання.

Відповідно до частини першої статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Враховуючи надходження відповіді Міністерства юстиції України про неможливість виконання судового доручення, а також вручення копій ухвал про відкриття касаційного провадження, копії цієї ухвали, копій касаційних скарг та ознайомлення зі справою представника ОСОБА_2 - адвоката Гриньковського С. П., обставини, що викликали зупинення провадження у справі відпали, а тому провадження у справі слід поновити.

Відзиви на касаційні скарги не надходили.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги подані на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у справі не вбачається.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії та складності справи, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики призначити до судового розгляду.

Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська