Дата документу 13.03.2023Справа № 643/19858/21 Провадження № 2/554/3144/2023
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.,
при секретарі Грай К.В.
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного біотехнологічного університету, третя особа Первинна профспілкова організація Державного біотехнологічного університету, про скасування наказу та поновлення на роботі, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м.Харкова з позовом до Державного біотехнологічного університету, визначивши третьою особою Первинну профспілкову організацію Державного біотехнологічного університету, в якому прохав:
скасувати Наказ № 262-к від 12 листопада 2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», виданий Державним біотехнологічним університетом,
зобов`язати Державний біотехнологічний університет анулювати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 № 34 «Про звільнення з займаної посади за одноразове грубе порушення , п.1 ст. 41 КЗпП України»,
поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді першого проректора Державного біотехнологічного університету,
допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі відповідно до статті 235 КЗпП України.
В обґрунтування позову вказав, що працював на посаді першого проректора Державного біотехнологічного університету з 11.08.2021 року по 12.11.2021 року. Наказом № 262-к від 12 листопада 2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» до нього безпідставно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення та внесено відомості до трудової книжки. Вважає застосування дисциплінарного стягнення та внесення запису у трудову книжку незаконним, оскільки наказ не був наказом «Про звільнення», а був наказом «Про застосування дисциплінарного стягнення». Наказ «Про звільнення», в порушення ст. 47 КЗпП України, так і не видавався, тому в трудову книжку протиправно внесено відомості про його звільнення. Наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» виданий та підписаний в.о. ректора ОСОБА_3 12.11.2021 року, проте про рапорт та проекти повідомлень, які він вважає «грубим порушенням трудових обов`язків», йому стало відомо 30.08.2021 року. Тому вважає, що Наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» було винесено з порушенням ст. 148 КЗпП України, оскільки дисциплінарне стягнення може бути застосовано не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку. Крім того, описані у Наказі події стосуються лише факту підготовки проектів повідомлень та рапорту, а в описовій частині відсутнє жодне посилання на конкретну норму трудового законодавства, яке порушено. Також у ньому відсутні відомості про його вину, наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали від такого порушення. Звертає увагу, що у Наказі ОСОБА_3 вважає дисциплінарним проступком сам факт направлення йому рапорту та проектів повідомлень. Вважає, що направлення керівнику установи рапорту є елементом комунікації між підлеглим та керівником та не може бути розцінено як порушення трудових обов`язків. Рапорт доводився до відома керівника як пропозиція в межах його думки та не є розпорядчим документом, який може породжувати правові наслідки. Проекти повідомлень не мають статусу офіційного документу, а тому можуть бути як прийняті, так і відхилені керівником. Зазначає, що службове розслідування за фактом дисциплінарного проступку не проводилося взагалі, його пояснення не відображені у жодному наказі та не враховані відповідачем. Вказує, що відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», його посада відноситься до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому відповідно до Порядку проведення службового розслідування № 950, затвердженого Постановою КМУ від 13.09.2000 року, щодо нього повинно було б проводитися службове розслідування.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 18 листопада 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від третьої особи Первинної профспілкової організації Державного біотехнологічного університету до суду надійшли пояснення щодо позову, в яких вважають вимоги позивача законними та обгрунтованими, а дії відповідача протиправними з наступних підстав. Як слідує зі змісту Наказу № 262-к від 12.11.2021 року, він не містить відомостей про порушення трудових обов`язків та не містить дати виявлення проступку, що суперечить вимогам ст. 148 КЗпП. Описані у Наказі події стосуються факту підготовки проєктів повідомлень та рапорту, які були направлені ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_3 ще 30.08.2021 року. Вказані проєкти не мали характеру офіційних документів, а рапорт є документом, який призначений для комунікативних зв`язків між підлеглим і керівником, не є розпорядчим документом та не може бути розцінений як елемент порушення трудових обов`язків. Вказує, що під п.1 ст. 41 КЗпП підпадають такі порушення, в яких ознакою грубості вважаються усі факти, що характеризують їх склад (характер дії або бездіяльності, істотність наслідків порушення трудових обов`язків, особливості причинного зв`язку між порушенням і наслідками, форма вини). Крім того, ОСОБА_3 стало відомо про рапорт та проекти повідомлень 30.08.2021 року, а Наказ виданий 12.11.2021 року, тобто через два з половиною місяця після того, як він дізнався про можливий дисциплінарний проступок. В той час ст. 148 КЗпП передбачено застосування дисциплінарного стягнення не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Також в описовій частині наказу відсутнє посилання на конкретну норму трудового законодавства, яку порушив би ОСОБА_1 , відсутні відомості про його вину та наявність причинного зв`язку між можливим невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення. Згідно Наказу, сам факт направлення рапорту та проєктів кваліфікується як дисциплінарний проступок, проте проекти не є офіційними документами. Звертає увагу, що станом на 30.08.2021 року посадової інструкції першого проректора не існувало, а тому коло обов`язків позивача не визначено, а притягнення до дисциплінарної відповідальності за їх порушення є неприпустимим. Зазначає, що Наказ про звільнення повинен містити чітко сформульоване одноразове грубе порушення, пояснення ОСОБА_1 щодо подій 30.08.2021 року в Наказі не відображені. Також не було проведено службове розслідування, профспілкова організація не залучалася. Відповідачем наказ про звільнення виданий не був, а був лише наказом «Про застосування дисциплінарного стягнення», тому в трудову книжку протиправно внесені відомості про звільнення. В порушення ст. 47 КЗпП копію «Наказу про звільнення» працівнику в день звільнення видано не було, а тому за відсутності такого наказу особа не може бути звільнена, а запис у трудовій книжці підлягає анулюванню. Вважають, що Державним біотехнологічним університетом було грубо порушено законодавство про працю.
Від в.о.ректора Державного біотехнологічного університету ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначається, що Первинна професійна спілка університету залучена до участі у розгляді справи безпідставно, так як рішення у справі жодним чином не впливає на їх права та обов`язки. Позивач звільнений на підставі п.1 ч.1 ст. 41 КЗпП, який не потребує згоди професійної спілки, але суд при відкритті провадження по справі порушив вимоги ч.3 ст. 53 ЦПК України безпідставно встановивши, що рішення може вплинути на права та обов`язки професійної спілки. Позивач у позові не зазначав прохання залучити третю особу, окремої заяви також не подавав, а лише обмежився зазначенням профспілки у ввідній частині позову. Вказує, що до постановлення ухвали суду про залучення третьої особи, позивач не мав законного права зазначати її у процесуальному документі як учасника, а тому профспілка підлягає виключенню як учасник справи. Зазначає,що позивач у позові повідомляє неправдивівідомості проте,що вінне бувзвільнений зпосади іцим ніби-тобули порушенівимоги ст.47КЗпП.У дійсності ОСОБА_1 відповідно доположень п.1ч.1ст.41та п.2ч.1ст.147КЗпП бувзвільнений зпосади першогопроректора університету.У відповідностідо вимогч.1ст.149КЗпП дозастосування дисциплінарногостягнення в.о.ректора університетузажадав відпорушника трудовоїдисципліни письмовіпояснення,які булинадані,належно розглянутіта доданідо наказупро застосуваннядисциплінарного стягнення.Також уповній відповідностідо вимогч.1ст.147КЗпП вдень звільнення12.11.2021 ОСОБА_1 була врученакопія наказупро звільнення,про щосвідчить підписпозивача,був внесенийвідповідний записдо трудовоїкнижки тапроведено повнийрозрахунок.Враховуючи,що до ОСОБА_1 було застосованодисциплінарне стягненняу виглядізвільнення,що належнозазначено уНаказі №262-квід 12.11.2021року,видання додатковогонаказу,який будедублювати зазначенийнаказ,не передбаченочинним трудовимзаконодавством.Таким чином,університет належнозвільнив ОСОБА_1 ,що підтверджуєі сампозивач упозові,визнаючи фактсвого звільненняі невимагаючи виданняуніверситетом будь-якогододаткового наказупро звільнення. Щодо строківзастосування дисциплінарногостягнення зазначає,що рапорт ОСОБА_1 від 30.08.2021року,який усукупності зіншими суттєвимиобставинами підтверджуєвчинення нимодноразового грубогопорушення трудовихобов`язків якзаступника керівникауніверситету іє йогоскладовою,був направленийв.о.ректорауніверситету длярозгляду проректорууніверситету знауково-педагогічноїроботи таміжнародної діяльності ОСОБА_4 ,який координуєроботу юридичноговідділу університету.При розглядірапорту тапов`язаних зцим дій ОСОБА_1 ,у періодз 30.08.2021року по11.11.2021року з`ясовувалисясуттєві обставини,необхідні дляоб`єктивного розглядурапорту тавизначення законностійого дій.Ці обставинидокладно викладеніу доповіднійзаписці ОСОБА_4 від 11.11.2021року наім`я в.о.ректора,яка впідтвердження підставдля застосуваннядисциплінарного стягненнядодана доНаказу №262-квід 12.11.2021року.Таким чином,дисциплінарне стягненнябуло накладенона позивачав межахшести місяцівз днявчинення проступку30.08.2021року тане пізнішеодного місяцяз дняйого виявлення,а саме11.11.2021року (після розглядудоповідної запискипроректора ОСОБА_4 та виявленнявсіх суттєвихобставин).Вважає,що позивачбезпідставно посилаєтьсяна обов`язковістьпроведення щодонього службовогорозслідування відповіднодо Порядкупроведення службовогорозслідування стосовноосіб,уповноважених навиконання функційдержави абомісцевого самоврядування,та осіб,які дляцілей ЗаконуУкраїни «Прозапобігання корупції»прирівнюються доосіб,уповноважених навиконання функційдержави абомісцевого самоврядування»,затвердженого ПостановоюКМУ від13.06.2000року №950,оскільки вінне належитьдо жодноїзазначеної уПорядку категоріїосіб тана ньогоне розповсюджуєтьсядія Порядку.Крім того,проведення службовогорозслідування єправом керівника,який приймаєвідповідне рішення,а нейого обов`язком. Вказує, що при розгляді рапорту першого проректора ДБТУ Красноруцького О.О. від 30.08.2021 року про направлення повідомлень ректорам (в.о.ректора) реорганізованих вузів, прискорення їх підписання та вручення, було встановлено, що вони містять ряд порушень норм чинного законодавства, а їх підписання та вручення призвело б до вчинення чисельних грубих порушень законодавства про працю, а також це є службовим підробленням, що можливо містить склад злочинів.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 19 січня 2022 року справу прийнято до провадження іншим складом суду та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначив, що законодавець визначив, що дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків, складовими якого є дії (бездіяльність) працівника, порушення або неналежне виконання покладених на нього трудових обов`язків, вина працівника, наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням трудових обов`язків. В його діях щодо складання проектів документів та подання їх на розгляд керівнику немає жодної ознаки притаманної дисциплінарному проступку. Для того, щоб стверджувати про порушення працівником покладених на нього трудових обов`язків, такі обов`язки повинні бути чітко визначені та документально закріплені у трудовому контракті або посадовій інструкції. На момент видання Наказу його не ознайомлювали із інструкцією та контракт не підписував, а тому визначити, яке діяння може підпадати під порушення ним трудових обов`язків неможливо. Вважає, що дату початку перебігу строку після виявлення проступку 11.11.2021 року відповідач намагається встановити штучно, оскільки на момент подання проектів 30.08.2021 року ОСОБА_4 в університеті не працював, а тому ОСОБА_3 міг самостійно їх оцінити або залучити до вивчення профільних працівників. Враховуючи, що ОСОБА_3 отримав проекти 30.08.2021 року для подальшого розгляду даних пропозицій до 05.09.2021 року та не прийняв управлінських рішень до цієї дати, значить він самостійно оцінив їх і прийняв рішення не використовувати у роботі. Зазначає, що проєкти документів були подані у вигляді рапорту, який є елементом комунікації між підлеглим та керівником та не може розцінюватися як елемент порушення трудових обов`язків, так як не є розпорядчим документом, який може породжувати правові наслідки. Вважає, що ст. 47 КЗпП є імперативною нормою, згідно якої власник або уповноваженим ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення. Вказана редакція цієї норми встановлена п.п.2 п.1 ч.1 ЗУ «Про внесення деяких змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» № 1217-ІХ, який набрав чинності з 10 червня 2021 року. Також вказує, що наказ про звільнення повинен відповідати вимогам ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», згідно яких заголовок до тексту документу має бути узгоджений з назвою документа і містити короткий виклад його основного смислового аспекту. Також при оформленні Наказу не було враховано норму п.7 гл. 9 розділу ІІ Правил № 1000/5 щодо змісту розпорядчої частини Наказу, яка повинна починатися, як правило, з дієслова, зокрема, «Звільнити». Таким чином, наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» не може ототожнюватися із наказом «Про звільнення».
У письмових поясненнях Державного біотехнологічного університету зазначено, відповідно до ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення, як догана чи звільнення. Тому правомірним буде висновок, що звільнення є одним із видів дисциплінарного стягнення, а твердження про необхідність прийняття саме наказу про звільнення не ґрунтується на законі. Також вказано, що одноразове грубе порушення трудової дисципліни позивачем було виявлено після проведеної роботи проректором університету ОСОБА_4 11.11.2021 року, про що свідчить доповідна записка, а тому доводи щодо виявлення порушення 30.08.2021 року та порушення строків застосування дисциплінарного стягнення не ґрунтуються на дійсних обставинах. Оскаржуваний наказ містить опис одноразового грубого порушення та норми права, якими передбачений порядок застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Постанова від 30.11.2011 року № 1242 «Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади», на яку посилається позивач, втратила чинність 17.01.2018, а тому не може бути застосована. Також вказано, що в.о. ректором затверджена Організаційна структура університету, відповідно до якої до повноважень першого проректора відноситься діяльність відділу кадрів. Державний біотехнологічний університет утворено 18.06.2021 року, а тому визначення розподілу обов`язків проректорів шляхом затвердження Організаційної структури є достатнім для визначення обов`язків позивача. Останній не заперечує факту підготовки та подачі рапорту від 30.08.2021 року та додатків до нього, що свідчить про його обізнаність щодо кадрової роботи. Звертається увага суду, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу став факт грубого одноразового порушення у вигляді неналежного, неякісного виконання своїх трудових обов`язків, що могло призвести до негативних наслідків, порушення трудових прав інших осіб. Щодо змісту одноразового грубого порушення вчиненого позивачем вказує, що згідно п.5 Типової інструкції з діловодства, затвердженої Постановою КМУ від 17.01.18 № 55, за підготовлений проект відповідає його автор. Також документи підготовлені ОСОБА_1 не відповідали Національному стандарту України Державній уніфікованій системі документації, яка затверджена Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 № 55 ДСТУ 4163-2003, яка була чинна станом на 30.08.2021, зокрема, щодо реквізитів «Адресата» та підпису особи, яка складає документ. Також підготовлені проекти не повинні були розміщуватися на бланку Державного біотехнологічного університету, а повинні бути складені на бланку відповідно ВНЗ та підписані виключно Головою комісії з реорганізації відповідного ВНЗ, що слідує із норм ст. 34 Закону України «Про вищу освіту». Крім того, проєкти датувалися липнем 2021 року, проте містили дату 30.08.2021. Твердження позивача про сплив терміну контрактів із ректорами 05 вересня 2021 року, що слідує із отриманих повідомлень МОН, не відповідає дійсності. Тому враховуючи, що станом на 30.08.2021 згоди від профспілок на звільнення не було, звільнення ректорів саме 05.09.2021 року виключалося. Крім того, комісія з реорганізації не направляла пропозицій щодо іншої роботи у строк не пізніше ніж за два місяці. Отже, внаслідок проведеної роботи проректором ОСОБА_4 , було упереджено завдання шкоди відповідачу, що свідчить про вчинення позивачем одноразового грубого порушення трудових обов`язків.
Згідно розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» справу передано з Московського районного суду м.Харкова до Октябрського районного суду м.Полтави.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 19 січня 2023 року справу прийнято до провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 13 березня 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача Державного біотехнологічного університету про передачу справи за підсудністю до Московського районного суду м.Харкова відмовлено.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача Державного біотехнологічного університету у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.160), про причину неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи Первинної профспілкової організації Державного біотехнологічного університету у судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява від голови Первинної профспілкової організації Бірченко Н. про розгляд справи без участі представника, в якій прохала взяти до уваги письмові пояснення третьої особи (а.с.165).
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяв про відкладення судового засідання чи про поважність причини неявки до суду не надіслав, а також наявність в матеріалах справи відзиву та позов та письмових пояснень, в яких висловлена позиція відповідача щодо позову, суд, на підставі ч.1 ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності позивача.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши фактичні обставини письмовими доказами, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював з 11.08.2021 по 12.11.2021 року у Державному біотехнологічному університеті на посаді першого проректора, згідно Наказу № 4-п від 10.08.2021 року, що слідує із копії дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 30 червня 2015 року (а.с. 8-9).
Згідно Наказу № 262-к від 12 листопада 2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», на підставі п.1 ч.1 ст. 41, п.2 ч.1 ст. 147 КЗпП України, ОСОБА_1 звільнено з посади першого проректора Державного біотехнологічного університету. Підставою для звільнення були рапорт ОСОБА_1 від 30 серпян 2021 року, доповідна записка проректора з НПР та міжнародної діяльності ОСОБА_4 від 11 листопада 2021 року, пояснення ОСОБА_1 від 12 листопада 2021 року.
В даному Наказі зазначено, що Перший проректор Державного біотехнологічного університету (ДБТУ) ОСОБА_1 , який згідно тимчасової штатної структури та розподілу посадових обов`язків здійснює керівництво відділом кадрів, 30 серпня 2021 року особисто підготував для підпису в.о.ректора ДБТУ та подальшого вручення 4 «Повідомлення (пропозиції) про переведення на посаду» ректорам Харківського національного аграрного університету імені В.В.Докучаєва ОСОБА_5 , Харківського національного технічного університету сільського господарства імені П.Василенка Нанці О.В., Харківського державного університету харчування та торгівлі ОСОБА_6 , в.о.ректора Харківської державної зооветеринарної академії Боровкову С.Б., які містили чисельні порушення вимог Кодексу законів України про працю, порядку діловодства та недостовірні відомості. Також, 30 серпня 2021 року ОСОБА_1 направив на ім`я в.о.ректора ДБТУ рапорт з доданням вищезазначених повідомлень, з вимогою прискорити процес їх підписання та вручення, обґрунтовуючи це недостовірним твердженням, що термін контрактів між МОН та ректорів спливає 05 вересня 2021 року. Підписання вищезазначених повідомлень в редакції, що була підготовлена Красноруцьким, та вручення їх у зазначені ним терміни, призвели б до грубого порушення законодавства про працю, чисельних порушень трудових прав Ульянченка, Нанки, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вказана дія Красноруцького є одноразовим грубим порушенням його трудових обов`язків як першого заступника керівника ДБТУ.
Із вказаним Наказом ОСОБА_9 ознайомлений 12.11.2021 року, про що свідчить його підпис, та з яким не погодився, про що поставив відмітку (а.с.10-11).
12.11.2021 року від ОСОБА_1 були відібрані письмові пояснення, в яких він виклав свою позицію.
За змістомст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно п. 4 ч. 1ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 41 КЗпП України, крім підстав, передбаченихстаттею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках, зокрема, одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
За змістомст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Оскільки закон не визначає поняття «одноразове грубе порушення трудових обов`язків», вказане поняття є оціночним. Вбачається, що під п. 1ст. 41 КЗпПпідпадають такі порушення, в яких ознакою грубості вважаються усі факти, що характеризують їх склад (характер дії або бездіяльності працівника, істотність наслідків порушення трудових обов`язків, особливості причинного зв`язку між порушенням і його наслідками, форма вини). Тягар наслідків може дати підстави для кваліфікації дій працівника як грубого порушення трудових обов`язків навіть за наявності необережної вини. Порушення трудових обов`язків з прямим умислом може бути визнане таким, що підпадає під п. 1ст. 41 КЗпПнавіть за відсутності шкідливих наслідків.
Отже, надання оцінки порушення як грубого є повноваженням суду, що розглядає трудовий спір.
Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі, вчинену саме разово (одну дію або бездіяльність).
Рішення компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове грубе порушення, яке стало підставою звільнення.
Порушення має стосуватись обов`язково трудових обов`язків працівника, які, зокрема, визначаються в посадовій інструкції, положенні, статуті, трудовому договорі (контракті) тощо. Не може бути підставою для звільнення невиконання працівником дій, які не входять до кола його обов`язків.
Як вбачається із Наказу № 262-к від 12 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , який згідно тимчасової штатної структури та розподілу посадових обов`язків здійснює керівництво відділом кадрів, 30 серпня 2021 року особисто підготував для підпису в.о.ректора ДБТУ та подальшого вручення 4 «Повідомлення (пропозиції) про переведення на посаду» ректорам Харківського національного аграрного університету імені В.В.Докучаєва ОСОБА_5 , Харківського національного технічного університету сільського господарства імені П.Василенка ОСОБА_10 , Харківського державного університету харчування та торгівлі ОСОБА_6 , в.о.ректора Харківської державної зооветеринарної академії ОСОБА_11 , які містили чисельні порушення вимог Кодексу законів України про працю, порядку діловодства та недостовірні відомості. Також, 30 серпня 2021 року ОСОБА_1 направив на ім`я в.о.ректора ДБТУ рапорт з доданням вищезазначених повідомлень.
Вказаний рапорт та повідомлення в.о.ректора ДБТУ ОСОБА_3 отримав 30 серпня 2021 року, та як слідує із резолюції від 31.08.2021 року направив ОСОБА_4 для відповідної роботи (а.с.63).
З доповідної записки проректора з НПР та міжнародної діяльності ОСОБА_4 від 11 листопада 2021 року слідує, що повідомлення про переведення на посаду виготовлено на бланку ДБТУ із зазначенням підписантів в.о.ректора та голови комісії з реорганізації відповідного ВУЗу, що суперечить вимогам діловодства, так як на бланку ДБТУ може міститися виключно підпис керівника або це лист повинен бути спільним від двох закладів. Також повідомлення містить розділ про його особисте вручення під підпис кожному ректору (в.о.ректора), посада якого підлягає скороченню. В порушення вимог ст. 49-2 КЗпП щодо попередження про вивільнення працівників не пізніше ніж за два місяці, у повідомленні ректору пропонується повідомити відділ кадрів про розгляд пропозиції до 5 вересня 2021 року. При цьому листами МОН від 22.06.2021 року ректори були попереджені про припинення їх повноважень без однозначних пропозицій іншої роботи в тому самому закладі. Інформація про отримання цих повідомлень від МОН ректорами (в.о. ректорами), до ДБТУ не надходила. Надання цих пропозицій було покладено МОН на голів комісій з реорганізації ВУЗів. Пропозиції не були надані, але враховуючи отримання ректорами листів МОН, їм пропонується надати під підпис пропозиції з вимогою повідомити про прийняте рішення в строк, що пізніший за визначеним законом двохмісячний, на один місяць і 27 днів. Крім того, цей строк визначений на 05 вересня 2021 року, який припадає на неділю. У пропозиції також зазначено, що вона надається разом з листом МОН, що є неможливим, а ректори зазначають власноруч під підпис дату його отримання в цей час. Також пропозиція не містить дати та вихідного номеру, а також виконавця, що є порушенням встановленого порядку діловодства і КЗпП. При наданні пропозицій слід також врахувати строки, встановлені ст. 49-4 КЗпП, а саме, що первинні професійні спілки, членами яких є ректори (в.о.ректори), повинні бути повідомлені про їх звільнення не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень. У проєктах пропозицій не було зазначено точної дати липня 2021 року та які не були зареєстровані. Також у п.п.4 п.15 Наказу МОН № 689 від 18.06.2021 року «Про утворення державного біотехнологічного університету» комісії з реорганізації ВУЗів зобов`язані попередити працівників про реорганізацію та забезпечити дотримання їх прав та гарантій. Таким чином, підписання та вручення пропозицій, підготовлених ОСОБА_1 , призвело б до вчинення чисельних грубих порушень законодавства про працю, а також це є службовим підробленням, що можливо містить склад злочинів ( а.с.92-95).
Разом з тим, суд вважає, що відповідачем не доведено одноразового грубого порушення трудовихобов`язківОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Факт направлення в.о. ректору ДБТУ ОСОБА_3 рапорту та проектів повідомлень є елементом комунікації між підлеглим та керівником та не може бути розцінено як порушення трудових обов`язків. Рапорт доводився до відома керівника як пропозиція в межах його думки та не є розпорядчим документом, який може породжувати правові наслідки. Проекти повідомлень не мають статусу офіційного документу, а тому можуть бути як прийняті, так і відхилені керівником. Під п.1 ст. 41 КЗпП підпадають такі порушення, в яких ознакою грубості вважаються усі факти, що характеризують їх склад: характер дії або бездіяльності, істотність наслідків порушення трудових обов`язків, особливості причинного зв`язку між порушенням і наслідками, форма вини.
В діях ОСОБА_1 щодо складання проектів документів та подання їх на розгляд керівнику немає жодної ознаки притаманної дисциплінарному проступку.
Крім того, з Наказу № 262-к від 12.11.2021 не вбачається, які саме трудові обов`язки не були виконані чи порушені позивачем та у яких документах такі його обов`язки були закріплені (посадовій інструкції, положенні, статуті, трудовому договорі (контракті) тощо.
Слід зазначити, що Наказ «Про посадові повноваження ректора і проректорів та їх розподіл повноважень між ними» виданий в.о.ректора ДБТУТихонченком Р.С 03.09.2021 року за № 7, тобто після направлення ОСОБА_1 рапорту та повідомлень, які стали підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
При звільненні за п. 1ст. 41 КЗпПроботодавцю слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги ст.ст.148,149 КЗпПпро строки і порядок застосування дисциплінарних стягнень поширюються на цей випадок.
Як роз`яснено у п. 22постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40,п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149КЗпПправила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Відповідно до положеньст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
За змістомст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
Згідност. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно дост. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Окрім зазначених вище невідповідностей змісту Наказу вимогам чинного законодавства України щодо наведення даних про грубість порушення, вину, наслідки, що настали, причинно-наслідковий зв`язок, у ньому також відсутні дані про дату виявлення проступку, що суперечить ст.148 КЗпП України.
Суд вважає, що відповідач виявив проступок 30.08.2021 року, а тому пропустив місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення. Доводи останнього, що про грубе порушення трудових обов`язків ОСОБА_1 в.о. ректора ДБТУ Тихонченко Р. дізнався 11.11.2021 року, після ознайомлення із доповідною запискою проректора НПР та міжнародної діяльності ОСОБА_4 , суд вважає непереконливим, оскільки рапорт та повідомлення в.о. ректора ДБТУ ОСОБА_3 отримав безпосередньо 30.08.2021 та оцінив їх, враховуючи, що не допустив їх негайного виконання.
Таким чином, дисциплінарне стягнення було застосовано з порушенням ст. 148 КЗпП.
Крім того, відповідачем не було дотримано вимог ст. 149 КЗпП, що слідує зі змісту Наказу, оскільки не було враховано пояснення працівника, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що звільнення позивача із займаної посади відбулось з порушенням вимог трудового законодавства України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача, що Первинна професійна спілка університету залучена до участі у розгляді справи безпідставно судом відхиляються, як такі, що не впливають на висновки суду за результатами розгляду справи. Позивач визначив профспілкову організацію як третю особу, оскільки є її членом, що не заперечував сам відповідач. Дана обставина відповідає положенням п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України щодо зазначення у позовній заяві інших учасників справи. Ухвалою суду про відкриття провадження вказану особу визначено, як третю особу, та вказана ухвала сторонами не оскаржувалася.
Твердження відповідача, що ним були відібрані пояснення ОСОБА_1 , чим дотримано вимоги ч.1 ст. 149 КЗпП, не ставиться під сумнів судом, проте, як зазначено вище, зі змісту наказу не вбачається, що вони були враховані під час час звільнення та яка оцінка їм надана.
Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача щодо обов`язкового винесення Наказу «Про звільнення» та недостатності для факту звільнення Наказу «Про застосування дисциплінарного стягнення», оскільки відповідно до положеньст.147КЗпП України звільнення є одним із заходів стягнення.
Також суд вважає, що позивач безпідставно посилається на обов`язковість проведення щодо нього службового розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого Постановою КМУ від 13.06.2000 року № 950, оскільки пунктами 1,2 вказаного Порядку передбачено право керівника на його проведення, а не обов`язок.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а тому стягує судовий збір з відповідача на користь Держави за три вимоги немайнового характеру у сумі 2724 грн. ( станом на 01.01.2021 рік за одну вимогу 908 грн.)
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Державного біотехнологічного університету, третя особа Первинна профспілкова організація Державного біотехнологічного університету, про скасування наказу та поновлення на роботі задовольнити.
Скасувати Наказ № 262-к від 12 листопада 2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», виданий Державним біотехнологічним університетом.
Зобов`язати Державний біотехнологічний університет анулювати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 № 34 «Про звільнення з займаної посади за одноразове грубе порушення , п.1 ст. 41 КЗпП України».
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді першого проректора Державного біотехнологічного університету з 12 листопада 2021 року.
Рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.
Стягнути із Державного біотехнологічногоуніверситету на користь Держави судовий збір у сумі 2724 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.
Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач Державний біотехнологічний університет, зареєстроване місце знаходження: 61002 м. Харків, вул. Алчевських, 44, код ЄДРПОУ 44234755.
Третя особа - Первинна профспілкова організація Державного біотехнологічного університету, зареєстроване місце знаходження: 61002 м. Харків, вул. Алчевських, 44, код ЄДРПОУ 44442728.
Повне рішення складено 16 березня 2023 року.
Суддя Л.І. Савченко
Суд | Октябрський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2023 |
Оприлюднено | 21.03.2023 |
Номер документу | 109642465 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні