Ухвала

від 06.03.2023 по справі 953/6121/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/6121/22 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/247/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2023 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

- прокурора ОСОБА_6 ,

- захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків матеріали за апеляцією захисника підозрюваного ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.01.2023,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_11 по кримінальному провадженню № 22022220000002310 від 10.07.2022 про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 .

Продовжено підозрюваному ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 27.03.2023, включно, без визначення застави..

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 26.01.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_11 по кримінальному провадженню № 22022220000002310 від 10.07.2022 про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №22022220000002310 від 10.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

02.11.2022 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

03.11.2022 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» , який в подальшому продовжений до 02.02.2023.

З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про продовження до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої м підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.01.2023 та постановити нову, якою частково задовольнити клопотання слідчого, визначивши заставу, як альтернативний захід з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, захисників ОСОБА_10 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних причин.

Слідчий суддя дійшов вірного висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_12 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 , слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.111-2 ККУкраїнинаявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_10 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.111-2 КК України; наявність реальнихризиків,які даютьдостатні підставивважати,що підозрюванийможе вчинитидії,передбачені п.п.1,3ч.1ст.177КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_10 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с. 250-252).

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності продовження застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та про необґрунтоване застосування до ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неспроможними, оскільки саме такий запобіжний захід був застосований до підозрюваного попередньою ухвалою.

Належного обґрунтування на інші нові обставини, які б свідчили про те, що заявлені ризики зменшились та не виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_10 під вартою, апеляційна скарга не містить.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінніположень,що наведеніу чисельнихрішеннях ЄвропейськогоСуду зправ людини(«Нечипорук,Йонкало протиУкраїни» №42310/04від 21.04.2011,«Фокс,Кемпбелл іХартлі протиСполученого Королівства»№№12244/86,12245/86,12383/86від 30.08.1990,«Мюррей протиСполученого Королівства»№14310/88від 28.10.1994та ін.),термін «обґрунтованапідозра» означає,що існуютьфакти абоінформація,які можутьпереконати об`єктивногоспостерігача втому,що особа,про якуйдеться,могла вчинитиправопорушення.Мета затриманняполягає всприянні розслідуваннюзлочину черезпідтвердження абоспростування підозр,які сталипідставою длязатримання.«Для того,щоб арештпо обґрунтованійпідозрі буввиправданий увідповідності зстаттею 5 1(c),поліція незобов`язана матидокази,достатні дляпред`явлення обвинувачення,ні вмомент арешту,ні підчас перебуваннязаявника підвартою.Також необов`язково,щоб затриманійособі були,по кінцевомурахунку,пред`явлені обвинувачення,або щобця особабула підданасуду.Метою продовженнятримання підвартою ОСОБА_10 є подальшерозслідування кримінальноїсправи,яке повиннопідтвердити аборозвіяти підозру,яка єпідставою длязатримання» (справа«Чеботарь протиМолдови» №35615/06від 13.11.2007).Матеріали кримінальногопровадження,на якіпослався слідчийу клопотанні,дають підставивважати підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

За викладених обставин у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що саме запобіжний захід у виді продовження тримання підозрюваної під вартою на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_10 є недостатнім.

Ст. 198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Кваліфікація скоєного може бути змінена лише в порядку передбаченому КПК України, під час досудового розслідування, а всі іншіпитання -фактичні обставиникримінального провадження,вірність кваліфікаціїскоєного,питання винностічи невинності ОСОБА_10 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного слідчий суддя врахував сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення; наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про особу підозрюваного; вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожуватиме йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_10 з чим погоджується і апеляційний суд.

Слідчим та прокурором доведена наявність обставин, які об`єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Слідчим суддею вимоги ч.1 ст.197 КПК України дотримано.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Дана норма є імперативною.

Не дотримання вимог, ч. 3 ст. 295 КПК України, з боку слідчого чи прокурора не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді і не є підставою для не розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали.

З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 в межах строку досудового розслідування.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_10 під вартою до вказаного строку грунтується на вищевикладених обставинах, що свідчить про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

Посилання захисника про те, що стороною обвинуваченняне булонадано жодногодоказу,який бисвідчив проіснування обставин,які підтверджуютьнаявність ризиків,визначених ч.1ст.177КПК України неспроможні.

Доводи захисників щодо невідповідності ухвали слідчого судді вимогам КПК України не підтверджуються дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Керуючись положеннями ст.182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.

Щодо апеляційних вимог захисників про неможливість підозрюваним отримати належне лікування, то колегія суддів зазначає, що вирішити питання щодо лікування підозрюваного можливо у процесуальному порядку.

Тому, судова колегія роз`яснює підозрюваному ОСОБА_10 та його захисникам процесуальне право на звернення до слідчого та прокурора з клопотанням щодо призначення судової медичної експертизи щодо встановлення захворювань, які перешкоджають утриманню особи під вартою.

За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляціях колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.01.2023 щодо продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою в межах строку досудового розслідування залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді