Постанова

від 23.03.2023 по справі 2-5966/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 березня 2023 року

м. Київ

справа № 2-5966/11

провадження № 61-3711св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України,

відповідач - ОСОБА_1 ,

особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, - Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій ім. Горького» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Горького» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»на ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року в складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Князюка О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У серпні 2011 року заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , в якому просив визнати право власності на 8/10000 частин будівель санаторія ім. Горького, розташованих в місті Одесі на АДРЕСА_1 за державою в особі Фонду державного майна України та вилучити у відповідача 8/10000 частин будівель вищевказаного санаторію і передати їх Фонду державного майна України.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 червня 2015 року позов заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_1 на користь Фонду державного майна України 8/10000 частин будівель санаторію імені Горького, що знаходиться в місті Одесі на АДРЕСА_1, та передано зазначене майно Фонду державного майна України. В решті позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням особа, яка не брала участі у справі, - Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій ім. Горького» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця») звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 червня 2015 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У квітні 2022 року ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги зазначало про те, що будівлі санаторію імені Горького належать на праві приватної власності ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», відтак суд першої інстанції ухвалив рішення щодо нерухомого майна за відсутності його власника, чим порушив пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на наведене, Одеський апеляційний суд, безпідставно закрив апеляційне провадження, оскільки рішенням суду першої інстанції у цій справі було вирішене питання про права, інтереси та обов`язки ДП «Клінічний санаторій ім. Горького».

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Одеси.

22 червня 2022 року матеріали справи № 2-5966/11 надійшли до Верховного Суду.

Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси Бондаренко Д. Г. направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).

Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права апеляційного оскарження судового рішення, є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків.

Саме по собі набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно щодо якого виник спір, не обов`язково свідчить про те, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Водночас питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення. Аналогічного по суті висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07 квітня 2020 року в справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).

Звертаючись до суду апеляційної інстанції зі скаргою на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 червня 2015 року, заявник зазначив, що згідно свідоцтва про право власності на будівлі клінічного санаторію ім. Горького від 05 червня 2008 року за № 434 та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності про об`єкт нерухомого майна, будівлі клінічного санаторію ім. Горького, про які зазначено в оскаржуваному рішенні, належать на праві приватної власності ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Оскаржуване заочне рішення порушує його права, оскільки суд першої інстанції фактично припинив його право власності на вказане нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі № 504/2457/15-ц від 07 квітня 2020 року дійшла висновку про те, що судове рішення про задоволення позову стосується особи щодо якої ухвалено це рішення і не визначає права чи обов`язки інших осіб.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14- 256цс18).

Оскільки задоволення позову заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України не є безумовною підставою для припинення права власності ДП «Клінічний санаторій ім. Горького ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на спірне майно та внесення змін до реєстру прав власності, правильними є висновки апеляційного суду про те, що оскаржуване рішення місцевого суду не стосується його прав.

Суд апеляційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

Оскільки судом першої інстанції судом не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Горького» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко