Справа № 953/13293/21
н/п 2/953/597/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2023 року Київський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого судді Зуб Г.А.,
за участю секретаря Черниш О.М.,
за участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відео-конференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла вказана позовна заява, в якій представник позивача просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса №25629 вчинений ПН КМНО Остапенком Є.М. 30.04.2021 на договорі позики від 26.02.2020 посвідчений ПН ХМНО Лавіндою Н.О. за реєстр. в реєстрі за №591.
Позовні вимоги мотивовані наступним. 26.02.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір позики посвідчений ПН ХМНО Лавіндою Н.О. за реєстр. №591, відповідно до якого позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність валютні цінності у вигляді та в натурі у сумі 1045000,00 доларів США, які зобов`язався повернути в строк до 26.02.2021. В той же час, 29.12.2020 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про розірвання договору позики, посвідченого ПН ХМНО Лавіндою Н.О. 26.02.2020 за реєстр. №591. Безпосередньо сам Договір про розірвання було посвідчено ПН ХМНО Лавіндою Н.О. та зареєстр. в реєстрі за №4186, в якому сторони підтвердили, що розірвання договору позики відбулося за взаємною згодою і сторони жодних претензій, у тому числі матеріальних, одна до одної не мають. Однак, відповідач, порушуючи положення Договору про розірвання, та вимоги законодавства, звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, який 30.04.2021 видано ПН ХМНО Остапенком Є.М. (оспорюваний виконавчий напис), та пред`явлено його до примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В., за яким було відкрито виконавче провадження. Позивач категорично не погоджується з вказаним виконавчим написом, оскільки його було вчинено на правочині, що був розірваний, та вимоги про усунення порушень на адресу позивача не надходило, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Представником відповідача адвокатом Ткаченко Ю.О. було подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач не виконав зобов`язання та не передавав грошові кошти, які були отримані ним за договором позики, та в провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа, в якій відповідачем оспорюється договір про розірвання договору позики, оскільки він був укладений не самим відповідачем, а ОСОБА_5 . Крім того, відповідачем на адресу позивача спрямувалась вимога про усунення порушень, яка виконана не була.
Представником позивача адвокатом Шамраєвим М.Є. було подано до суду відповідь на відзив, в якому він зазначив, що договір про розірвання договору позики укладено ОСОБА_5 як представником відповідача за довіреністю, та дружиною відповідача була надана згода стосовно укладення Договору про розірвання. Таким чином, позивач виконав своє зобов`язання за договором позики, з чим був обізнаний відповідач по справі, а тому оспорюваний виконавчий напис є незаконний.
Представником відповідача адвокатом Ткаченко Ю.О. були подані заперечення, в яких вона зазначила, що відсутні докази виконання зобов`язання позивача перед відповідачем, та в судовому порядку на час оскаржується договір про розірвання договору позики.
Представник позивача адвокат Шамраєв М.Є. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити.
Представник відповідача адвокат Цимбалюк С.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що зобов`язання позивачем не виконано, а тому виконавчий напис вчинено правомірно.
Треті особи в судове засідання не з`явились, повідомлялись судом у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили.
12.07.2021 вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зуб Г.А.
12.07.2021 разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, яка розподілена судді Зуб Г.А.
14.07.2021 судом здійснено електронні запити з- Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування позивача та відповідача, відповіді на які надано до суду 14.07.2021.
Ухвалою судді від 14.07.2021 прийнято до розгляду вказану заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.07.2021 задоволено заяву позивача про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 09.09.2021 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, та відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про зупинення провадження по справі.
27.09.2021 на адресу Харківського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду від 09.09.2021.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04.10.2021 вказану справу витребувано з Київського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 02.11.2021 вказану апеляційну скаргу повернуто до Київського районного суду м. Харкова для виконання вимог п. 15.11 Перехідних положень ЦПК України.
17.11.2021 вказана справа надійшла на адресу Київського районного суду м. Харкова.
Ухвалою судді від 18.11.2021 апеляційну скаргу адвоката Ткаченко Ю.О., яка діє в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу суду від 09.09.2021 повернуто заявникові.
Протокольною ухвалою суду від 16.02.2023 задоволено клопотання представника позивача адвоката Шамраєва М.Є. про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 16.02.2023 закрито підготовче провадження по вказаній справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.
Судом встановлено, що 26.02.2020 між відповідачем, від імені якого діяв ОСОБА_5 та позивачем було укладено договір позики, що був посвідчений ПН ХМНО Лавінда Н.О. за реєстр. №591, за умовами якого відповідач в особі свого представника передав, а позивач прийняв у власність валютні цінності у вигляді та в натурі в розмірі 1045000,00 доларів США, які зобов`язався повернути готівкою в строк до 26.02.2021 у погодженому сторонами порядку.
29.12.2020 між відповідачем, від імені якого діяв ОСОБА_5 та позивачем було укладено договір про розірвання договору позики посвідченого ПН ХМНО Лавінда Н.О. 26.02.2020 за реєстр. №591, який також був посвідчений ПН ХМНО ПН ХМНО Лавіндою Н.О. за реєстр. №4186, за умовами якого сторони за взаємною згодою прийняли рішення розірвати договір позики посвідчений ПН ХМНО Лавінда Н.О. 26.02.2020 за реєстр. №591, з підстав передбачених ст. 599 ЦК України, та у зв`язку з розірванням договору позики, сторони претензій, у тому числі матеріальних одна до одної не мають.
Однак, в подальшому відповідач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.
30 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис за реєстр. № 25629 про звернення стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми валютних цінностей у вигляді та в натурі у розмірі 957990 доларів США 00 центів.
Вказаний виконавчий напис відповідачем було пред`явлено до примусового виконання до приватного виконавця Попляка В.В., яким винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника (ВП №65978468).
Позивач, дізнавшись про існування вказаного виконавчого напису нотаріуса звернувся через свого представника до суду за захистом свого права, оскільки з ним категорично не погоджується.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаГлава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.
Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не
більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, якою керувався нотаріус.
Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Відповідно дост. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про
усунення порушень боржнику.Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено на правочині (договорі позики), який було розірвано 29.12.2020, тобто до вчинення виконавчого напису, який було вчинено 30.04.2021, а тому сума боргу не є безпірною. Оскарження договору про розірвання договору позики в судовому порядку відбулось відповідачем 27.07.2021, тобто після вчинення оспорюваного виконавчого напису. Відповідного судового рішення з відміткою про набрання ним законної сили про визнання договору про розірвання договору позики недійсним до моменту вчинення оспорюваного виконавчого напису матеріали справи не містять.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що наявна заборгованість в оспорюванню виконавчому написі не є безспірною, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору в розмірі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 3,4, 12, 76, 141, 263-265, 306 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,треті особи,що незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору приватнийвиконавець виконавчогоокругу Харківськоїобласті ПоплякВолодимир Володимирович,приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуОстапенко ЄвгенМихайлович провизнання виконавчогонапису нотаріусатаким,що непідлягає виконанню задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 30 квітня 2021 року за реєстровим №25629, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про звернення стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми валютних цінностей у вигляді та в натурі у розмірі 957990 доларів США 00 центів - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_3 , місцеперебування: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_4 , місцеперебування: АДРЕСА_2 ,р.н.о.к.п.п.НОМЕР_2 .
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, місцезнаходження: м. Харків, пров. Подільський, буд. 5, оф. 11.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.
Повний текст рішення 28 березня 2023 року.
СУДДЯ Г.А. ЗУБ
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2023 |
Оприлюднено | 29.03.2023 |
Номер документу | 109830054 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші справи |
Цивільне
Київський районний суд м.Харкова
Зуб Г. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні