Ухвала

від 27.03.2023 по справі 706/134/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/571/23 Справа № 706/134/22

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

27 березня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі судді Новікова О.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Уманської окружної прокуратури Тараса Горобця на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Христинівської міської ради Черкаської області про визнанняправа власності,

в с т а н о в и в :

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право власності за набувальною давністю на комплекс виробничих будівель: навіс (позначений в технічній документації літерою А1), нежитлова будівля склад для зберігання сільськогосподарської продукції (позначена в технічній документації літерою Б1) загальною площею 915,6 м кв., нежитлова будівля водонапірна вежа (позначена в технічній документації літерою В1) загальною площею 17,4 м кв., нежитлова будівля склад для зберігання сільськогосподарської продукції з прибудовою (позначені в технічній документації літерами Г1, г2 відповідно) загальною площею 964,6 м кв., нежитлова будівля склад для зберігання сільськогосподарської продукції (позначена в технічній документації літерою Д1) загальною площею 832,6 м кв., нежитлова будівля склад для зберігання сільськогосподарської продукції з прибудовою (позначені в технічній документації літерами Е1, е2 відповідно) загальною площею 920,1 м кв., нежитлова будівля склад для зберігання сільськогосподарської продукції (позначена в технічній документації літерою Є1) загальною площею 786,6 м кв., нежитлова будівля свердловини з підвалом (позначені в технічній документації літерами Й1, пд.Й1 відповідно) загальною площею 5,2 м кв., замощення (позначене в технічній документації літерою I), які розташовані за адресою: Черкаська область, Уманський район, Христинівська територіальна громада, с. Богачівка.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Христинівської міської ради Уманського району Черкаської області, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження встановлено, що прокурор не надав достатніх доказів на підтвердження підстав представництва інтересів держави у цій справі.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 56 ЦПК України, прокурор вправі подати апеляційну скаргу з обґрунтуванням в чому полягає порушення інтересів держави та підстави звернення прокурора до суду.

Частиною першою статті 57 ЦПК України встановлено, що органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулись до суду в інтересах осіб, мають процесуальні права та обов`язки, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом/скаргою у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18).

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194 гс 19).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду уточнила свої висновки, зроблені в постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 року у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18, від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до Черкаського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року, підставами представництва інтересів держави прокурор зазначає те, що Христинівська міська рада Уманського району Черкаської області не вживала заходи щодо захисту державних інтересів, у тому числі направлених на оскарження незаконного судового рішення, тобто допущено бездіяльність, що є підставою для представництва інтересів держави у цій справі.

Водночас, до апеляційної скарги не додано докази про те, що прокурор попередньо, до звернення з апеляційною скаргою, повідомляв Христинівську міську раду про виявлені порушення закону, допущені судом першої інстанції, не надавав можливість Христинівській міській раді впродовж розумних строків вчинити дії для оскарження судового рішення.

Таким чином наведені обставини свідчать, що прокурором не дотримано принципу попереднього повідомлення суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, яке повинно передувати такому зверненню до суду, що прямо суперечить вимогам зазначеним в ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та фактично не надано можливість даному органу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання апеляційної скарги або аргументованого повідомлення про відсутність такого порушення.

Прокурор також не подав докази, які б підтверджували факт невиконання або неналежного виконання указаними органами, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із здійсненням державного контролю.

Отже заступник керівника Уманської окружної прокуратури, звертаючись з апеляційною скаргою, не навів аргументів для підтвердження бездіяльності компетентних органів та невжиття ними жодних заходів протягом розумного строку після того, як цим органам стало відомо про можливе порушення інтересів держави, що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Крім того, апеляційна скарга підписана заступником керівника окружної прокуратури, хоча відповідно до частини третьої ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної скарги на судове рішення в цивільній справі надано прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

В переліку ч. 3 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» відсутні норми про можливість подання апеляційної скарги заступником керівника окружної прокуратури.

Відповідно до частини третьої ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» у разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник окружної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури.

Тому, скаржнику необхідно підтвердити, що на момент подання апеляційної скарги у цій справі, заступник керівника окружної прокуратури мав відповідні повноваження на звернення з цією апеляційною скаргою.

Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Оскільки апеляційна скарга на рішення суду не відповідає вимогам цивільного процесуального закону, суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги, а саме: підтвердити наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Христинівської міської ради, а також надати докази наявності у заступника керівника окружної прокуратури повноважень подавати апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Уманської окружної прокуратури на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 22.08.2022 залишити без руху.

Надати апелянту для усунення недоліків строк десять днів з дня отримання цієї ухвали.

Копію ухвали направити апелянту для виконання.

У разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя