Ухвала

від 21.03.2023 по справі 757/55453/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55453/18-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,

при секретарі Ємець Д.О.

за участю:

представника заявника - адвоката Коновалова В.С.

представника ПП «Профоцінка» - Руденко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коновалова Валерія Сергійовича про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами у справі № 757/55453/18-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Печерського районного суду м. Києва перебувала в провадженні цивільна справа № 757/55453/18-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

За результатами розгляду 08.08.2019 було ухвалено рішення, яким позовні вимоги були задоволенні.

У серпні 2021 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Коновалов В.С. звернувся заявою про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування даної заяви представник зазначив, що у листопаді 2018 року позивач звернувся до Печерського районного суду міста Києва із позовом про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , а саме: заборгованість за Договором позики від 18.11.2013 року в розмірі 5 615 404,10 (п`ять мільйонів шістсот п`ятнадцять тисяч чотириста чотири) доларів США 10 центів та судових витрат.

08 серпня 2019 року, Печерський районний суд міста Києва виніс рішення по справі №757/55453/18-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, яким задовольнив вимоги позивача.

З метою стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 боргу за договором позики та рішенням Печерського районного суду м. Києві в липні 2020 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними та застосування реституції (справа №138/1883/20). Позовні вимоги ґрунтувались на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва по справі №757/55453/18-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Під час розгляду справи №138/1883/20 відповідачем ОСОБА_1 були додані до суду договори іпотеки та договори застави, які забезпечували договір позики між позивачем та відповідачем під час договору позики.

Дані документи про заставу були безперечним доказом того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в свій час діяли добросовісно між собою та не було спроби «уникнути» зобов`язань перед ОСОБА_2 .

Доказами заставленого майна є: договір іпотеки від 19.11.2013 року між позивачем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРАНТ» і цей договір іпотеки забезпечує інтереси ОСОБА_2 «групою нежилих приміщень АДРЕСА_1 ». Згідно висновку від 19.01.2021 року середня вартість складає 793 500 дол. СІЛА (20 606 100 грн.); договір застави від 19.11.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які є власниками ТОВ «ТОП-ТРАНС» гарантували повернення позики ОСОБА_1 ; договір застави від 06.03.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , нотаріально посвідчений, яким корпоративні права в статутному капіталі 7 03 "ТОП-ТРАНС» гарантували позику ОСОБА_2 . На момент складання позики вартість ТОВ «ТОП-ТРАНС» складала 40 000 000 грн., що на той період дорівнювало 3 700 000 дол. США.

Представник вказує, що вказані об`єкти стали доказом судового розгляду в Могилів- Подільському суді та були предметом договору позики в 2013 році.

10 березня 2021 року, представником позивача Лемець В.М. в судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області було заявлено, що: ТОВ «БРАНТ» 24.07.2017 року було відчужене забезпечення - предмет іпотеки, тому станом на дату подання позову рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ОСОБА_2 не може бути виконано за рахунок стягнення на предмет іпотеки; порука ТОВ «ФІРОТЕКС» за договором поруки від 12.11.2013 року, припинена на підставі ст. 559 ЦК України.

07 квітня 2021 року, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області виніс рішення за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними та застосування реституції (справа №138/1883/20), яким було відмовлено в задоволенні позову. Постановою Вінницького апеляційного суду від 04.08.2021 року рішення Могилів-Подільського суду залишено без змін.

Таким чином, на думку заявника вказані обставини про продаж частини заставленого майна та сплати коштів позивачу ОСОБА_2 стали відомі відповідачу ОСОБА_1 під час слухання цивільної справи в Могилів-Подільському міськрайонному суді Вінницької області в березні-квітні 2021 року, але протягом тривалого часу не було реальної можливості зібрати докази, які б документально підтверджували наявність «нововиявлених обставин».

ОСОБА_1 декілька років не мав відношення до ТОВ «БРАНТ» і ТОВ «ФІРОТЕКС» і йому не було відомо, що якимось чином було відчужено заставлене майно на користь ОСОБА_2 , а в 2017 році (коли відбувся продаж) ніхто його не повідомив. При наявності таких подій та обізнаності ОСОБА_1 в свій час в Печерському районному судді м. Києва міг надати докази про погашення частини боргу перед ОСОБА_2 .

Факт відчуженого майна на користь ОСОБА_2 в 2017 році припиняє будь-яке нарахування відсотків, пені щодо користування сумою позики.

Відтак, оскільки ці обставини (продаж двох заставлених предметів застави) не були предметом дослідження в Печерському районному судді м. Києва і суттєво впливають на рішення суду від 08.08.2019 року.

Таким чином, представник заявника вважає, що це є істотними обставинами для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі, а тому на думку представника є всі підстави для перегляду рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами.

Окрім іншого, зазначено, що про нові обставини ОСОБА_1 стало відомо навесні 2021 року, але документальні підтвердження були отриманні в серпні 2021 році, а тому причини пропуску на думку заявника є поважними.

04.10.2021 представником ОСОБА_2 - адвокатом Шершень Ю.С. було подано заперечення на дану заяву, в яких останній вказав, що підставою для перегляду рішення Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2019 року представник ОСОБА_1 вважає той факт, що при ухваленні рішення суд не взяв до уваги той факт, що предмет іпотеки, що належав ТОВ «БРАНТ» та знаходився в іпотеці у ОСОБА_2 був проданий, грошові кошти від реалізації іпотеки були перераховані ОСОБА_2 в рахунок виконання (часткового виконання) зобов`язання ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 за договором позики від 18.11.2013 року.

Представник відповідача ОСОБА_1 вважає, що ним пропущено процесуальний строк, встановлений ч. 1 ст. 424 ЦПК України з поважних причин, з огляду на те, що він, як адвокат пізно отримав відповідь на здійснені ним адвокатські запити від ТОВ «БРАНТ» та ТОВ «ФІРОТЕКС», оскільки відповідь від директора ТОВ «БРАНТ» датована 30.07.2021 року, а відповідь від директора ТОВ «ФІРОТЕКС» датована 02.08.2021 року, а з заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами представник звернувся до Печерського районного суду м. Києва 19.08.2021 року.

Проте відповідачу ОСОБА_1 було відомо про відчуження нерухомого майна, що належало ТОВ «БРАНТ» та перебувало в іпотеці ОСОБА_2 ще з 01.08.2017 року.

Єдиним засновником ТОВ «БРАНТ» (код ЄДРПОУ) була ОСОБА_3 , колишня дружина відповідача ОСОБА_1 , з якою він перебував у шлюбі до 21.05.2019 року.

При цьому, адвокат Коновалов Валерій Сергійович, який в даній справі є представником відповідача ОСОБА_1 , в інших справах (що стосуються цих сторін і спорів, які виходять з даної справи та виникли в процесі стягнення боргу) представляє також інтереси ОСОБА_3 ще з 13.10.2020 року та відповідно обізнаний з усіма обставинами справи. Хоча в даному випадку більше значення має саме обізнаність з так званими «нововиявленими» обставинами однієї із сторін ( ОСОБА_3 ), що взагалі спростовує будь-які твердження про нововиявленність.

ОСОБА_3 підписала протокол №21071 загальних зборів учасників ТОВ «БРАНТ», яким надала свою згоду на відчуження нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 251,3 кв.м, що належало Товариству за ціною 80 000,00 грн.

Оскільки на момент прийняття рішення про відчуження нерухомого майна ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, то відповідно ОСОБА_1 не міг не знати про відчуження ТОВ «БРАНТ» предмета іпотеки, що виступав забезпеченням за договором позики від 18.11.2013 року.

Крім того, в рамках цивільної справи № 138/1883/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними та застосування реституції, під час її розгляду у Могилів-Подільському міськрайонному суді Вінницької області адвокатом ОСОБА_2 Лемець Вікторією Миколаївною направлялась копія відповіді на відзив від 28.12.2020 року цінними листами з описом вкладення на адресу відповідачів та копія адвокату ОСОБА_1 на його електронну пошту, адреса якої була зазначена адвокатом Коноваловим В.С. у відзиві на позовну заяву.

Зважаючи на вище викладене, адвокату відповідача ОСОБА_1 - Коновалову В.С. починаючи з 28.12.2020 року було достеменно відомо про відчуження предмета іпотеки ТОВ «БРАНТ» третій особі.

Також в рамках розгляду у Могилів-Подільському міськрайонному суді Вінницької області цивільної справи №138/1883/20 адвокатом позивача направлялись відповідачам цінними листами з описом вкладення письмові пояснення від 26.03.2021 року, з інформаційними довідками.

Адвокат Коновалов В.С. декілька разів знайомився із матеріалами цивільної справи № 138/1883/20, тому йому було достеменно відомо ще до ухвалення Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області 07.04.2021 року рішення у цивільній справі про факт відчуження предмета іпотеки, що належав ТОВ «БРАНГ».

Під час судового засідання 07.04.2021 року адвокат ОСОБА_2 на питання судді Київської Т.Б. повідомила, що ОСОБА_2 надав письмову згоду на відчуження предмета іпотеки, що належить ТОВ «БРАНТ» та виступає забезпеченням виконання зобов`язання ОСОБА_1 за договором позики, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 18.11.2013 року, предмет іпотеки був відчужений ТОВ «БРАНТ» на користь ОСОБА_13 , проте коштів від реалізації предмета іпотеки ОСОБА_2 так і не отримав.

Зважаючи на викладене вище, адвокат відповідача ОСОБА_1 був обізнаний про реалізацію предмета іпотеки, що належав ТОВ «БРАНТ» ще з 28.12.2020 року та процесуальний строк для звернення ОСОБА_1 з заявою про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/55453/18-ц для нього розпочався з наступного дня після того, як йому стало відомо (або могло стати відомо) про обставини на які він посилається у своїй заяві про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, а саме з 29.12.2020 року та відповідно закінчується 29.01.2021 року, в той час як адвокат Коновалов В.С. подав заяву про перегляд рішення за нововияленими обставинами лише 19.08.2021 року, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 424 ЦПК України.

При цьому для обґрунтування хоч якимсь чином поважності пропуску процесуального строку адвокат відповідача посилається на відповіді на адвокатські запити, що були зроблені ним до директорів ТОВ «БРАНТ» та ТОВ «ФІРОТЕКС» ще 08.04.2021 року.

Проте як видно з викладеного вище, адвокат Коновалов В.С. знав про відчуження предмета іпотеки ще з 29.12.2020 року, тому процесуальний строк повинен відраховуватись саме від цієї дати, а не з дати отримання ним 02.08.2021 року відповіді від ТОВ «ФІРОТЕКС».

Окрім іншого, представник ОСОБА_2 вказує, що з відповідно до умов п. 4 Договору позики, що був укладений 18.11.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , Сторони домовились що позичальник повинен повернути усю позику не пізніше 17 листопада 2015 року включно. Позика підлягає поверненню готівкою Позикодавцю, за місцем знаходження Позикодавця згідно попередньо узгодженого сторонами такого місця, або на банківський рахунок, письмово вказаний Позикодавцем.

Зважаючи на погоджений сторонами Договору позики порядок повернення позики, позика повинна бути повернута або готівкою за адресою: АДРЕСА_3 , або шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 , який буде зазначений ОСОБА_2 у письмовій заяві.

Доказом належного виконання зобов`язання ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 за Договором позики від 18.11.2013 року буде: або письмова розписка, написана власноручно ОСОБА_2 про отримання готівки від ОСОБА_1 у рахунок виконання (чи часткового виконання) зобов`язань за договором позики від 18.11.2013 року; або квитанція, платіжне доручення про зарахування коштів на розрахунковий рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_2 у фінансовій установі та письмова заява ОСОБА_2 про можливість здійснення виконання зобов`язання за Договором позики шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, з зазначенням конкретного номеру розрахункового рахунку.

Представник відповідача, як на доказ виконання зобов`язання ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 за Договором позики від 18.11.2013 року посилається на заяву ОСОБА_2 від 12.07.2017 року на ім`я приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хоменко Вікторії Валеріївни, у якій ОСОБА_2 повідомляє нотаріусу, що у зв`язку з частковим виконанням зобов`язання за Договором позики від 18.11.2013 року, посвідченого Несторовим О.В., нотаріусом Одинцовського нотаріального округу Московської області, за реєстраційним номером ДГ-1-271, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надає свою згоду на здійснення наступних операцій: зняти заборону на відчуження предмета іпотеки; здійснити у державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстрацію припинення обтяження майна, відносно предмета іпотеки.

Проте, на думку представника дана заява не може бути належним доказом виконання (часткового виконання) відповідачем зобов`язання перед ОСОБА_2 за Договором позики від 18.11.2013 року, оскільки на такий редакції заяви наполягав нотаріус Хоменко В.В. та у даній заяві не зазначено розмір частково виконаного зобов`язання та хто його здійснив.

За відсутності у відповідача розписки, про одержання ОСОБА_2 конкретно визначеної суми позики від ОСОБА_1 , або від ТОВ «БРАНТ» в рахунок часткового виконання чи виконання зобов`язання за Договором позики від 18.11.2013 року, чи надання відповідачем Суду оригіналу платіжного доручення про зарахування суми коштів на письмово визначений ОСОБА_2 номер розрахункового рахунку, що був відкритий у фінансовій установі на ім`я ОСОБА_2 , копія заяви ОСОБА_2 не може бути належним доказом виконання зобов`язання ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 за Договором позики від 18.11.2013 року, а може лише підтверджувати факт звернення ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Хоменко В.В. з заявою про реєстрацію припинення заборони відчуження та припинення іпотеки для можливості реалізувати предмет іпотеки з подальшим зарахуванням коштів, отриманих продавцем на рахунок іпотекодержателя у рахунок часткового виконання зобов`язання.

З врахуванням зазначеного, представник ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами.

В судовому засіданні представник заявника - адвокат Коновалов В.С. просив заяву задовольнити з викладених в ній підстав.

Представник ПП «Профоцінка» Руденко М.О. заперечував щодо задоволення даної заяви, оскільки обставини на які посилається адвокат є безпідставними та необґрунтованими та були відомі заявнику.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином.

Дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного висновку.

Так, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2019 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Судом ухвалено: стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за Договором позики від 18.11.2013 в розмірі 5 615 404, 10 (п`ять мільйонів шістсот п`ятнадцять тисяч чотириста чотири) доларів США 10 центів.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 4 405, 00 (чотири тисячі чотириста п`ять) грн. з кожного.

В подальшому постановою апеляційної інстанції від 18.12.2019 рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, було скасувано в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_3 та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Договором позики від 18 листопада 2013 року в розмірі 5 615 404,10 доларів США відмовити.

20.05.2020 постановою Верховного Суду постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року було скасовано.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019 року змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019 року , було залишено без змін.

Відповідно до положень статті 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Частиною другою вказаної статті визначено перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, якими є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

Відповідно до частини 4 статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених наведеними нормами, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмету доказування у справі і можуть вплинути на висновки суду про права і обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів, не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Відповідно до 3 постанови Пленуму ВССУ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами»: нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх існування на час розгляду справи, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто, коли їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, як таке було прийнято судом).

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами.

Крім того, в узагальненні Верховного суду України «Практика перегляду судових рішень у зв`язку з ново виявленими обставинами в порядку цивільного судочинства» зазначено: трапляються випадки, коли суд кваліфікує як нововиявлені обставини ті, які виникли після ухвалення судового рішення, тобто які є новими. Судам необхідно звернути увагу, що нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи, тому є підставою для нового звернення до суду.

Таким чином, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення.

Так, суд дослідивши матеріали заяви прийшов до висновку, що обставини на які посилається представник відповідача, були відомі ОСОБА_1 станом на момент розгляду справи судом першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Суд бере до уваги, що рішення суд від 08.08.2019 переглядалось апеляційною та касаційною інстанцією, результатом таких переглядів стало те, що рішення суду є законним та обґрунтованим. В рішенні суду всі обставини справи були встановлені, досліджено всі докази надані суду, що і підтверджено постановою постановою Верховного Суду від 20.05.2020 та спростовані доводами представника ОСОБА_2 , які були подані ще 04.10.2021.

Окрім іншого, спір між сторонами відбувається вже з 2018 року, у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків, а тому суд вважає, що заявник намагається затягнути виконання рішення подачею таких заяв.

Також, у цивільному судочинстві діє принцип змагальності сторін, а відтак у сторони відповідача була достатня кількість можливостей реалізувати свої права, надати свої заперечення та докази.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що обставини на які заявник посилається, були предметом дослідження, були відомі заявнику при розгляді судом першої, апеляційної та касаційних інстанцій, а тому викладені у заяві обставини не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Нововиявленими обставинами є штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність рішення, що належить переглянути. Тому обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підпадає під поняття нововиявлені обставини, оскільки не відносяться до нововиявлених обставин, які можуть бути підставою для перегляду законного та справедливого рішення.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити» в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019, в силі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 247, 258-261, 263, 351-355, 423-429 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коновалова Валерія Сергійовича про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами у справі № 757/55453/18-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 27.03.2023.

Суддя Т.Г. Ільєва