Постанова

від 27.03.2023 по справі 757/22423/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2023 року м. Київ

Справа № 757/22423/21

Провадження: № 22-ц/824/2674/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Нежури В. А., Соколової В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Новак Наталії Юріївни в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 листопада 2022 року, постановлену під головуванням судді Підпалого В. В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

у с т а н о в и в:

В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що за час подружніх відносин із відповідачем, ними було придбано майно, що являється спільним майном подружжя, та підлягає поділу, у зв`язку із розірванням шлюбу.

В листопаді 2022 року адвокат Ісаєнко О.В. в інтересах ОСОБА_2 подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення цивільної справи № 757/22781/22-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача вказував, що ОСОБА_1 , обґрунтовуючи вимоги про відступлення від рівних часток при вирішенні питання про поділ майна, посилається на факт проживання з нею двох неповнолітніх дітей, що не є предметом дослідження у даній справі, та вирішується судом у справі № 757/22781/22-ц.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 листопада 2022 року зупинено провадження у справі до вирішення справи № 757/22781/22-ц.

Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Новак Н.Ю. в інтересах ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що оскаржувана ухвала не містить посилань на обставини, які не можуть бути з`ясовані в межах справи, яка перебуває на розгляді. Відмітила, що проживання дітей з однією із сторін само по собі не є підставою для збільшення частки майна одного із подружжя, а тому розгляд справи щодо вирішення місця проживання дітей не може слугувати підставою для зупинення провадження у даній справі. Вважала, що докази, наявні в матеріалах справи, дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

За правилом частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України та частини 1 статті 369 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем серед підстав позовних вимог про поділ майна визначено те, що з нею проживають двоє неповнолітніх дітей, в свою чергу, вирішення питання про визначення місця проживання неповнолітньої дитини сторін є предметом дослідження в межах цивільної справи № 757/22781/22-ц.

Перевіривши такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до п. 6 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

За пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом з тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Матеріали справи дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Окрім того, слушними є доводи апеляційної скарги про те, що місце проживання дітей само по собі не є підставою для збільшення частки майна одного із подружжя, а тому обставини, які можуть бути встановлені у справі 757/22781/22-ц не входять до предмету доказування у справі, яка перебуває на розгляді.

За таких обставин, висновок суду про наявність підстав для зупинення провадження у справі є помилковим.

Відповідно до пункту1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Натомість, безпідставно зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції порушив право сторін на розгляд справи у розумні строки.

Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Отже, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 16 листопада 2022 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката адвоката Новак Наталії Юріївни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

УхвалуПечерського районного суду міста Києва від 16 листопада 2022 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді В. В. Соколова

В. А. Нежура