Ухвала

від 30.03.2023 по справі 200/13206/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 березня 2023 року

м. Київ

справа № 200/13206/17

провадження № 61-2511ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Луспеника Д. Д. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, за участю Дніпропетровської обласної прокуратури, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом, який в подальшому уточнив.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська

від 24 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України накористь ОСОБА_1

500 000 грнв рахунок відшкодування завданоїморальної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року змінено.

У частині часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення

з Державного бюджету України на користь позивача 500 000 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року скасовано.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави Україна, Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, за участю Дніпропетровської обласної прокуратури, про відшкодування завданої моральної шкоди, відмовлено.

В іншій частині рішення Індустріального районного суду

м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року залишено без змін.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 , із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня

2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня

2023 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 06 березня 2023 рокукасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня

2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня

2023 року залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

29 березня 2023 року, шляхом заповнення електронної форми звернення громадян, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід судді Верховного Суду Луспеника Д. Д. у вказаній справі без скріплення останньої електронним цифровим підписом особи, що її подає.

Заява ОСОБА_1 не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявникові без розгляду.

Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Пунктами 12, 32 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.

Частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, електронний документ - це оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис - це електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. Електронний цифровий підпис використовується

в автоматизованій системі документообігу суду для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

Верховним Судом встановлено, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Луспеника Д. Д. надійшла на електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в електронній формі, передбаченій для звернення громадян, без належного скріплення її електронним цифровим підписом заявника, що підтверджується довідкою, складеною відділом забезпечення функціонування автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду,

а тому вважається такою, що не підписана особою, яка її подала

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 лютого 2019 року

у справі № 200/12772/18 (провадження № 14-99зц19), повертаючи касаційну скаргу з підстав її непідписання, вказала, у якому випадку подана

в електронній формі скарга вважається належним чином підписана, а саме, з обов`язковим скріпленням електронним цифровим підписом.

Одночасно, Верховний Суд враховує, що електронну форму звернень було надіслано з айпі адреси НОМЕР_1 з місцезнаходженням пристрою:

АДРЕСА_2.

Заявником, у змісті касаційної скарги, вказано адресу для листування:

АДРЕСА_1 .

За таких обставин, ураховуючи відсутність у надісланій заяві особистого електронного цифрового підпису ОСОБА_1 , заява не приймається до розгляду і повертається заявникові без розгляду з підстав, передбачених частиною четвертою статті 183 ЦПК України, оскільки заява про відвід судді може бути прийнята до розгляду, якщо вона подана до суду відповідно до вимог закону.

Керуючись статтею 43, 183 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

ЗаявуОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Луспеника Д. Д. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду

м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, за участю Дніпропетровської обласної прокуратури, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди повернути заявникові без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник