Ухвала

від 07.03.2023 по справі 362/1357/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1357/23

Провадження 2/362/1174/23

У х в а л а

"07" березня 2023 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АГРО-ДНІПРО», третя особа без самостійних вимог: виконавчий комітет Васильківської міської ради, про виключення жилого приміщення з числа службових, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, вимогами якого просить суд виключити жиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , із числа службових жилих приміщень з подальшим наданням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , для постійного проживання разом із членами сім`ї; зобов`язати виконавчий комітет Васильківської міської ради зробити відмітку у журналі обліку службових жилих приміщень про виключення у журналі обліку службових жилих приміщень жилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з подальшим наданням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , для постійного проживання разом із членами сім`ї; визнати за ОСОБА_1 право власності на жиле приміщення, розташоване за адресою:

АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 р. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Так, вимоги до позовної заяви визначені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а наслідки їх невиконання, передбачені положеннями ст.185 ЦПК України.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Так, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позивачем вимоги ч. 3 ст. 175 ЦПК не виконано в повній мірі, тобто позовну заяву слід привести у відповідність до даної статті ЦПК України.

Згідно п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, а саме звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні») до позову не додано.

За таких обставин, позивачу необхідно визначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості нерухомого майна шляхом замовлення оцінки майна з дотриманням вимог чинного Законодавства та сплатити судовий збір у розмірі визначеномуЗаконом України «Про судовий збір»з урахуванням звіту про оцінку майна.

Суддя роз`яснює, що дійсну ціну позову можливо встановити шляхом звернення позивача до відповідних експертних та інших установ для визначення оцінки майна, після чого можливо встановити дійсну ціну позову і сплатити відповідний розмір судового збору.

Так, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, розмір судового збору становить 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 р. встановлено в розмірі 2684 грн.

Позивачем заявлено три позовні вимоги, однак доказів про сплату судового збору не долучено до позову.

Отже, позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом до ТОВ «АГРО-ДНІПРО» за три позовні вимоги зобов`язаний був сплати судовий збір у розмірі 3220,80 грн. (1073,60 грн. х 3) та надати оригінал платіжного доручення.

Викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у заяві вказано перелік фактичних обставин, проте, в порушення в порушення наведених вимог цивільного процесуального закону, у позові не зазначено доказів, що підтверджують кожну з таких обставин (наприклад, факт проживання 36 років поспіль у квартир на підставі ордеру №38, перебування у трудових відносинах з Відповідачем та КСП «Агрофірма «Кодачанка»», колгоспу ім.Ілліча с. Кодаки, рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2009 р. у справі № 10/094-08/4, відмову Відповідача від 21.02.2023 р.).

Тобто, згідно із вимогами пункту п`ятого частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заяваповинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому позивачу необхідноу новійредакції позовноїзаяви зазначити докази, що підтверджують зазначені ним у заяві усі обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Як висновок, у позові зазначається певний факт, через кому доказ, що його підтверджує і такий доказ додається до позову (саме у цьому полягають наведені вимоги ЦПК України).

Відповідно до ч 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак в порушення зазначених вище вимог Закону, позивач не додав копії додатківдо позовноїзаяви длясуду тадвох копійпозовної заявиз додаткамидля направленнявідповідачу татретій особі до відома, оскільки прийняте рішення у справі може вплинути на їх законні права та інтереси.

З огляду прохальної частини позову вбачається, що Позивач просить суд про виключення жилого приміщення з числа службових, про зобов`язання третьої особи вчинити певні дії, про визнання право власності. Проте дані вимоги не узгоджуються із вступною частиною позовної заяви. Таким чином, Позивачу слід скоректувати назву позовної заяви, у відповідності до вимог позову.

Між позивачем та третьою особою, Відповідачем виникли відносини з питань приватизації жилого приміщення.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Компетенція і порядок утворення органів приватизації передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Вказаними законодавчими актами визначена відповідна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян, яка здійснюється лише уповноваженими на те органами.

Отже, враховуючи те, що передача у власність приватизованого житла відбувається на підставі рішення органу приватизації, оформляється свідоцтвом про право власності на житло, яке реєструється органом приватизації, цей орган приватизації у будь-якому випадку має бути залучений до участі у справі як відповідач.

Крім того, відповідно до наведених вище нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у разі незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду хоча й вирішуюються судом, однак належним способом захисту у разі порушення такого права є не визнання права власності на квартиру, а визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру з державного житлового фонду з покладенням обов`язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення.

Як зауважив КЦС, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У зв`язку із цим належними співвідповідачами за заявленими Позивачем вимогами є всі особи, які зареєстровані в спірній квартирі.

Крім того, Позивач не зазначив чи має у власності або користуванні інше житло;

Таким чином, Позивачу слід конкретизувати суб`єктний склад позову, зважаючи на вище викладене, та надати докази звернення до органу приватизації і отримання відмови у вчиненні дії.

Крім того, Позивач посилається на норми права, що регулюють відносини з питань приватизації державного житлового фонду, поряд з цим вказує, що право власності на спірну квартиру рішенням суду визнано за Відповідачем. Тобто, Позичу необхідно визначити правовий режим квартири та вказати про наявність спору.

Позивачу слід навести, якою конкретно нормою та якого законодавства передбачено право суду «виключати» житлове приміщення з числа службових, а не це є правом виключно органу місцевого самоврядування чи його виконавчого органу

Враховуючи вищезазначене, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, які слід усунути шляхом подання позовної заяви в новій редакції з додатками, оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,185 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «АГРО-ДНІПРО», третя особа без самостійних вимог: виконавчий комітет Васильківської міської ради, про виключення жилого приміщення з числа службових, - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати для виконання позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Кравченко