Справа № 362/1357/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10851/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Кравченко Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2023 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро», треті особи: виконавчий комітет Васильківської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно, постановлену у складі судді Кравченко Л.М., у цивільній справі №362/1357/23, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агро Дніпро», треті особи: виконавчий комітет Васильківської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ним копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано залишив його позовну заяву без руху, оскільки докази на підтвердження обставин, на які він посилався, та уточнення суб`єктного складу у справі можуть бути здійснені на наступних стадіях процесу після відкриття провадження в справі. Відповідно, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви. Також зазначає, що в оскаржуваній ухвалі судом не конкретизовано, які саме та в якій частині вимоги ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2023 року не було виконано, що і стало підставою для повернення позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Агро Дніпро», треті особи: виконавчий комітет Васильківської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто в повному обсязі недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 07 березня 2023 року.
Колегія суддів вважає, що вказана ухвала суду першої інстанції про визнання неподаною та повернення позовної заяви підлягає скасуванню.
Частиною 1 статті 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 174 ЦПК України).
Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому ч. 2 ст. 185 ЦПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Положення ст. 185 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху.
За змістом вище наведених норм процесуального закону повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали, але ухилилась від виконання вимог, зазначених в ній.
Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху відповідно до ухвали від 07 березня 2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано в повній мірі вимоги ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовну заяву слід привести у відповідність до даної статті ЦПК України; а саме, визначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості нерухомого майна шляхом замовлення оцінки майна з дотриманням вимог чинного законодавства та сплатити судовий збір у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір» з урахуванням звіту про оцінку майна; викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у заяві вказано перелік фактичних обставин, проте, в порушення наведених вимог цивільного процесуального закону, у позові не зазначено доказів, що підтверджують кожну з таких обставин (наприклад, факт проживання 36 років поспіль у квартирі на підставі ордеру №38, перебування у трудових відносинах з відповідачем та КСП «Агрофірма «Кодачанка», колгоспу ім. Ілліча с. Кодаки, рішенням Господарського суду Київської області від 09 квітня 2009 року у справі № 10/094-08/4, відмову відповідача від 21.02.2023 р.); позивач не додав копії додатків до позовної заяви для суду та двох копій позовної заяви з додатками для направлення відповідачу та третій особі до відома, оскільки прийняте рішення у справі може вплинути на їх законні права та інтереси; з огляду прохальної частини позову вбачається, що позивач просить суд про виключення жилого приміщення з числа службових, про зобов`язання третьої особи вчинити певні дії, про визнання права власності. Проте дані вимоги не узгоджуються із вступною частиною позовної заяви. Таким чином, позивачу слід скоректувати назву позовної заяви, у відповідності до вимог позову; враховуючи те, що передача у власність приватизованого житла відбувається на підставі рішення органу приватизації, оформляється свідоцтвом про право власності на житло, яке реєструється органом приватизації, цей орган приватизації у будь-якому випадку має бути залучений до участі у справі як відповідач. Крім того, відповідно до наведених вище нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у разі незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді; належними співвідповідачами за заявленими позивачем вимогами є всі особи, які зареєстровані в спірній квартирі; крім того, позивач не зазначив чи має у власності або користуванні інше житло; позивачу слід конкретизувати суб`єктний склад позову, зважаючи на вище викладене, та надати докази звернення до органу приватизації і отримання відмови у вчиненні дії; позивач посилається на норми права, що регулюють відносини з питань приватизації державного житлового фонду, поряд з цим вказує, що право власності на спірну квартиру рішенням суду визнано за відповідачем. Позивачу необхідно визначити правовий режим квартири та вказати про наявність спору; позивачу слід навести, якою конкретно нормою та якого законодавства передбачено право суду «виключати» житлове приміщення з числа службових, а не це є правом виключно органу місцевого самоврядування чи його виконавчого орган.
Копію вказаної ухвали суду позивач ОСОБА_1 отримав 10 квітня 2023 року (а.с. 10).
18 квітня 2023 року на виконання вимог ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2023 року ОСОБА_1 було подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої було додано позовну заяву в новій редакції з додатками, а також оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 3 220,80 грн. та копії позовної заяви з додатками для всіх учасників справи (а.с. 11-20).
З огляду на вищевикладене не можна вважати, що позивач, отримавши копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, ухилився від виконання зазначених в ній вимог, оскільки на її виконання (у межах встановленого судом строку для усунення недоліків) ОСОБА_1 до суду першої інстанції направлено відповідну заяву про усунення недоліків.
Зі змісту нової редакції позовної заяви ОСОБА_1 , яка подана на виконання вимог ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2023 року, вбачається, що вона відповідає вимогам ЦПК України, ОСОБА_1 зазначено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також зазначено, що до матеріалів справи він надав докази, якими, на його думку, ці обставини підтверджуються.
При цьому за змістом статей 13 та 175 ЦПК України, позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.
Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас, аналіз наданих сторонами доказів, здійснюється судом при вирішенні справи по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху.
ОСОБА_1 виконав вимоги суду першої інстанції, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання неподаною та повернення позовної заяви.
При цьому колегія суддів також враховує і те, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, а ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2023 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2023 року скасувати та направити справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро», треті особи: виконавчий комітет Васильківської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно, для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2023 |
Оприлюднено | 02.11.2023 |
Номер документу | 114559870 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Крижанівська Ганна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні