Ухвала

від 28.03.2023 по справі 761/42255/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/42255/17

Провадження № 4-с/761/90/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Матвєєвої Ю.О.

за участю секретаря Каніковського Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся скаржник із скаргою про визнання неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна Боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), (адреса: 03056, місто Київ, вулиця Олекси Тихого, будинок 32, ідентифікаційний код: 43315602) зняти арешт накладений на все майно Боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в межах виконавчого провадження № 33782108 (реєстраційний номер обтяження в ЄДР № 12879268).

В обґрунтування скарги посилався на те, що в рамках вказаного виконавчого провадження № 33782108 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Бялим М.Г винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 23.10.2013 року. На підставі якої було накладено арешт на все майно яке належить ОСОБА_1

23.12.2015 року на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавчі листи були повернуті на адресу стягувача ОСОБА_2 . Станом на 20.02.2019 року матеріали виконавчого провадження №33782108 знищені закінченням строку зберігання, відповідно до Наказу Мінюсту №1829/5 від 07.06.2017 року «Про затвердження правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями».

Починаючи з лютого 2019р. державному виконавцю були відомі підстави для скасування арешту майна, належного на праві приватної власності ОСОБА_1 , але незважаючи на це державним виконавцем було проігноровано приписи ч.ч.1,2 ст. ЗУ «Про виконавче провадження», позбавляючи власника права розпоряджатися майном, належним заявнику на праві приватної власності у зв`язку з чим скаржник звернувся до суду з даною скаргою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2023 р. відкрито провадження та призначено до розгляду.

Скаржник до судового засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, скаргу підтримує.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до судового засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Враховуючи подану скаржника заяву та положення ст.ст.211,223,247,450 ЦПК України, судом було ухвалено про подальший розгляд справи за відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження №33782108 з примусового виконання виконавчого листа у справі 2-3172/09 про стягнення солідарно із ОСОБА_1 і ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 7111500 грн. В рамках виконавчого провадження №33782108 від 15.08.2012 р. винесено постанову про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно повідомлення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялий М.Г. від 27.05.2019 року № б/н, виконавче провадження № 33782108 завершено, що підтверджується Постановою про закінчення виконавчого провадження 23.12.2015 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» копію постанови та оригінал виконавчого документа передано до ОСОБА_2 . Жодних стягнень Відділом не проводилось.

В 2020 році ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі №2-3172/09. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 . Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 04.03.2021.

На теперішній час, архівні матеріали виконавчого провадження № 33782108 знищені за закінченням строку зберігання, відповідно до Наказу Мінюста № 1829/5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями». Термін зберігання завершених виконавчих проваджень складає 3 роки. Стягувачу в судовому порядку відмовлено в поновленні пропущеного строку для повторного пред`явлення виконавчого листа № 2-3172/09 внаслідок чого стягувач втратив можливість повторно пред`явити виконавчий лист до виконання;

Згідно наданої копії виписки з Автоматизованої системи виконавчих проваджень відсутні виконавчі провадження щодо Боржника по виконавчому провадженню № 33782108.

Відповідно до відомостей з Інформаційної довідки № 319855941 від 10.01.2023 року встановлено, що арешт накладений на підставі Постанови від 15.08.2012 на все майно ОСОБА_1 - не знятий і залишається активним по сьогоднішній день.

Накладений арешт на належне ОСОБА_1 майно за відсутності виконавчого провадження, в межах якого він накладався, є порушенням прав останнього, як власника майна, вільно розпоряджатися належним йому майном.

Згідно п.3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем постанови, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Отже, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем постанови, відділ ДВС завершуючи вищевказане виконавче провадження в рамках якого було накладено арешт на майно ОСОБА_1 повинен був зняти арешт при поверненні виконавчого документа стягувачу, проте цього зроблено не було.

Аналогічні положення містилися і в ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», який був чинний на момент винесення виконавцем 11.12.2015 року постанови про закінчення виконавчого провадження, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю: іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову або витрат запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

02.06.2016 року було прийнято Закон України «Про виконавче провадження» в новій редакції № 1404-VIII.

Згідно з п.7 Розділу 13 Прикінцеві та перехідні положення встановлено, Закону України Про виконавче провадження» в редакції від 07.03.2018 року (надалі Закон №1404) що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Отже, на сьогодні все майно ОСОБА_1 перебуває під забороною відчуження (арештом) на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.08.2012 року, виданої державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялий М.Г., що порушує право особи на розпорядження своїм власним майно у визначений законом спосіб.

Стаття 41 Конституції України, регламентує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Отже, судом беззаперечно установлено, що дане виконавче провадження було завершено відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» Надати детальну інформацію відносно виконавчого провадження та надати матеріали являється неможливим у зв`язку з тим, що матеріали виконавчого провадження знищено за закінченням терміну зберігання, переданих на зберігання становить 3 роки.

У постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 817/928/17 визначено, що не зняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача. Суд бере до уваги, що особа є стороною виконавчого провадження, а тому має право звернутись із скаргою на дії, бездіяльність або рішення виконавця в рамках даного виконавчого провадження. Під час здійснення даного виконавчого провадження на майно особи як боржника було накладено арешт, який не був скасований після завершення виконавчого провадження та повернення виконавчих документів стягувачу без виконання. Факт обтяження власності особи є втручанням у вільне володіння майном, яке захищено Конституцією України та Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, і може бути здійснено лише на підставі Закону.

Відсутність відкритого виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання свідчить про відсутність правових підстав для продовження дії арешту майна боржника, а тому на думку суду, є підставою для задоволення скарги.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками (Постанова ВП ВС від 06.04.2021, справа № 910/10011/19).

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Пунктом 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Враховуючи вище викладені, суд приходиться до висновку, що скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконавче провадження», статтями 247, 258-260, 447-453 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна Боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), (адреса: 03056, місто Київ, вулиця Олекси Тихого, будинок 32, ідентифікаційний код: 43315602) зняти арешт накладений на все майно Боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в межах виконавчого провадження № 33782108 (реєстраційний номер обтяження в ЄДР № 12879268).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

28 березня 2023 року