Постанова

від 21.03.2023 по справі 493/1456/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4594/23

Справа № 493/1456/22

Головуючий у першій інстанції Ільніцька О.М.

Доповідач Кутурланова О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Бездрабко В.О.,

Приходько Л.А.,

секретар судового засідання Виходець А.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ОСОБА_3» на ухвалу Балтського районного суду Одеської області у складі судді Ільніцької О.М. від 06 грудня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хлібна Нива» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «ОСОБА_3», державного реєстратора Одеської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Мельничука Володимира Олександровича, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації, припинення та визнання прав,

В С Т А Н О В И В

У листопаді 2022 року ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ПП «ОСОБА_3», державного реєстратора Одеської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Мельничука В.О. про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації, припинення та визнання прав.

У грудні 2022 року ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просило:

- заборонити Приватному підприємству «ОСОБА_3» вчиняти дії, спрямовані на використання, передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101;

- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам та будь-яким іншим особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що з інформаційної довідки 312330383 від 13.10.2022 року вбачається, що ПП «ОСОБА_3» щороку оформлює договори оренди землі потім їх розриває, а в наступному знову з`являються незаконні договори оренди землі відносно земельної ділянки, яка раніше була передана в оренду позивачу.

Вказує, що на підставі спірного договору оренди землі відповідач може в будь-який час приступити до використання земельної ділянки, не виключена також можливість вжиття відповідачем заходів стосовно чергового розірвання існуючого спірного договору оренди землі та укладання нового незаконного договору.

Невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 06 грудня 2022 року заяву «Агрофірма хлібна нива» про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ПП «ОСОБА_3» вчиняти дії, спрямовані на використання, передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101.

Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ПП "ОСОБА_3" подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність та необгрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просило ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма хлібна нива», посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийнятою судом з об`єктивним дослідженням доказів, просило ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники справи правом на подання відзиву не скористалися.

Учасники справи, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися.

Представник ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» у відзиві на апеляційну скаргу просив справу розглянути у відсутності представника позивача.

Від представника ПП «ОСОБА_3» адвоката Танірвердієва Асима Довлат-огли надійшла заява про відкладення розгляду справи із посиланням на неможливість явки до суду у зв`язку з хворобою. При цьому жодних доказів на підтвердження наведених у заяві обставин до суду апеляційної інстанції ним не надано.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, що не з`явились, оскільки їх явка у судове засідання обов`язковою не визнавалась, доказів поважності причин неявки у судове засідання не надано, а відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце її розгляду не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу права користування (оренди) земельною ділянкою щодо якої позивач просить застосувати забезпечувальні заходи.

Позивачем оспорюється дійсність договору оренди землі б/н від 19.08.2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «ОСОБА_3» щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101.

Крім того, позивач просить визнати за ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» право оренди цієї земельної ділянки на підставі договору оренди землі б/н від 19.05.2006 року, що укладений між ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» та ОСОБА_2 з урахуванням додаткової угоди від 04.05.2017 року, яка укладена між ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» та ОСОБА_1 .

З огляду на викладені обставини, якими ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» обґрунтовує свої позовні вимоги, його звернення до суду направлено на відновлення порушеного та невизнаного, на думку позивача, права орендаря на поновлення договору оренди землі.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що реалізація власником чи землекористувачем права розпорядження спірною земельною ділянкою до вирішення судом спору по суті може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення заявлених ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» вимог з точки зору відновлення усіх прав орендаря.

Застосований судом захід забезпечення позову шляхом заборони ПП «ОСОБА_3» вчиняти дії, спрямовані на передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, а також заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо вказаної вище земельної ділянки відповідає позовним вимогам, та є співмірним з тими негативними наслідками, які можуть настати в наслідок невжиття заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують та ґрунтуються на формальних міркуваннях, оскільки зважаючи на предмет позову, в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову судом першої інстанції є доцільним.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком щодо наявності підстав для застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони ПП «ОСОБА_3» вчиняти дії спрямовані на використання земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101.

Конкретний захід забезпечення позову буде відповідним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17).

Обираючи вказаний засіб забезпечення позову суд першої інстанції не прийняв до уваги особливість режиму використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не пересвідчився і не встановив: чи використовуються спірні земельні ділянки в теперішній час для вирощування сільськогосподарських культур, чи не буде обраний захід забезпечення позову фактичним втручанням в господарську діяльність та чи не спричинить така заборона негативні наслідки (наприклад, втрату чи знищення врожаю, чи інших доходів, які могли бути отримані від збору врожаю чи іншого обробітку землі тощо).

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для забезпечення позову у заявлений спосіб і з заявлених підстав, оскільки заборона користуватися спірною земельною ділянкою не тільки позбавляє підприємство на весь час вирішення спору використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору, але й перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності, як юридичної особи, з якою був укладений договір оренди земельної ділянки, який на час постановлення оскаржуваної ухвали є чинним і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 06 грудня 2022 року - скасувати в частині заборони Приватному підприємству «ОСОБА_3» вчиняти дії спрямовані на використання земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101 та ухвалити нове судове рішення про відмову у застосуванні вказаного заходу забезпечення позову. В решті ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись статтями 365, 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ОСОБА_3» задовольнити частково.

Ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 06 грудня 2022 року в частині заборони Приватному підприємству «ОСОБА_3» вчиняти дії спрямовані на використання земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у застосуванні вказаного заходу забезпечення позову.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 03.04.2023 року

Головуючий О.В. Кутурланова

Судді: В.О. Бездрабко

Л.А. Приходько