Постанова

від 29.02.2024 по справі 493/1456/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1800/24

Справа № 493/1456/22

Головуючий у першій інстанції Ільніцька О. М.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л. М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хлібна Нива»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Приватне підприємство «Левчик», державний реєстратор Одеської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Мельничук Володимир Олександрович,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Левчик» на рішення Балтського районного суду Одеської області від 19 травня 2023 року у складі судді Ільніцької О.М.,

встановив:

У листопаді 2022 року ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ПП «Левчик» та державного реєстратора Одеської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Мельничука В. О., та з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило визнати недійсним договорів оренди землі, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, скасувати державну реєстрацію припинення права оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.05.2006 між ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» та ОСОБА_2 укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надала, а позивач прийняв в платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, яка розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області, строком на 15 років. 20.12.2007 зазначений вище договір був зареєстрований у Державному реєстрі земель за №040751400751 та мав діяти до 20.12.2022, однак у зв`язку з прийняттям спадкоємцем спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 між ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору оренди землі б/н від 19.05.2006, якою в зазначений договір оренди землі внесені зміни щодо реквізитів орендодавця, строку договору, який продовжили до 20.12.2028, та орендної плати в розмірі 5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. 07.06.2017 державний реєстратор зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди позивача на земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, яке виникло на підставі договору оренди землі б/н від 19.05.2006 з урахуванням додаткової угоди до нього від 04.05.2017. Позивачу стало відомо про те, що державний реєстратор Одеської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Мельничук В.О. прийняв рішення 43527026 від 17.10.2018 на підставі заяви ОСОБА_1 б/н від 06.10.2018 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинив запис «інше речове право припинено», дата та час державної реєстрації 17.10.2018 15:12:35, відомості внесено до реєстру 16.10.2018 17:52:52. Також позивачу стало відомо, що 19.08.2022 між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» укладено договір оренди землі б/н щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, а державний реєстратор Новак С.С. Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на підставі прийнятого ним рішення індексний номер 64626342 від 29.08.2022 здійснив в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ПП «Левчик» на зазначену земельну ділянку (запис про інше речове право 47707834 від 24.08.2022). Враховуючи, що одна й таж сама земельна ділянка не може одночасно орендуватися різними орендарями, а укладення наступного правочину щодо користування земельною ділянкою можливе лише після припинення дії попереднього правочину, тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 19.08.2022, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, скасування державної реєстрації права оренди ПП «Левчик», скасування державної реєстрації припинення права оренди ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», та визнання права оренди за позивачем на зазначену земельну ділянку на підставі договору оренди землі б/н від 19.05.2006 з урахуванням додаткової угоди до нього від 04.05.2017.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 19.05.2023 позовні вимоги задоволено у поновному обсязі. Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 19.08.2022, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Левчик» щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, розташованої на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області, право оренди якої зареєстровано державним реєстратором Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Новаком Сергієм Петровичем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 47707834 від 24.08.2022). Скасовано державну реєстрацію права оренди Приватного підприємства «Левчик» земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, проведену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі б/н від 19.08.2022, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Левчик» (запис про інше речове право 47707834 від 24.08.2022, підстава внесення запису: рішення державного реєстратора Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новака Сергія Петровича індексний номер 64626342 від 29.08.2022) та припинено право оренди Приватного підприємства «Левчик» на земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101. Скасовано державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, розташованої на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області, проведену на підставі заяви ОСОБА_1 від 06.10.2018 (запис про припинення іншого речового права від 16.10.2018, відомості внесено до реєстру 17.10.2018 державним реєстратором Одеської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Мельничуком Володимиром Олександровичем, індексний номер рішення 43527026) та визнати право оренди ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, розташованої на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області, на підставі договору оренди землі б/н від 19.05.2006, укладеного між ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» та ОСОБА_2 , з урахуванням додаткової угоди від 04.05.2017, укладеної між ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» та ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду, ПП «Левчик» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хлібна Нива».

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 перед укладанням договору з ПП «Левчик» повідомив, що на спірну земельну ділянку було зареєстроване інше речове право, проте він не отримує орендну плату, а тому прагне припинити договір оренди з позивачем. Тобто, саме систематична несплата орендної плати стала підставою для розірвання договору з позивачем з подальшим укладенням договору з ПП «Левчик».

ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» в поданому відзиві проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін.

Сторони в судове засідання 29.02.2024 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу без участі сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2006 між ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі б/н, за умовами якого ОСОБА_2 надала позивачу в платне користування земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області. Строк дії договору 15 років.

Вказаний договір зареєстрований у Балтському РВ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.12.2007 за №040751400751.

Відповідно до копії рішення Балтського районного суду Одеської області від 03.03.2017 за ОСОБА_1 визнано право власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, розташованої на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області, яка раніше на праві приватної власності належала його прабабусі ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04.05.2017 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 19.05.2006, якою внесли зміни до договору оренди землі б/н від 19.05.2006 щодо оренди земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області, а саме: змінили реквізити орендодавця, яким став ОСОБА_1 , внесли зміни в п.7 «Строк дії договору» та п.8 «Орендна плата», строк дії якого визначили до 20.12.2028. Також сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Інші умови договору оренди землі б/н від 19.05.2006, до яких не внесені зміни, залишилися без змін.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №89345619 від 12.06.2017 державним реєстратором 07.06.2017 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди позивача на земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, яке виникло на підставі договору оренди землі б/н від 19.05.2006 з урахуванням додаткової угоди до нього від 04.05.2017.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 17.10.2018 державним реєстратором Одеської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Мельничуком В.О., на підставі заяви власника ОСОБА_1 б/н від 06.10.2018, проведена державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива».

З матеріалів реєстраційної справи щодо державної реєстрації виникнення та припинення прав оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5120685000:01:001:0101, наданої Балтською міською радою Одеської області, вбачається, що 19.08.2022 між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» укладено договір оренди земельної ділянки б/н, розташованої в с. Оленівка Балтського району Одеської області, площею 2,50 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, строком на 15 років.

Також в матеріалах реєстраційної справи наявний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №308413129 від 29.08.2022, відповідно до якого державним реєстратором Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новаком С.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме зареєстровано право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, площею 2,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області, за ПП «Левчик» на підставі договору оренди землі б/н від 19.08.2022.

Суд першоїінстанції задовольняючипозов виходивз того,що змінавласника земельноїділянки неє підставоюдля припиненняумов договоруоренди землі,станом надату укладенняспірного договорувід 19.08.2022,укладеного між ОСОБА_1 та ПП«Левчик»,земельна ділянкаперебувала воренді ТОВ"Агро-Нива", ОСОБА_1 не мав права повторно передавати її в оренду відповідачу ПП " ОСОБА_3 ", тому договір оренди земельної ділянки від 19.08.2022 підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки порушує право позивача на користування орендованою земельною ділянкою, передбачений ст. 25 Закону України "Про оренду землі" та скасування його державної реєстрації.

Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком суду.

Згідно ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час укладення договорів) договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 202 ЗК України передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам N 135 від 23.05.2003 року "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 2003 року за N 408/7729, який діяв до 01.01.2013 року, реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах". Повноваження були покладені на ДП "Центр ДЗК".

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно зі ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Діяльність органів державної реєстрації речових прав з 01 січня 2013 року регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яким передбачено право державного реєстратора запитувати від органів виконавчої влади відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити даному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно із ст. 3 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями (ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі").

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Тобто, державний реєстратор під час прийняття рішення про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Верховний Суд України і Верховний Суд неодноразово висловлювали правову позицію з приводу того, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, і що факт чинності попередніх договорів оренди землі унеможливлює державну реєстрацію прав оренди згідно договорів оренди землі, укладених пізніше (постанови ВС України від 29 вересня 2015 року у справі N802/37191, від 30 березня 2016 року у справі N21-1434а15, від 15 листопада 2016 року у справі N825/1287/15-а). Рішення державного реєстратора підлягає скасуванню не лише із підстав недійсності оспорюваного договору оренди, але й з підстав порушення державним реєстратором норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно під час вчинення відповідних реєстраційних дій. Протиправні дії і рішення державного реєстратора призводять до виникнення ситуації з подвійною реєстрацією права користування землею на одну і ту саму земельну ділянку за різними особами.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі N761/26815/17 (провадження N 61-16353сво18) зроблено висновок з приводу того, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Верховний Суд у постанові від 03.09.2020 року у справі N 914/1201/19 зазначив, що за змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України N1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України N 1952 (у редакції, чинній із 16.01.2020 року) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Встановивши, що станом на дату укладення оспорюваного договору земельна ділянка вже перебувала в оренді ТОВ "Агро-Нива" на підставі договору оренди від 19.05.2006 року з ОСОБА_1 та додаткової угоди від 04.05.2017 року, зареєстровані у встановленому законом порядку, який не визнано недійсним та не розірвано, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 не мав права повторно передавати її в оренду відповідачу ПП " ОСОБА_3 " та дійшов вірного висновку, що договір оренди земельної ділянки від 19.08.2022 підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки порушує право позивача на користування орендованою земельною ділянкою, передбачене ст. 25 Закону України "Про оренду землі".

Твердження апелянта про те, що перед укладанням спірного договору ОСОБА_1 повідомляв ПП " ОСОБА_3 " про те, що на спірну земельну ділянку було зареєстровано інше речове право, проте він не отримує орендну плату, тому бажав припинити договір з позивачем є безпідставними, оскільки відповідач до позивача не зверталась з відповідною вимогою, та зважаючи на те, що станом на дату укладення спірного договору земельна ділянка вже перебувала в оренді ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива", ОСОБА_1 не мав права в односторонньому порядку розривати договір оренди та повторно передавати земельну ділянку ПП " ОСОБА_3 ". Крім того, в письмових поясненнях ОСОБА_1 підтримав позов зазначивши про те, що позивач належним чином виконує свої зобов`язання за договором оренди.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374,375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Левчик» залишити без задоволення.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 19 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 11.03.2024

Головуючий: Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.С. Комлева