Ухвала

від 04.04.2023 по справі 289/187/23

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/187/23

Номер провадження 2/289/206/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2023 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Мельника О.В., за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В., позивача ОСОБА_1 , представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Відділу культури та туризму Радомишльської міської ради Житомирської області (місце знаходження / місце проживання: вул. Собрний Майдан, 18, м. Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл.., 12201) про визнання звільнення незаконним, скасування наказів, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Ухвалою судді відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом (повідомленням) сторін.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Радомишльського районного суду із скаргою на бездіяльність посадових осіб відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його повідомленням про вчинення злочину.

В обґрунтування скарги зазначив, що він є депутатом Радомишльської міської Ради і був директором комунального закладу «Радомишльський народний краєзнавчий музей» Радомишльської міської Ради.

21 грудня 2022 року його було звільнено з цієї посади наказом Відділу культури та туризму Радомишльської міської Ради № 56-к.

Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад», депутат місцевої Ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.

Однак, вказана вимога закону не була дотримана і його про наступне звільнення з роботи не попереджено і направлення в Радомишльську міську Раду посадовими особами відділу культури та туризму Радомишльської міської Ради не вчинялось.

В подальшому, вже після звільнення з роботи, працівниками міської ради скаржнику надано дві відповіді, які суперечать одна одній. Зокрема, про наявність письмового попередження від відділу культури та туризму про звільнення ОСОБА_1 та надано копію такого попередження, а також про те, що питання звільнення як депутата було озвучено начальником відділу культури та туризму в присутності голів фракцій Радомишльської міської Ради.

Також скаржник зазначає, що в акті від 19.12.2022 року за № 74 «Про повідомлення директору КЗ «Радомишльський народний краєзнавчий музей» ОСОБА_1 фактів виявлених недоліків та порушень роботі» міститься неправдива інформація про те, що начебто «19.12.2022 р. начальником відділу культури та туризму ОСОБА_3 повідомлено директору КЗ «Радомишльський краєзнавчий музей про недоліки та порушення в роботі вимогою пояснень». Скаржник заперечує ознайомлення і взагалі наявність даного акту та стверджує, що про його існування дізнався лише при ознайомленні з відзивом на позов ОСОБА_1 до Радомишльського районного суду, про поновлення на роботі.

Вказані обставини на думку скаржника мають ознаки вчинення службовими особами Радомишльської міської ради кримінального правопорушення передбаченого ст.. 358 КК України і є підставою для реєстрації в ЄРДР.

Однак, заява ОСОБА_1 в ЄРДР не внесена, кримінальне провадження відкрито не було, пояснення відібрані не були, потерпілим не визнано, тому вважає такі дії неправомірними, і просить зобов`язати СВ Радомишльського ВП внести відомості про його заяву до ЄРДР.

За результатами авторозподілу Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою скарга була передана на розгляд слідчому судді Мельнику О.В., який також є головуючим суддею у даній справі.

За наслідками розгляду, ухвалою слідчого судді від 29.03.2023 в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області щодо невнесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 13.03.2023 року відмовлено.

Зокрема слідчим суддею зазначено, що заява ОСОБА_1 до органів поліції не містить достатніх даних про вчинення кримінального правопорушення та суперечить положенням ст.. 2 КПК України, оскільки містить ознаки необґрунтованого процесуального примусу.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

В ч. 1 ст. 39 ЦПК України вказано, що з підстав передбачених ст. 36 ЦПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ст.. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

За аналогією закону тотожні вимоги містяться і ст.. 76 КПК України, зокрема суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Із прецедентної практики ЄСПЛ вбачається, що об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При цьому, суб`єктивна впевненість сторони в упередженості судді навіть за відсутності об`єктивних підстав для неї є чинником, що перешкоджає реалізації її права на справедливий суд.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

З метою уникнення повторної участі судді в розгляді справи та враховуючи, що головуючий у даній справі - суддя Мельник О.В. вже висловив свою думку щодо частини доказів поданих учасниками по справі розглядаючи як слідчий суддя скаргу позивача на бездіяльність посадових осіб відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області, яка стосується тих самих обставин та тих самих учасників, а також висловив думку щодо ознак можливого процесуального примусу щодо однієї із сторін по справі, ці обставини можуть викликати сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Учасники по справі висловили думку щодо обґрунтованості заявленого самовідводу.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України,-

ухвалив:

Заявляю самовідвід у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу культури та туризму Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання звільнення незаконним, скасування наказів, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Справу передати канцелярії суду для здійснення авторозподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Мельник